Рішення № 66912511, 02.06.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/2422/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/953/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 5

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Криворотенка В. І. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 04 квітня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и л а:

24 грудня 2015 року ОСОБА_5 звернулася з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що вона є старшою донькою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ОСОБА_7 її батька -ОСОБА_9 померла 23 грудня 2009 року. ОСОБА_9 мала трьох дітей: ОСОБА_7 (батько позивачки), який помер 07 грудня 2005 року, ОСОБА_10, який помер 10 грудня 2010 року, та ОСОБА_11, місце перебування якого їй не відомо. Заповіт за життя ОСОБА_9 не складала, її спадкоємці за законом спадщину не приймали, заяв про її прийняття не подавали. Позивачка, як онука ОСОБА_9, має право на спадкування після її смерті за правом представлення. До складу спадщини її бабусі входять земельна ділянка загальною площею 4,3399 га; земельна ділянка загальною площею 4,51 га; земельна ділянка загальною площею 4,25 га. Земельна ділянка площею 4,3399 га належала ОСОБА_9 на праві власності згідно державного акту СМ № 127755. Земельна ділянка площею 4,51 га згідно сертифікату на земельний пай СМ № 0062553 належала на праві власності ОСОБА_12, який помер 08 травня 1999 року. Оскільки баба позивачки на момент смерті ОСОБА_12 проживала з ним однією сімю, тобто фактично була його дружиною, то вказана земельна ділянка була успадкована ОСОБА_9 за законом. Земельна ділянка площею 4,25 га згідно сертифікату на право власності на земельний пай СМ № 0062551, належала матері бабусі позивачки ОСОБА_13 Згідно заповіту останньої спадкоємцями бути визначені: донька ОСОБА_9 та онуки ОСОБА_7, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 Особи, визначені в заповіті, у встановлені строки заяв про прийняття спадщини не подавали, а ОСОБА_9 постійно проживала разом з матір'ю, тому земельна ділянка була успадкована нею за законом. Просить визнати за нею право власності на спадкове майно ОСОБА_9, а саме: земельну ділянку загальною площею 4,3399 га: 2,7732 га рілля, 1,3120 га сіножать, 0,2547 га пасовище; земельну ділянку 4,51 га; 3,02 га рілля, 1,31 га сіножать, 0,18 га пасовище; та земельну ділянку загальною площею 4,25 га: 2,77 га рілля, 2,171 га сіножать, 0,17 га пасовище.

Рішенням суду від 04 квітня 2016 року позов ОСОБА_5 задоволено.

Визнано за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно ОСОБА_9, а саме: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,3399 га, з них: 2,7732 га рілля, 1,3120 га сіножать, 0,2547 га пасовище, що розташована на території Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області та належала ОСОБА_9 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії СМ №127755; земельну ділянку площею 5,67 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області та належала ОСОБА_12 на підставі сертифіката на земельний пай серії СМ №0062553; земельну ділянку площею 5,67 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області та належала ОСОБА_13 на підставі сертифіката на земельний пай серії СМ №0062551.

В апеляційній скарзі особи, які не брали участі у розгляді справи, але вважають, що суд вирішив питання про їх права, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 В доводах апеляційної скарги зазначають, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не в повному обсязі зясовано фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, неправильно та неповно досліджено докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи. Судом першої інстанції при дослідженні доказів та ухваленні рішення не було взято до уваги той факт, що спадкоємцем першої черги за законом майна ОСОБА_9 , був її син ОСОБА_10, який є їх батьком, та прийняв спадщину шляхом спільного проживання та реєстрації разом зі спадкодавцем, але не оформив своїх спадкових прав та не отримав правовстановлюючі документи на спадкове майно, оскільки помер 09 грудня 2010 року. Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо визнання права власності за позивачкою на спадкове майно ОСОБА_9, незважаючи на наявність інформації щодо спільного проживання з померлою на день її смерті її сина ОСОБА_10, та ігноруючи необхідність встановлення кола можливих спадкоємців, котрі фактично прийняли спадщину шляхом спільного проживання з померлою, неповно та не всебічно зясував обставини по справі та склад осіб, які повинні брати участь у справі, чим допустив процесуальні порушення. Крім того, не залучаючи їх до участі у справі, вирішив питання про їх права та обовязки та порушив їх права на спадкування за законом. Також зазначають, що судом не врахована відсутність доказів прийняття позивачкою в установленому законом порядку спадщини за правом представлення після померлої ОСОБА_9

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 ОСОБА_14, яка підтримала апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2009 року померла ОСОБА_9, яка на день смерті була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 10).

ОСОБА_9 мала синів: ОСОБА_7, який є батьком позивача ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_6, та ОСОБА_10, який є батьком осіб, що подали апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4

ОСОБА_7 помер до смерті матері 07 грудня 2005 року, а ОСОБА_10 після її смерті 10 грудня 2010 року (а. с. 9-10; 31; 59; 108-109).

На час смерті ОСОБА_9 з нею проживав та був зареєстрованим її син ОСОБА_10, що підтверджується довідкою Ворожбянської сільської ради Лебединського району, а також копією погосподарської книги (а. с. 10; 56-58).

Відповідно до інформації Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області після смерті ОСОБА_9 спадкова справа не заводилася, заповіт від її імені не посвідчувався (а. с. 37).

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія СМ № 127755 від 02 квітня 2004 року ОСОБА_9 належала земельна ділянка площею 4,3399 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області (а. с. 53).

Справи про спадкування за законом вирішуються на основі правил глави 86 ЦК України. Спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги.

Стаття 1261 ЦК України до першої черги спадкоємців за законом відносить дітей спадкодавця, того з подружжя, який його пережив, та батьків.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином ОСОБА_10 прийняв спадщину після померлої матері, оскільки був зареєстрований та проживав разом з нею на момент її смерті за адресою: с. Валки Лебединського району Сумської області, вул. Валківська, 22. За життя право власності на спадкове майно він не оформив. На час смерті він був зареєстрований та проживав один в ІНФОРМАЦІЯ_1. Заповіт від його імені Ворожбянською сільською радою не посвідчувався (а. с. 13).

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 10 березня 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було визначено додатковий строк для прийняття спадщини на майно їх померлого батька ОСОБА_10 тривалістю три місяці з дня вступу рішення суду в законну силу (а. с. 112).

22 березня 2017 року за заявами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 приватним нотаріусом Лебединського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_15 заведено спадкову справу після померлого ОСОБА_10 (а. с. 113-115).

Суд першої інстанції, маючи докази про прийняття ОСОБА_10 спадщини після померлої матері ОСОБА_9, питання наявності у нього спадкоємців та заведення спадкової справи після його смерті, не зясував.

Батько позивача ОСОБА_7 помер 07 грудня 2005 року, тобто до смерті своєї матері, а тому у позивача ОСОБА_5 відповідно до положень ст. 1266 ЦК України виникло право на спадкування частки спадщини, яка б належала за законом її батьку, якби він був живий на час відкриття спадщини після смерті його матері ОСОБА_9

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивач на час смерті бабусі ОСОБА_9 була повнолітньою та з нею не проживала. Заяву в установлений законом строк про прийняття спадщини після її смерті нотаріусу не подала, що підтверджується вищезазначеною інформацією нотаріальної контори про відсутність спадкової справи після померлої ОСОБА_9

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може одержати спадкоємець, який прийняв спадщину.

Так як позивач в установленому законом порядку спадщину після померлої ОСОБА_9 не прийняла, підстави для визнання за нею права власності на спадкове майно, відсутні.

Суд першої інстанції вищезазначених обставин не зясував та дійшов помилкового рішення про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_5 про визнання за нею права власності на майно в порядку спадкування після померлої ОСОБА_9 Оскаржуваним рішенням порушуються права ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є спадкоємцями ОСОБА_10, до складу спадщини якого входить і майно, що він успадкував після смерті матері ОСОБА_9

Отже, рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 1 п. 2; 309 ч. 1 п. 4; 313-314; 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 04 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -