Постанова № 66908033, 31.05.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 травня 2017 р. Справа № 820/1162/17

Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

суддів - Мар'єнко Л.М., Мельникова Р.В.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Бояринова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокуратури Харківської області до департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Прокуратура Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- скасувати постанову від 02.03.2017 року про накладення на прокуратуру Харківської області штрафу, винесену старшим державним виконавцем відділу примисового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурловою В.Е. у виконавчому провадженні №53229332.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що встановлений у вимозі державного виконавця від 02.03.2017 строк виконання виконавчого листа №820/4128/16 від 09.12.2016 мав закінчитися 15.03.2017, що вказує на передчасне та незаконне, на думку позивача, винесення 02.03.2017 постанови про накладення штрафу за невиконання боржником рішення суду.

Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, в яких вказано, що на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» 20.01.2017 за вих. № 53229332/2 старший державний виконавець звернувся до Прокуратури Харківської області з вимогою про письмове повідомлення відділу про виконання рішення суду та попередив про відповідальність, яка покладена на боржника відповідно до вимог ст.75 Закону України «Про виконавче провадження». 02.03.2016 старшим державним виконавцем відділу Бурла В.Е. винесена постанова про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн., яка направлена боржнику супровідним листом від 02.03.2017 за № 53229332/2. На думку відповідача, враховуючи невиконання рішення суду боржником в наданий йому 10-денний термін, невиконання рішення боржником і на час винесення постанови про накладення штрафу від 02.03.2017, постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 02.03.2017 відповідає вимогам Закону.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлений відповідно до норм процесуального законодавства. Через канцелярію суду надав заяву, в якій просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2016 у справі №820/4128/16 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до прокуратури Харківської області, третя особа: ГУ ДКС України у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року по справі № 820/4128/16скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог за період з 15.07.2015 по 04.07.2016, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково, визнано протиправними дії прокуратури Харківської області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_4 заробітної плати за період з 15.07.2015 по 04.07.2016 відповідно до ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", зобов'язано прокуратуру Харківської області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_4 відповідно до положень ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" за період з 15.07.2015 по 04.07.2016 з урахуванням проведених виплат, в іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року по справі № 820/4128/16 залишено без змін.

По справі №820/4128/16 Харківським окружним адміністративним судом 09.12.2016 року видано виконавчий лист.

За заявою ОСОБА_4 від 21.12.2016 року 04.01.2017 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Бурлою В.Е. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53229332 про примусове виконання виконавчого листа №820/4128/16, виданого Харківським окружним адміністративним судом 09.12.2016. Боржнику надано строк до десяти робочих днів з моменту винесення постанови для самостійного виконання.

Вищевказана постанова отримана прокуратурою Харківської області 16.01.2017, про що свідчить відмітка штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі (вх.№127ж-17).

Прокуратурою Харківської області на адресу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 19.01.2017 за № 05/3-88вих17 надіслано клопотання про неможливість виконати рішення суду із зазначенням поважних причин невиконання судового рішення (вх.№1510-0-26-17 від 25.01.2017). У вищевказаному клопотанні прокуратура Харківської області з посиланням на приписи ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» просила державного виконавця звернутися до суду щодо роз'яснення постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 по справі №820/4128/16, яка є незрозумілою в частині її виконання щодо проведення нарахування та виплат заробітної плати стягувану за період з 15.07.2015 по 04.07.2016 відповідно до ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру».

20.01.2017 старшим державним виконавцем Бурлою В.Е. на адресу прокуратури Харківської області направлена вимога про виконання у семиденний строк з дня її отримання виконавчого листа №820/4128/16 від 09.12.2016, про що необхідно повідомити відділ та вказати відповідальну особу за виконання даного рішення та її посаду.

Прокуратурою Харківської області на адресу Департаменту 31.01.2017 надіслано лист за №05/3-121вих17 про неможливість виконати рішення суду із зазначенням поважних причин, який отриманий адресатом 03.02.2017.

02.03.2017 старшим державним виконавцем Бурлою В.Е. на адресу прокуратури Харківської області направлена повторна вимога про виконання у семиденний строк з дня її отримання виконавчого листа №820/4128/16 від 09.12.2016, про що необхідно повідомити відділ та вказати відповідальну особу за виконання даного рішення та її посаду.

02.03.2017 старшим державним виконавцем Бурлою В.Е. винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100 грн. у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду та законних вимог державного виконавця.

Вищевказані вимога державного виконавця від 02.03.2017 та постанова про накладення штрафу від 02.03.2017 з супровідним листом надійшли до прокуратури Харківської області 09.03.2017.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю винесення постанови про накладення штрафу, звернувся до суду із даним позовом.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для винесення оскаржуваної постанови, слугували висновки державного виконавця про те, що боржником у наданий для самостійного виконання строк не було виконано рішення суду.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Принцип обов'язковості судових рішень також закріплений статтею 14 КАС України, якою передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як встановлено ч. 4 ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.06.2016 року N1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон України N1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону України N1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 18 вищевказаного Закону визначені обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.

Так, згідно з ч. 1 вказаної статті Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (ч. 3 ст. 18 Закону України N1404-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України N1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Боржник зобов'язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п. 6 ч. 5 ст. 19 Закону України N1404-VIII).

Згідно ч. 1 ст. 63 Закону України №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону України N1404-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України N1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм права, суд приходить до висновку про те, що накладення на боржника штрафу може бути вчинено державним виконавцем виключено у разі невиконання рішення суду саме без поважних причин.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови « 20.01.2017 державним виконавцем направлено вимогу боржнику, якою надано строк для виконання рішення суду. Однак рішення суду боржником не виконано».

Прокуратурою Харківської області на адресу державного виконавця надано лист від 31.01.2017 №0513-121вих17, в якому боржник повідомляє, що на теперішній час існують поважні причини неможливості виконання рішення суду в добровільному порядку, усунення яких знаходяться поза межами повноважень прокуратури Харківської області, а саме з посиланням на приписи Бюджетного кодексу України та законів України «про Державний бюджет на 2015 рік» і «Про Державний бюджет на 2016 рік» прокуратура Харківської області не має правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати поза межами видатків Державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.6 ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

При цьому державний виконавець не зазначив, з яких причин судове рішення не виконано та чому ці причини є неповажними.

Суд зазначає, що невиконання судового рішення прокуратурою Харківської області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Зазначена правова позиція суду узгоджується з правовою позицією колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постановах від 19.05.2015 року по справі №667/4594/14-а та від 22.11.2016 року по справі №804/5081/13-а.

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Перевіряючи рішення суб'єкта владних повноважень, адміністративний суд у справі щодо їх оскарження на підставі ч.3 ст.2 КАС України перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям, зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана постанова про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду прийнята без врахування всіх обставин справи, а саме державним виконавцем не враховано поважність причин невиконання рішення суду у визначений законодавством строк.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова від 02.03.2017 року про накладення на прокуратуру Харківської області штрафу у виконавчому провадженні №53229332 - скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокуратури Харківської області до департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову від 02.03.2017 року про накладення на прокуратуру Харківської області штрафу, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурловою В.Е. у виконавчому провадженні №53229332.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Прокуратури Харківської області (код ЄДРПОУ 02910108, 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, б.4) судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп. (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 06 червня 2017 року.

Головуючий суддя Полях Н.А.

Судді Мар'єнко Л.М. Мельников Р.В.