
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2017 р. Справа № 876/3473/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини польова пошта В0111 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини польова пошта В0111 про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини польова пошта В0111 про визнання незаконним та скасування наказу командира військової частини польова пошта В0111 №159 від 15.06.2016 р., зобов'язання виплатити грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 р., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 р., одноразову грошову допомогу по звільненню.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що наказом командира військової частини польова пошта В0111 №159 від 15.06.2015 р. позивача було визнано таким, що безпідставно відсутній, що не відповідає дійсності, оскільки він знаходився в базовому таборі військової частини, або в пункті постійної дислокації частини. Таким чином наказ №159 було видано незаконно та не скасовано на даний час, в результаті чого, при звільненні позивача з військової частини у запас на підставі наказу командира військової частини польова пошта В0111 №295 від 28.10.2015р. грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 року не виплачено. Просив позов задоволити.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини польова пошта В0111 №159 від 15.06.2016 року. Зобов'язано Військову частину польова пошта В0111 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 р., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 р., одноразову грошову допомогу по звільненню.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Військова частина польова пошта В0111. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом командира військової частини польова пошта В0111 №8 від 23.05.2014 р. ОСОБА_1 призначено на посаду начальника служби РАО військової частини.
Наказом командувача військами ОК «Північ» №113 від 26.12.2014 р. у зв'язку з проведенням у частині організаційних заходів, наказом №2 від 05.01.2015 р. командира військової частини польова пошта В0111 визначено, що справи та посаду начальника служби РАО ОСОБА_1 прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командувача військами ОК «Північ» №6 від 28.01.2015 р. ОСОБА_1 виведено у розпорядження командувача військами ОК «Північ», оскільки останній перебував на лікарняному.
Наказом командира військової частини польова пошта В0111 №40 від 17.02.2015р. було визначено, що позивач прибув у базовий табір військової частини у зоні відповідальності сектору «А» та перебував поза штатом.
Наказом військової частини польова пошта В0111 №41 від 18.02.2015р. встановлено вважати позивача таким що 18.02.2016 р. приступив до тимчасового виконання службових обов'язків заступника командира роти з озброєння роти забезпечення 3 окремого мотопіхотного батальйону 24 окремої механізованої бригади ОК «Північ» .
Наказом командира військової частини №159 від 15.06.2015 р., яким визначено ОСОБА_1 таким, що безпідставно відсутній.
Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №502 від 17.06.2015 р. ОСОБА_1 звільнено з військової частини у запас.
Наказом командира військової частини - польова пошта В0111 (по стройовій частині) №295 від 28.10.2015 р. ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 р. не отримав.
Як вбачається з листа Західного територіального управління Військової служби правопорядку №1/4319 від 22.09.2015 р. ОСОБА_1 за період з 15.06.2015 р. знаходився в базовому таборі військової частини, що підтверджується рапортом на ім`я командира частини від 22.07.2015 р., або в пункті постійної дислокації частини, що підтверджується письмовими поясненнями, наданими військовослужбовцями частини.
Згідно відповіді Західного територіального управління Військової служби правопорядку №1/4319 від 22.09.2015 р. станом на 19.09.2015 р. командуванням військової частини польова пошта В0111 всупереч вимогам нормативно-правових актів, зокрема Статуту, Положення безпідставно не вжиті заходи щодо звільнення позивача у запас.
Наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №502 від 17.06.2015 р. в частині щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас залишається не реалізованим.
Так, згідно зазначеного листа встановлено, що наказ №159 від 15.06.2015 р. винесено безпідставно.
Як вбачається з довідки про доходи №16931 від 02.12.2015 р. грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 р. не проводилося , оскільки відповідно до оскаржуваного наказу №159 від 15.06.2015 р., останній вважався, як безпідставно відсутній.
Статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (чинній в редакції прийняття спірного наказу) передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби;
б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що позивач був звільнений з військової служби у запас за пунктом «є» пункту 1 ч.8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»(чинній в редакції прийняття спірного наказу), а саме, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що до складу грошового забезпечення входять:
-посадовий оклад, оклад за військовим званням;
-щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
-одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Згідно пункту 1.3.4 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, грошове забезпечення згідно з цією Інструкцією виплачується військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), а також які звільнені від посад без зарахування у розпорядження, у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад.
Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Згідно п.1.2. Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно.
Згідно п. 1.10. Інструкції грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.
Згідно п. 33.1 Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №460 від 17.09.2014 р. «Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією та звільняються із служби після прийняття рішення про демобілізацію (крім військовослужбовців строкової військової служби) (далі - військовослужбовці), виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період служби за призовом у зв'язку з мобілізацією з дня їх призову на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час, за винятком тих осіб, які у разі звільнення з військової служби у мирний час не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Розмір допомоги обчислюється з урахуванням пункті 1і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (ЗП України, 1992 р., № 7, ст. 182).
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 при звільненні з військової частини у запас на підставі наказу командира військової частини польова пошта В0111 № 295 від 28.10.2015р. грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 року не виплачено.
Згідно довідки про доходи №16931 від 02.12.2015 р. грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 р. позивачу не проводилося, оскільки відповідно до оскаржуваного наказу №159 від 15.06.2015 р., останній вважався, як безпідставно відсутній.
Таким чином, у зв'язку із скасуванням наказу командира військової частини польова пошта В0111 №159 від 15.06.2016 р. позивачу слід виплатити належне грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 р., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 р. та одноразову грошову допомогу по звільненню.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Військової частини польова пошта В0111 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 року у справі №813/2523/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
С. Кузьмич
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 31.05.2017 року
Судове рішення № 66909111, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.05.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/2523/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: