Ухвала суду № 66917351, 19.05.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25875/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І. за участі секретаря Мудрак О.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Ковіна Д.О. про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Ковін Л.О., розглянувши матеріали кримінального провадження № 42017000000000553 від 28.02.2017 р. за фактом вчинення службовими особами правоохоронного органу дій шляхом зловживання своїм службовим становищем, які призвели до незаконного відшкодування коштів державного бюджету для суб'єктів господарської діяльності, що спричинило тяжі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, 11.05.2017 р. звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно. Зокрема прокурор просить накласти арешт на грошові кошти вилучені в квартирі АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, як такі, що належать ОСОБА_4

Клопотання обгрунтовано наступним. Досудовим розслідуванням установлено, що службові особи з числа керівного складу Броварської ОДПІ ДФС у Київській області та ГУ ДФС у Київській області, зловживаючи службовим становищем, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби зорганізували для створення протиправної схеми, спрямованої на забезпечення відшкодування податку на додану вартість суб'єктам господарювання Київської області, внаслідок чого охоронюваним законом інтересам держави завдано суттєвої шкоди, й в ході досудового розслідування отримані підстави вважати, що підприємствами ТОВ «ЕНЕРГОСОЛАР ПРО» (39046236), ТОВ «ЛІДЕР» (32549423), ТОВ «СТАНІСЛАВ ІНВЕСТ» (38254103), ТОВ «ВЕЛИТОН СОЛАР» (38053305), ТОВ «ВЕЛИГЕН СОЛАР» (38053326), ТОВ «РЕНДЖИ САРАТА» (37232230) неправомірно сформовано та заявлено до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, загальний обсяг якого складає понад 160 млн.грн.

Прокурор Ковін Д.О. підтримав клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити.

Адвокат Кацика І.Ю. просила відмовити в задоволенні клопотання, пояснивши, що клопотання прокурора про арешт майна подано до суду з пропуском строків, визначених КПК України, воно не містить належних правових підстав та достатніх доказів для арешту майна, мети такого арешту, конкретних фактів і доказів, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження ОСОБА_4 майном, здобутим злочинним шляхом, чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Прокурор, посилаючись виключно на постанову від 07.04.2017 р. про визнання грошових коштів речовими доказами, у клопотанні двічі дублює положення ч. 1 ст. 98 КПК України та водночас не надає жодних документів, які підтверджують, що вилучені грошові кошти у сумі 21 000 гривень, 12 150 доларів США, 5 750 євро, які виявлено під час проведення 06.04.2017 р. обшуку у квартирі АДРЕСА_2, яка перебуває в користуванні ОСОБА_4, вилучені грошові кошти у сумі 95 484 долари США, 180 845 євро, які виявлено під час проведення 06.04.2017 р. обшуку у квартирі АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_3, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, чи набуті кримінально-протиправним шляхом. Водночас, вилучені грошові кошти не можуть слугувати доказом вчинення злочину та не мають жодного відношення до предмету кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Адвокат зауважила, що ОСОБА_4 станом на момент розгляду клопотання про арешт не перебуває в статусі підозрюваного та не був допитаний навіть як свідок в рамках кримінального провадження № 42017000000000553, він не є службовою особою правоохоронного органу, а посаду виконувача обов'язків начальника Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, яку обіймає ОСОБА_4, віднесено до категорії службових осіб контролюючих органів. ОСОБА_3, шлюб із якою було розірвано 07.03.2014 р., також не перебуває в статусі підозрюваної та не була допитана навіть як свідок в рамках кримінального провадження № 42017000000000553. 28.04.2017 р. прокурор Ковін Д.О. вже звертався з аналогічним клопотанням про арешт грошових коштів, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.05.2017 р. у справі № 757/24213/17-к відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна. 15.05.2017 р. адвокат звернулася до Генеральної прокуратури України із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна, станом на 19.05.2017 р. судове рішення не виконане.

Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується внесене клопотання, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про накладення арешту на майно слід врахувати те, що 06 квітня 2017 року було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4

04 травня 2017 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Ковіна Д.О. про арешт вилучених 06.04.2017 під час обшуку грошових коштів . Зокрема під час розгляду вказаного клопотання було встановлено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано 07 березня 2014 року, вилучені під час обшуку грошові кошти не відносяться до знаряддя злочину, не здобуті злочинним шляхом, не є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Діючий КПК України не передбачає право прокурора звертатись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна повторно, в той же час надає право прокурору оскаржити судове рішення в порядку апеляційного оскарження.

Посилання прокурора на тривалий огляд вилучених грошових коштів, а саме з 07.04.2017 по 06.05.2017 є абсурдним та суперечить наданому прокурором протоколу огляду, згідно якого огляду вилучених 06 квітня 2017 року речей розпочався лише 03 травня 2017 року, та закінчився 06 травня 2017 року , що суперечить діючим положенням КПК України.

Вказане свідчить про зловживання наданим стороні обвинувачення права на звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна. Окрім того із встановленого під час розгляду вказаного клопотання вбачається тривале невиконання обов'язку повернути вилучене майно у разі відмови у задоволенні клопотання про арешт майна. Останнє в свою чергу порушує права особи у якої було тимчасово вилучене майно.

З огляду на зазначене, враховуючи положення ст. 173 КПК України, в задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти володільців майна ОСОБА_4 та ОСОБА_3 слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 170-175 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Ковіна Д.О. про арешт майна, залишити без задоволення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.І. Цокол