Рішення № 66921439, 31.05.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/610/17

провадження № 2/336/927/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 р. м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

при секретарі Петрові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приват Банк» 02.02.2017 р. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що ОСОБА_3 звернувся до ПриватБанку з метою отримання банківських послуг, у зв»язку з чим підписав заяву б/н від 04.12.2012 р., згідно якої отримав кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_3 помер.

Спадкоємці ОСОБА_3 мали право подати заяву про прийняття спадщини або заяви про відмову від неї у срок з ІНФОРМАЦІЯ_1 р. по 30.07.2016 р.

Спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідачі у справі.

На виконання вимог ст.1281 ЦК України, позивачем 08.05.2016 р. була направлена претензія кредитора до П»ятої Запорізької державної нотаріальної контори.

01.06.2016 р. позивач отримав відповідь, в якій було зазначено, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії ПАТ КБ «Приват Банк».

Посилаючись на ст.ст.259, 526, 527, 530, 608, 1218, 1219, 1220, 1221, 1223, 1268, 1270, 1281, 1282 ЦК України, за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість у розмірі 7189,94 грн. за кредитним договором б/н від 04.12.2012 р.

Представник позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, в процесі судового розгляду пояснювала, що свідоцтво про право на спадщину після смерті чоловіка не отримувала, спадкова маса їй не відома.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заперечень не надав.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію представника позивача та відповідача ОСОБА_1, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судочинство у справі здійснюється судом з дотриманням принципів змагальності та диспозитивності, передбачених ст. ст. 10, 11 ЦПК України, відповідно до яких сторони мають рівні права у наданні доказів, а суд має сприяти у здійсненні їх прав за відповідним клопотанням.

При цьому, розгляд справи відбувається лише за відповідним судовим зверненням, способом, передбаченим ст.. 16 ЦК України та у межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Розпорядження своїми правами щодо предмета позову сторони здійснюють на свій розсуд.

Кожна сторона, відповідно до приписів ст. 60 ЦПК України, повинна довести обґрунтованість своїх вимог та заперечень

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Порушення зобов'язань, які виникають з договорів, тягне за собою правові наслідки передбачені ст. 611 ЦК України.

Зокрема пунктом 4 частини 1 зазначеної норми встановлено право кредитора на відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням позичальником своїх грошових зобов'язань.

В разі смерті боржника за його зобов'язаннями, які передбачають правонаступництво, відповідають спадкоємці, відповідно до правил ст. 1282 ЦК України в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до правил ч. 3 ст. 1268 ЦК України такими, що прийняли спадщину вважаються особи, які постійно проживали разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо вони протягом строку, встановленого ст.. 1270 ЦК України, не заявили про відмову від спадщини.

При цьому, вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленністю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Таким чином, невиконання спадкоємцями вимог приписів частини другої ст. 1282 ЦК України щодо повернення боргу спадкодавця, породжує у кредитора право на позов до спадкоємців про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошового зобов'язання у межах їх особистої частки з вартості майна, переданого їм у спадщину.

Предметом доведення за таким позовом є факт спадкоємництва, наявність боргових зобов'язань спадкодавця, їх розмір, розмір частки спадкоємців, перелік та вартість майна, переданого їм в натурі.

При цьому, право на позов підлягає реалізації лише за умови дотримання кредитором строків пред'явлення вимог до спадкоємців, передбачених правилами ст.1281 ЦК України.

Зокрема, відповідно до приписів частин 2, 3 та 4 цієї статті, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він вправі пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від дня настання строку вимоги.

Кредитор, який не пред'явив вимоги до спадкоємців у зазначені строки позбавляється права вимоги.

З наданих позивачем письмових доказів судом встановлено, що 04.12.2012 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір, на підставі якого ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_3 помер.

На момент смерті зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором виконані в повному обсязі не були, наявна заборгованість на загальну суму 7189,94 грн.

З інформації, отриманої судом з довідкового-адресного бюро (а.с.69, 70) та копій паспортів відповідачів (а.с.44-47) вбачається, що відповідачі зареєстровані за адресою реєстрації ОСОБА_3 на час укладення ним договору (а.с.43).

В той же час, матеріали справи не містять доказів того, що зазначені особи постійно проживали з позичальником на час відкриття спадщини та що вони пов'язані узами споріднення, є спадкоємцями один після одного, або що відповідачі мають право на спадкування у відповідності до акту усиновлення відповідно до ст. 1260 ЦК, чи як утриманці відповідно до правил ст..1265 ЦК.

З інформації із спадкового реєстру та спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що спадкова справа заведена за зверненням ПАТ КБ «Приватбанк», інші особи заяв про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини не подавали (а.с.91-108).

Відсутні також дані про наявність майна у спадкодавця, яке підлягає спадкуванню, адже саме в межах вартості цього майна відповідають спадкоємці за боргами спадкодавця, якщо відмовляться сплатити борг одноразовим платежем, як це передбачено ч.2 ст. 1282 ЦК України.

Із змісту позовних вимог вбачається, що вимоги кредитора, відповідачами незадоволено, а за таких обставин позов має містити вимогу про накладення стягнення на спадкове майно, за рахунок якого мають бути погашені кредитні боргові зобов'язання.

З наведеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову ПАТ КБ «ПриватБанк», що є підставою для відмови в його задоволенні.

На підставі ст.88 ЦПК України, стягненню з відповідачів на користь позивача не підлягають судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 207, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В.Дмитрюк