Постанова № 66909843, 15.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2012 р.Справа № 2-а/1570/3900/2011

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року у справі за позовом Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2011 року ДП «Одеський морський торгівельний порт»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0000271530 від 27.04.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновок відповідача про порушення позивачем п.п. «д»п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.2, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»є безпідставним, оскільки у позивача є у наявності всі необхідні документи по взаєморозрахунках з ПП «Статут-Сервіс», зокрема, договір на постачання товарів, видаткові накладні, податкові накладні та вантажні документи, які підтверджують правильність та правомірність формування податкового кредиту в декларації по ПДВ за грудень 2010р. Зазначає, що податковий кредит в декларації по ПДВ за грудень 2010р. формувався Одеським портом з виконанням всіх вимог, встановлених п.7.4 ст.7 Закону; акт від 07.04.2011р. не містить жодних конкретних правових підстав для визнання договору між ДП «Одеський морський торгівельний порт»та ПП «Статут-Сервіс»недійсним.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі проти позову заперечила зазначивши, що в порушення п.п. «д»п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ДП «Одеський морський торгівельний порт»до складу податкового кредиту було включено суми ПДВ по податковій накладній на суму 653,83 грн., оформленій з порушенням чинного, зокрема, постачальником визначені недостовірні відомості щодо розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ. Крім того, в ході проведення невиїзної перевірки позивача використовувався акт ДПІ у Біляївському районі Одеської області, яким встановлено, що у контрагента позивача ПП «Статут-Сервіс»були відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходилось за місцезнаходженням, що дає змогу зробити висновок, що договори поставок робіт за грудень 2010р. ПП «Статут-Сервіс»є нікчемними і, як наслідок, нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Спірне податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі вважає правомірним, в задоволенні позову просила відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.09.2011р. позов ДП «Одеський морський торгівельний порт»задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ДП «Одеський морський торгівельний порт»залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2011р. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі була проведена позапланова виїзна перевірка ДП «Одеський морський торгівельний порт» з питання достовірності даних податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010р. сформованих за рахунок взаємовідносин з ПП «Статут-Сервіс», за результатами якої складено акт перевірки №127/15-3/01125666/7 від 07.04.2011р.

В матеріалах перевірки вказується на порушення позивачем п.п. «д»п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.2, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у завищенні від'ємного значення податку на додану вартість на суму 653,83 грн. (у тому числі за грудень 2010р. -653,83 грн.)

На підставі акту перевірки 27.04.2011р. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі прийняла податкове повідомлення-рішення №0000271530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 817,29 грн. (в тому числі: за основним платежем -653,83 грн., за штрафними санкціями -163,46 грн.)

Задовольняючи позов та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про його неправомірність з огляду на те, що не встановлено жодного порушення ДП «Одеський морський торгівельний порт» вимог законодавства, які позбавити підприємство права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.09.2010р. між ДП «Одеський морський торгівельний порт»та ПП «Статут-Сервіс»було укладено договір поставки №КД-15322.

В ході проведення 07.04.2011р. перевірки позивача посадовими особами СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі використовувався акт ДПІ у Біляївському районі Одеської області №473/23/34281107 від 18.03.2011р., в якому зазначено, що у контрагента позивача ПП «Статут-Сервіс»були відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходилось за місцезнаходженням. Згідно вказаного акту, відповідно до ч.1, ч.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228 ЦК України правочини з контрагентами за грудень 2010р. є нікчемними.

Відповідно до п.п. «д»п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

В порушення вказаної норми Закону ДП «Одеський морський торгівельний порт»до складу податкового кредиту було включено суми ПДВ по податковій накладній на суму 653,83 грн., оформленій з порушенням законодавства України, зокрема, постачальником визначено недостовірні відомості щодо розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість. Дотримання платником податку порядку складання і форми податкової накладної є обов'язковою умовою для набуття таким документом суворої звітності юридичного значення і підстави, з якою Закон України «Про податок на додану вартість»пов'язує право на її включення до податкового кредиту.

Відповідно до ст.3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Економічною діяльністю є процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, економічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Відповідно до ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані його недійсністю.

Правочин визнається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ст.228 ЦК України).

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що договори поставок робіт за грудень 2010р. ПП «Статут-Сервіс»є нікчемними. Нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Як наслідок, у ДП «Одеський морський торгівельний порт»відсутній об'єкт, який підпадає під визначення п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому дані про обсяги податкового кредиту не відповідають показникам фінансово-господарської діяльності та даним декларації з ПДВ за грудень 2010р. в сумі 653,83 грн.

Відповідно до п.п.7.4.2, п.п.7.4.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що при вирішенні спору судом першої інстанції, не надано належної правової оцінки фактам, викладеним в акті ДПІ у Біляївському районі Одеської області №473/23/34281107 від 18.03.2011р.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р., акт -службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Вказане є підставою для скасування постанови суду та винесення нового рішення, яким позов ДП «Одеський морський торгівельний порт»залишити без задоволення.

Відповідно до п.3 ч.1ст.202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення -залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.