Постанова № 66908160, 18.05.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 травня 2017 р. № 820/1071/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ремінного В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області провизнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, викладену в листі від 26.12.2016 року за №1-25789/0/6-23492/0/21-16;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_3 від 13 грудня 2016 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення, площею 16,1315 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення фермерського господарства, за рахунок земель державної власності, які розташовані за межами населених пунктів Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області та передачею в користування на умовах оренди;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видати відповідний наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_3 за рахунок земель запасу державної форми власності сільськогосподарського призначення угідь (рілля) для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.12.2016 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення, площею 16,1315 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення фермерського господарства, за рахунок земель державної власності, які розташовані за межами населених пунктів Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Однак, листом відповідача від 26.12.2016 р. №1-25789/0/6-23492/0/21-16 позивача повідомлено, що у Головного управління відсутні правові підстави затвердити зазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, оскільки, при розгляді представлених матеріалів встановлено, що внесення змін до розпорядження Нововодолазької райдержадміністрації від 13.09.2012 р. №500 є безпідставним та необґрунтованим, також зазначене розпорядження не відповідає вимогам ч.1 ст.134 Земельного кодексу України та не може бути підставою для розробки представленого проекту землеустрою. Позивач стверджує, що відмова відповідача є незаконною та безпідставною, такою, що порушує його права.

Представник позивача у судовому засіданні, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.53-58) відповідач зазначив, що позивач дійсно звертався до відповідача з заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, на що в установлений законом строк йому було надано лист-відповідь від 26.12.2016 р. за №І-25789/0/6-23492/0/21-16 про неможливість затвердити проект землеустрою вказаної земельної ділянки, у зв'язку з відсутністю у позивача правових підстав для цього.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень на позов, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом встановлено, що розпорядженням голови Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області від 13 вересня 2012 року №500 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства ФГ "Раківка", було надано фермерському господарству "Раківка" в особі голови фермерського господарства ОСОБА_3 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя - рілля) орієнтованою площею16,1315 га для ведення фермерського господарства, розташованої на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області з подальшою передачею її в оренду. (а.с.17).

Розпорядженням голови Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області від 24.12.2012 року №794 "Про внесення змін до розпорядження райдержадміністрації від 13.09.2012 року №500" (додаток №6) внесені зміни до розпорядження голови райдержадміністрації від 13.09.2012 року №500, а саме у назві розпорядження та у пунктах 1 та 2 слова "ФГ "Раківка" змінено на "гр. ОСОБА_3". (а.с.18).

На виконання вищевказаних розпоряджень позивачем у 2013 році було замовлено виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у проектній організації - Приватного підприємства "Укрпроекткадастр". (а.с.19-29).

З матеріалів справи встановлено, що позивач неодноразово звертався до Головного управління Держеокадастру в Харківській області з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення, площею 16,1315 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності, які розташовані за межами населених пунктів Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області та передачею в користування на умовах оренди.

Листами Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 13.10.2015 року №19-20-6-11409/0/19-15 (а.с.32) та від 10.03.2016 року №І-3427/0/6-3127/0/21-16 (а.с.33) відмовило видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення посилаючись на необхідність доопрацювання проекту та додатних до нього матеріалів.

28.04.2016 року та 14.12.2016 року позивач - ОСОБА_3, знову звертався до відповідача з заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення, площею 16,1315 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності, які розташовані за межами населених пунктів Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області та передачею в користування на умовах оренди.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області листами від 11.05.2016 року №1-8463/0/6-7425/0/21-16 (а.с.34) та від 26.12.2016 року №І-25789/0/6-23492/0/21-16 "Про розгляд заяви" (а.с.40) повідомило позивача, що у Головного управління відсутні правові підстави затвердити зазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, оскільки, при розгляді представлених матеріалів встановлено, що внесення змін до розпорядження Нововодолазької райдержадміністрації від 13.09.2012 р. №500 є безпідставним та необґрунтованим, також зазначене розпорядження не відповідає вимогам ч.1 ст.134 Земельного кодексу України та не може бути підставою для розробки представленого проекту землеустрою.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся за відновленням своїх порушених прав до суду.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV, землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Згідно статті 25 Закону України "Про землеустрій", документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Один з видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 30 Закону України "Про землеустрій", встановлено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Так, зокрема, відповідно до вимог частини першої статті 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

В силу частини четвертої статті 186-1 Земельного кодексу України, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина 5 статті 186-1 Земельного кодексу України)

Згідно частини шостої статті 186-1 Земельного кодексу України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Враховуючи вищевикладене, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є органом, уповноваженим розпоряджатися землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Харківської області.

Крім того, згідно частини 13 статті 123 Земельного кодексу України, підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Положеннями частини сьомої статті 186-1 Земельного кодексу України встановлено, що органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій", надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Відповідно до частини 8 статті 186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Оглянувши спірний лист відповідача за вих.№І-25789/0/6-23492/0/21-16 від 26.12.2016р. щодо розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області та передачу її в оренду, і викладену в ньому позицію про відсутність правових підстав для розробки представленого проекту землеустрою, суд доходить висновку, що фактично відповідач повернув документи позивача для усунення недоліків, оскільки в розумінні ч.8 ст.186-1 Земельного кодексу України належною формою відмови у погодженні проекту землеустрою є висновок про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, лист ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 26.12.2016 року не можна вважати відмовою в погодженні проекту землеустрою на відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, а отже, у задоволенні позовних вимог в частині його скасування слід відмовити.

Позовні вимоги щодо повторного розгляду заяви позивача від 14.02.2016 року є похідними від попередніх позовних вимог, та у зв'язку з недоведеністю протиправних дій відповідача також задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру в Харківській області видати відповідний наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_3 за рахунок земель запасу державної форми власності сільськогосподарського призначення угідь (рілля) для ведення фермерського господарства розташованої за межами населеного пункту на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, суд зазначає наступне:

З огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 18.03.2014 року № 21-11а14.

Відповідно до ст. ст. 11 та 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішені справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що в ході судового розгляду не підтверджено факту порушення Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області прав та законних інтересів ОСОБА_3, суд доходить висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, а отже, залишає позов без задоволення.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 23 травня 2017 року.

Суддя Панченко О.В.