Ухвала суду № 66908683, 18.05.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2017 рокусправа № 804/1231/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року

у справі за клопотанням про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року клопотання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову в адміністративній справі задоволено.

До ухвалення рішення в адміністративній справі №804/1231/17 заборонено вчиняти дії по стягненню у межах зведеного виконавчого провадження №11355726.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що предметом спору є бездіяльність державного виконавця, яка виразилася у неповерненні виконавчих документів при введенні тимчасової адміністрації банку, із чим позивач пов'язує подальшу неможливість виконання таких виконавчих дій, у разі задоволення позову. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки є об'єктивні побоювання позивача про можливість завдання шкоди та невідворотних наслідків, то задовольнив клопотання про забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що оскаржуваною ухвалою заборонено відділу державної виконавчої служби вчиняти дії по стягненню у межах зведеного виконавчого провадження №11355726. Таким чином фактично заборонено виконувати рішення суду та здійснювати примусові дії в рамках зведеного виконавчого провадження, в якому боржник є ПАТ «ПриватБанк», що унеможливлює одержання коштів ОСОБА_1 та, відповідно, зачитає її права. Зазначає, що в силу ст. 185 КАС України, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції.

У судовому засіданні розглянута заява ОСОБА_2 про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. В задоволені цієї заяви відмовлено, оскільки в даному провадженні розглядається питання про правомірність застосування заходів забезпечення позову, а не спір по суті.

У судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - закрити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у Соборному відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження №11355726 про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» загальної суми боргу за виконавчими документами зведеного виконавчого провадження у розмірі 54894088,78 грн., 2571320,30 доларів США, 277429,93 Євро, 5543,36 руб. РФ на користь стягувачів: Держави, Національного банку України, Пенсійного фонду України, фізичних та юридичних осіб. В ПАТ КБ «ПриватБанк» 19.12.2016 року запроваджено Тимчасову адміністрацію до моменту реалізації плану врегулювання, а саме викупу Міністерством фінансів України акцій банку, що підтверджується рішенням НБУ №498-рш/БТ від 18.12.2016 року, про що своїм листом №38-47366/16 від 19.12.2016 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив Державну виконавчу службу України.

Постановою державного виконавця від 10.02.2017 року у межах ВП №11355726 накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику - ПАТ КБ «ПриватБанк» у межах суми звернення стягнення, яка у гривневому еквіваленті дорівнює 132 403 342 грн.

Позивач зазначає, що державним виконавцем не дотримано вимог пункту 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого виконавчі документи повертаються стягувачу, якщо запроваджено тимчасову адміністрацію банку - боржника, крім рішень немайнового характеру. Натомість, виконавець продовжує вчиняти виконавчі дії у межах спірного зведеного виконавчого провадження, та наслідком накладеного арешту може бути повне зупинення роботи банку та неправомірна реалізація рухомого/нерухомого майна, що без вжиття заходів забезпечення позову становить очевидну небезпеку заподіяння позивачеві шкоди.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що особа, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1, не є учасником процесу у справі, що розглядається: за позовом ПАТ "ПРИВАТБАНК" до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

При цьому, в силу ч. 1 ст. 185 КАС України, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції.

Отже, зазначена норма чітко зазначає, що апеляційна скарга особи, яка не брала участі у справі, може бути подана безпосередньо на постанову суду першої інстанції, а не на ухвалу. Однак, ОСОБА_1, оскаржує саме ухвалу суду про забезпечення позову, якою не вирішено її права, свободи, інтереси чи обов'язки безпосередньо.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що, зокрема, ухвала про забезпечення позову не вирішує справу по суті, така ухвала (наприклад) лише зупиняє виконання відповідних дій до встановленого строку, при цьому по суті вирішує спір лише постанова суду, яку і може оскаржити особа, яка не брала участі у справі.

За загальним правилом, у осіб, які не брали участі у справі, відсутні правові підстави для апеляційного оскарження ухвали суду (оскільки ухвалами не вирішується спірне питання про права та обов'язки).

Разом з тим, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, особи, які не брали участі у справі, можуть оскаржити ухвалу про забезпечення позову, якщо відповідно до цієї ухвали їх зобов'язано вчинити певні дії або утриматися від них, і це порушує права або інтереси цієї особи. Отже, особи, що не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права та обов'язки цих осіб, або істотно утруднюють реалізацію свобод та ущемляють їх інтереси.

В іншому випадку, така справа (оскарження особою, що не брала участі у справі, ухвали) за загальним правилом не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 189 КАС України, суддя доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Натомість, для дослідження в повному обсязі питання щодо можливості порушення прав, свобод, інтересів та обов'язків ОСОБА_1 - апеляційне провадження було відкрито.

В ході розгляду апеляційної скарги встановлено, що оскаржуваною ухвалою безпосередньо ОСОБА_1 не зобов'язано вчинити певні дії або утриматися від них.

Також, в ході розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції встановлено, що по справі №804/1231/17 на даний час заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Дніпропетровського адміністративного суду від 27 лютого 2017 року - скасовані, прийнята ухвала по суті позовних вимог (а.с. 83-86, 87-107, 108). Отже, предмет апеляційної скарги на даний час відсутній.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 має бути закрито.

Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ч. 5 п. 1 ст. 189, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник