Вирок № 66921002, 02.06.2017, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/555/2017

Провадження № 1-кп/311/17/2017

02.06.2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2017 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.,

за участю прокурора Петренка В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника - адвоката Петренка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Василівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, зі слів має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1. фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 1) 01 липня 2005 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 2) 21 грудня 2005 року Василівським районним судом запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ст.ст. 69, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71, ч.2 ст.71 КК України,до 3 років 2 місяців позбавлення волі; 3) 05 липня 2006 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.187 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 4) 22 вересня 2009 року Микитівським районним судом м.Горлівка Донецької області за ст.391 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до 1 року 4 місяців позбавлення волі; 5) 16 січня 2012 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням ст.69, ч.1 ст.70 КК України, до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 6) 24 січня 2013 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ст.391 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до 2 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 12.12.2014 року з Личаківської ВК №30 Львівської області по відбуттю строку покарання,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

19 січня 2016 року, близько о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись з дозволу ОСОБА_4 в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_3, за місцем мешкання останнього, з раптово виниклим умислом на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, відкрито, повторно, в присутності ОСОБА_4, заволодів системним блоком АТХ старого зразку з блоком живлення Gembird Power Supply 400, материнської плати Asus A7VBX-MX SE AMD DURON 1,6 Gb, вмонтованої інтегрованої відео карти Nvidia nForse 6100, дисководу LG Super Multi DVD Drive model - GSA-H 10A, дисководу MSI DVD-ROM Drive model D16(MS-8216), дисководу Floppy-Samsung SFD - 321 В, жорсткого диску Western Digital WD400 LBA78165360 40 GB model WD 400 EB-JJ CPFO, жорсткого диску, Samsung SV 4012 H 40GB, що заходився у спальній кімнаті, який в експлуатації перебував з січня 2008 року та належить ОСОБА_5, вартість якого, згідно висновку експерта № 301 від 22.02.2016 року, на момент вчинення злочину складає 1737 гривні 67 копійок, в якому була вбудована оперативна пам'ять Kingston KTS-PR 266М28 2.5 v ASMIO 440899 DDR1 вартістю 100 гривен. Після чого, разом з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та заподіявши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду в загальному розмірі 1837 гривен 67 копійок.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2016 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України за епізодом обвинувачення від 10 січня 2016 року відносно потерпілого ОСОБА_6 - закрито. Дана ухвала сторонами не оскаржена та набрала законної сили (т.2 а.с.247).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті в редакції від 16.12.2016 року, не заперечує та суду пояснив, що дійсно ввечері близько о 20-00 годині 19 січня 2016 року разом зі своїми друзями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 приїхав до ОСОБА_4 у АДРЕСА_3, оскільки у той вечір була з останнім домовленість про перевірки на справність комп'ютера, який він, ОСОБА_1, придбав для себе. Для перевірки комп'ютера потрібний був системний блок, який погодився надати йому ОСОБА_4. Коли вони втрьох приїхали за вказаною адресою, в будинку знаходилися співмешканка ОСОБА_4 та його брат ОСОБА_9. Пройшовши до кімнати ОСОБА_4 та, оскільки ОСОБА_4 знаходився в агресивному стані, між ними стався конфлікт, під час якого вони посварилися та він самовільно, в присутності ОСОБА_4, зі столу його кімнати взяв комп'ютерний системний блок, та з яким вийшов з будинку, тримаючи блок в руці. Тілесних ушкоджень ОСОБА_4 він не наносив. В будинку перебував близько 15 хвилин. Про те, що системний комп'ютерний блок належить матері ОСОБА_4, йому відомо не було. На ранок наступного дня, він приїхав до районного відділу поліції, де добровільно повернув викрадений системний блок, який в подальшому був переданий потерпілій ОСОБА_5 у робочому стані. Проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті не заперечує, з визначеною вартістю комп'ютерного системного блоку згодний. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати та застосувати до нього положення ст.69 КК України. Запевнив суд, що належні висновки для себе зробив та подібного більше не повториться.

Незважаючи на визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, його вина знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні дослідженими в ході судового розгляду наступними доказами:

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 19.01.2016 року вона знаходилася на роботї у Дніпрорудненській міській лікарні, перебуваючи на добовому чергуванні. Ввечері їй зателефонував син ОСОБА_4 та повідомив, що він побитий, до нього приїздив ОСОБА_1 разом з друзями. Вона відразу приїхала додому за адресою свого проживання: АДРЕСА_3, де побачила сина ОСОБА_4, який був побитий, увесь в крові, килим, стеля в кімнаті ОСОБА_4 також були в крові. Крім того, виявила у кімнаті відсутність належного їй комп'ютерного системного блока старого зразку, який раніше стояв на столі в кімнаті ОСОБА_4 та яким користувалися її сини. Очевидцем подій 19.01.2016 року за участю ОСОБА_1 вона не була. В подальшому, під час досудового розслідування по справі, комп'ютерний системний блок їй було повернуто. Будь-яких матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 вона не має, цивільний позов не заявляє у зв'язку з поверненням їй викраденого майна. На суворій мірі покарання обвинуваченому ОСОБА_1, пов'язаній з позбавленням волі, наполягає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він є інвалідом, проживає в АДРЕСА_3 разом з матір'ю ОСОБА_5 та рідним братом ОСОБА_4. Йому відомо зі слів брата про те, що ввечері 19.01.2016 року зателефонував ОСОБА_1 та мав намір приїхати до них додому. Незабаром, близько о 20-00 годині того ж дня прихав до них додому ОСОБА_1, брат пішов надвір зустрічати. Потім до будинку зайшов брат ОСОБА_4 та ОСОБА_1 разом з двома хлопцями, і всі вони пройшли до кімнати брата, зачинив за собою двері, а він та співмешканка брата ОСОБА_4 - ОСОБА_11 знаходилися в іншій кімнаті, де дивилися телевізор. З кімнати брата ОСОБА_4 доносилися шум, тріск. У кімнату брата заходила ОСОБА_11, яку відразу звідти виштовхав ОСОБА_1, намагався її душити. Він до кімнати свого брата не заходив, так як боявся. Через деякий нетривалий час з кімнати брата вийшов ОСОБА_1, який тримав у своїй лівій руці комп'ютерний системний блок, що належав їх матері. На його зауваження ОСОБА_1 поставити системний блок на місце, останній не реагував та, тримаючи блок у руці, ОСОБА_1 вийшов з цим блоком з їх будинку. Після чого він з ОСОБА_11 зайшли до кімнати брата, де побачили ОСОБА_4, який лежав на дивані, був побитий, на стіні були сліди крові, клавіатура була розбита.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила суду, що 19.01.2016 року вона знаходилася вдома у співмешканця ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3. Ввечері їй зателефонував з невідомого номера чоловік та попросив покликати ОСОБА_4. Після розмови по телефону, ОСОБА_4 повідомив, що до них незабаром приїде ОСОБА_1. Через 10-15 хвилин після дзвінка за вказаною адресою приїхав на автомобілі ОСОБА_1 з двома хлопцями, які всі разом зайшли до кімнати ОСОБА_4. Через деякий час з тієї кімнати стали доноситися шуми, крики. Вона заглянула до кімнати та побачила, що б'ють її чоловіка, який лежав на полу, був в крові. З цієї кімнати її відразу вивів ОСОБА_1, став її душити, погрожував. Вона злякалася, та більше до тієї кімнати не заходила. Через деякий час з кімнати ОСОБА_4 вийшов ОСОБА_1, який ніс у своїй руці системний комп'ютерний блок. ОСОБА_9, який стояв поряд з нею, зробив зауваження ОСОБА_1, щоб той залишив системний блок, проте ОСОБА_1 на зауваження взагалі не реагував та, тримаючи в руках системний блок, не зупиняючись вийшов з будинку та разом з ним і його друзі. Вона з ОСОБА_9 відразу зайшли у кімнату до ОСОБА_4, та вона побачила свого чоловіка, який лежав на дивані, був в крові, побачила також у його кімнаті комп'ютерну клавіатуру, яка була розбита. Вони викликали швидку допомогу, а ОСОБА_4 зателефонував матері та повідомив, що сталося.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що 19.01.2016 року він був вдома за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3. Ввечері на телефон його співмешканки ОСОБА_11 подзвонив раніше йому знайомий ОСОБА_1 та повідомив про необхідність зустрітися, та з яким у нього виникла домовленість зустрітися біля будинку для особистої розмови. Через деякий час, близько о 20-00 годині до будинку під'їхав ОСОБА_1 разом з двома своїми друзями ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Всі пройшли у будинок, зайшли до нього у кімнату. Розмова між ним та ОСОБА_1 носила приватний характер та в ході розмови між ними виник конфлікт, хлопці його побили, він втратив свідомість, а коли прийшов до тями, побачив, що в кімнаті перебувають його співмешканка, його брат ОСОБА_9, та відсутній системний комп'ютерний блок, який належить його матері та знаходився у нього кімнаті. Клавіатура була розбита, в крові. Про події, які сталися, він зателефонував своїй матері ОСОБА_5, яка невдовзі приїхала з роботи додому.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив суду, що близько о 09-00 годин 20.01.2016 року йому зателефонував ОСОБА_7, з яким вони поїхали до відділу поліції у м.Дніпрорудне разом з ОСОБА_1, де останній видав працівникам поліції системний комп'ютерний блок.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив суду, що з потерпілою по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 він раніше знайомий не був. 19.01.2016 року він з ОСОБА_8 та ОСОБА_1 приїхали в АДРЕСА_3 за запрошенням ОСОБА_4 з метою перевірити комп'ютерну техніку, яку придбав собі ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зайшли в будинок, при цьому у ОСОБА_4 був в руках ніж, з яким він кидався на ОСОБА_1. Він (ОСОБА_7) відібрав у ОСОБА_4 ніж та закинув його на шафу у кімнаті. Безпосередньо у кімнаті вони сиділи разом, спокійно спілкувалися з ОСОБА_4. Після розмови ОСОБА_1 взяв системний блок, оскільки він вважав, що існувала попередня домовленістю з ОСОБА_4 щодо цього, та з цим комп'ютерним блоком ОСОБА_1 і пішов з будинку. Потім вони сіли в автомобіль та поїхали у м.Дніпрорудне.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надав показання, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_7

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, судом досліджені наступні письмові докази, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення:

- протоколом огляду місця події від 20 січня 2016 року з фототаблицями до нього, з якого вбачається, що об'єктом огляду є: житловий будинок АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_5. Під час огляду кімнати №2 на нижній тумбочці шафи виявлено полімерну плівку прозорого кольору, розміром 45х15 см з нашаруванням речовини бурого кольору, та нашарування речовини бурого кольору також було виявлено на електричній переносці. На верхній частині стінки плательної шафи виявлена металева гантеля вагою 1 кг синього кольору та ніж з дерев'яною ручкою, обмотаний ізолентою синього кольору, довжина леза якого становить 25 см. ширина 4,5 см, довжина рукоятки 13 см, ширина 35 см. На стіні біля дивану маються розмиті залишки речовини бурого кольору. Під час огляду було вилучено два сліди пальців рук розміром 1,8х2,2 мм та 1,8х2,6 мм (а.с.216-229 т.1);

- протоколом огляду місця події від 20 січня 2016 року з фототаблицями до нього, об'єктом огляду є: системний комп'ютерний блок, вилучений в ході огляду під час добровільної його видачі ОСОБА_1 Під час огляду корпусу даного системного блоку, його гладкі поверхні були оброблені дактилоскопічним порошком, на правій боковій частині системного блоку виявлено та вилучено два сліди рук, розміром 1,8х2,8 мм та 1,8х2,4 мм. (а.с.230-237 т.1);

- протоколом огляду від 08 лютого 2016 року, об'єктом огляду якого є системний блок комп'ютера, вилученого 20.01.2016 року у ОСОБА_1 під час його добровільної видачі та в ході огляду встановлено, що пошкоджень корпусу даного системного блоку не виявлено. Корпус моделі АПХ старого зразку (а.с.244-245 т.1);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 03.02.2016 року, зі змісту якого вбачається, що свідок ОСОБА_11 за зростом та рисами обличчя впізнала чоловіка, який розташований крайнім праворуч та з яким у ОСОБА_4 був конфлікт, в ході якого він наніс ОСОБА_4 тілесні ушкодження 19 січня 2016 року, перебуваючи в будинку АДРЕСА_3. Згідно протоколу для впізнання, особи, які пред'явлені для впізнання були розміщені зліва направо, а крайнім праворуч знаходився ОСОБА_1 (а.с.238-241 т.1).

- висновком судової товарознавчої експертизи № 301 від 22.02.2016 року з інформаційними даними, доданими до неї, яка проведена експертом Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_13, з висновків якої вбачається, що ринкова вартість здобутого злочинним шляхом у ОСОБА_5 комп'ютерного системного блоку корпус АТХ старого зразку з блоком живлення Gembird Power Supply 400, материнської плати Asus A7VBX-MX SE, процесор AMD DURON 1,6 Gb, вмонтованої інтегрованої відео карти Nvidia nForse 6100, дисководу LG Super Multi DVD Drive model-GSA-H 10A, дисководу MSI DVD - ROM Drive model - D16(MS-8216), дисководу Floppy-Sumsung SFD-321 В, жорсткого диску Western Digital WD400, LBA78165360 40 GB model - WD 400 EB-JJ CPFO, жорсткого диску Samsung SV 4012 H 40GB, які знаходились в експлуатації з січня 2008 року, з урахуванням експлуатаційного зносу з ушкодженнями від впливу зовнішніх факторів на момент вчинення злочину - 19.01.2016 року може складати 1737 гривень 67 копійок. Встановити вартість здобутого злочинним шляхом у ОСОБА_5 комп'ютерного системного блоку корпус АТХ старого зразку, оперативної пам'яті Kingston KTS-PR 266/128, 2,5v ASMIO 440899 DDR1, які знаходилися в експлуатації з січня 2008 року, з урахуванням експлуатаційного зносу з ушкодженнями від впливу зовнішніх факторів на момент вчинення злочину - 19.01.2016 року, не надається за можливе, оскільки у роздрібній торгівлі відсутні товари з вказаними у постанові про призначений товарознавчої експертизи товарними характеристиками (а.с.248-250 т.1 та а.с.2-8 т.2);

- висновком судово-медичної експертизи № 413 від 01.03.2016 року, проведеною лікарем судово-медичним експертом-імунологом Запорізького обласного бюро СМЕ ОСОБА_14, з якого вбачається, що згідно висновку експерта № 440 від 12.02.2016 року судово-медичний експерт-імунолог ОСОБА_15 «Кров ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО». В слідах на полімерній плівці (об'єкт № 1), вилученої 20.01.2016 року під час проведення огляду місця події, знайдена кров людини та виявлений лише антиген Н. Отриманий результат не виключає походження крові у даних об'єктах від особи (осіб) групи О з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В, у тому числі від ОСОБА_4, при наявності у нього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент злочину (т.3 а.с.56-57);

- висновком судової дактилоскопічної експертизи № 251-д від 16.02.2016 року, проведеної старшим судовим експертом сектору дактилоскопічних видів досліджень та обліків відділу криміналістичних видів досліджень Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_17, яким встановлено, що слід папілярного узору найбільшими розмірами 13х20 мм, що був вилучений 20.01.2016 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4, залишений не ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8, не ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_9, не ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, не ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, не ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_12, не ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, а іншою особою (а.с.46-55 т.3);

- висновком судової дактилоскопічної експертизи № 250-д від 16.02.2016 року, проведеної старшим судовим експертом Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_17 встановлено, що слід папілярного узору найбільшими розмірами 14х18 мм, 15х20 мм, які були вилучені 20 січня 2016 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 залишений середнім пальцем правої руки свідком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.62-71 т.3);

- речовими доказами у даному кримінальному провадженні визнані наступні речі та предмети, а саме: системний комп'ютерний блок, виданий ОСОБА_1 та який в подальшому передано 23.02.2016 року на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 під зберігальну розписку (а.с.242, 243 т.1; а.с.77, 78 т.3).

Проаналізувавши всі вищевказані та досліджені у судовому засіданні під час розгляду даного кримінального провадження докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про те, що вони логічні, послідовні, відповідають фактичним даним встановленим судом, у зв'язку з чим приймає їх до уваги при постановленні вироку.

Суд повністю довіряє показанням потерпілої та свідків, допитаних безпосередньо в судовому засіданні, оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою та всіма дослідженими судом доказами.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені докази у їх сукупності, виходячи з принципів законності, об'єктивності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приймаючи до уваги, що метою покарання є виправлення, виховання та соціальна реабілітація, суд приходить до висновку про обґрунтованість обвинувачення, яке є предметом даного кримінального провадження.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисний тяжкий злочин, а тому дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Суд також враховуються вимоги ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. У відповідності до ст.65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, яка передбачає відповідність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Під час судового розгляду, детально проаналізувавши роль обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину, поведінку після вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 буде призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з реальним його відбуттям.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання, мотиви, мету, умисну форму вини, а також приймає до уваги конкретні обставини вчиненого, сукупність усіх характеризуючих обставин, обстановку та спосіб вчинення злочинного діяння та наслідки, які настали, та при призначенні покарання суд враховує наступні обставини:

ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, злочин проти правосуддя, судимість за які у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення, певних висновків для себе не зробив та знову вчинив злочин проти власності, який відноситься до категорії тяжких злочинів, що свідчить про схильність ОСОБА_1 до вчинення протиправних злочинних діянь та небажання ставати на шлях виправлення. Разом з тим, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, наприкінці судового слідства активно сприяв встановленню істини у даному кримінальному провадженні, що суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, за місцем проживання характеризується посередньо, скарг від сусідів не надходило, має чітко визначене місце реєстрації та постійне місце проживання, на диспансерному обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває.

Тому, з урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінального правопорушення, а також враховуючи позицію потерпілої ОСОБА_5, яка претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого на теперішній час немає, на суворій мірі покарання, пов'язаній з позбавленням волі, обвинуваченому ОСОБА_1 наполягає, проте цивільний позов потерпілою у даному кримінальному проваджені не заявлений у зв'язку з поверненням їй викраденого майна обвинуваченим ОСОБА_1, заподіяна потерпілій матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі шляхом повернення безпосередньо обвинуваченим ОСОБА_1 у добровільному порядку потерпілій ОСОБА_5 викраденого ним майна, та враховуючи особу обвинуваченого, його молодий вік, незадовільний стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_1, що підверджується відповідною медичною документацією, яка міститься в матеріалах справи (т.3 а.с.120), а також приймаючи до уваги добровільне відшкодування заподіяної ним матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_5, щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому, який запевнив суд, що належні та відповідні висновки для себе зробив, тому суд вважає, що вищевикладені обставини суттєво знижують тяжкість скоєного та з урахуванням даних про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання нижче нижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.186 КК України, на підставі ст.69 КК України та вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливо виключно в умовах ізоляції його від суспільства, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_5 не заявлений.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.124, 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів для проведення наступних експертиз: судової дактилоскопічної експертизи №250-д від 16 лютого 2016 року на суму 368 гривень 28 копійок; судової дактилоскопічної експертизи №251-д від 16 лютого 2016 року на суму 368 гривень 28 копійок; товарознавча експертиза за № 301 від 22 лютого 2016 року в розмірі 491 гривень 04 копійок.

Вирішуючи питання про відшкодування процесуальних витрат, суд виходить з наступного:

Відповідно до положень ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються із: витрат на правову допомогу; витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Положення ч.2 ст.124 КПК України передбачає стягнення з обвинуваченого, в разі ухвалення обвинувального вироку, на користь держави лише документально підтверджених витрат на залучення експертів.

В обвинувальному акті зазначено про розмір витрат на залучення під час досудового розслідування експертів для проведення судової дактилоскопічної експертизи № 250-д від 16.02.2016 року на суму 368 гривень 28 копійок; судової дактилоскопічної експертизи № 251-д від 16.02.2016 року на суму 368 гривень 28 копійок; судово-товарознавчої експертизи № 301 від 22.02.2016 року 491 гривень 04 копійок, на загальну суму 1227 гривень 60 копійок. Вищевказані процесуальні витрати, пов'язані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів, також документально підтверджені наявними в матеріалах справи оригіналами довідок про понесення витрат на залучення експертів по даному кримінальному провадженню № 12016080190000089, які видані НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області (а.с.44, 45, 61 т.3).

Питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2016 року у вигляді тримання під вартою, суд вважає необхідним залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374,375, 376, 395, 532 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з 20 січня 2016 року, згідно протоколу затримання від 20 січня 2016 року та ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2016 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2016 року - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 20 січня 2016 року по день набрання даним вироком законної сили, у відповідності з вимогами ч.5 ст.72 КК України зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач: УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя/ Шевч./24060300, розрахунковий рахунок № 31116115700009, МФО - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів на проведення у даному кримінальному провадженні судової дактилоскопічної експертизи №250-д від 16 лютого 2016 року на суму 368 гривень 28 копійок; судової дактилоскопічної експертизи №251-д від 16 лютого 2016 року на суму 368 гривень 28 копійок; товарознавчої експертизи за № 301 від 22 лютого 2016 року в розмірі 491 гривень 04 копійок, а всього стягнути - 1227 (одна тисяча двісті двадцять сім) гривень 60 копійок.

Речові докази у даному кримінальному провадженні: комп'ютерний системний блок корпус АТХ старого зразку з блоком живлення Gembird Power Supply 400, материнською платою Asus A7VBX-MX SE, процесором AMD DURON 1,6 Gb, вмонтованою інтегрованою відеокартою Nvidia nForse 6100, дисководом LG Super Multi DVD Drive model-GSA-H 10A, дисководом MSI DVD - ROM Drive model -D16(MS-8216), дисководом Floppy-Sumsung SFD-321 В, жорсткого диску Western Digital WD400, LBA78165360 40 GB model- WD 400 EB-JJ CPFO, жорсткого диску Samsung SV 4012 H 40GB, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_5, згідно розписки від 23.02.2016 року (а.с.78 т.3) - залишити потерпілій ОСОБА_5 за належністю.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - ніж, вилучений в ході огляду місця події від 20.01.2016 року, який переданий на відповідальне зберігання до камери схову Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області. згідно квитанції № 1051 (т.3 а.с.76) - знищити.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - ланцюжок із срібла з хрестиком, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6, згідно розписки від 02.02.2016 року _ (а.с.202,203 т.1) - залишити потерпілому ОСОБА_6 за належністю.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО