Ухвала суду № 66909160, 31.05.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/2318/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Довгополова О.М., Р.Й.Коваля

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 року у справі № 819/1445/16 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у м. Тернополі про повернення безпідставно сплачених коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління державної казначейської служби України у м. Тернополі про повернення безпідставно сплачених коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що нею було придбано житло - квартира вперше, у зв'язку з чим сплачено 5048,07 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Проте вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» сплатила такий збір безпідставно, у зв'язку з чим звернулась до відповідача із проханням про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 5048,07 грн., проте отримала відмову.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 року позов задоволено. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення сплаченого ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5048,07 грн..

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Тернопільським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Тернопільської області подано апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, підстав зазначених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлені можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Також представлені позивачем документи не можуть вважатися достатніми для обґрунтування вимог позивача, оскільки такі підтверджують факт нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості, а не факт придбання позивача житла в минулому чи придбання ним житла вперше.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи 31 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Компанія з управління активами «Національний резерв» укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким Позивач придбала квартиру вартістю 503685,00 (п'ятсот три тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Перед укладенням вищезазначеного договору позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла - 5048,07грн., відповідно до квитанції № ПН1354108 від 31.10.2016 року, як це передбачає пункт 15.3 постанови КМУ від 03.11.1998 року № 1740 «Про затвердження порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» та пункт 10 ст. 4 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

08 листопада 2016 року позивач звернулась до УПФУ з проханням повернути безпідставно сплачені кошти, однак отримала відповідь Тернопільського об'єднаного управління пенсійного фонду України Тернопільської області від 10.11.2016 року за № 14332/07 про відсутність підстав для повернення сплаченого збору, так як відповідач не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений приписами Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз.1 п.9 ст.1 цього Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 року.

Згідно з п.15-1 вказаного Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 вказаного Порядку визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або придбавають житло вперше.

Матеріалами справи доводиться та обставина, що позивачем вперше було придбано житло, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Зокрема, із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень убачається, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна слідує, що ОСОБА_1 є власником лише вищевказаної квартири.

Відповідно до довідки №3246 від 09.11.2016 року, складеної ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації», станом на 29.12.2012 року ОСОБА_1 не була власником інших об'єктів нерухомості в м. Тернополі.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ОСОБА_1 житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, не здобуто таких й під час судового розгляду.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач дійсно 31.10.2016р. вперше придбала житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна (квартиру АДРЕСА_1) і під час оформлення документів безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 5048 грн. 07 коп. згідно квитанції № ПН 1354108 від 31.10.2016р.

За таких обставин наведена сума підлягає поверненню позивачу в установленому порядку.

В частині доводів апелянта колегія суддів враховує, що під час судового розгляду справи доведено факт першого придбання позивачем житла, через що в останнього виникли правові підстави для повернення безпідставно сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Колегія суддів відхиляє решта доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають; представлені позивачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 року у справі № 819/1445/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді О. М. Довгополов Р. Й. Коваль

Повний текст судового рішення

виготовлено 06.06.2017 року.