Ухвала суду № 66909198, 30.05.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 р. Справа № 876/4358/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Любомльське лісове господарство» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року у справі за позовом Державного підприємства «Любомльське лісове господарство» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2017 року №0000031400, №0000021400 та від 17 січня 2017 року №0000011400.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що на підставі акту перевірки від 23.12.2016 за №1416/03-06-14-00991580 «Про результати документальної позапланової перевірки ДП «Любомльське лісове господарство» ГУ ДФС у Волинській області були прийняті податкове повідомлень-рішення від 18 січня 2017 року №0000031400 яким позивачу нараховано зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 22 659,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 11 329,50 грн., податкове повідомлень-рішення від 18 січня 2017 року №0000021400 яким позивачу нараховано зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) в сумі 94 414,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 47 201,00 грн. та податкове повідомлень-рішення від 17 січня 2017 року №0000011400 яким позивачу нараховано зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7 737,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 868,50 грн. Так, ДП «Любомльське лісове господарство» не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, з тих підстав, що господарські операції з ТзОВ «Новобуд-СК» фактично відбувалися у червні 2016 року та у цьому ж періоду відображені в бухгалтерському обліку, хоча акти про надання послуг складені 01 липня 2016 року. Вважає, що він правомірно включив вказані валові витрати саме до першого півріччя 2016 року. Просив позов задоволити.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Державного підприємства «Любомльське лісове господарство». Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 05 по 16 грудня 2016 року Ковельською об'єднанню державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП «Любомльське лісове господарство».

За результатами якої було складено акт від 23.12.2016 №1416/03-06-14-00991580 «Про результати документальної позапланової перевірки ДП «Любомльське лісове господарство», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 15.08.2016 року валютного та іншого законодавства.

Так, перевіркою встановлені порушення п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1,2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 22 659,00 грн.. в т. ч. за півріччя 2016 року на суму 22 659,00 гри., п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, Закон України «Про управління об'єктами державної власності», ст. 29 Бюджетного кодексу України, в результаті чого занижено відрахування частини чистого прибутку всього на суму 94 414,00 гри., в т.ч. за півріччя 2016 року на суму 94 414,00 грн., п. 198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7 737,00 грн., в т.ч. за лютий 2016 року на суму 2998,00 грн., за березень 2016 року на суму 2 442,00 грн., за травень 2016 року на суму 2 297,00 грн..

На підставі вищевказаного акту ГУ ДФС у Волинській області були прийняті наступні податкові повідомлень-рішення, а саме: від 18 січня 2017 року №0000031400 яким позивачу нараховано зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 22 659,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 11 329,50 грн., від 18 січня 2017 року №0000021400 яким позивачу нараховано зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) в сумі 94 414,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 47 201,00 грн., від 17 січня 2017 року №0000011400 яким позивачу нараховано зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7 737,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 868,50 грн..

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Судовою колегією апеляційного встановлено, що в розглядуваному випадку всі первинні документи позивача по господарським операціям із заготівлі деревини з ТзОВ «Новобуд-СК» були складені у липні 2016 року. Крім того, як слідує з акта перевірки, податкові накладні, які видані ТзОВ «Новобуд-СК» були включені ДП «Любомльський лісгосп» до складу податкової декларації з податку на додану вартість липня 2016 року.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач протиправно включив витрати з цих господарських операцій у бухгалтерський облік червня 2016 року, тим самим занизивши у першому півріччі 2016 року належний до сплати податок на прибуток підприємств та частину чистого прибутку, яка перераховується державними підприємства до бюджету.

Відтак, позивач у першому півріччі 2016 року занизив належний до сплати податок на прибуток підприємств та частину чистого прибутку, яка перераховується державними підприємства до бюджету. З наведених мотивів та підстав суд вважає обґрунтованими та правомірними податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2017 року №0000031400, №0000021400.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 18 січня 2017 року №0000031400, №0000021400 апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно п.п. «в» п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.

З матеріалів справи вбачається, а саме з акту перевірки у період з січня по травень 2016 року підприємство відобразило у бухгалтерському обліку операції в межах балансу підприємства по дебету рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» - кредит рахунку 20 «Виробничі запаси».

У пункті 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 зазначено, що до складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).

У даному випадку згідно бухгалтерського обліку, ДП «Любомльський лісгосп» використало виробничі запаси (кредит бух. Рахунку 20 «Виробничі запаси») на невиробничі цілі (дебет бух. рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності»), а тому, на підставі пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України зобов'язано самостійно визначити собі грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

Наведені обставини також підтверджується актами про списання, з яких вбачається, що в січні, лютому, березні та травні 2016 року на харчування бійців Національної Гвардії, які охороняють лісові ДП «Маневицькій лісгосп» витрачено продукти харчування, засоби особистої гігієни та посуд на загальну суму 40 971,81 грн.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційних скарг являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Любомльське лісове господарство» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року у справі №803/106/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 31.05.2017 року.