Ухвала суду № 66908818, 30.05.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2017 рокусправа № 808/2656/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон» звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001901409 від 22.08.2016, прийняте Офісом великих платників ДФС.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001901409 винесене 22.08.2016 Офісом великих платників податків ДФС, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Кліон» визначено грошове зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» на суму 409719 грн. 40 коп., з яких: 273146 грн. 26 коп. - за податковим зобов'язанням; 136573 грн. 14 коп. - за штрафною (фінансовою) санкцією. Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» з бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС судові витрати у сумі 6145 грн. 79 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що митним та податковим директором Норвегії повідомлено, що норвезькі фірми мали господарські відносини виключно з ТОВ «Кліон», а не з компанією «Gold Fish Export Inc.». Товар «Риба» був замолений компанією ТОВ «Кліон». Компанії «Hofseth AS» та «Norway Royal Salmon ASA» надсилали товар «риба» на адресу компанії ТОВ «Кліон» та виставляли рахунки (інвойси) на адресу ТОВ «Кліон». Митним та податковим директором Норвегії надано копію зовнішньоекономічного контракту від 18.03.2011 № 33Р/2011N між позивачем та «Norway Royal Salmon ASA» на виконання якого здійснювались поставки риби та рибопродуктів на адресу позивача. Відповідно до договорів, укладених між фірмами «Hofseth AS» та «Norway Royal Salmon ASA» з позивачем, останній купував рибу саме у цих двох фірм, а компанія «Gold Fish Export Inc.» була лише представником позивача перед «Norway Royal Salmon ASA. Вартітсть придбаного товару, згідно з інвойсами, перевищує вартість аналогічного

товару, задекларовану позивачем у митних деклараціях 2013 року по взаємовідносинам з компанією «Gold Fish Export Inc.». Найменування товару, що експортувався позивачем з Норвегії, його вагові та інші характеристики, умови його перевезення (температура, транспортний засіб, кількість вантажних місць та інше), повністю співпадають з найменуванням товару, його ваговими та іншими характеристиками, та умовами транспортування, що імпортувався позивачем, по нібито договору з компанією «Gold Fish Export Inc.» з Панами. У товару співпадають номера і дати інвойсів, що укладені між позивачем та «Hofseth AS», «Norway Royal Salmon ASA» і між позивачем та «Gold Fish Export Inc.». Також в митних деклараціях, які позивач надав при оформленні товару під час імпорту його в Україну, вказано, що країною походження товару є Норвегія. Тобто позивач фактично купував товар в Норвегії по ринковій ціні, але для того, щоб знизити базу оподаткування ПДВ під час перетину українського кордону, позивач задекларував придбання цього самого товару в компанії «Gold Fish Export Inc.» по більш низьким цінам. Таким чином, позивач занизив вартість імпортованої в Україну риби на 184 371,4 доларів США.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягає на її задоволенні.

Представник позивача, заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 16.06.2016 по 29.07.2016 на виконання вимог наказу Міжрегіонального головного управлінням ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників №406 від 14.06.2016 «Про проведення перевірки ТОВ «Кліон»», робочою групою посадових осіб Центрального офісу проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Кліон» на предмет дотримання законодавства України з питань державної митної справи стосовно правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, за фактом митного оформлення товару «риба та рибопродукти» по митним деклараціям від 04.09.2013 №112050000/2013/023092, від 15.10.2013 №112050000/2013/027115, від 23.09.2013 №112050000/2013/025021, від 30.12.2013 №112050000/2013/036007, від 24.12.2013 №112050000/2013/035262, за результатами якої складено Акт №н3/16/28-10-14-09/0033134908 від 08.08.2016.

Відповідно до висновків вказаного акта перевірки, перевіркою встановлено порушення пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість (митної вартості імпортованих товарів) на суму 1 365 731,22 грн. В результаті вищевказаних порушень та відповідно до пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України,частини 1 статті 293 Митного кодексу України ТОВ «Кліон» було занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму - 273 146,26 грн. Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій по результату перевірки відсутній.

На підставі Акту перевірки №н3/16/28-10-14-09/0033134908 від 08.08.2016 Офісом великих платників податків ДФС 22.08.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001901409 від 22.08.2016, яким визначено грошове зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» на суму 409719 грн. 40 коп., з яких: 273146 грн. 26 коп. - за податковим зобов'язанням; 136573 грн. 14 коп. - за штрафною (фінансовою) санкцією. (т.1, а.с.44)

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення стало те, що позивач фактично купував товар в Норвегії по ринковій ціні, але для того, щоб зменшити базу оподаткування ПДВ під час перетину українського кордону, задекларував придбання цього самого товару у іншої компанії по більш низьким цінам.

Однак, згідно з матеріалами справи, ТОВ «Кліон» подало до митного органу для здійснення митного оформлення товару наступні документи:

Контракт №UKR-08 від 02.06.2008, укладений ТОВ «КЛІОН» з компанією «Gold Fish Export Inc.», Додаткові угоди до вказаного контракту; Специфікацію №202823 від 20.08.2013 до вказаного контракту; Інвойс компанії «Gold Fish Export Inc.» №202823 від 20.08.2013 на суму 39510,80 доларів США; Платіжні доручення в іноземній валюті та банківських металах №606 від 27.08.2013, №811 від 01.11.2013, із заявами про купівлю іноземної валюти, на здійснення оплати ТОВ «КЛІОН» на користь компанії «Gold Fish Export Inc.», МД від 04.09.2013 №112050000/2013/023092, Декларацію виробника від 22.08.2013, Санітарний та ветеринарний сертифікат №40600004754 від 21.08.2013, Сертифікат походження №1362 від 21.08.2013 із перекладом, Сертифікат якості від 22.08.2013;

Контракт №UKR-08 від 02.06.2008, укладений між компанією «Gold Fish Export Inc.» та ТОВ «КЛІОН», Додаткові угоди до вказаного контракту, Специфікацію №202931 від 03.10.2013, Інвойс компанії «Gold Fish Export Inc.» №202931 від 03.10.2013 на суму 65190,40 доларів США, Платіжні доручення в іноземній валюті та банківських металах №1131 від 20.02.2015, №1073 від 11.02.2015, №753 від 16.10.2013, із заявами про купівлю іноземної валюти, МД №112050000/2013/027115 від 15.10.2013, Декларацію виробника від 03.10.2013, Санітарний та ветеринарний сертифікат №406000 06164 від 04.10.2013, Сертифікат якості від 03.10.2013;

Контракт №UKR-08 від 02.06.2008, укладений між компанією «Gold Fish Export Inc.» та ТОВ «КЛІОН», Додаткові угоди до вказаного контракту, Специфікацію №648461 від 18.12.2013, Інвойс компанії «Gold Fish Export Inc.» №648461 від 18.12.2013 на суму 85518,00 доларів США, Платіжне доручення в іноземній валюті та банківських металах №958 від 20.12.2013, із заявою про купівлю іноземної валюти, МД від 24.12.2013 №112050000/2013/035262, Сертифікат походження №461 від 19.12.2013, Санітарний та ветеринарний сертифікат №802000 16286 від 19.12.2013, Сертифікат якості від 19.12.2013;

Контракт №UKR-08 від 02.06.2008, укладений між компанією «Gold Fish Export Inc.» та ТОВ «КЛІОН», Додаткові угоди до вказаного контракту, Специфікацію №202869 від 03.09.2013, Інвойс компанії «Gold Fish Export Inc.» №202869 від 03.09.2013 на суму 37904,00 доларів США, Платіжні доручення в іноземній валюті та банківських металах №62 від 15.01.2014, №675 від 23.09.2013, із заявами про купівлю іноземної валюти, МД №112050000/2013/025021 від 23.09.2013, Декларацію виробника від 11.09.2013, Санітарний та ветеринарний сертифікат №406000 05119 від 04.09.2013, Сертифікат якості від 11.09.2013;

Контракт №UKR-08 від 02.06.2008, укладений ТОВ «КЛІОН» з компанією «Gold Fish Export Inc.»; Додаткові угоди до вказаного контракту; Специфікації №648481, 648482 від 19.12.2013 до цього контракту; Інвойси компанії «Gold Fish Export Inc.» 648481, 648482 від 19.12.2013; Платіжне доручення в іноземній валюті та банківських металах №972 від 27.12.2013, із заявою про купівлю іноземної валюти, на здійснення оплати ТОВ «КЛІОН» на користь компанії «Gold Fish Export Inc.», МД від 30.12.2013 №112050000/2013/036007, Декларацію виробника від 19.12.2013, Декларацію виробника від 19.12.2013, Санітарний та ветеринарний сертифікат №802000 16327 від 19.12.2013, Санітарний та ветеринарний сертифікат №802000 16329 від 19.12.2013, Сертифікат походження №481 від 20.12.2013, Сертифікат походження №482 від 20.12.2013.

Таким чином, у поданих декларантом до митного органу МД: від 04.09.2013 №112050000/2013/023092, від 15.10.2013 №112050000/2013/027115, від 23.09.2013 №112050000/2013/025021, від 30.12.2013 №112050000/2013/036007, від 24.12.2013 №112050000/2013/035262 зазначено саме Контракт №UKR-08 від 02.06.2008, а не Контракт №33Р/2011N, укладений 18.03.2011 ТОВ «КЛІОН» з «Norway Royal Salmon ASA».

За отриману продукцію ТОВ «Кліон» розрахувалося з компанією «Gold Fish Export Inc.»

Використання умов Контракту №33Р/2011N від 18.03.2011 при здійсненні митного оформлення морепродуктів відповідачем документально не доведено.

Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а згідно з ч. 1 статті 51 МК, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Положеннями статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З аналізу вищезазначених норм чинного законодавства вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Судом встановлено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару було надано всі необхідні документи.

Під час розмитнення ТОВ «Кліон» товару «риба» митним органом не витребовувалися додаткові документи для перевірки митної вартості.

TOB «Кліон» дотримувалось умов визначених в укладеному з компанією «Gold Fish Export Inc.» контракті та сплачено грошові кошти за придбаний товар відповідно до цін, зазначених в інвойсах вказаних компанії. Так, при розмитненні придбаного товару у Запорізької митниці не виникало сумнівів щодо зазначеної ціни товару.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі, у порядку, встановленому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко