Вирок № 66914516, 02.06.2017, Миронівський районний суд Київської області

02.06.2017 Єдиний унікальний № 371/1682/16-к

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/ 1682 /16-к

Провадження № 1-кп /371/ 16 /17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2017 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поліщука А.С.,

з секретарем Харченко І.С.,

за участі

прокурора Піголя Р.В.,

обвинувачених ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

захисників

обвинувачених ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

представника

потерпілого ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відомості про яке 01 листопада 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016110220000650, щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який не працює, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимий, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, який не працює, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_7, не судимий, проживає ІНФОРМАЦІЯ_8;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_10, українця, громадянина України, який не працює, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_11, не судимий, проживає ІНФОРМАЦІЯ_12;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_14, українця, громадянина України, який не працює, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_11, не судимий, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_15,

які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінальний кодекс України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, будучи працівниками Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», 26 жовтня 2016 року домовились здійснити таємне від адміністрації Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» викрадення зерна сої, належного Приватному акціонерному товариству «Миронівське ХПП», яке знаходилось на території виробничих приміщень вказаного субєкта господарювання по вулиці Паризької Комуни, 6 міста Миронівка Київської області.

26 жовтня 2016 року обвинувачені розподілили між собою ролі, за умовами яких:

ОСОБА_1 мав знайти та організувати транспортний засіб (вантажний автомобіль з водієм) для перевезення зерна сої, та в подальшому, перебуваючи на території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» по вулиці Паризької Комуни, 6 міста Миронівка Київської області, оскільки він працював пожежником та був залучений до здійснення охорони території підприємства, в силу своїх функціональних обовязків мав можливість у нічний час відчинити ворота вїзду транспортного засобу на територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», забезпечити проникнення (проїзд) вантажного автомобіля для перевезення викраденого з території підприємства зерна сої, шляхом відкриття цьому автомобілю вїзних воріт та закриття їх після його виїзду із завантаженим зерном сої.

ОСОБА_4, перебуваючи на території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» по вулиці Паризької Комуни, 6, міста Миронівка Київської області, оскільки працював охоронцем, та в силу своїх функціональних обовязків мав можливість у нічний час вимкнути камери відеоспостереження, розміщені на території підприємства, з метою приховування від адміністрації підприємства факту проникнення вантажного автомобіля, який мав вивезти у нічний час викрадене зерно сої, повинен був вимкнути живлення пристроїв відеозапису камер спостереження, що потягне за собою переривання відеозапису. Після виїзду завантаженого викраденою соєю вантажного автомобіля із території підприємства, включити електричне живлення пристроїв відеозапису з метою поновлення відеозапису камер спостереження.

ОСОБА_2 мав зустріти поблизу залізничного вокзалу міста Миронівка Київської області вантажний автомобіль з водієм та супроводжувати його до території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», після проникнення автомобіля на територію підприємства, вказати бункер у якому знаходиться зерно сої, після зупинки автомобіля в потрібному положення, відкрити засіки бункеру, внаслідок чого зерно сої повинно було потрапити до кузову автомобіля. Після завантаження автомобіля зерном сої, повинен був супроводжувати цей автомобіль до виїзду його із території підприємства.

ОСОБА_3 мав стояти поблизу залізничного вокзалу міста Миронівка Київської області та спостерігати, щоб ніхто з керівництва Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» та працівників поліції під час вчинення крадіжки не їхали в напрямку підприємства, а у разі їх появи, відразу телефонувати співучасникам та попередити про загрозу, тобто забезпечити таємність проникнення вантажного автомобіля під супроводом ОСОБА_2 на територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП».

Таким чином, обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 попередньо домовились про проникнення вантажного автомобіля у супроводі ОСОБА_2, без відома адміністрації Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», на закриту, охоронювану територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», що знаходиться по вулиці Паризької Комуни, 6, міста Миронівка Київської області, з метою викрадення та перевезення зерна сої, яке зберігалося у закритому бункері, розташованому на вказаній території.

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, 28 жовтня 2016 року точного часу не встановлено, ОСОБА_1, згідно раніше погодженого плану і досягнутої домовленості між обвинуваченими, усвідомлюючи, що без використання транспортного засобу вчинення злочину неможливе, замовив по телефону автомобіль марки «ГАЗ-53 Б», державний номерний знак НОМЕР_1, з водієм, при цьому повідомив його про час та місце прибуття автомобіля.

29 жовтня 2016 року близько 01 години 00 хвилин ОСОБА_2, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, дотримуючись досягнутої злочинної домовленості, зустрів автомобіль марки «ГАЗ-53 Б», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням свідка ОСОБА_9, сів до салону автомобіля та супроводжував його до території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», що знаходиться по вулиці Паризької Комуни, 6, міста Миронівка Київської області, при цьому надаючи вказівки водію щодо напряму руху.

Близько 01 години 00 хвилин 29 жовтня 2016 року ОСОБА_3, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, дотримуючись раніше досягнутої злочинної домовленості, перебував біля автомобільної дороги поблизу залізничного вокзалу міста Миронівка Київської області та спостерігав, щоб ніхто з керівництва Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» та працівників поліції під час вчинення крадіжки не їхали в напрямку підприємства, таким чином забезпечував таємність проникнення ОСОБА_2 та вантажного автомобіля на територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП».

ОСОБА_4 близько 01 години 00 хвилин 29 жовтня 2016 року, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, дотримуючись раніше досягнутої злочинної домовленості, знаходячись на своєму робочому місці, на території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», побачивши вантажний автомобіль, який підїжджав до воріт зазначеного підприємства, увійшов до приміщенні охорони, в якому знаходились пристрої запису відео з камер спостереження, вимкнув електричний струм, що потягло за собою переривання запису відео із камер спостереження, забезпечивши цим приховування від адміністрації підприємства факту проникнення ОСОБА_2 та вищевказаного автомобіля на закриту, охоронювану територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП».

ОСОБА_1 близько 01 години 00 хвилин 29 жовтня 2016 року, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, дотримуючись раніше досягнутої злочинної домовленості спрямованої на таємне проникнення ОСОБА_2 та вантажного автомобіля на закриту, охоронювану територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», знаходячись на своєму робочому місці поблизу вїзних воріт на територію вказаного підприємства, помітивши вантажний автомобіль марки «ГАЗ-53 Б», державний номерний знак НОМЕР_1, який рухався по вулиці Паризької Комуни, відкрив двостворчаті вїзні ворота, чим надав можливість вказаному автомобілю та ОСОБА_2 незаконно проникнути на охоронювану, огороджену територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», що знаходиться за адресою: Київська область, місто Миронівка, вулиця Паризької Комуни, 6.

ОСОБА_2 близько 01 години 00 хвилин 29 жовтня 2016 року, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, дотримуючись раніше досягнутої злочинної домовленості, спрямованої на незаконне проникнення на охоронювану, огороджену територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», через відкриті ОСОБА_1 ворота, на вантажному автомобілі марки «ГАЗ-53 Б», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням свідка ОСОБА_9, проник на охоронювану, огороджену територію вказаного підприємства. Після чого, знаючи в силу своїх посадових обовязків, де зберігається зерно сої, ОСОБА_2 скерував даний автомобіль до бункера, який знаходиться біля складського приміщення № 6, таким чином, щоб, відкривши зачинену засіку бункера, наявне у ньому зерно сої могло потрапити в кузов автомобіля. Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_2 покрутив кран бункера, в результаті чого відкрилась його засіка, з якої в кузов вказаного вантажного автомобіля посипалось зерно сої промислової переробки вартістю 10740 гривень 90 копійок за 1000 кілограм. Навантаживши вказаний автомобіль зерном сої в кількості 6700 кілограм (загальною вартістю 71964 гривні 03 копійки), ОСОБА_2, повернувши кран бункера, закрив засіку, сів до салону зазначеного вантажного автомобіля та спільно з водієм, через відкриті ОСОБА_1 ворота, виїхав з території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП».

Після виїзду навантаженого автомобіля марки «ГАЗ-53 Б», державний номерний знак НОМЕР_1, із території підприємства ОСОБА_1 закрив вїзні ворота на територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», а ОСОБА_4 увімкнув електричний струм пристроїв запису камер спостереження, що потягло за собою відновлення запису відео із камер спостереження території підприємства.

Викраденим зерном сої обвинувачені розпорядились на власний розсуд, доручили свідку ОСОБА_10 реалізувати його, внаслідок чого отримали від нього 20000 гривень, які розподілили між собою порівно, по 5000 гривень кожному, тим самим обернувши викрадене майно на власну користь.

Таким чином, своїми умисними, протиправними, винними діями, спрямованими на реалізацію єдиного, спільного злочинного умислу, щодо таємного викрадення майна Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, дотримуючись раніше досягнутої злочинної домовленості, обвинувачені здійснили незаконне проникнення на охоронювану, огороджену територію вказаного підприємства, де в зачиненому засікою бункері зберігалось зерно сої, звідки викрали це зерно в кількості 6700 кілограм. Розпорядившись викраденим зерном, обвинувачені отримали по 5000 гривень кожний.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

Показами обвинуваченого ОСОБА_1, який в судовому засіданні повідомив суд, що він працював у Приватному акціонерному товаристві «Миронівське ХПП» на посаді пожежника та залучався для охорони території підприємства разом із обвинуваченим ОСОБА_4 До нього підійшов обвинувачений ОСОБА_2 та запропонував йому спільно із ним та обвинуваченими ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вчинити крадіжку зерна сої із території вказаного підприємства, на що він погодився. За їхньою попередньою домовленістю, між ними були розподілені ролі під час вчинення крадіжки, а саме: він повинен був знайти вантажний автомобіль з водієм та домовитись про перевезення ним із території підприємства зерна сої, а також відкрити цьому автомобілю вїздні ворота на територію підприємства, ОСОБА_4 повинен був забезпечити вимкнення камер відео спостереження території підприємства, а ОСОБА_3 мав перебувати поблизу дороги до Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» та спостерігати, щоб ніхто з керівництва підприємства під час вчинення крадіжки не їхав в напрямку підприємства. ОСОБА_2 повинен був зустріти по дорозі до Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» вантажний автомобіль, сісти до нього та, заїхавши на територію підприємства, відкрити бункер, завантажити автомобіль, після чого закрити бункер. 29 жовтня 2016 року близько 01 години 00 хвилин, перебуваючи на робочому місці, на території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», до нього зателефонували водій вантажного автомобіля, який повідомив що уже їде, та ОСОБА_2, який повідомив що вони уже підїжджають. Побачивши вантажний автомобіль, він відкрив йому ворота, а ОСОБА_4 вимкнув камери відеоспостереження. Заїхавши в супроводі ОСОБА_2 через ворота на територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», вантажний автомобіль завантажився, після чого виїхав разом з ОСОБА_2 із території підприємства. Після виїзду автомобіля із території підприємства він зачинив ворота, а ОСОБА_4 увімкнув камери відеоспостереження. Викрадену сою було реалізовано водієм вантажного автомобіля, який передав йому 20000 гривень, які в свою чергу були розділені між обвинуваченими порівну по 5000 гривень. Він також вказав, що територія Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» є закритою, оскільки огороджена парканом.

Показами обвинуваченого ОСОБА_2, який в судовому засіданні повідомив суд, що він працював у Приватному акціонерному товаристві «Миронівське ХПП» на посаді майстра. Розмовляючи з обвинуваченим ОСОБА_1 про високу вартість ціни на сою, у них виник намір на викрадення із охоронюваної, огородженої території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» зерна сої. Під час цієї розмови ОСОБА_1 повідомив його, що є вантажівка на якій можна вивезти зерно сої, а тому вони домовились із обвинуваченими ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про викрадення цього зерна. За їх попередньою домовленістю, він повинен був зустріти по дорозі до Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» вантажний автомобіль, сісти до нього та заїхавши на територію підприємства, відкрити бункер, завантажити автомобіль зерном сої, після чого виїхати на цьому автомобілі із території підприємства. ОСОБА_1 повинен був забезпечити приїзд вантажного автомобіля з водієм до території підприємства для перевезення зерна сої, а також відкрити цьому автомобілю вїзні ворота на підприємство, оскільки в інший спосіб цей автомобіль потрапити на територію підприємства не міг. ОСОБА_4 повинен був забезпечити вимкнення камер відеоспостереження території підприємства, а ОСОБА_3 мав перебувати поблизу дороги до Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» та спостерігати, щоб ніхто з керівництва підприємства під час вчинення крадіжки не їхав в напрямку підприємства. 29 жовтня 2016 року близько 01 години 00 хвилин, перебуваючи поблизу залізничного вокзалу міста Миронівки Київської області (поблизу танка), він сів до підїхавшого вантажного автомобіля та поїхав на ньому до території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», підїжджаючи до якої зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що вони підїжджають. ОСОБА_1 відкрив ворота вїзду на територію вказаного підприємства, через які вантажний автомобіль під супроводом ОСОБА_2 проник на цю територію, де, підїхавши до бункеру у якому зберігалось зерно сої, він відкрив засіку бункеру, та після завантаження автомобіля виїхав з території підприємства на ньому через відчиненні ворота. Після виїзду автомобіля із території вказаного підприємства, він навпроти загальноосвітньої школи № 3 міста Миронівка вийшов із автомобіля, який потім поїхав далі. Через деякий час від обвинуваченого ОСОБА_3 він отримав свою частину коштів від викраденого та реалізованого зерна сої в розмірі 5000 гривень. Він повідомив, що працював на Приватному акціонерному товариству «Миронівське ХПП» позмінно та змінився з роботи 28 жовтня 2016 року. Під час його проникнення на територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» він не перебував при виконанні своїх трудових обовязків, оскільки це був неробочий час.

Показами обвинуваченого ОСОБА_3, який в судовому засіданні повідомив суд, що він працював у Приватному акціонерному товаристві «Миронівське ХПП» на посаді майстра. Розмовляючи з обвинуваченим ОСОБА_2 у них виник намір на викрадення із охоронюваної, огородженої території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» зерна сої. За їх попередньою домовленістю, він повинен був повідомити інших обвинувачених про наявність зерна сої в бункерах, які в свою чергу повинні були забезпечити приїзд вантажного автомобіля для перевезення цієї сої, забезпечити проникнення автомобіля до огородженої, охоронюваної території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», завантажити його та забезпечити виїзд із території підприємства, а він в цей час повинен був спостерігати неподалік підприємства, щоб ці дії не були поміченими сторонніми особами, працівниками правоохоронних органів. У випадку виявлення сторонніх осіб він повинен був зателефонувати ОСОБА_2П чи охоронцям (ОСОБА_1І та ОСОБА_4В.). 29 жовтня 2016 року близько 01 години 00 хвилин він разом із ОСОБА_2, перебуваючи поблизу залізничного вокзалу міста Миронівки Київської області (біля танку) побачив вантажний автомобіль «Газон», який зупинився і до нього сів ОСОБА_2 та на цьому автомобілі поїхав в напрямку Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», через деякий час (приблизно 10-15 хвилин) цей автомобіль повернувся та зупинився, і з нього вийшов ОСОБА_2, після чого автомобіль поїхав далі. Вони із ОСОБА_2 розійшлися по домам. На наступний день йому зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, щоб він підійшов до залізничного вокзалу, де він йому передав 10000 гривень, 5000 з яких він віддав ОСОБА_2

Показами обвинуваченого ОСОБА_4, який в судовому засіданні повідомив суд, що він працював у Приватному акціонерному товаристві «Миронівське ХПП» на посаді охоронника. До нього підійшов ОСОБА_2 та повідомив його про намір вчинити крадіжку зерна сої із території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», для чого він повинен був вимкнути камери відеоспостереження, а всі інші дії по крадіжці зерна зроблять ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Близько 01 години 00 хвилин жовтня 2016 року, точної дати не памятає, він разом із ОСОБА_1 знаходились на робочому місці, на території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» а саме біля приміщення охорони (прохідної). Побачивши, що до підприємства підїжджає автомобіль, який моргнув світлом фар, він зрозумів, що потрібно вимикати камери відеоспостереження. Зайшовши в приміщення охорони він витягнув із розеток шнури електричного живлення камер відеоспостереження, що за собою потягло їх вимкнення, в цей час ОСОБА_1 відкрив ворота. Побачивши через вікна приміщення охорони, що автомобіль виїхав із території підприємства, він увімкнув електричне живлення камер відеоспостереження. В ранці, змінившись із зміни, він разом із ОСОБА_1 пішов додому, де, біля загальноосвітньої школи № 3 міста Миронівка Київської області, ОСОБА_1 зателефонували та повідомили його про необхідність забрати кошти. ОСОБА_1І в його присутності у невідомої йому особи, яка підїхала до них на легковому автомобілі, взяв кошти, з яких вони відрахували собі по пять тисяч, а інші кошти передали ОСОБА_2

Показами свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні повідомив суд, що є Головою правління Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП». Йому головний інженер, який відповідальний за перегляд камер відеоспостереження на підприємстві, повідомив про те, що у нічний час, згідно із записів камер, відкривались ворота вїзду на територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» під час того як до них підїхав автомобіль, який вимкнув фари, після чого було перервано запис відео з цих камер відеоспостереження. Звернувшись до працівників поліції, останні через деякий час показали йому відеозапис із камер відеоспостереження сусіднього підприємства, на яких видно як на територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» заїжджала не завантажена вантажівка, яка виїхала з цієї території завантаженою як «корабель».

Показами свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні повідомив суд, що працює на посаді начальника ексзерносховищ Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП». Він дізнався від головного інженера підприємства ОСОБА_13, що вночі 29 жовтня 2016 року на територію підприємства заїжджав автомобіль через відкриті ворота. В силу своїх повноважень він відповідає за переміщення зерна на території підприємства. Напередодні вчинення крадіжки, в бункер підприємства було завантажено два «Камази» зерна сої. Після виявлення факту заїзду стороннього автомобіля на територію підприємства, було проведено перевірку кількості фактичної наявності зерна сої, під час якої виявлено її нестачу в розмірі 6700 кілограм. На підприємстві встановлений спеціальний пропускний режим, за яким всі машини, які вїздять на територію підприємства та виїжджають з неї, повинні пройти зважування та перевірку охороною, при цьому водії машин отримують та віддають охоронцям перепустки. Без дотримання цієї процедури, жодний автомобіль не може потрапити на територію підприємства.

Показами свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні повідомив суд, що працює на посаді головного інженера Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП». До його обовязків входило перегляд записів камер відеоспостереження. 30 жовтня 2016 року, переглядаючи записи цих камер за 29 жовтня 2016 року, він виявив факт того, що в один час було вимкнено всі камери відеоспостереження. Перевіривши чи вимикалося вночі світло, він встановив, що світло не вимикалося. Переглядаючи детально відео із кожної камери відеоспостереження, він виявив те, що вночі близько 01 години 06 хвилин ОСОБА_1 було відкрито ворота вїзду на територію підприємства, при цьому в цей час до воріт наближався автомобіль. Про вказані події він доповів керівництву Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП».

Показами свідка ОСОБА_14, який в судовому засіданні повідомив суд, що до нього зателефонував ОСОБА_10 та запитав чи придбає він сою, на що ОСОБА_14 погодився. 29 жовтня 2016 року з ранку до нього в село Зеленьки Миронівського району Київської області на легковому автомобілі приїхав ОСОБА_10, в слід за ним приїхав вантажний автомобіль «Газон» із соєю. Вказаний вантажний автомобіль зважувався на вагах, і в ньому було близько шести тон сої, точної кількості він не памятає. Після скидання з вантажного автомобіля сої, він розрахувався із ОСОБА_10, точної суми він не памятає, але близько 36000 гривень.

Показами свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні повідомив суд, що є підприємцем та займається вантажними перевезеннями. В кінці жовтня 2016 року, точної дати він не памятає, до нього зателефонував обвинувачений ОСОБА_1 та повідомив, що потрібно перевести сою обємом близько пяти тон. Почувши вагу вантажу, яку потрібно перевезти, він зрозумів, що потрібний «Газон». Йому знову зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що автомобіль йому потрібний сьогодні, але у звязку із тим, що він був у рейсі, він повідомив, що водієм вантажного автомобіля буде не він, а ОСОБА_9, на що ОСОБА_1 погодився. Потім він реалізував сою раніше знайомому йому ОСОБА_14 за 25 000 гривень, купюрами по пятсот гривень, 20 000 з яких він віддав ОСОБА_1. Щодо ваги вантажу, який може перевозити його газон, повідомив, що він особисто перевозив на ньому вантаж вагою 5500 кілограм.

Показами свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні повідомив суд, що є власником вантажного автомобіля марки «ГАЗ-53». В жовтні 2016 року йому зателефонував його син ОСОБА_10 та попросив залишити ключі від вказаного автомобіля для того, щоб ОСОБА_9 міг узяти цей автомобіль, що він і зробив.

Показами свідка ОСОБА_16, яка в судовому засіданні повідомила суд, що вона працює директором приватного підприємства «Аллочка», яке знаходиться поруч із Приватним акціонерним товариством «Миронівське ХПП», та займається виробництвом меблів, на якому встановлено камери відеоспостереження, які зафіксували 29 жовтня 2016 року заїзд вантажного автомобіля на територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», та його виїзд із підприємства через декілька хвилин із завантаженим кузовом (був видний горб). Вона також повідомила, що вантажний автомобіль, підїжджаючи до території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», вимкнув світло своїх фар, а виїхавши із підприємства увімкнув світло фар.

Показами свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні повідомив суд, що осінню 2016 року, точної дати він не памятає, до нього зателефонував ОСОБА_10 та попросив перевезти на його автомобілі сою, на що він погодився. Взявши вантажний автомобіль ОСОБА_10 марки «ГАЗ-53», він приїхав до території залізничного вокзалу міста Миронівка (біля танку), де до салону автомобіля сів незнайомий йому чоловік, який показував куди їхати. Вони заїхали через відкриті ворота на територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», де цей чоловік навантажив із бункеру зерно сої та сів до салону автомобіля, після чого вони виїхали із території вказаного підприємства. Цей чоловік вийшов із машини в районі залізничного вокзалу міста Миронівка, а він поїхав далі та залишив завантажений автомобіль в дворі ОСОБА_10. Потім в селі Зеленьки Миронівського району Київської області він, за вказівкою ОСОБА_10, на вантажному автомобілі «ГАЗ-53» із зерном сої в кузові, заїхав на вагову, після чого розвантажив її та знову заїхав на вагову. Потім відігнав вказаний автомобіль до місця проживання ОСОБА_10. За ці дії ОСОБА_10 заплатив йому 2000 гривень.

Заявою голови правління Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» ОСОБА_11 від 31 жовтня 2016 року про вчинення крадіжки зерна підприємства (том 2 а.с. 7).

Протоколом огляду місця події від 31 жовтня 2016 року, а саме території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», який проводився за письмовою згодою голови правління Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» ОСОБА_11, відповідно до якого слідчим оглянуто територію підприємства, за адресою: Київська область, місто Миронівка, вулиця Паризької Комуни, 6, та встановлено, що територія підприємства огороджена бетонним парканом, вхід та проїзд на територію підприємства здійснюється через контрольно-пропускний пункт з воротами. В контрольно-пропускному пункті знаходяться пристрої відео реєстраторів. На території цього підприємства знаходиться бункера (том 2 а.с. 8 - 18).

Протоколом огляду від 18 грудня 2016 року, відповідно до якого із інформації, яка міститься на оптичному диску для лазерних систем зчитування, наданого Приватним акціонерним товариством «Миронівське ХПП», вбачається наступне: 29 жовтня 2016 року о 01 годині 06 хвилини 20 секунд особа повної тіло будови виходить з приміщення контрольно-пропускного пункту Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» та направляється до воріт, а потім відкриває їх; о 01 годині 06 хвилини 40 секунд ворота на підприємство були повністю відкриті, а особа, яка їх відкрила зайшла до приміщення контрольно-пропускного пункту підприємства; о 01 годині 07 хвилини 15 секунд особа худощавої тіло будови, яка палила цигарки біля приміщення контрольно-пропускного пункту підприємства заходить до нього; о 01 годині 08 хвилини 05 секунд на проїзній частині дороги по вулиці Паризької Комуни міста Миронівка зявляється вантажний автомобіль з увімкненим світлом фар, який рухається в напрямку воріт контрольно-пропускного пункту Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП»; о 01 годині 08 хвилини 45 секунд особа повної тіло будови виходить з приміщення контрольно-пропускного пункту підприємства та стає біля відкритих воріт; о 01 годині 08 хвилини 56 секунд автомобіль рухається на територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» і камера вимикається; о 01 годині 19 хвилин 45 секунд починається відеозапис, на якому спостерігаються закриті ворота Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», де біля приміщення контрольно-пропускного пункту знаходяться дві особи худощавої та повної тіло будови, які між собою розмовляють (том 2 а. с. 65-67).

Запитом слідчого СВ Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області від 07 грудня 2016 року, в якому слідчий звертається до ОСОБА_16, із проханням надати запис камер відеоспостереження, зроблених із будівлі по вулиці Паризької Комуни, 4, міста Миронівка Київської області (том 2 а. с. 68).

Відповіддю ОСОБА_16 від 07 грудня 2016 року, в якій вона надала слідчому відеозапис з камер відеоспостереження за період часу з 23 години 00 хвилин 28 жовтня 2016 року по 02 годину 29 жовтня 2016 року, який міститься на компакт-дискові (том 2 а. с. 69).

Протоколом огляду від 19 грудня 2016 року, відповідно до якого із інформації, яка міститься на оптичному диску для лазерних систем зчитування, вбачається наступне: 29 жовтня 2016 року о 01 годині 09 хвилини на проїзній частині по вулиці Паризької Комуни з лівої сторони зявився вантажний автомобіль з увімкненим світлом фар, без вмісту насипу у кузові, який рухається в напрямку воріт контрольно-пропускного пункту Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП»; о 01 годині 17 хвилини на проїзній частині по вулиці Паризької Комуни з правої сторони зявився вантажний автомобіль з вимкнутим світлом фар, який рухався від воріт контрольно-пропускного пункту Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» в напрямку залізничного вокзалу міста Миронівка, в кузові даного автомобіля знаходиться насип (том 2 а. с. 70-73).

Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 20 грудня 2016 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_9, який був водієм вантажного автомобіля марки «ГАЗ-53 Б», впізнав обвинуваченого ОСОБА_2, як особу, яка 29 жовтня 2016 року сідала в районі залізничного вокзалу міста Миронівка до салону автомобіля, та завантажувала з бункера Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» до кузова автомобіля зерно сої (том 2 а. с. 74-75).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 25 грудня 2016 року, за яким обвинувачений ОСОБА_2, відтворив події його проникнення на вантажному автомобілі марки «ГАЗ-53 Б», державний номерний знак НОМЕР_1, на огороджену території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» через відкриті вїзні ворота. Яким шляхом він навантажив у кузов цього автомобіля із закритого бункеру зерно сої (том 2 а. с. 80-85).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 25 грудня 2016 року, за яким обвинувачений ОСОБА_3, відтворив події 29 жовтня 2016 року, зокрема він вказав місце, де він в нічний час доби спостерігав за тим, щоб до Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» ніхто з керівництва підприємства та правоохоронних органів під час вчинення крадіжки не їхав (том 2 а. с. 89-93).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 24 грудня 2016 року за яким обвинувачений ОСОБА_4, відтворив події вчинення 29 жовтня 2016 року крадіжки зерна сої із території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», зокрема він показав, як, перебуваючи в приміщенні контрольно-пропускного пункту підприємства, близько 01 години 00 хвилин він вимкнув електричне живлення системи відеоспостереження, а після виїзду вантажного автомобіля з території підприємства, увімкнув електричне живлення системи відеоспостереження. В цей час обвинувачений ОСОБА_1, з метою проникнення вантажного автомобіля на територію підприємства, відкрив вїзні ворота, а після виїзду вантажного автомобіля закрив їх (том 2 а. с. 97-101).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 24 грудня 2016 року, за яким обвинувачений ОСОБА_1 відтворив події вчинення 29 жовтня 2016 року крадіжки зерна сої із території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», зокрема він показав як з метою проникнення вантажного автомобіля, у якому знаходився обвинувачений ОСОБА_2, він відкрив зачинені вїзні ворота на територію вказаного підприємства, та після завантаження його зерном сої і виїзду із території підприємства закрив ці ворота (том 2 а. с. 105-109).

Протоколом огляду місця події від 07 грудня 2016 року, яким оглянуто територію тракторної бригади в селі Зеленьки Миронівського району Київської області, на території якої знаходяться транспортні ваги, де згідно показів свідка ОСОБА_14 він перед розвантаженням викраденої сої та після її розвантаження зважував її вагу (том 2 а. с. 54-59).

Довідкою Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» від 01 листопада 2016 року № 337/1, підписану головою правління підприємства та головним бухгалтером, відповідно до якої фактів нестач зерна сої до моменту крадіжки (29.10.2016) не виявлялось (том 2 а. с. 43).

Розрахунком матеріальних втрат Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» від викрадення 29 жовтня 2016 року зерна сої, підписаного головою правління підприємства та головним бухгалтером, за яким балансова вартість однієї тони сої з податком на додану вартість становить 10740 гривень 90 копійок, розмір викраденої сої становить 6700 кілограм, вартість якої складає 71964 гривні 03 копійки (том 2 а. с. 42, 160).

Копією договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2016 року № 229, за яким Приватне акціонерне товариство «Миронівське ХПП» придбало зерно сої за ціною 10670 гривень за тону (том 2 а. с. 44).

Копією товарно-транспортної накладної від 27 жовтня 2016 року № 4, за якою ФГ «ГОНШАН» поставив Приватному акціонерному товариству «Миронівське ХПП» зерно сої (том 2 а. с. 45).

Копією накладної від 28 жовтня 2016 року, за якою за договором купівлі-продажу від 25 жовтня 2016 року № 4, Приватне акціонерне товариство «Миронівське ХПП» придбало 13 тон 493 кілограми сої, за загальною ціною 143970 гривень 36 копійок, тобто вартість однієї тони складає 10670 гривень (том 2 а. с. 46).

Посадовою інструкцією пожежника Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», відповідно до пунктів 4 та 11 якої на пожежника (обвинувачений ОСОБА_1І під час вчинення крадіжки перебував на цій посаді) покладається обовязок заступати на чергування, затримувати осіб, які намагаються незаконно вивезти товарно-матеріальні цінності з підприємства (том 2 а. с. 47-50).

Посадовою інструкцією охоронця Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», відповідно до пунктів 4 та 11 якої на охоронника (обвинувачений ОСОБА_4 під час вчинення крадіжки перебував на цій посаді) покладається обовязок заступати на чергування, затримувати осіб, які намагаються незаконно вивезти товарно-матеріальні цінності з підприємства (том 2 а. с. 51-53).

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає доведеним те, що обвинувачений ОСОБА_2 за співучастю із обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою, маючи єдиний спільний умисел, спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, 29 жовтня 2016 року у період часу з 01 години 00 хвилин по 02 годину 00 хвилин, таємно, з проникненням (незаконним) на охоронювану, огороджену територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» викрали зерно сої (крадіжку), належне цьому підприємству в кількості 6700 кілограм, загальною вартістю 71964 гривні 03 копійки.

При кваліфікації дій обвинувачених суд враховував наступні положення закону України про кримінальну відповідальність:

Відповідно до ст. 26 Кримінального кодексу України співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Кримінального кодексу України виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими субєктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом.

Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення ( ч. 2 ст. 28 Кримінального кодексу України).

Частиною 1 ст. 29 Кримінального кодексу України передбачено, що виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинений ним злочин.

Злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) субєктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює обєктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину. Відповідно до статті 26 Кримінального кодексу України співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох субєктів злочину у вчиненні умисного злочину (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності».

Співучасть у злочині є однією із форм злочинної діяльності. Її специфіка полягає у тому, що: а) участь у вчиненні злочину двох або більше осіб обумовлює його підвищену суспільну небезпеку; б) склад злочину виконується лише завдяки спільній діяльності всіх співучасників, у діяннях же окремих із них можуть бути відсутні всі ознаки злочину, вказані у статті Особливої частини Кримінального кодексу України. Поняття «співучасть» включає в себе такі ознаки: наявність двох чи більше суб'єктів злочину, які беруть участь у вчиненні одного й того самого умисного злочину; спільність їх участі у злочині; умисний характер діяльності співучасників. Перші дві ознаки характеризують обєктивну (особливий спосіб вчинення злочину, який характеризується спільністю дій), а остання - суб'єктивну сторону співучасті (умисна форма вини). Спільна участь у вчиненні злочину передбачає: обєднання окремих зусиль кожного співучасника у взаємообумовлену злочинну діяльність усіх співучасників; те, що вчинюваний співучасниками злочин є єдиним для них усіх; спрямування зусиль кожного співучасника на досягнення загального результату злочину; причинно-наслідковий зв'язок між діянням всіх співучасників і загальним злочинним результатом. Спільна участь у вчиненні злочину може проявитися як у дії, так і в бездіяльності. З суб'єктивної сторони співучасть характеризується умисною формою вини, що передбачає: наявність умислу кожного із учасників стосовно їх власних дій (бездіяльності); наявність умислу стосовно діянь інших співучасників, у т. ч. виконавця чи співвиконавця; єдність наміру всіх співучасників вчинити один і той самий злочин; єдність злочинного інтересу для всіх співучасників, тобто спрямованість їх умислу на досягнення загального злочинного результату. У своїй сукупності зазначені ознаки утворюють спільність психічної діяльності співучасників. Особливістю інтелектуального моменту умислу співучасників є те, що ним охоплюється усвідомлення кожним з учасників не лише суспільно небезпечного характеру особисто вчинюваного діяння, а й факту вчинення всіма співучасниками одного й того самого злочину, характеру дій інших співучасників, можливості діяти спільно з ними, наявності умислу в їхніх діях, спрямованості їхніх дій (бездіяльності) на досягнення загального злочинного результату тощо, тобто усвідомлення обставин, які стосуються всіх елементів складу злочину. Таке усвідомлення має бути взаємним - кожний із співучасників повинен усвідомлювати той факт, що він вчиняє злочин спільно з іншими його учасниками (при цьому таке усвідомлення не обов'язково передбачає особисте знання співучасниками один одного).

Співучасть як одна із форм злочинної діяльності не створює будь-яких особливих підстав кримінальної відповідальності. Положення ч. 1 ст. 2 Кримінального кодексу України про те, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільне небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінального кодексу України, поширюється і на випадки вчинення злочину у співучасті. Правила, за якими несе відповідальність виконавець (співвиконавець), аналогічні правилам, за якими відповідає особа, яка вчинила злочин одна (не у співучасті), - він підлягає відповідальності за статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, яка передбачає вчинений ним злочин. При цьому його дії кваліфікуються за відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України без посилання на ч. 2 ст. 27.

Таким чином, суд вважає, що своїми умисними, протиправними, винними діями, поєднаними єдиним спільним умислом, спрямованим на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, обвинувачений ОСОБА_2, у співучасті з обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», вчинене за попередньою змовою групою осіб, спричинивши Приватному акціонерному товариству «Миронівське ХПП» матеріальну шкоду в розмірі 71964 гривні 03 копійки.

При прийнятті вироку, суд відхиляє доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про те, що матеріалами справи не доведено обєм викраденого зерна сої, зважаючи на таке:

Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» від 01 листопада 2016 року № 337/1, підписаної головою правління підприємства та головним бухгалтером фактів нестач зерна сої до моменту крадіжки (29.10.2016) не виявлялось (том 2 а. с. 43), а відповідно до розрахунку матеріальних втрат Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» від викрадення 29 жовтня 2016 року зерна сої, підписаного головою правління підприємства та головним бухгалтером розмір викраденої сої становить 6700 кілограм (том 2 а. с. 42).

Згідно із ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що метою ведення бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, бере участь в оформленні матеріалів, повязаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства (ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Враховуючи вказані норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в суду відсутні підстави не довіряти документам підписаним головою правління та головним бухгалтером Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП».

Обєм викраденої сої не заперечувався обвинуваченими в судовому засіданні, цей розмір опосередковано узгоджується із показами свідка ОСОБА_14, який в судовому засіданні дав покази, що в машині було близько шести тон (точної ваги він не памятає), які він придбав у свідка ОСОБА_10.

Крім того, доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про те, що автомобіль марки «ГАЗ-53 Б», маючи барєр вантажоперевезення в 3500 кілограм не міг перевести вантаж вагою 6700 кілограм, судом також відхиляються, оскільки цей барєр є нормативним, і не виключає того, що автомобіль, завантажившись більше цього барєру, не може рухатись. Свідок ОСОБА_10, у фактичному користувач якого знаходиться автомобіль за допомогою якого перевозилось викрадене зерно сої, в судовому засіданні повідомив, що він особисто завантажував цей автомобіль вантажем в 5500 кілограм. Як зазначено вище свідок ОСОБА_14 стверджує, що на вказаному автомобілі було близько 6000 кілограм сої.

При винесені вироку, суд не бере до уваги доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про недопустимість такого доказу як протокол огляду місця події від 31 жовтня 2016 року, за яким слідчий оглянув територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», оскільки не було ухвали слідчого судді про надання дозволу на огляд, зважаючи на таке:

Огляд слідчим місця події, а саме території Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» проводився 31 жовтня 2016 року за письмової згоди голови правління цього підприємства (том 2 а. с. 7), який відповідно до п. 12.5 статуту товариства наділений правом представляти інтереси товариства у відносинах з усіма організаціями (том 2 а. с. 35).

Статтею 13 КПК України передбачено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи зміст вказаної процесуальної норми права, суд приходить до висновку, що вона захищає право власника на недоторканість його власності, без його згоди, крім випадків встановлених цим кодексом.

Тобто дана стаття має відсилковий характер та відсилає на інші положення КПК України, які передбачають вийнятки із загального правила.

Частинами 1 та 2 ст. 237 КПК України передбачено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий проводить огляд місцевості, приміщення. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Зазначеними нормами процесуального законодавства України встановлено пять підстав проникнення слідчим до житла чи іншого володіння особи, зокрема:

●на підставі добровільної згоди особи, яка ними володіє;

●на підставі ухвали слідчого судді;

●у випадку необхідності врятуванням життя людей;

●у випадку необхідності врятуванням майна;

●у випадку безпосереднього переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

Аналіз змісту частин 1 та 3 ст. 233 КПК України у поєднанні із змістом ст. ст. 234, 235 та 237 КПК України дає підстави дійти висновку, що проникнення до приватного володіння за умови наявності добровільної згоди особи, яка володіє (розпоряджається) цим майном не створює необхідності виконання вимог ч. 1 ст. 233 КПК України, зокрема необхідності отримання ухвали слідчого судді про дозвіл на проведений огляду нежитлового приміщення.

Суд також відхиляє доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про недопустимість у якості доказу протоколу огляду запису з камер відеоспостереження Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», оскільки цей запис не є житлом чи іншим володінням особи, до якого можна проникнути, а тому вимоги ст. 233 КПК України на цей випадок не поширюються. Вказаний відеозапис, наданий слідчому для огляду ОСОБА_8, який з 14 липня 2016 року відповідно до довіреності є представником Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» у відносинах із правоохоронними органами (том 1 а. с. 38), а отже цей відеозапис отриманий органом досудового слідства в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 93 КПК України.

Суд також відхиляє доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про те, що вартість викраденої сої повинна встановлюватися лише за висновком експерта, оскільки за правилами ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

За нормою ч. 2 ст. 84 КПК України джерелами доказів є як документи так і висновки експертів. Висновок експерта є лише одним із джерел доказування, та не виключає доказування певних обставин іншим джерелом, такими як документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний обєкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

За правилом ч. 2 ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили, а за правилом ч. 10 ст. 101 КПК України висновок експерта не є обовязковим для особи або органу, яка здійснює провадження.

Частиною 2 ст. 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих дій та отримання від підприємств, установ та організацій, службових осіб речей і документів.

Як зазначалося вище, Приватне акціонерне товариство «Миронівське ХПП» повинно вести бухгалтерський облік з метою надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Вартість викраденого зерна сої підтверджується Розрахунком матеріальних втрат Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» від викрадення 29 жовтня 2016 року, підписаним головою правління підприємства та головним бухгалтером, а саме: 10740 гривень 90 копійок за 1000 кілограм (том 2 а. с. 42), тобто за 6700 кілограм 71964 гривні 03 копійки.

Крім того така вартість сої підтверджується й іншими обєктивними доказами, зокрема наявною в матеріалах справи копією договору купівлі-продажу зерна сої укладеного 25 жовтня 2016 року (том 2 а.с. 44) між Приватним акціонерним товариством «Миронівське ХПП» та ФГ «ГОНШАН», копією накладної від 28 жовтня 2016 року № 4 (том 2 а. с. 46).

Вказана ціна опосередковано підтверджується показами свідка ОСОБА_14, який в судовому засіданні повідомив, що на час купівлі ним викраденої сої, її вартість на «чорному ринку» складала близько 6000 гривень за 1 тону, а при придбанні її на підприємстві ця ціна вища.

Суд погоджується із доводами захисника обвинуваченого ОСОБА_2П - ОСОБА_7 про недопустимість такого доказу як огляд автомобіля марки «ГАЗ-53 Б», державний номерний знак НОМЕР_1, огляд якого проводився без ухвали слідчого судді, дозволу власника яким є ОСОБА_17, чи довіреної ним особи ОСОБА_15 (а. с. 60-64), тому на підставі ч. 2 ст. 86 та п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України не бере його до уваги під час винесення вироку.

При розгляді даної справи судом було детально вивчено та проаналізовано докази, які характеризують особу кожного обвинуваченого, зокрема:

Згідно з характеристикою, виданою 03 листопада 2016 року Миронівським міськвиконкомом № 02-51/196, обвинувачений ОСОБА_2 за місцем свого проживання характеризується як особа, щодо якої у міськраді відсутні компрометуючі матеріали (том 2 а. с. 117).

Відповідно до вимоги про судимість від 02 листопада 2016 року № 7111/109/1011/02-16, ОСОБА_2 характеризується як особа, яка не притягувалась до кримінальної відповідальності (том 2 а. с. 115).

Згідно з довідкою нарколога, ОСОБА_2 на диспансерному обліку в лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався (том 2 а. с. 120).

Відповідно до довідки психіатра, ОСОБА_2 на диспансерному обліку в лікаря психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався (том 2 а. с. 119).

Згідно з копією пенсійного посвідчення серії АА3 №862156, ОСОБА_2 є пенсіонером та інвалідом третьої групи (том 2 а. с. 173). Факт того, що ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи також підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0518726 (том 2 а. с. 174).

Відповідно до листів Миронівської міської ради та Миронівської районної ради Київської області, ОСОБА_2 не являється депутатом Миронівської міської ради та Миронівської районної ради (том 2 а. с. 116, 118).

Згідно з характеристикою, виданою 03 листопада 2016 року Миронівським міськвиконкомом № 02-51/197, обвинувачений ОСОБА_4 за місцем свого проживання характеризується як особа, щодо якої у міськраді відсутні компрометуючі матеріали (том 2 а. с. 128).

Відповідно до вимоги про судимість від 02 листопада 2016 року № 7113/109/1011/02-16, ОСОБА_4 характеризується як особа, яка не притягувалась до кримінальної відповідальності (том 2 а. с. 126).

Згідно з довідкою нарколога, ОСОБА_4 на диспансерному обліку в лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався (том 2 а. с. 130).

Відповідно до довідки психіатра ОСОБА_4 на диспансерному обліку в лікаря психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався (том 2 а. с. 131).

Відповідно до листів Миронівської міської ради та Миронівської районної ради Київської області, ОСОБА_4 не являється депутатом Миронівської міської ради та Миронівської районної ради (том 2 а. с. 127, 129).

Згідно з характеристикою, виданою 14 грудня 2016 року виконкомом Козинської сільської ради Миронівського району Київської області № 02-42/898, обвинувачений ОСОБА_1 за місцем свого проживання характеризується як особа, щодо якої у сільської ради відсутні компрометуючі матеріали (том 2 а. с. 138).

Відповідно до вимоги про судимість від 02 листопада 2016 року № 7115/109/1011/02-16, ОСОБА_1 характеризується як особа, яка не притягувалась до кримінальної відповідальності (том 2 а. с. 136).

Згідно з довідкою нарколога, ОСОБА_1 на диспансерному обліку в лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався (том 2 а. с. 141).

Відповідно до довідки психіатра ОСОБА_1 на диспансерному обліку в лікаря психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався (том 2 а. с. 142).

Відповідно до листа Миронівської районної ради та довідки Козинської сільської ради Миронівського району Київської області, ОСОБА_1 не являється депутатом Козинської сільської ради Миронівського району Київської області та Миронівської районної ради (том 2 а. с. 137, 140).

Згідно з характеристикою, виданою 09 листопада 2016 року Яхнівською сільською радою Миронівського району Київської області № 02-43/33, обвинувачений ОСОБА_3 за місцем свого проживання характеризується як особа, щодо якої у сільської раді відсутні компрометуючі матеріали (том 2 а. с. 149).

Відповідно до вимоги про судимість від 02 листопада 2016 року № 7116/109/1011/02-16, ОСОБА_3 характеризується як особа, яка не притягувалась до кримінальної відповідальності (том 2 а. с. 147).

Згідно з довідкою нарколога, ОСОБА_3 на диспансерному обліку в лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався (том 2 а. с. 151).

Відповідно до довідки психіатра ОСОБА_3 на диспансерному обліку в лікаря психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався (том 2 а. с. 152).

Відповідно до листа Миронівської районної ради та довідки виконавчого комітету Яхнівської сільської ради Миронівського району Київської області, ОСОБА_3 не являється депутатом Яхнівської сільської ради Миронівського району Київської області та Миронівської районної ради (том 2 а. с. 148, 150).

Під час розгляду кримінального провадження судом не встановлено обставин, які, у відповідності до ст. ст. 36-49 Кримінального кодексу України, виключають злочинність діяння обвинувачених, а також підстав для звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності, передбачених ст. ст. 44-49 Кримінального кодексу України.

Крім того, під час розгляду справи, судом не встановлено обставин, які свідчать про необхідність застосування до обвинувачених примусового лікування, а також обставин, які свідчать про те, що обвинувачені вчинили вищезазначений злочин у стані неосудності чи обмеженої осудності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

У відповідності до ст. ст. 65, 66 Кримінального кодексу України суд вважає можливим визнати щире каяття обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні злочину та активне сприяння у його розкритті, добровільне повне відшкодування завданого збитку - обставинами, що помякшують їх покарання за скоєне.

У відповідності до ст. ст. 65, 66 Кримінального кодексу України суд вважає можливим визнати щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину та активне сприяння у його розкритті, добровільне часткове відшкодування завданого збитку - обставинами, що помякшують його покарання за скоєне.

У відповідності до ст. ст. 35, 65, 67 Кримінального кодексу України суд вважає можливим визнати вчинення обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 злочину групою осіб за попередньою змовою обставиною, що обтяжує їх покарання за скоєне.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинувачених, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, особу кожного обвинуваченого: їх вік, стан здоровя, соціальне становище, а також те, що вони за місцем проживання характеризуються позитивно та мають постійне місце роботи.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинувачених до та після вчинення злочину, їх щире каяття, сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та часткове відшкодування ОСОБА_2 шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і попередження вчинення ними нових злочинів буде призначення покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі із звільненням їх від реального відбуття покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України, та покладенням на засуджених обовязків, передбачених ст. 76 Кримінального кодексу України.

Вирішити долю речових доказів, відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України суд не може, оскільки вони до суду не надавались, в судовому засіданні не досліджувались.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні не заявлені.

Запобіжні заходи у даному кримінальному провадженні стосовно обвинувачених не застосовувалися.

Під час досудового розслідування Приватне акціонерне товариство «Миронівське ХПП» заявило цивільний позов, за яким просило суд стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 солідарно на користь товариства майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення злочину в розмірі 71964 гривні 03 копійки.

Розглянувши кримінальне провадження, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2, у співучасті з обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме 29 жовтня 2016 року у період часу з 01 години 00 хвилин по 02 годину 00 хвилин, таємно, з проникненням (незаконним) на охоронювану, огороджену територію Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» викрали зерно сої (крадіжку), належне цьому підприємству в кількості 6700 кілограм, чим заподіяли позивачу матеріальну шкоду в розмірі 71964 гривні 03 копійки

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1190 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 127 КПК України).

За правилами вказаних норм законодавства, майнова шкода, завдана юридичній особі спільними протиправними, винними діями осіб, може бути стягнута судом з цих осіб на користь юридичної особи, якій заподіяно майнову шкоду в солідарному розмірі.

Розбиваючи розмір, заподіяної Приватному акціонерному товариству «Миронівське ХПП» спільними, протиправними, винними діями обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, матеріальної шкоди на кількість обвинувачених, суд приходить до висновку, що з кожного з них слід стягнути на користь позивача по 17991 гривню.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 КПК України обвинувачений має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому внаслідок кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 скористався своїм правом на відшкодування Приватному акціонерному товариству «Миронівське ХПП», завданої внаслідок вчиненням злочину шкоди, сплативши позивачу 17991 гривню, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера № 5037 від 07 листопада 2016 року (том 2 а. с. 194) та № 455 від 03 лютого 2017 року (том 2 а. с. 193), а також довідкою Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» від 03 лютого 2017 року № 23 (том 1 а. с. 229).

Обвинувачений ОСОБА_1 скористався своїм правом на відшкодування Приватному акціонерному товариству «Миронівське ХПП», завданої внаслідок вчиненням злочину шкоди, сплативши позивачу 17991 гривню, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера № 5038 від 07 листопада 2016 року (том 2 а. с. 195) та № 431 від 02 лютого 2017 року (том 2 а. с. 196), а також довідкою Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» від 02 лютого 2017 року № 22 (том 1 а. с. 231).

Обвинувачений ОСОБА_3 скористався своїм правом на відшкодування Приватному акціонерному товариству «Миронівське ХПП», завданої внаслідок вчиненням злочину шкоди, сплативши позивачу 17991 гривню, що підтверджується довідкою Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» від 02 лютого 2017 року № 20 (том 1 а. с. 232).

Обвинувачений ОСОБА_2 скористався своїм правом на відшкодування Приватному акціонерному товариству «Миронівське ХПП», завданої внаслідок вчинення злочину шкоди частково, сплативши позивачу 900 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 512 від 08 лютого 2017 року (том 2 а. с. 197) та довідкою Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» від 08 лютого 2017 року № 28 (том 1 а. с. 230).

Таким чином, обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відшкодували Приватному акціонерному товариству «Миронівське ХПП» по 17991 гривні кожний (17991*3=53973), що в сукупності становить 3/4 розміру, заподіяної внаслідок вчинення злочину шкоди, а тому позов у частині стягнення з них на корить позивача задоволенню не підлягає, оскільки вони добровільно відшкодували розмір цієї шкоди, який у випадку солідарного стягнення мав би бути сплачений кожним з них позивачу.

Обвинувачений ОСОБА_2 лише частково відшкодував Приватному акціонерному товариству «Миронівське ХПП» солідарний із іншими обвинуваченими розмір, заподіяної від вчинення злочину шкоди, сплатив лише 900 гривень, тому з нього на користь позивача слід стягнути решту частини солідарного розміру відшкодування шкоди в сумі 17091 гривню (17991-900=17091).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити в частині стягнення з ОСОБА_2 майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, в розмірі 17091 гривні, в задоволенні решти позову слід відмовити у звязку із добровільним відшкодуванням обвинуваченими 54873 гривень( 53973+900=54873).

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач в силу п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за позов у справі про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується судовий збір в розмір 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року становить 1544 гривні.

Зважаючи на те, що позов подано особою, яка звільнена від сплати судового збору, позов підлягає задоволенню частково, то суд приходить до висновку про необхідність стягнення із відповідача ОСОБА_2 на користь держави Україна судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

На підставі викладеного, ст. ст. 22, 1166, 1190 Цивільного кодексу України, ст. 88 ЦПК України, ст. ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», керуючись ст. ст. 33, 127-129, 318, 322, 337, 349, 368, 369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, призначивши йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

2.На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, визначивши йому іспитовий строк у 1 (один) рік.

3.Згідно п. п 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 обовязки: протягом строку випробування періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4.Сосюру ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, призначивши йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

5.На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, визначивши йому іспитовий строк у 1 (один) рік.

6.Згідно п. п 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_2 обовязки: протягом строку випробування періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

7.Крохмаля ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_9, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, призначивши йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

8.На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3, від відбування покарання з випробуванням, визначивши йому іспитовий строк у 1 (один) рік.

9.Згідно п. п 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3, обовязки: протягом строку випробування періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_13, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, призначивши йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

11.На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4, від відбування покарання з випробуванням, визначивши йому іспитовий строк у 1 (один) рік.

12.Згідно п. п 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4, обовязки: протягом строку випробування періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

13.Цивільний позов Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення з них солідарно розміру, заподіяної внаслідок вчинення злочину шкоди задовольнити частково.

14.Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП», ідентифікаційний код: 24219855, 17091 (сімнадцять тисяч девяносто одну) гривню, в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.

15.В задоволенні решти позову відмовити.

16.Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Держави Україна 1 600 (одну тисячу шістсот) гривень судового збору.

17.Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, їх захисникам, прокурору, представнику Приватного акціонерного товариства «Миронівське ХПП».

18.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

19.Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис ОСОБА_22

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук