Ухвала суду № 66913066, 30.05.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 739/2035/16-к Головуючий у І інстанції Іващенко А. І. Провадження № 11-кп/795/498/2017 Категорія - ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач Оседач М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів Карнауха А.С., Короїда Ю.М.

при секретарі Дудко Т.В.

З участю учасників судового провадження:

прокурора Мозгового С.Г.

представника потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270190000279, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4 на вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2017 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, одруженого, маючого на утримані малолітню дитину, працюючого вальником лісу ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп», в силу ст.ст.88,89 КК раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2017 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні

кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та на нього покладені обовязки передбачені ст. 76 КК України: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3: на користь держави в особі фінансового управління Чернігівської міської ради 5198 грн. у відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину; на користь держави в особі фінансового управління Новгород-Сіверської районної державної адміністрації 528 грн. 82 коп., у відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину; на користь держави в особі фінансового управління Чернігівської обласної державної адміністрації 12401 грн. 43 коп., у відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину; на корить держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в сумі 703 грн. 68 коп.; на користь потерпілого ОСОБА_4 24 тис. грн.. матеріальної шкоди та компенсацію моральної шкоди в сумі 105 000 тис. грн., у задоволенні решти частини стягнення компенсації моральної шкоди відмовлено.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Не погоджуючись з вироком суду були подані апеляційні скарги в яких:

- обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, як незаконний, а справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про порушенням судом норм КПК України, зокрема, щодо перебігу судового засідання, не проголошення судового рішення в порушення вимог ст. 376 КПК України та відсутність запису судового провадження.

- потерпілий ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду та ухвалити новий яким призначити ОСОБА_3 покарання у виді реального позбавлення волі і задовольнити вимоги його цивільного позову в повному обсязі. Вважає, що призначене обвинуваченому покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та його особі, оскільки за своїм видом та розміром є явно несправедливим внаслідок мякості, судом не було належним чином враховано вчинення ОСОБА_3 злочину в стані алкогольного спяніння і тяжкі наслідки даного злочину, що він став інвалідом 1-ї групи. Не погоджуючись з вироком місцевого суду в частині вирішення цивільного позову зазначає, що судом невмотивовано визначено розмір матеріальної шкоди, яка в повному розмірі підтверджується поданими документами та не враховано в ряд обставин, які свідчать про його моральні страждання.

Суд першої інстанції встановив, що 03 липня 2016 року приблизно о 01:50 год., ОСОБА_3 керуючи в стані алкогольного спяніння автомобілем марки «ВАЗ-2121», номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Центральній с. Печенюги Новгород - Сіверського району Чернігівської області в напрямку с. Лизунівка Новгород - Сіверського району Чернігівської області, поблизу будинку № 11, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху чим порушив вимоги п.п. 2.3 (б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну), 2.9 (а) (водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин), 12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) Правил дорожнього руху України, в результаті чого допустив виїзд за межі проїзної частини дороги на узбіччя та здійснив наїзд на придорожнє дерево.

У результаті дорожньо - транспортної пригоди, пасажир автомобіля марки «ВАЗ-2121», номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_4 отримав комплекс тілесних ушкоджень, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 84 від 12.09.2016 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень з небезпекою для життя в мить спричинення.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 на підтримання поданої ним апеляційної скарги, представника потерпілого ОСОБА_2, яка просила задовольнити апеляційну скаргу потерпілого та скасувати вирок місцевого суд, думку прокурора щодо необхідності скасування вироку та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 407, ст. 412, ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо в матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Частина 4 статті 107 КПК України передбачає, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим.

Згідно ч. 6 ст. 107 КПК України незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обовязковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції належним чином дотримані не були.

В матеріалах кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 міститься технічний носій з фонограмою судового засідання, однак, звукозапис судового засідання проголошення вироку від 10 лютого 2017 року не придатний для його відтворення, дана процесуальні дія є значима, але інформація про неї виявилась фактично відсутньою на технічному носії.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що секретарем судових засідань складено акт від 22 лютого 2017 року про втрату вказаної частини звукозапису судового в звязку зі збоєм в роботі компютерної програми «Камертон».

В поданій апеляційній скарзі та в судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_3 наголошував, що проголошення вироку місцевого суду фактично не відбувалося. Прокурор в судовому засіданні також дав пояснення про відсутність в судовому засіданні суду першої інстанції прокурора під час проголошення вироку.

Неможливість відтворити звукозапис проголошення вироку місцевого суду в цьому кримінальному провадженні привела до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції, так як при кожному судовому розгляді суд повинен переконатися у працездатності технічного засобу та реальному здійсненні за його допомогою фіксації кримінального провадження в суді.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Обов'язковою умовою застосування такого порядку судового розгляду є повне визнання всіма учасниками судового провадження: події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні за обставин, викладених в обвинувальному акті, а також виду і розміру завданої шкоди, що згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України входить до предмету доказування у кримінальному провадженні.

Суд зобов'язаний з'ясувати, чи правильно сторони розуміють зміст усіх зазначених обставин, переконатися, що визнання їх є добровільним, та роз'яснити сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Якщо принаймні одна з наведених обставин заперечується будь-ким із учасників судового провадження, докази мають досліджуватися судом у загальному порядку, а спрощена процедура, передбачена ч. 3 ст. 349 КПК України, застосована бути не може.

Цих вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції не дотримався.

Як убачається з матеріалів судового провадження, у судовому засіданні ОСОБА_3 частково визнав цивільний позов потерпілого у межах реальних затрат понесених на лікування та не визнав позов про відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи викладене, суд належним чином не з'ясував, чи правильно обвинувачений розуміє зміст зазначених в обвинувальному акті обставин, якою є його остаточна і дійсна позиція щодо визнання чи невизнання винуватості, порядку дослідження доказів та позиції щодо цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, і безпідставно застосував спрощений порядок судового розгляду, передбачений ч. 3 ст. 349 КПК України.

За таких умов, судом першої інстанції допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, у звязку з чим, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 409, п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України КПК України, ухвалений щодо ОСОБА_3 вирок підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки вирок скасовується через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, доводи апеляційної скарги щодо суворості призначеного покарання є передчасними і судом апеляційної інстанції не перевіряються.

При новому судовому розгляді необхідно усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, з дотриманням встановленого законом порядку повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, в тому числі і ті, про які зазначено в поданих апеляційних скаргах та ухвалити рішення, яке відповідає вимогам кримінального і кримінального процесуального закону.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити, апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частковою.

Вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2017 року щодо ОСОБА_3 скасувати, призначивши новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Ю.М. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Карнаух