Ухвала суду № 66920033, 06.06.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/4148/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1024/2017

Головуючий у 1 інстанції Хоменко Д.Є. Єдиний унікальний номер 227/4148/16-ц

Доповідач Жданова В.С. Номер провадження 22-ц/775/1024/2017

Категорія 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Жданової В.С.,

суддів: Космачевської Т.В., Курило В.П.

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Державне підприємство «Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Державне підприємство «Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я задоволено. З відповідача на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди стягнуто 50 000 грн., вирішено питання щодо розподілу судових витрат,-

Із вказаним рішенням не погодився відповідач ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» та подав апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до Апеляційного суду Донецької області. Просить рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2017 року скасувати у повному обсязі та винести нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної зазначає, що ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» було створене та зареєстроване як юридична особа тільки 25.10.2010 року, а позивач працював на різних посадах у ДП «Добропіллявугілля» з 1984 р. по 2012 рік, тому висновок суду про те, що здоров»я потеріплого було пошкоджено на підприємстві відповідача є помилковим. Судом не враховано те, що позивач хворів на протязі багатьох років, на що вказано в медичних документах. Вважає недоведеним той факт, що ушкодження здоров»я сталося з вини відповідача, оскільки факт порушення вимог з охорони праці, правил безпеки, інструкцій і паспортів з експлуатації механізмів і машин не встановлений. Вказує на те, що вина підприємства ТОв «ДТЕК Добропіллявугілля» у настанні пошкодження здоров»я відсутня, тому відсутні правові підстави для висновку про стягнення моральної шкоди.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи Державне підприємство «Добропіллявугілля» в судове засідання не з»явився, про розгляд справи повідомлений належним чином ( а.с.80), що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України є підставою для розгляду справи без його участі.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи і обґрунтовано виходив з того, що саме діями відповідача спричинені моральні страждання потерпілому, пов'язані із професійним захворюванням, яке є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи і вимогам діючого трудового законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працював на шахті «Білозерська» з 26.02.1976 року по 04.08.2012 року днем на підземних посадах з повним робочим днем. З 05.08.2012 р. по 16.09.2013 року працював машиністом гірничих виїмкових машин дільниці №2 на ВСП «Шахтоуправління «ДТЕК «Добропіллявугілля».16.09.2013 р. позивача ОСОБА_1 звільнено у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я п.2 ст.40 КЗпП України, з виплатою одномісячного середнього заробітку (а.с.32).

Під час роботи в ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля позивач отримав професійне захворювання, що підтверджується актом №16 від 22.10.2013 року по формі П-4, а саме: хронічний бронхіт пилової етіології. Легенева недостатність першого ступеня. Встановлено професійний характер захворювання. Також позивачу встановлено друге професійне захворювання, що підтверджується актом №21 від 18.12.2013 року по формі П-4, а саме: хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем пониження слуху (ІІІ ст.) (а.с.8-11).

Відповідно довідки МСЕК серії 10 ААА №136151 від 28.10.2014 року позивачу встановлено ступінь втрати працездатності в розмірі 50% по сукупності захворювань безстроково із встановленням 3 групи інвалідності: 30 хронічний бронхіт, 20% - хронічна приглухуватість.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КзПП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявність факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Відповідно до ст. 169 Кодексу законів про працю України та ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ роботодавець зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31 березня 1995р., № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Доводи відповідача щодо відсутності його вини у настанні негативних наслідків спростовуються актом №16 розслідування причин виникнення професійного захворювання від 22.10.2013 року. В п. 13 вказаного акту міститься висновок про наявність шкідливих умов праці за показниками мікроклімату, пилу, тяжкості трудового процесу, шуму. Професійне захворювання хронічний бронхіт пилової етіології виникло внаслідок недосконалого технологічного процесу, неефективної боротьби з пилом, не проведення лікувально-оздоровчих мір. У п. 17 зазначено, що причиною виникнення профзахворювання ОСОБА_1 є вплив пилу вуглепорордного, про що свідчить атестація робочих місць ( а.с.9 )

Відповідно до акту №21 розслідування причиню хронічного професійного захворювання за діагнозом хронічна двустороння туговухість також є шкідливі умови праці за показниками шкідливості та небезпечності, тяжкості та напруження. У п. 16-17 акту розслідування вказано, що ОСОБА_1 під час роботи на ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» підпадав під дію підвищеного рівня шуму на робочому місці, яке складає 92 дБА при ПДУ -80 дБА. Дані акти містять приписи щодо забезпечення належних та безпечних умов праці ( а.с.10)

Вказані акти за формою П-4 підписані усіма членами комісії з розслідування без зауважень та окремої думки.

Вина відповідача у настанні професійного захворювання підтверджена також висновками МСЕК від 27.10.2014 р., відповідно до якого втрата працездатності за сукупності професійних захворювань складає 50 № з визнанням інвалідності 3 групи безстроково.

В п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання. Факт ушкодження здоров'я позивача підтверджений висновком МСЕК.

Висновок суду першої інстанції перебуває у відповідності до правового висновку, викладеному у зазначеному рішенні Конституційного суду України.

За таких підстав суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що моральну шкоду на користь позивача необхідно стягнути з відповідача, який згідно актів №16 від 22.10.2013 р. та №21 від 18.12.2013 р. розслідування причин виникнення хронічних професійних захворювань втратив працездатність на підприємстві відповідача.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з принципів розумності та справедливості, врахував фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров'я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його житті, потребу в медикаментозному та санітарно-курортному лікуванні і визначив до стягнення 50 000 грн., що відповідає засадам розумності та справедливості.

Таким чином, суд всебічно, повно і об'єктивно, згідно з наданими доказами розглянув спір, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції дав відповідну правову оцінку, навів мотиви, за яких дійшов такого висновку. Наведені доводи не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» відхилити.

Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді: