Постанова № 66908259, 06.06.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5128/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Тишкової Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАРНИК» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 04.07.2016 року №№ 0004311401, 0004301401, 0004291401, від 12.07.2016 року № 0004871406; скасування в частині п. 1, п. 2, п. 3 розділу 4 «Висновок» Акту перевірки Головного управління ДФС в Одеській області ДФС України від 30.05.2016 року №154/15-32-1401/38786349 «Про результати документальної виїзної планової перевірки ТОВ «ЖАРНИК» (код ЄДРПОУ 38786349), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 р.», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.07.2016 року №№ 0004311401, 0004301401, 0004291401, від 12.07.2016 року № 0004871406, а також скасувати в частині п. 1, п. 2, п. 3 розділу 4 «Висновок» Акту перевірки Головного управління ДФС в Одеській області ДФС України від 30.05.2016 року №154/15-32-1401/38786349 «Про результати документальної виїзної планової перевірки ТОВ «ЖАРНИК» (код ЄДРПОУ 38786349), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 р.».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки Головного управління ДФС в Одеській області неправомірні та порушують вимоги чинного законодавства. Акт, на думку представника позивача, було складено з порушенням «Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за №1300/27745, та з порушенням ст. 86, ст. 21 Податкового кодексу України. Зокрема, головними державними ревізорами-інспекторами відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області акт перевірки було складено з численними грубими помилками, описками, протиріччями та з зазначенням неправдивих відомостей, без посилання на первинні документи, чим порушені норми чинного законодавства.

Також представник позивача зазначає, що 13.05.2016 року на складі, що розташований: м. Одеса, 8 км+100м траси Одеса - Київ - Санкт-Петербург, Одеської області, Біляївський район, Усатівська сільрада, у присутності головного державного ревізора-інспектора відділу погашення боргу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області - Сокирянського В.І. була проведена вибіркова інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, якою були охоплені 41 найменування ТМЦ на загальну суму 2 267 627, 84 грн. Інвентаризацією 13.05.2016 року виявлені певні порушення: нестачі (на суму 561, 72 грн.), які були відображені в бухгалтерському та податковому обліках підприємства у відповідності до «Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань» та п. 198.5 ПКУ.

20.05.2016 року позивачем від ГУ ДФС в Одеській області отримана нова вимога за №1097/10/15-32-14-01-18 від 20.05.2016 року про проведення нової суцільної інвентаризації ТМЦ, що знаходяться на складі за адресою: м. Одеса, 8 км+100 м траси Одеса-Київ-Санкт - Петербург, Одеської області, Біляївський районі, Усатівська сільрада, проведення якої призначено на 20.05.2016 року та яку необхідно розпочати в термін не пізніше 14 годин 00 хв. та закінчити не пізніше 16 год. 45 хв.

Таким чином, на думку представника позивача, працівниками податкового органу, порушуючи норми п. 198.5 ПКУ, ст. 82 ПКУ визначили не тільки обсяг проведення інвентаризації, а й відрізок часу, а саме 20 години 45 хвилин, щоб її провести, а тому директором ТОВ «ЖАРНИК» 20.05.2016 року було відмовлено в проведенні інвентаризації листом №2005-01 від 20.05.2016 року посилаючись на те, що у ТОВ «ЖАРНИК» вже була проведена вибіркова інвентаризація залишків ТМЦ в період з 13.05.2016 року по 14.05.2016 року згідно наказу ТОВ «ЖАРНИК» від 13.05.2016 №01/инв.».

Разом з тим, представник позивача вказує, що саме не допуск посадових осіб відповідача до інвентаризації 20.05.2016 року став підставою для висновку про те, що товари: перець духмяний сушений цілий (Ріmеnіо), Мексика, у кількості 14000 кг; перець чорний, цілий, род Рірег, В"єтнам, у кількості 8000кг; перець духмяний сушений цілий (Ріmеnіо), Мексика, у кількості 10000кг; рис білий, повністю обрушений, непропарений, шліфований, довгозерний, полірований, неглазурований, із співвідношенням довжини/ширини більш як 3, не у первинній упаковці (мішки по 25кг нетто), врожай - 2014р., у кількості 62000 кг; кальяни зібрані - 240шт. Частини кальянів: шахта (корпус кальяну)-1776шт., ковба скляна-5340 шт., тарілки мідні-1400шт., шланг-2500шт., резинки-5000шт., мундштуки пластикові одноразові 100000 шт.; пакети паперові з ручками з текстильних матеріалів для пакування подарунків завширшки у нижній частині менш, як 40см - 414900шт. - відсутні на території складських приміщень та було реалізовано на адресу невстановлених осіб у 2015 році на суму 6 876 798 грн. (без ПДВ), та в свою чергу встановлено порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПКУ вказана сума не була включена до рядку «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку…; за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 встановлено заниження показника фінансового результату всього у сумі 6 876 798 грн.», що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 1 237 824 грн. в тому числі за 2015 ріку сумі 1 237 824 грн.; заниження податку на додану вартість в сумі 1375360 грн., в т.ч. за грудень 2015 року - 1375360 грн.», а також зазначені у п. 3.2.1 даного акту порушення призвели до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення по рядку 25 декларації за грудень 2015 року на суму 666571 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по рядку 24 декларації за грудень 2015 року на суму 708789 грн.( згідно п.3.2.3 Акту перевірки). Однак, на думку представника позивача, наслідком не допуску до проведення інвентаризації може бути лише адміністративний арешт майна платника податків.

Також представник позивача не погоджується із висновком податкового органу щодо не оприбуткування готівкових коштів в касову книгу підприємства 10.07.2014 року в сумі 10 000, 00 грн. з огляду на те, що 10.07.2014 р до каси підприємства TOB «ЖАРНИК» засновником підприємства були внесені грошові кошти у розмірі 10 000 грн. (внесок до статутного фонду TOB «ЖАРНИК»), які згідно до пункту 2.6 Положення, вказані грошові кошти оприбутковані на підставі оформленого прибуткового ордеру № 1 від 10.07.2014р. та у той же день, на підставі видаткового ордеру № 1, вказана сума грошових коштів була внесена на поточний рахунок TOB «ЖАРНИК» до обслуговуючого банку ПАТ «Банк Восток» у повному обсязі, що підтверджується квитанцією, про внесення грошових коштів до поточного рахунку підприємства в ПАТ «Банк Восток» (через директора підприємства TOB «ЖАРНИК» Муравського С.) за №61202 від 10.07.2014р, щодо безготівкового розрахунку (тобто банківські операції) за 10.07.2016р по рах.№311 «Рахунки в банках». Таким чином, на думку представника позивача, операції по відображенню коштів засновника як «внесок до статутного капіталу» підприємства TOB «ЖАРНИК» у розмірі 10000 грн. за 10.07.2014 р. повністю відповідають вимогам Положення, тому висновок перевіряючих про те, що внесені готівкові кошти на поточний рахунок в сумі 10 000,00 грн., попередньо не оприбутковані в касі підприємства не відповідає дійсності.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні, представник відповідача заперечував проти позовних вимог, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що податковим органом, на підставі ст. 20, 77 ПКУ, наказу ГУ ДФС в Одеській області №334 від 14.03.2016 року та відповідно до плану - графіку, було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАРНИК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт від 30.05.2016 року №154/16-32-14-01/38786349. Згідно акту перевірки контролюючим органом встановлені порушення вимог Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 1237824 грн., в тому числі за 2015 рік 1237824 грн., заниження ПДВ на суму 751593 грн., в тому числі за квітень 2015 року - 66295 грн., за липень 2015 року - 18727 грн., за грудень 2015 року 666571 грн. та завищення залишку від'ємного значення з ПДВ (рядок 24 декларації) за грудень 2015 року у сумі 708789 грн., а також порушення п. 2.6 гл.2 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року №637.

Представник відповідача зазначив, що директором ТОВ «ЖАРНИК» ОСОБА_2 16.05.2016 року було відмовлено в наданні документів, необхідних при проведенні інвентаризації залишків ТМЦ, а саме оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за грудень 2015 року. Також він зазначив, що директор ТОВ «ЖАРНИК» висловив небажання бути присутнім при огляді складських приміщень 17.05.2016 року та повідомив, що інвентаризація залишків ТМЦ була проведена без його присутності 13.05.2016 року за участю комірника та головного бухгалтера. Надалі 18.05.2016 року посадовим особами податкового органу надано директору ТОВ «ЖАРНИК» лист-запит щодо підстав не допуску перевіряючих до складських приміщень з метою їх огляду.19.05.2016 року директор ТОВ «ЖАРНИК» листом №1905-01 повідомлено ГУ ДФС в Одеській області щодо раніше проведеної часткової інвентаризації.

Також представник відповідача зазначив, що перевіряючими 20.05.2016 року директору ТОВ «ЖАРНИК» вручено вимогу щодо проведення інвентаризації №1097/10/15-32-14-01-18, згідно з якою в ході проведення перевірки виникла необхідність проведення інвентаризації залишків ТМЦ, які знаходяться в складських приміщеннях за адресою: 8км+100м траси Одеса-Київ-Санкт-Петербург, Одеської області, Біляївський район, Усатівська сільрада, проте директором ТОВ «ЖАРНИК» було відмовлено в проведенні інвентаризації посилаючись на те, що на ТОВ «ЖАРНИК» вже була проведена вибіркова інвентаризація залишків ТМЦ в період з 13.05.2016 року по 14.05.2016 року відповідно до наказу ТОВ «ЖАРНИК» від 13.05.2016 року №01/инв.

Також представник відповідача вказав, що в ході перевірки встановлено відсутність на складських приміщеннях товарів, які згідно до даних «Єдиного реєстру податкових накладних» в період з 01.01.2016 року п 23.05.2016 року не реалізовувались ТОВ «ЖАРНИК», за загальну суму 6876798 грн., що свідчить про те, що ці товари були реалізовані у 2015 році.

Крім того представник ГУ ДФС в Одеській області зазначає, що перевіркою встановлено, що ТОВ «ЖАРНИК» до складу податкового кредиту грудня 2014 року включило податкову накладну, отриману від ТОВ «Амбра Імпекс», яка була включена до податкового кредиту у жовтні 2014 року, а саме від 31.10.2014 року №111 на суму ПДВ 6603,8 грн., а також до складу податкового кредиту липня 2015 року двічі включило податкову накладну, отриману від ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК», а саме, від 16.07.2015 року №10203 на суму ПДВ 2019,23 грн.

Також представник відповідача вказує, що перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства 10.07.2014 року в сумі 10 000, 00 грн. (відповідно до квитанції від 10.07.2014 року №61202 ПАТ «Банк Восток» підприємством ТОВ «ЖАРНИК» внесені готівкові кошти на поточний рахунок в сумі 10000 грн., які попереднє не оприбутковані в касі підприємства), у зв'язку з чим податковим органом застосовані до товариства штрафні санкції у сум 50000 грн.

За таких обставин, ГУДФС в Одеській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, суд встановив наступне..

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 12.07.2013 року проведено державну реєстрацію ТОВ "ЖАРНИК" за № 15561020000047159.

Згідно з вимогами п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.п.77.1, 77.2, 77.3 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 16 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу. Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Згідно до п. 86.1. ст. 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В пункті 86.7. ст. 86 ПКУ встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області на підставі наказу №523 від 07.04.2016 року, направлень № 958/14-01, 963/14-01, 959/14-01, 960/14-01, 961/14-01, 962/14-01, 964/14-01 від 26.04.2016 року, згідно п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ЖАРНИК", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, за результатом якої складений акт від 30.05.2016 року № 154/15-32-14-01/38786349. (а.с. 17-61, 217-225 т. 1)

Перевіркою встановлено порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп 20.1.9 пп. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 1 237 824 грн., в тому числі за 2015 рік у сумі 1 237 824 грн.; пп.20.1.9 пп.20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПКУ із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 751593 грн., в тому числі: за квітень 2015 року - 66295 грн., за липень 2015 року - 18727 грн., за грудень 2015 року - 666571 грн. та завищення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 декларації) за грудень 2015 року у сумі 708789 грн.; п. 2.6 гл. 2 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління НБ України від 15.12.2004 №637.

Не погодившись з висновками акту перевірки, 06.06.2016 року позивач подав до податкового органу заперечення по акту перевірки від 30 травня 2016 року №154/15-32-1401/38786349 (вих. №0606-01 від 06.06.2016 року). (а.с. 89-103 т. 1).

13.06.2016 року ГУ ДФС в Одеській області надано відповідь на заперечення позивача від 06.06.2016 року, відповідно до якої вирішено провести перевірку виключно з питань, що стали предметом оскарження терміном на 5 днів з 21.06.2016 року. (а.с. 87-88 т. 1).

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області від 30.05.2016 року № 154/15-32-14-01/38786349 прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.07.2016 року № 0004311401, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2015 року на 708 789 грн., № 0004301401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 751 593 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 187898 грн.; № 0004291401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток на 1 237 824 грн.; №0004871406 від 12.07.2016 року, яким до ТОВ «ЖАРНИК» застосовано штрафну санкцію в розмірі 50 000, 00 грн. (а.с. 68-73 т. 1)

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішенням ТОВ "ЖАРНИК" оскаржило останні в адміністративному порядку, в результаті чого рішенням ДФС України від 20.09.2016 року № 20390/6/99-99-11-01-25 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення. (а.с. 104-128 т. 1).

Так судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області надано директору ТОВ «ЖАРНИК» лист від 04.05.2016 року щодо надання документів. (а.с. 81 т. 1).

Листом від 06.05.2016 року №0605-01 «щодо надання документів на запит від 04.05.2016 року» ТОВ «ЖАРНИК» повідомило, що документи стосовно фінансово-господарської діяльності за липень 2015 року між ТОВ «ЖАРНИК» та ТОВ «Амбра Імпекс» (видаткові накладні, ТТН, рахунки та інше), оборотно-сальдові відомості за 2013 р., 2014 р., 2015 р. по рахункам, відповідно до запиту, надані до перевірки. Також в листі вказано, що стосовно помилково оформлених податкових накладних в частині визначення коду УКТЗЕД проводиться аналіз, дані якого будуть надані додатково з викладкою по кожному виду ТМЦ. Лист отриманий посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області 06.05.2016 року. (а.с. 83-84 т. 1).

Відповідно до наказу ТОВ «ЖАРНИК» від 13.05.2016 року №01/инв. «Про проведення інвентаризації», наказано провести вибіркову інвентаризацію в присутності співробітника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ДФС в Одеській області ГДРІ Сокирянського Вячеслава Ігоревича в період з 13.05.2016 року по 14.05.2016 року та утворити тимчасову інвентаризаційну комісію, результати оформити актом. (а.с. 227).

За результатом проведення вибіркової інвентаризації складено акт та інвентаризаційний опис, відповідно до якого на складі значиться в наявності 41 найменування цінностей на загальну суму 2 267 637, 84 грн. (а.с. 228-231 т. 1).

Листом від 13.05.2016 року представники відповідача звернулись до директора ТОВ «ЖАРНИК» та просили надати пояснення щодо наявності залишків на складі станом на 13.05.2016 року товару «Рис білий, повністю обрушений, непропарений, шліфований, довгозерний, полірований, неглазурований, із співвідношенням довжини / ширини більш як 3, не у первинній упаковці (мішки по 25кг нетто), врожай - 2014р.) - 260 000 кг, що було придбано у нерезидента KANGORE TRADERS, Пакистан. Також в листі зазначено про необхідність надання завіреної належним чином копії оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за грудень 2015 року. (а.с. 80 т. 1).

Листом від 13.05.2016 року №1305-01 директор ТОВ «ЖАРНИК» надав відповідь стосовно надання документів, відповідно до якого позивач вказав, що дані по рахунку 281 «Товари на складі» (зокрема оборотно-сальдова відомість по рахунку) не відносяться до категорії документів, які вказують на заниження об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів). Усі первинні документи по оприбуткуванню та реалізації товару, оборотно-сальдові відомості (помісячні) по рахунку 281 надані до перевірки в повному обсязі за період 2013-2015 р.р. Також в цьому лист вказано, що оскільки перевіряємий період 2013-2015 р.р, таким чином 1 квартал 2016 року та період квітень - травень 2016 року не є предметом даної перевірки, у зв'язку з чим, інформації, яка виходить за межі перевіряємого періоду, не може бути предметом аналізу при проведенні цієї перевірки. (а.с. 79 т. 1).

16.05.2016 року головними державними ревізорами - інспекторами відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області - Кириченко П.В. та Бурячком С.В. складено акт від 16.05.2016 №16/15-32-14-01 «Про не надання документів та відмови виконання вимог ст. 20 ПКУ». (а.с. 143-144 т. 1).

18.05.2016 року перевіряючими складений запит щодо надання ТОВ «ЖАРНИК» пояснень та документів, в якому зокрема зазначено у зв'язку з тим, що ТОВ «ЖАРНИК» в ході проведення перевірки не виконані вимоги п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20 ПКУ стосовно допущення перевіряючих для проведення огляду складських приміщень за адресою м. Одеса, 8км + 100 м траси Одеса-Київ-Санкт-Петербург, Одеської області, Біляївський район, Усатівська сільрада, відповідач просить надати пояснення з причин такого не допуску. Також в поясненнях просить надати відповіді на питання: коли була проведена остання інвентаризація залишків ТМЦ на вказаному складі?;хто був присутнім при проведенні такої інвентаризації? Причини з яких складські приміщення були зачинені 16.05.2016 року та не могли бути відчинені в присутності перевіряючих для виконання ними службових обов'язків? Коли після 16.05.2016 року було відновлено роботу складських приміщень за вказаною адресою та відбувалось прийняття та/або видача товару? Чи будуть виконані вимоги п.п. 20.1.12, п. 20.1 ст. 20 ПК України стосовно допущення перевіряючих для проведення огляду складських приміщень за адресою м. Одеса, 8 км + 100 м траси Одеса-Київ-Санкт-Петербург, Одеської області, Біляївський район, Усатівська сільрада, якщо так то коли?. (а.с. 77-78 т. 1).

19.05.2016 року листом №1905-01 та листом №1905-04 на запит від 18.05.2016 року директор ТОВ «ЖАРНИК» надав відповідачу пояснення стосовно питань поставлених податковим органом по взаємовідносинам позивача з ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК», ТОВ «Амбра Імпекс Інт», ТОВ «Марленка-Україна», ТОВ «Копійка-Р», ТОВ «Амбра Імпекс» та щодо пояснень даних по гр. 01 звіту «Податкова декларація з податку на прибуток (уточнюючий)» за 2014 р. Також в листі вказано, що у зв'язку із проведенням співробітниками ГУ ДФС в Одеській області виїзної планової перевірки TOB «ЖАРНИК» (наказ від 07.04.2016 №523), на TOB «ЖАРНИК» була проведена вибіркова інвентаризація залишків товарно - матеріальних цінностей (які обліковуються на рахунку 281 «Товари» станом на 13.05.2016 р.) на вищевказаному складі в період з 13.05.2016 по 14.05.2016 р. згідно наказу TOB «ЖАРНИК» від 13.05.2016 р. №01/инв. Також згідно цього ж наказу була створена тимчасова інвентаризаційна комісія, до складу якої включені працівники TOB «ЖАРНИК»: головний бухгалтер ОСОБА_8, брокер ОСОБА_1 В ході проведення інвентарізації був присутній головний державний-інспектор ДПІ в Малиновськом р-ні м. Одеси Сокирянський В'ячеслав Ігоревич (включений до складу співробітників ГУ ДФС в Одеській області в ході документальної планової виїзної перевірки TOB «ЖАРНИК» за період 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р.). Вимоги згідно п.п.20.1.13, п.20.1, ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI стосовно допущення перевіряючих для проведення огляду складських приміщень за вищевказаною адресою TOB «ЖАРНИК» виконані в ході проведення інвентаризації, про що складений акт від 13.05.2016 р. в присутності головного державного ревізора-інспектора ДПІ Малиновського р-ну. (а.с. 75-76, 82 т.1).

20.05.2016 року ГУ ДФС в Одеській області складена вимога №1097/10/15-32-14-01-18 щодо проведення інвентаризації, яку призначити на 20.05.2016 року та провести в термін з 14 год. 00 хв. по 16 год. 45 хв. (а.с. 73-74 т. 1).

Листом №2005-01 від 20.05.2016 року ТОВ «ЖАРНИК» на вимогу №1097/10/15-32-14-01-18 від 20.05.2016 року повідомило, що 13.05.2016 року вже була проведена вибіркова інвентаризація залишків ТМЦ на складі згідно наказу ТОВ «ЖАРНИК» від 13.05.2016 року №01/инв. Також зазначено, що запит від 20.05.2016 року №1097/10/15-32-14-01-18 отримано директором о 12:59 г. 20.05.2016 року, щодо проведення ще одної інвентаризації вважає неправомірною, яка деструктивно впливає на діяльність підприємства, вимушує призупиняти діяльність підприємства, що приводить до певних фінансових збитків, до відволікання співробітників від праці, суперечить чинному законодавству України та свідчить про не зрозумілий тиск на підприємство. (а.с. 85-86 т. 1).

20.05.2016 року посадовими особами відповідача складено акт №62/15-32-14-01 «Про невиконання вимоги щодо проведення інвентаризації». (а.с. 147-148 т.1).

23.05.2016 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області складено акт №63/15-32-14-01 «Про ненадання документів та відмови виконання вимог ст. 20 ПКУ», в якому зазначено, що директором ТОВ «ЖАРНИК» ОСОБА_2 23.05.2016 року було відмовлено в наданні документів необхідних при проведенні інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей, а саме оборотно - сальдової відомості по рах. 281 за грудень 2015 року. Також в акті вказано, що ОСОБА_2 повідомив, що у разі здійснення виїзду за адресою складських приміщень м. Одеса, 8км+100м траси Одеса-Київ-Санкт-Петербург, Одеської області, Біляївський район, Усатівської сільради перевіряючих буде недопущено до огляду складських приміщень. (а.с. 149 т.1).

Так в акті перевірки від 30.05.2016 року № 154/15-32-14-01/38786349, що перевіркою відображених у рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року у загальній сумі 147 701 869 грн. встановлено, що на формування показників мало вплив здійснення оптової торгівлі продуктами харчування (рис, перець, цукати, ананаси, арахіс, горіхи, журавлина, тощо).

Також, в акті вказано, що проведеною перевіркою встановлено, що згідно наданих до перевірки документів бухгалтерського обліку станом на 31.12.2015 року по рахунку 281 рахуються значні залишки ТМЦ на загальну суму 6 876 789 грн. (1375360 грн. ПДВ).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що відповідно до результатів проведеної інвентаризації залишків ТМЦ в період з 13.05.2016 по 14.05.2016 року згідно наказу ТОВ «ЖАРНИК» від 13.05.2016 №01/инв, встановлено наявність товарних позицій у кількості 41 шт. на суму 2 267 637, 84 грн., при цьому не встановлено наявність таких товарів, як: перець духмяний сушений цілий (Pimento), Мексика, у кількості 14000 кг; перець чорний, цілий, род Piper, В'єтнам, у кількості 8000кг; перець духмяний сушений цілий (Pimento), Мексика, у кількості 10000кг; рис білий, повністю обрушений, непропарений, шліфований, довгозерний, полірований, неглазурований, із співвідношенням довжини / ширини більш як 3, не у первинній упаковці (мішки по 25кг нетто), врожай - 2014р., у кількості 62000 кг; кальяни зібрані - 240шт. Частини кальянів: шахта (корпус кальяну)-1776шт., колба скляна-5340шт., тарілки мідні-1400шт., шланг - 2500 шт., резинки - 5000 шт., мундштуки пластикові одноразові 100000 шт.; пакети паперові з ручками з текстильних матеріалів для пакування подарунків завширшки у нижній частині менш, як 40см - 414 900 шт. Відповідно до даних «Єдиного реєстру податкових накладних» встановлено, що ТОВ «ЖАРНИК» в період з 01.01.2016 року по 23.05.2016 року не відбувалась реалізація товарів, які не виявлені на складі під час проведення інвентаризації.

Як вбачається з акту перевірки, на підставі викладеного, податковим органом зроблено висновок, що вказане свідчить про те, що товар було реалізовано на адресу невстановлених осіб у 2015 році на суму 6 876 798 грн. та в порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ ця сума не була включена до рядку «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку», що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік в розмірі 1 237 824 грн.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); спадщини, подарунків, виграшів, призів; заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з п.п. 137.1., 137.2, 137.3 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу. Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому пунктом 141.1 статті 141 цього Кодексу. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.11 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Відповідно до пп. 20.1.44 п. 20.1 ст. 20 ПК України проводити перевірку правильності та повноти визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, зокрема якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів встановлений Положенням про інвентаризацію активів і зобов'язань, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року № 879.

Положення застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства).

Відповідно до п. 4 Розділу 1 Положення № 879 проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об'єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням.

Згідно з п. 5 Розділу 1 Положення інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.

Відповідно до п. 7 Розділу 1 Положення проведення інвентаризації є обов'язковим, зокрема, за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа;

Згідно з п. 7 Розділу 2 Положення наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються. Визначення ваги (обсягу) навалочних матеріалів може проводитися на основі обмірів і технічних розрахунків. Акти обмірів і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів.

Відповідно до п. 1 Розділу 5 Положення висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов'язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Отже, наявність або відсутність активів встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру.

Судом встановлено, що 13.05.2016 року на складі ТОВ «ЖАРНИК» за адресою: м. Одеса, 8км + 100 м траси Одеса-Київ-Санкт-Петербург, Одеська область, Біляївський район, Усатівська сільрада, проведено вибіркову інвентаризацію в присутності головного державного ревізора-інспектора ДПІ Малиновського району м. Одеси Сокирянського В.І. та згідно з інвентаризаційним описом від 13.05.52016 року, складеним та підписаним членами інвентаризаційної комісії, затвердженої наказом ТОВ «ЖАРНИК» №01/инв. від 13.05.2016 року встановлено наявність на складі №3 41 найменування цінностей на суму 2 2267 637, 84 грн. Також виявлено надлишків на суму 415.11 грн. та нестачу на суму 561,72 грн.

При цьому інших нестач або надлишків проведеною інвентаризацією податковим органом не встановлено.

Так на підтвердження наявності на складі позивача станом на 31.12.2015 року ТМЦ - перець чорний, цілий, род Piper, В'єтнам, у кількості 8000 кг позивачем надано: картку - рахунок 281 за період січень 2015 року - грудень 2016 року, складський прибутковий ордер №391 від 28.08.2015 року, накладну на повернення постачальнику №4 від 23.08.2016 року, довіреність №14, ТТН №Р4 від 23.08.2016 року, розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 28.08.2015 року, який згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1 від 25.08.2016 року прийнятий органом ДФС України. (а.с. 185 - 191 т. 1, 15, 20 т. 2).

На підтвердження наявності на складі позивача станом на 31.12.2015 року ТМЦ - перець духмяний сушений цілий (Pimento), Мексика, у кількості 24000 кг, позивачем надано: картку рахунку 281 за період січень 2015 року - грудень 2016 року, складські прибуткові ордери №392, 393 від 28.08.2015 року, накладні на повернення постачальнику №5, 6 від 23.08.2016 року, довіреності №15-16, ТТН №Р5, Р6 від 23.08.2016 року, розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних від 28.08.2015 року, які згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1 від 25.08.2016 року прийняті органом ДФС України. (а.с. 171 - 184 т. 1, 17-19 т. 2).

На підтвердження наявності на складі позивача станом на 31.12.2015 року ТМЦ - рис білий, повністю обрушений, непропарений, шліфований, довгозерний, полірований, неглазурований, із співвідношенням довжини / ширини більш як 3, не у первинній упаковці (мішки по 25кг нетто), врожай - 2014р., у кількості 62000 кг, позивачем надано: інвентаризаційні описи, картку рахунку 281 за період січень 2015 року - грудень 2016 року, складський прибутковий ордер №213 від 06.05.2015 року, видаткова накладна №465 від 22.09.2016 року, довіреності №13, ТТН №Р465 від 22.09.2016 року, податкова накладна від 22.09.2016 року №18, яка згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1 від 22.09.2016 року, прийняті органом ДФС України. (а.с. 191 - 196 т. 1, 2-14, 16 т. 2).

На підтвердження наявності на складі позивача станом на 31.12.2015 року ТМЦ -кальяни зібрані - 240 шт. Частини кальянів: шахта (корпус кальяну)-1776шт., колба скляна-5340шт., тарілки мідні-1400шт., шланг - 2500 шт., резинки - 5000 шт., мундштуки пластикові одноразові 100000 шт., позивач надав до суду прибутковий ордер від 16.10.2015 року, ВМД від 16.10.2015 року, картки по рахунку 281, видаткову накладну № 391 від 30.06.2016 року, довіреність №6 від 30.06.2016 року, ТТН №Р391 від 30.06.2016 року, податкову накладну від 30.06.2016 року №65, яка згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1 від 04.07.2016 року прийняті органом ДФС України (а.с. 197- 203 т.1 -14, 16, 21, 45-48, 50-56 т. 2).

Також, як вбачається з інвентаризаційних описів, складених станом на 01.10.2016 року та на 03.01.2017 року пакети паперові з ручками для пакування, більше 40 см в кількості 414 900 шт. станом на 03.01.2017 року не реалізовані. (а.с. 2-10, 42-44 т. 2).

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що товари: перець духмяний сушений цілий (Pimento), Мексика, у кількості 14000 кг; перець чорний, цілий, род Piper, В'єтнам, у кількості 8000кг; перець духмяний сушений цілий (Pimento), Мексика, у кількості 10000кг; рис білий, повністю обрушений, непропарений, шліфований, довгозерний, полірований, неглазурований, із співвідношенням довжини / ширини більш як 3, не у первинній упаковці (мішки по 25кг нетто), врожай - 2014р., у кількості 62000 кг; кальяни зібрані - 240шт. Частини кальянів: шахта (корпус кальяну)-1776шт., колба скляна-5340шт., тарілки мідні-1400шт., шланг - 2500 шт., резинки - 5000 шт., мундштуки пластикові одноразові 100000 шт.; пакети паперові з ручками з текстильних матеріалів для пакування подарунків завширшки у нижній частині менш, як 40см - 414 900 шт. станом на 01.01.2016 року реалізовані позивачем не були, а тому у позивача відсутні були підстави збільшувати розмір отриманого доходу у 2015 році на суму 6 876 798 грн.

При цьому, відповідно до приписів ст. ст. 20, 94 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі відмови платника податків від проведення інвентаризації застосовуються заходи, передбачені статтею 94 ПК України. А тому, єдиним наслідком відмови ТОВ «ЖАРНИК» в проведенні інвентаризації могло бути застосування до позивача адміністративного арешту майна, проте відповідач не скористався цим правом.

За таких обставин, оскільки відповідачем при проведенні вибіркової інвентаризації 13.05.2016 року не встановлено нестачі вищевказаних товарів, а інших доказів реалізації цих товарів відповідачем до суду не надано та в акті перевірки не зазначено, висновок податкового органу що товар було реалізовано на адресу невстановлених осіб у 2015 році на суму 6 876 798 грн. та в порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ ця сума не була включена до рядку «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку», що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік в розмірі 1 237 824 грн. є необґрунтованим та таким, що ґрунтується на припущеннях. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 04.07.2016 року № 0004291401, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 237824, 00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо позовних вимог ТОВ «ЖАРНИК» про скасування податкових повідомлень - рішень від 04.07.2016 року №0004311401, яким ТОВ «ЖАРНИК» зменшено розмір від'ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 708789 грн. та №0004301401, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання на суму 751 593,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 187 898, 00 грн.

Податковим органом в ході перевірки встановлено, що позивачем порушений:

- порядок заповнення декларації з податку на додану вартість згідно наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 (із змінами та доповненнями) в результаті некоректно відображених сум коригувань відповідно до раніше проведених перевірок контролюючих органів в рядках 21.1 та 21.3 на суму 76 399 грн. по декларації за листопад 2014 року по перевірці ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведеною на підставі п. 78.1.8 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, результатами якої складено акт від 07.11.2014 року №83/15-510 та виписано податкове повідомлення - рішення «форма В4» від 25.11.2014 року №0000181505 на суму 76399 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення по рядку 25 декларації за квітень 2015 року на суму 59691 грн. та декларації за липень 2015 року на суму 16708 грн.;

- зазначені у п. 3.2.2 акту порушення призвели до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення по рядку 25 декларації за квітень 2015 року на суму 6604 грн. та декларації за липень 2015 року на суму 2019 грн.;

- зазначені у п. 3.2.1 даного акту порушення призвели до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення по рядку 25 декларації за грудень 2015 року на суму 666571 грн. та завищення податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по рядку 24 декларації за грудень 2015 року на суму 708 789 грн.

Так, позивач вважає протиправними податкові повідомлення - рішення від 04.07.2016 року №0004311401 та №0004301401, оскільки не згоден з висновками викладеними в п.3.2.1, 3.2.2, 3.2.3.

Зокрема, в п.п. 3.2.1 акту відповідач встановив, що у грудні 2015 року ТОВ «ЖАРНИК» не включено до декларації з ПДВ податкові зобов'язання по реалізації невстановленим особам товарів перець духмяний сушений цілий (Pimento), Мексика, у кількості 14000 кг; перець чорний, цілий, род Piper, В'єтнам, у кількості 8000кг; перець духмяний сушений цілий (Pimento), Мексика, у кількості 10000кг; рис білий, повністю обрушений, непропарений, шліфований, довгозерний, полірований, неглазурований, із співвідношенням довжини / ширини більш як 3, не у первинній упаковці (мішки по 25кг нетто), врожай - 2014р., у кількості 62000 кг; кальяни зібрані - 240шт. Частини кальянів: шахта (корпус кальяну)-1776шт., колба скляна-5340шт., тарілки мідні-1400шт., шланг - 2500 шт., резинки - 5000 шт., мундштуки пластикові одноразові 100000 шт.; пакети паперові з ручками з текстильних матеріалів для пакування подарунків завширшки у нижній частині менш, як 40см - 414 900 шт. на суму 1 375 360 грн.

Разом з тим, як зазначено вище, цей висновок податкового органу є необґрунтованим, не підтверджений належними та допустимими доказами, а тому висновок відповідача про порушення ТОВ «ЖАРНИК» вимог податкового законодавства, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 708 789, 00 грн. та до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 666571 грн. також є необґрунтованим та таким що спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Як вбачається з акту перевірки від 30.05.2016 року № 154/15-32-14-01/38786349 в п.3.2.2 акту відповідач зазначив, що перевіркою визначення податкового кредиту встановлено його завищення на суму 8623 грн., в т. ч. за грудень 2014 року на суму 6604 грн. та за липень 2015 року на суму 2019 грн.

До такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що ТОВ «ЖАРНИК» до складу податкового кредиту грудня 2014 року двічі включило податкову накладну отриману від ТОВ «Амбра Імпекс Інт» код 38847139, яка була включена до податкового кредиту у жовтні 2014 року, а саме від 31.10.2014 року №111 на суму ПДВ 6603,8 грн. Також ТОВ «ЖАРНИК» до складу податкового кредиту липня 2015 року двічі включило податкову накладну отриману від ПАТ «Промінвестбанк» код 390026655, а саме від 16.07.2015 року №10203 на суму ПДВ 2019, 23 грн.

Відповідно до п.198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Відповідно до п.п 201.1, 201.6, 201.10 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

31.10.2014 року ТОВ «Амбра Імпекс Інт» виписано податкову накладну №111 на адресу ТОВ «ЖАРНИК» на суму 39 622, 80 грн. (в т.ч. 6 603,80 грн. ПДВ). (а.с. 58).

20.11.2014 року ТОВ «ЖАРНИК» подано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний місяць - жовтень 2014 року з відповідними додатками (а.с. 60-77 т. 2).

Відповідно до додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з ПДВ за жовтень 2014 року до складу податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Амбра Імпекс Інт» ІПН 388471315539 віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 716165, 34 грн.

Як вбачається з реєстру отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2014 року вищевказана податкова накладна №111 від 31.10.2014 року включена не була. (а.с. 221-237 т. 2)

Також відповідно до квитанції 20.01.2015 року ТОВ «ЖАРНИК» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси подано декларацію з ПДВ за звітний місяць грудень 2014 року з відповідними додатками. (а.с. 126-139 т. 2).

Відповідно до додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з ПДВ за грудень 2014 року до складу податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Амбра Імпекс Інт» ІПН 388471315539 по податковим накладним виписаним у грудні 2014 року віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 72061,34 грн. по податковим накладним виписаним у листопаді 2014 року віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 164764,05 грн. та по податковим накладним виписаним у жовтні 2014 року віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 6 603,80 грн.

Як вбачається з реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2014 року вищевказана податкова накладна №111 від 31.10.2014 року отримана 01.12.2014 року та віднесена до податкового кредиту грудня 2014 року.

Разом з тим, 24.12.2014 року позивачем поданий до ДПІ у Малиновському районі уточнюючий розрахунок та відповідно до додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації за жовтень 2014 року до складу податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Амбра Імпекс Інт» ІПН 388471315539 віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 6603,80 грн. на підставі податкової накладної жовтня 2014 року. (а.с. 240 т. 2)

Таким чином позивачем двічі було віднесено до складу податкового кредиту жовтня 2014 року суму ПДВ в розмірі 6603,80 грн. по вищевказаному контрагенту, а тому висновки податкового органу стосовно цього порушення є обґрунтованими.

16.07.2015 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» виписано податкову накладну №10203 на адресу ТОВ «ЖАРНИК» на суму 12115,40 грн. (в т.ч. 2 019,23 грн. ПДВ). (а.с. 124 т.2).

20.08.2015 року ТОВ «ЖАРНИК» подано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний місяць - липень 2015 року з відповідними додатками (а.с. 107-123 т. 2).

Відповідно до додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з ПДВ за липень 2015 року до складу податкового кредиту по контрагенту ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» ІПН 00390026655 віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 4 433,81 грн. (2019,23 грн. та 2414,58 грн.).

Як вбачається з реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2015 року вищевказана податкова накладна №10203 від 16.07.2015 року включена 1 раз. При цьому загальна сума по отриманим від ПАТ «АК ПІБ» податковим накладним складає 2414,58 та загальна сума податкового кредиту складає 613989,62 грн. (а.с. 176-184 т. 2).

Разом з тим, відповідно рядка 10.1 декларації з ПДВ за липень 2015 року сума ПДВ, що відноситься до складу податкового кредиту становить 616 009 грн.

Таким чином різниця між сумою ПДВ, на яку виписані податкові накладні, отримані позивачем у липні 2015 року, та яка зазначена в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних є меншою від зазначеної суми ПДВ в рядку 10.1 звітної декларації з ПДВ та додатку №5 до неї на 2 019 грн., що свідчить про те, що позивачем двічі було віднесено до складу податкового кредиту липня 2015 року суму ПДВ по вищевказаному контрагенту, а тому висновки податкового органу стосовно цього порушення є обґрунтованими.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість висновку податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту на суму 8623 грн., в т. ч. за грудень 2014 року на 6604 грн. та за липень 2015 року на суму 2019 грн.

Стосовно висновку податкового органу, викладеному в акті перевірки, що перевіркою встановлено порушення порядку заповнення декларації з ПДВ згідно наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 (зі змінами та доповненнями) в результаті некоректно відображених сум коригувань відповідно до раніше проведених перевірок контролюючих органів в рядках 21.1 та 21.3 на суму 76399 грн. по декларації за листопад 2014 року по перевірці ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, проведеної на підставі п. 78.1.8 ст. 78 ПКУ від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями за результатом якої складено акт від 07.11.2014 року №83/15-510 та виписано податкове повідомлення - рішення форма «В4» від 25.11.2014 року №0000181505 на суму 76399 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення по рядку 25 декларації за квітень 2015 року на суму 56961 грн. та декларації за липень 2015 року на суму 16708 грн., суд зазначає наступне.

Так, в період з 03.11.2014 року по 07.11.2014 року посадовою особою ДПІ у Малиновському районі м. Одеса було проведено перевірку ТОВ «ЖАРНИК», за результатом проведення якої складений акт «Про результати документальної позапланової перевірки правомірності нарахування ТОВ «ЖАРНИК» код за ЄДРПОУ 38786349 суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2014 року» №83/15-510/38786349 від 07.11.2014 року та винесено податкове повідомлення - рішення від 21.11.2014 року №0000181505 на суму 76399,00 грн. (а.с. 161-170 т. 2)

Вказаною перевіркою встановлено, що на порушення абз. б) п. 200.4 ст. 200 ПКУ від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), ст. 6 Роділу V Наказу Міністерства доходів і зборів України «Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ» від 13.11.2013 року №678, ТОВ «ЖАРНИК» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за вересень 2014 року (р. 24) на 76399,00 грн. А саме, ТОВ «ЖАРНИК» при заповненні додатку до податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року невірно перенесено суму залишку від'ємного значення (липень 2014 року), що в подальшому вплинуло на завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) за вересень 2014 року.

Відповідно до розділу V Порядку №678, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (діяв на момент подання декларації) рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

22.12.2014 року, відповідно до квитанції, ТОВ «ЖАРНИК» подано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкову декларацію з ПДВ за звітний місяць - листопад 2014 року, в якій в рядку 21.3 відображений показник «- 76399», та з урахування показників рядків 21.1, 21.2 значення рядка 21 склало « 512 627».

Рядок 22 декларації з ПДВ за листопад 2014 року склав 512 627 грн. (рядок 21 - рядок 18: 512627 - 0).

Також позивачем разом з декларацією з ПДВ за листопад 2014 року поданий обов'язків додаток №2 «Довідка про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається не погашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту (Д2)», відповідно до якого, на звітний податковий період - липень 2014 року припадає 19 807 грн., на серпень 2014 року - 76399 грн., на вересень 2014 року - 363 287 та на жовтень 2014 року - 53 134 грн. (а.с. 174 т.2).

При цьому згідно Д2 до податкової декларації за жовтень 2014 року на звітний місяць - липень 2014 року сума залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду припадала у розмірі 96 206 грн. (а.с. 67 т. 2).

Отже, з наданих до суду податкових декларацій вбачається, що позивачем при складанні декларації з ПДВ за звітний місяць - листопад 2014 року враховані висновки акту перевірки, та зменшено на 76399,00 грн. залишок від'ємного значення, який виник у липні 2014 року.

Разом з тим, відповідно до квитанції, 25.12.2014 року, позивачем подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок», звітний період за який виправляються помилки - листопад 2014 року.

Так, відповідно до одного розрахунку позивач зменшив залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду на 6 790 грн., з 53 134 грн. до 46344 грн. Згідно додатку №2 вказаний залишок виник у жовтні 2014 року, у зв'язку з чим залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного(податкового) періоду (р. 22) склав 505 837 грн. (а.с. 94-101 т. 2).

Відповідно до другого розрахунку позивач збільшив залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду на 79 399 грн. Згідно додатку №2 позивач збільшив суму від'ємного значення, що виникла у липні 2014 року (показник Д2 до декларації - 19807, показник Д2 до даного уточнюючого розрахунку - 96 206 грн.), у зв'язку з чим залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного(податкового) періоду (р. 22) склав 582 236 грн. (а.с. 78-86 т. 2).

Таким чином, позивачем не враховані при складанні податкової звітності з ПДВ за листопад 2014 року висновки акту перевірки №83/15-510/38786349 від 07.11.2014 року та податкове повідомлення - рішення від 21.11.2014 року №0000181505 на суму 76399,00 грн. При цьому в додатку 2 до декларації з ПДВ за грудень 2014 року залишок від'ємного значення, що припадає на липень 2014 року також складає 96206 грн.

За таких обставин, висновки відповідача щодо встановлено, під час перевірки порушення ТОВ «ЖАРНИК» прядку заповнення декларації з ПДВ згідно наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 (зі змінами та доповненнями) в результаті некоректно відображених сум коригувань відповідно до раніше проведених перевірок контролюючих органів в рядках 21.1 та 21.3 на суму 76399 грн. по декларації за листопад 2014 року є обґрунтованими.

На підстав вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення - рішення № 0004311401 та 0004301401 від 04.07.2016 року прийняті відповідачем необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а тому податкове повідомлення - рішення №0004311401 від 04.07.2016 року підлягає скасуванню в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення № 0004301401 від 04.07.20116 року підлягає скасуванню в частині донарахованої відповідачем суми грошового зобов'язання в розмірі 666571 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій в розмірі 166 642, 75 грн.

Щодо позовної вимог ТОВ «ЖАРНИК» про скасування податкового повідомлення - рішення від 12.07.2016 року №0004871406, яким до ТОВ «ЖАРНИК» застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 50000, 00 грн.

Так в акті перевірки від 30.05.2016 року № 154/15-32-14-01/38786349 зазначено, що в порушення вимог п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року №637 (із змінами та доповненнями) встановлено не оприбуткування готівкових коштів в касову книгу підприємства 10.07.2014 року в сумі 10 000, 00 грн., а саме відповідно до квитанції №61202 від 10.07.2014 року ПАТ «Банк Восток» підприємством ТОВ «ЖАРНИК» внесені готівкові кошти на поточний рахунок в сумі 10 000,00 грн., які попереднє не оприбутковані в касі підприємства.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 із змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 Положення готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам'ятні монети, які є дійсними платіжними засобами; готівкова виручка (виручка) - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження; готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 2.6 глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Касові операції, відповідно до п. 3.1 глави 3 Положення, оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з п. 3.3 - 3.4 Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

На підтвердження факту оприбуткування до каси підприємства 10 000, 00 грн. 10.07.2015 року, позивач надав до суду копію касової книги за 10.07.2014 року, прибутковий касовий ордер №1 від 10.07.2014 року, видатковий касовий ордер від 10.07.2014 року, квитанцію № 61202 від 10.07.2014 року про здійснення операції (внесення до статутного фонду від ОСОБА_9) на суму 10000,00 грн., що відповідає вимогам Положення №637 та свідчить про оприбуткування ТОВ «ЖАРНИК» 10000,00 грн. в повному обсязі. (а.с. 167-170 т. 1, а.с. 23-28 т. 2).

За таких обставин висновки відповідача щодо порушення позивачем п.2.6 глави 2 п.3.1, 3.2, 3.3 глави 3, п.4.3 глави 4 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 15.12.2004 р. №637 із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «ЖАРНИК» не було проведено оприбуткування готівки в касі на суму 10 000, 00 грн., суд вважає необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення № 0004871406 від 12.07.2016 року таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про скасування в частині п. 1, п. 2, п. 3 розділу 4 «Висновок» Акту перевірки Головного управління ДФС в Одеській області ДФС України від 30.05.2016 року №154/15-32-1401/38786349 «Про результати документальної виїзної планової перевірки ТОВ «ЖАРНИК» (код ЄДРПОУ 38786349), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 р.», вони задоволенню не підлягають, оскільки акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки він не має обов'язкового характеру, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з висновками перевірки, закріпленими у акті, складеному за її результатами, та втіленими у відповідних рішеннях контролюючого органу, вимога про визнання неправомірними висновків відповідача не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про скасування рішень контролюючого органу, якими визначено суми податкових зобов'язань.

Таким чином з вищевикладеного вбачається, що ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включенням до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб`єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов`язків для платника податків, тобто не порушують права платника податків.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10.09.2013 року № 21-237а13 та відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України є обов`язковою для врахування в судовій практиці.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАРНИК" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 04.07.2016 року №№ 0004311401, 0004301401, 0004291401, від 12.07.2016 року № 0004871406; скасування в частині п. 1, п. 2, п. 3 розділу 4 «Висновок» Акту перевірки Головного управління ДФС в Одеській області ДФС України від 30.05.2016 року №154/15-32-1401/38786349 «Про результати документальної виїзної планової перевірки ТОВ «ЖАРНИК» (код ЄДРПОУ 38786349), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 р.», підлягає частковому задоволенню в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.07.2016 року № 0004871406, від 04.07.2016 року №0004311401, 0004291401 та від 04.07.2016 року № 0000401403 в частині донарахованої відповідачем суми грошового зобов'язання в розмірі 673174,8 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій в розмірі 168 293,70 грн. В решті позовних вимог відмовити.

Згідно з ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 44041,56 грн., відповідно до оригіналу платіжного доручення №258 від 27.09.2016 року. (а.с. 3 т. 1). Отже, відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАРНИК» (код ЄДРПОУ 38786349, адреса: 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 44) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 42447,40 грн. (сорок дві тисячі чотириста сорок сім гривень сорок копійок).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 12.07.2016 року № 0004871406.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 04.07.2016 року № 0004311401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 04.07.2016 року № 0004291401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 04.07.2016 року № 0004301401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання на 666571 грн. та в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 166642,75 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семинарська, буд. 5) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАРНИК» (код ЄДРПОУ 38786349, адреса: 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 44) судовий збір у розмірі 42447,40 грн. (сорок дві тисячі чотириста сорок сім гривень сорок копійок).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 06 червня 2017 року.

Суддя О.А. Левчук