Ухвала суду № 66909819, 31.05.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5514/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Жердецького С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці та Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці (далі Управління МВС України на Одеській залізниці, Управління) та Міністерства внутрішніх справ України (далі МВС України), в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Управління МВС України на Одеській залізниці від 17 лютого 2016 року № 1 о/с в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1, юрисконсульта сектору юридичного забезпечення Управління МВС України на Одеській залізниці, за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 6 листопада 2015 року;

- зобов'язати відповідача сплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 7 листопада 2015 року по день судового рішення по суті справи;

- зобов'язати МВС України, як розпорядника коштів, внести зміни до кошторису видатків Управління МВС України на Одеській залізниці та передбачити за загальним фондом державного бюджету за КЕКВ 2112 «Оплата праці. Грошове забезпечення» грошові суми, необхідні для сплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день прийняття судового рішення по суті справи.

В обґрунтування позову зазначалось, що у зв'язку із реформуванням органів внутрішніх справ, керівництвом МВС України прийнято рішення про ліквідацію транспортної міліції. Наказом МВС України від 21 серпня 2015 року № 1004 створено комісію з ліквідації Управління МВС України на Одеській залізниці загальною кількістю 30 осіб, до складу якої призначено ОСОБА_1. 6 листопада 2015 року, на виконання вимог Закону України «Про Національну поліцію» та протоколу наради МВС України, головою комісії з ліквідації Управління МВС України на Одеській залізниці з членами комісії з ліквідації проведено співбесіду щодо бажання подальшого проходження служби в органах поліції, за результатами якої у бажаючих надалі проходити службу прийнято рапорти про звільнення за п. 64 «з» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (у зв'язку із переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) з 6 листопада 2015 року. Того ж дня відповідачем видано наказ за № 139 о/с, яким позивача звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 «з» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Наказом МВС України від 26 листопада 2015 року № 117 створено сектор з ліквідації Управління МВС України на Одеській залізниці в штатній структурі ГУНП в АР Крим та м. Севастополі загальною кількістю 5 посад із позначкою про те, що посади вважати такими, що введені в дію з 7 листопада 2015 року. 21 грудня 2015 року позивачем подано заяву до ГУНП в АР Крим та м. Севастополі, в якій обґрунтовано позицію щодо переважного права призначення на посаду головного спеціаліста з юридичного забезпечення у секторі з проханням щодо призначення з 7 листопада 2015 року. Названу заяву отримано ГУНП в АР Крим та м. Севастополі 5 січня 2016 року. Після повторного звернення, позивач отримав лист від 27 січня 2016 року за № 1-С/100/01-2016, який містив відповідь про відмову у призначенні на посаду. З додаткового листа від ГУНП в АР Крим та м. Севастополі від 5 лютого 2016 року № 6-С/100/01-2016 позивачу стало відомо, що на всі п'ять посад у секторі вже призначено членів комісії з ліквідації Управління МВС України на Одеській залізниці. 19 вересня 2016 року, представляючи інтереси ОСОБА_3 у справі № 815/998/16 в Одеському окружному адміністративному суді, ОСОБА_1 під час ознайомлення із матеріалами, наданими до суду представником Управління МВС України на Одеській залізниці, ознайомився з повним текстом наказу відповідача від 17 лютого 2016 року № 1 о/с, яким частково змінено пункти наказу Управління МВС України на Одеській залізниці від 6 листопада 2015 року № 139 о/с, в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1, юрисконсульта сектору юридичного забезпечення Управління МВС України на Одеській залізниці, за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. На думку позивача, названий наказ є незаконним та підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС України на Одеській залізниці від 17 лютого 2016 року № 1 о/с в частині звільнення позивача за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 6 листопада 2015 року. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 7 листопада 2015 року по 6 лютого 2017 року в сумі 89263 грн. 92 коп.. Постанову суду в частині стягнення з Управління МВС України на Одеській залізниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Управління в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, судом не прийнято до уваги, що позовну заяву подано ОСОБА_1 до суду з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, встановленого частинами 3 та 5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. На думку апелянта, з 7 листопада 2016 року в Україні не існує міліції і, відповідно, будь-які трудові відносини в даній структурі після цієї дати є неможливими. Крім того, ОСОБА_1 не було прийнято на службу до жодного підрозділу Національної поліції ні станом на 6 листопада 2015 року, ні станом на 17 лютого 2016 року. Апелянт також зазначає, що посадові особи Управління МВС України на Одеській залізниці діяли в межах наданих законом повноважень, не порушуючи прав та законних інтересів позивача. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.

Судом встановлено, що у зв'язку із реформуванням органів внутрішніх справ, керівництвом МВС України прийнято рішення про ліквідацію транспортної міліції.

Наказом МВС України від 21 серпня 2015 року № 1004 створено комісію з ліквідації Управління МВС України на Одеській залізниці загальною кількістю 30 осіб, до складу якої призначено ОСОБА_1.

6 листопада 2015 року, на виконання вимог Закону України «Про Національну поліцію» та протоколу наради МВС України, головою комісії з ліквідації Управління МВС України на Одеській залізниці з членами комісії з ліквідації проведено співбесіду щодо бажання подальшого проходження служби в органах поліції, за результатами якої у бажаючих надалі проходити службу прийнято рапорти про звільнення за п. 64 «з» (у зв'язку із переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 6 листопада 2015 року.

Наказом Управління МВС України на Одеській залізниці від 6 листопада 2015 року № 139 о/с капітана міліції ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 «з» (у зв'язку із переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наказом Управління МВС України на Одеській залізниці від 17 лютого 2016 року № 1 о/с змінено пункти наказу Управління МВС України на Одеській залізниці від 6 листопада 2015 року № 139 о/с, в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1, юрисконсульта сектору юридичного забезпечення Управління МВС України на Одеській залізниці, за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що Управлінням МВС України на Одеській залізниці не надано належних та допустимих доказів правомірності оскарженого наказу.

Проте, судом першої інстанції при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог порушено норми процесуального права.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно частинам 1 та 2 ст. 99 названого Кодексу адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 названої статті Кодексу визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

На підставі частин 1 та 2 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що 21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління МВС України на Одеській залізниці та МВС України про визнання незаконним та скасування наказу Управління МВС України на Одеській залізниці від 17 лютого 2016 року № 1 о/с в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1, юрисконсульта сектору юридичного забезпечення Управління МВС України на Одеській залізниці, за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ та зобов'язання вчинити певні дії. Одночасно позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача сплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 7 листопада 2015 року по день судового рішення по суті справи.

При цьому ОСОБА_1 зазначив, що про порушення своїх прав дізнався 19 вересня 2016 року, представляючи інтереси ОСОБА_3 у справі № 815/998/16 в Одеському окружному адміністративному суді, під час ознайомлення із матеріалами, наданими до суду представником Управління МВС України на Одеській залізниці.

Разом з цим, в судовому засіданні Одеського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 зазначив, що як на час видання оскарженого наказу, так і на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції проживав та проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Матеріалами справи встановлено, що 17 лютого 2016 року, тобто в день видання оскарженого наказу, Управлінням МВС України на Одеській залізниці на адресу позивача, а саме: м. Одеса, вул. Дачна 30/9, було направлено рекомендований лист з повідомленням щодо суті виданого наказу Управління МВС України на Одеській залізниці від 17 лютого 2016 року № 1 о/с, а також інформацією щодо необхідності ОСОБА_1 прибути до сектору забезпечення діяльності комісії з ліквідації УМВС України на Одеській залізниці для отримання трудової книжки, витягу з наказу про звільнення та довідки для постановки на військовий облік.

Названі обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копією листа Управління на адресу ОСОБА_1 від 17.02.2016 р. № 8/39, копією поштового конверта, копією фіскального чека УДППЗ «Укрпошта» від 17.02.2016 р., а також довідкою УДППЗ «Укрпошта» про повернення поштового відправлення за закінченням терміну зберігання (а. с. 51-52, 216-218).

Таким чином, Управління МВС України на Одеській залізниці своєчасно повідомило ОСОБА_1 про видання оскарженого по справі наказу від 17 лютого 2016 року № 1 о/с рекомендованим поштовим відправленням, однак назване відправлення повернуто на адресу відповідача з причин його неотримання позивачем.

Із врахуванням викладеного, про порушення оскарженим наказом своїх прав та законних інтересів ОСОБА_1 повинен був дізнатися у лютому - березні 2016 року, оскільки відповідачем були здійсненні всі необхідні заходи щодо ознайомлення позивача з оскарженим по справі наказом.

За таких обставин, звернення позивача до суду 21 жовтня 2017 року з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування наказу Управління МВС України на Одеській залізниці від 17 лютого 2016 року № 1 о/с у названій частині відбулося із значним перевищенням (більш ніж на шість місяців) встановленого ч. 3 ст. 99 КАС України процесуального строку.

При цьому апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (Заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі «Ашінгдан проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), від 28 травня 1985 року, пункт 57, Серія A, № 93).

Оцінюючи обставини звернення ОСОБА_1 з позовом до суду, із врахуванням наведених вище висновків Європейського суду з прав людини, а також положень ч. 3 ст. 99 КАС України, апеляційний суд зазначає, що ч. 3 ст. 99 КАС України встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо звільнення з публічної служби, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету як найскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.

Одночасно апеляційний суд враховує, що позивачем не було отримане рекомендоване поштове відправлення відповідача про видання оскарженого наказу з незалежних від Управління причин, а також те, що з лютого 2016 року ОСОБА_1, який на момент звільнення з органів внутрішніх справ проходив службу на посаді юрисконсульта сектору юридичного забезпечення Управління МВС України на Одеській залізниці, а тому був обізнаний з особливостями проходження служби посадовими особами органів внутрішніх справ, у тому числі з порядком звільнення зі служби та строками оскарження в судовому порядку такого звільнення, протягом восьми місяців не було вчинено будь-яких дій щодо отримання інформації стосовно прийняття Управлінням МВС України на Одеській залізниці стосовно нього рішень щодо подальшого проходження служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 155 названого Кодексу суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи, що позовну заяву ОСОБА_1 подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, а названі позивачем обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду, апеляційний суд на підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 та ч. 1 ст. 203 КАС України приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача із скасуванням оскарженого судового рішення та залишенням без розгляду позовної заяви ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2017 року скасувати, а позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 2 червня 2017 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко