Ухвала суду № 66911911, 23.05.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1936/17

Головуючий у першій інстанції Загороднюк В.І.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Станкевича В.А.,

при секретарі: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційні скарги ОСОБА_2 та Прокуратури Одеської області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 21 вересня 2016 рокупозов задоволено частково.

Стягнуто з Прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_2 шляхом безспірного списання Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області з рахунків Прокуратури Одеської області моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Стягнуто з Прокуратури Одеської області на користь держави шляхом безспірного списання Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області з рахунків Прокуратури Одеської області судовий збір в розмірі 551,20 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2подала до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2016 року в частині відмови в задоволенні матеріальної шкоди та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Прокуратури Одеської областіматеріальну шкоду.

В свою чергу, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Прокуратура Одеської областіподала до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2016 року в частині стягнення з Прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_2 шляхом безспірного списання ГУ ДКСУ в Одеській області з рахунків Прокуратури Одеської області моральну шкоду в розмірі 1000 грн., та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у позові.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачці повинна бути відшкодована нанесена їй моральна шкода, яка полягає в тому, що для захисту своїх порушених прав, оскарження бездіяльності слідчого, позивачка вимушена була витрачати свій особистий час, що виснажувало її організм, вимагало від неї додаткових зусиль та витрат для відновлення сил, що грубо порушило життєво-важливі зв'язки та звичний ритм життя. Розмір моральної шкоди, з урахуванням конкретних обставин справи, судом встановлено у розмірі 1000 гривень.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи і нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що по заявам ОСОБА_2 від 29.03.2006 р., 12.09.2006 р. внесені в ЄРДР відомості про скоєні кримінальні правопорушення за № 42013160000225, проводиться досудове слідство в СУ прокуратури Одеської області.

Постановою судді Малиновського районного суду м.Одеси по справі № 521/2782/13-к від 15.03.2013 р. скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу нагляду з розслідування кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури Одеської області Грозова В.М. від 02.06.2011 року, про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ст.ст. 364, 365 КК України та працівників Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5 та прокурора Березівського району Доброжана А.І. за ст.ст. 364, 367, 396 КК України задоволено частково. Постанову старшого прокурора відділу нагляду з розслідування кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури Одеської області Грозова В.М. від 02.06.2011 року, про відмову в порушенні кримінальної справи скасовано, матеріали повернуто прокурору Одеської області для прийняття рішення згідно КПК України.

Згідно ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси по справі № 523/8404/14-к від 20.06.2014 р. скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області Демиденка А.М. від 20.03.2014 р. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013170000000225 від 05.06.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України, а також на неправомірні дії або бездіяльність органів досудового розслідування задоволено частково. Постанову старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області Демиденка А.М. від 20.03.2014 р. про закриття кримінального провадження скасовано. В задоволенні вимог щодо направлення кримінального провадження № 42013170000000225 до прокуратури Одеської області відмовлено.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали суду під час розгляду скарги було встановлено, що досудове розслідування проведено без дотримання вимог діючого законодавства, проведено неповно, не об'єктивно, одностороннє, без дослідження та встановлення всіх обставин, визначених ст. 91 КПК України, необхідних для прийняття законного процесуального рішення.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси по справі № 522/24455/14-к від 24.12.2014 р. скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_13 на дії та бездіяльність посадових осіб прокуратури Одеської області по не розгляду заяв задоволено. Зобов'язано слідчого прокуратури Одеської області Демиденка розглянути клопотання заявників про визнання їх потерпілими по кримінальному провадженню № 42013170000000225 та надати заявникам копію відповідної постанови про визнання їх потерпілими чи відмову.

Згідно ухвали слідчого судді місцевого Приморського районного суду м.Одеси по справі № 522/25839/15-к від 03.02.2016 р. скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області від 31.08.2015 р. про закриття кримінального провадження № 42013170000000225 та на неправомірну бездіяльність слідчого, процесуального прокурора задоволено частково. Постанову слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області від 31.08.2015 р. про закриття кримінального провадження № 42013170000000225 скасовано. Кримінальне провадження № 42013170000000225 направлено до прокуратури Одеської області для організації досудового розслідування. У задоволенні вимог щодо зобов'язання слідчого, процесуального прокурора Одеської області внести до ЄДР відомості про кримінальне правопорушення відносно прокуратури Березовського району Одеської області, прокуратури Одеської області по ст.ст. 127, 192, 367, 371, 396 КК України, судді Березовського районного суду Одеської області по ст.ст. 127, 192, 371, 375 КК України відмовлено.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що діями працівників прокуратури Одеської області по кримінальному провадженню № 42013170000000225, що триває з 2006 р. позивачці було завдано моральну шкоду.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає також у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з іншим ушкодженням здоров'я.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до ч. 6, 7 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Тому, колегія вважає, що суд першої інстанції, визначаючись, з розміром моральної шкоди в розмірі 1000 гривень, вірно виходив з того, що моральна шкода в такій сумі доведена та її слід стягнути з Прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_2 шляхом безспірного списання Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області з рахунків Прокуратури Одеської області.

Відмовляючи у задоволенні матеріальної шкоди в розмірі 62,28 гривень, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив із того, що дана вимога є необґрунтованою, оскільки не являється шкодою в розумінні ст. 22 ЦК України, а є іншими витратами, які були сплачені під час розгляду скарги в порядку кримінального провадження, і згідно з вимогами ЦПК України не відшкодовуються.

Крім того, судом вірно зазначено, що вимога ОСОБА_2 щодо стягнення на її користь понесених судових витрат, пов'язаних з прибуттям до суду під час розгляду вказаної справи в розмірі 254,84 гривень є безпідставною, оскільки відповідно до частини 1 статті 85 ЦПК України, витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників несуть сторони, що спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_2

Тому, враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг ОСОБА_2 та Прокуратури Одеської області, суттєвими не являються, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Відповідно ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи вказаний спір, суд повно та всебічно з'ясував всі обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, обґрунтовано керувався нормами ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.

Апеляційну скаргу Прокуратури Одеської області - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

В.А. Станкевича