Ухвала суду № 66909736, 08.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2012 р.

Справа № 2-а-140/10/1570

Категорія:8.1.5

Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Оникс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Оникс" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0006431501/0 від 07.12.2009 року та №0006441501/0 від 07.12.2009 року, –

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2010 року приватне підприємство "Оникс" звернулося з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що на підставі акта перевірки №11442/23-20/32431456 від 08.12.2006 року Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси були прийняті податкові повідомлення - рішення від 15.12.2006 та 16.01.2007 року, які підприємство визнало частково у сумі 3136 грн. за основним платежем та штрафні санкції 157 грн., тому що вже сплатило ці суми та не вбачало необхідності оскаржувати рішення в цій частині. Факт сплати зазначених сум встановлено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2009 року та не потребує доказування, однак відповідач вважає, що ця сума не сплачена та продовжує нараховувати пеню, штрафні санкції та зобов’язує сплатити вже сплачений податок на прибуток. На підставі вищезазначеного, представник позивача просила скасувати податкові повідомлення-рішення №0006431501/0 та №0006441501/0 від 07.12.2009 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2010 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі приватне підприємство "Оникс" зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно із ст.ст. 7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.1 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси 02.12.2009 року проведено невиїзну документальну перевірку платника податку на прибуток ПП «ОНИКС» з питання своєчасності сплати податку на прибуток за 1 квартал, півріччя та 3 квартал 2009 року, за результатами якої складено акт № 7656/15-1про результати невиїзної документальної перевірки від 02.12.2009.

В акті перевірки зазначено, що згідно з декларацією з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року від 30.04.2009 та 1 півріччя 2009 від 08.08.2009 року встановлено затримку сплати 1619 грн. та 2425 грн. відповідно на 90 календарних днів, також встановлено, що згідно з декларацією з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року від 30.04.2009 встановлено затримку сплати 822 грн. на 181 календарний день, відповідальність за несвоєчасну сплату яких встановлена п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Так, з податкового зобов’язання за 1 квартал в сумі 2441 грн. частково сплачено 1619 грн. тільки 18.08.2009 року, а 822 грн. – 17.11.2009 року, податкове зобов’язання за 1 півріччя в сумі 2425 грн. сплачене 17.11.2009 року та увійшло до суми 5871 грн.

На підставі акту перевірки від 02.12.2009 року відповідачем 07.12.2009 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0006431501/0 та №0006441501/0 від 07.12.2009 року на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на суму 808 грн.80 коп. та 411 грн. відповідно за затримку строків сплати узгодженого податкового зобов’язання.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем строків сплати узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 4044 грн. та в розмірі 822 грн., а підприємство зобов’язано сплатити штраф за несвоєчасну сплату на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 зазначеного Закону. .

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про державну податкову службу", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім того, колегія суддів акцентує увагу на наступному.

Згідно з приписами ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-ХІІ від 04.12.1990 року (із змінами та доповненнями), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Відповідно до п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, із змінами, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до п. 6.1 ст.6 цього Закону.

Відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, —у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Оникс" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2010 року у справі № 2-а-140/10/1570 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян