Постанова № 66909088, 30.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/456/17 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агровей» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агровей» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року адміністративний позов Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агровей» про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто кошти ТОВ «Компанія «Агровей» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом в сумі 397398,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи і порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що 02 лютого 2017 року відповідач спрямував у рахунок погашення податкового боргу суму податкового кредиту в розмірі 440595,00 грн., відображену в системі електронного адміністрування ПДВ, тобто на дату винесення оскаржуваної постанови суду сума боргу в розмірі 397398,00 грн. була повністю сплачена.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Компанія «Агровей» подано до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області декларації з податку на додану вартість:

- за звітний (податковий) період квітень 2016 року №9081988535 від 20 травня 2016 року, в якій самостійно визначено зобов'язання з ПДВ у розмірі 76464,00 грн. (ПДВ с/г підприємств за операціями з с/г товарами/послугами);

- за звітний (податковий) період травень 2016 року №9103054934 від 21 червня 2016 року, в якій самостійно визначено зобов'язання з ПДВ у розмірі 10603,00 грн. (ПДВ с/г підприємств за операціями з с/г товарами/послугами);

- за звітний (податковий) період червень 2016 року №9126225171 від 20 липня 2016 року, в якій самостійно визначено зобов'язання з ПДВ у розмірі 41667,00 грн. (ПДВ с/г підприємств за операціями з с/г товарами/послугами);

- за звітний (податковий) період липень 2016 року №9155458834 від 29 серпня 2016 року, в якій самостійно визначено зобов'язання з ПДВ у розмірі 268664,00 грн. (260330,00 грн. - ПДВ с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами, 8334,00 грн. - ПДВ с/г підприємств за операціями з с/г товарами/послугами).

У зв'язку з несплатою у передбачений чинним законодавством строк ТОВ «Компанія «Агровей» самостійно визначених податкових зобов'язань на загальну суму 397398,00 грн. вони набули статусу податкового боргу.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що податковий борг відповідача перед бюджетом в сумі 397398,00 грн. підлягає стягненню з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Компанія «Агровей».

За наслідками перегляду судового рішення в порядку апеляційного провадження колегія суддів приходить до наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Підпунктами 16.1.3-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

В свою чергу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Компанія «Агровей» самостійно визначено суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 397398,00 грн. шляхом подачі до контролюючого органу податкових декларацій з ПДВ за звітні (податкові) періоди квітень-липень 2016 року та у встановлений ПК України строк вказані зобов'язанні платником податків сплачені не були, у зв'язку з чим набули статусу податкового боргу.

Відповідно до ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надсилалась податкова вимога форми «Ю» №1730-10 від 07 червня 2016 року на загальну суму 109797,00 грн., що отримана відповідачем 07 червня 2016 року згідно наявної в матеріалах справи копії корінця податкової вимоги.

Враховуючи, що у відповідача сума податкового боргу збільшилась, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що існує на день погашення. При цьому, з огляду на те, що після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається у відповідності до положень п.59.5 ст.59 ПК України.

Згідно п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

З аналізу наведених норм вбачається, що чинним податковим законодавством України передбачено механізм погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу за рахунок надміру сплачених сум такого платежу, при цьому таке погашення відбувається без відповідної заяви платника.

З наданих апелянтом документів вбачається, що 02 лютого 2017 року ТОВ «Компанія «Агровей» подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за звітний (податковий) період січень 2017 року, згідно з якою відповідач зараховує суму від'ємного значення ПДВ у зменшення суми податкового боргу з ПДВ у розмірі 440595,00 грн. (р.20.1 податкової декларації).

Вказана декларація була доставлена до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, прийнята 02 лютого 2017 року о 16:36:49 та зареєстрована за №9009543895, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №2.

Згідно акту №1060-10 від 10 березня 2017 року Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області і ТОВ «Компанія «Агровей» провели звіряння розрахунків платника за період з 01 січня 2017 року по 10 березня 2017 року з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), відповідно до якого станом на 10 березня 2017 року у відповідача рахується позитивне сальдо розрахунків у сумі 397398,62 грн.

Таким чином, зарахована у зменшення суми податкового боргу з ПДВ сума від'ємного значення з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначена у рядку 20.1 податкової декларації за звітний (податковий) період січень 2017 року №9009543895 від 02 лютого 2017 року, з урахуванням положень п.87.1 ст.87 ПК України, підлягає зарахуванню в погашення податкового боргу з ПДВ с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами в розмірі 260330,00 грн. та ПДВ с/г підприємств за операціями з с/г товарами/послугами в розмірі 137068,00 грн. без направлення платником податків відповідної заяви.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що 02 лютого 2017 року відповідачем спрямовано у рахунок погашення податкового боргу суму податкового кредиту у розмірі 440595,00 грн.

Разом з тим, позивачем на вимогу суду надано зворотній бік облікових карток з податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Агровей», з яких вбачається, що станом на 31 грудня 2016 року відповідач має недоїмку з ПДВ с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами в розмірі 260330,00 грн. та з ПДВ с/г підприємств за операціями з с/г товарами/послугами в розмірі 137068,00 грн., а також переплату в розмірі 628127 грн. з ПДВ, що залишається у розпорядженні с/г підприємства згідно ст.209 ПК України.

З 01 січня 2017 року втратила чинність ст.209 ПК України, яка передбачала спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, а платники, які користувались спеціальним режимом оподаткування ПДВ, переведені на загальну систему оподаткування та сплачують ПДВ в загальному порядку.

Згідно зворотнього боку облікової картки з податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Агровей», що була надана до суду апеляційної інстанції позивачем, 12 травня 2017 року зменшено суму боргу в розмірі 397398,00 грн. згідно заяви платника.

Відповідачем надано до суду апеляційної інстанції копію заяви, поданої останнім до позивача 21 березня 2017 року, згідно якої ТОВ «Компанія «Агровей» просило привести у відповідність дані особового рахунку товариства та відомості в системі електронного адміністрування ПДВ, а саме зарахувати суму переплати в рахунок погашення зобов'язань. Згідно зворотнього боку облікової картки з податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Агровей» станом на 24 травня 2017 року, що була надана до суду апеляційної інстанції відповідачем, 12 травня 2017 року зменшено суму боргу в розмірі 397398,00 грн. згідно заяви платника, що свідчить про фактичну відсутність боргу в зазначеній сумі згідно самостійно поданих декларацій, який просив стягнути позивач.

Наданими доказами підтверджено, що станом на день винесення судом першої інстанції оскаржуваної постанови податковий борг ТОВ «Компанія «Агровей» з ПДВ у розмірі 397398,00 грн. (ПДВ с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами в розмірі 260330,00 грн. та ПДВ с/г підприємств за операціями з с/г товарами/послугами в розмірі 137068,00 грн.) був повністю погашений відповідачем, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення коштів ТОВ «Компанія «Агровей» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом в сумі 397398,00 грн., з огляду на відсутність такої заборгованості.

Згідно п.5 ч.1 ст.161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст.94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні позовних вимог суб'єкта владних повноважень - Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, тобто судове рішення ухвалене на користь ТОВ «Компанія «Агровей», колегія суддів приходить до висновку про необхідність присудження відповідачу здійснених ним судових витрат за подання до Київського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у розмірі 6557,07 грн. сплаченого судового збору, який надійшов до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору від 21 березня 2017 року та реєстром підтвердження оплат з органу державної казначейської служби.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агровей» - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агровей» судові витрати в розмірі 6557,07 грн. (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят сім грн. 07 коп.).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 06 червня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.