Постанова № 66907925, 29.05.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2017 р. Справа № 809/620/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Кишинського М.І.,

за участю секретаря судового засідання: Дмитрашко О.М.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача: Кічура Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_4,

до відповідача: Івано-Франківської митниці ДФС України,

про скасування наказу №72-к від 01.03.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС України про скасування наказу №72-к від 01.03.2017 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем при переведенні посадових осіб відповідача на відповідні посади, не враховано переважне право позивача на зайняття посади заступника начальника митного поста «Івано-Франківський-центральний» - начальника відділу митного оформлення №1, так як до змін в штатному розписі 2016 року позивач займала саме цю посаду. Просить суд, з врахуванням усного уточнення позовних вимог, скасувати наказ начальника Івано-Франківської митниці ДФС України від 01.03.2017 №72-к в частині переведення ОСОБА_5 заступника начальника митного поста «Івано-Франківський центральний» - начальника відділу митного оформлення №3, на посаду заступника начальника митного поста «Івано-Франківський-центральний» - начальника відділу митного оформлення №1 з 01.03.2017 та зобов'язати начальника Івано-Франківської митниці ДФС України запропонувати і перевести позивача на посаду заступника начальника митного посту «Івано-Франківськ-центральний» - начальника відділу митного оформлення №1 Івано-Франківської митниці ДФС України.

Представники позивача, з врахуванням усних уточнень, позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечила, з підстав наведених в письмовому запереченні, зокрема вказала, що позивач 18.11.2016 за її заявою була переведена на нижчу посаду - начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Івано-Франківський - центральний», а тому при введені посади заступника начальника митного поста «Івано-Франківський - центральний» начальника відділу митного оформлення №1 позивачу необхідно було б приймати участь у проведенні конкурсу на зайняття даної посади у відповідності до приписів Закону України «Про державну службу». Оскільки конкурс на вказану посаду не оголошувалося, на неї було переведено іншого працівника митниці. Що стосується неналежного повідомлення позивача про вивільнення працівників, відповідач вказала, що позивач з моменту початку процедури введення в дію штатного розпису 2017 року не знаходилася на роботі в зв'язку із тимчасовою непрацездатністю, а тому позивача буде повідомлено про вивільнення після виходу її на роботу у відповідності до вимоги Кодексу законів про працю України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з наказом від 07.05.2015 року № 61-к, у зв'язку із утворенням територіальних органів ДФС України, затвердження чисельності працівників (а.с.15), затвердження штатного розпису Івано-Франківської митниці ДФС України на 2015 рік (а.с.16-18) позивача було переведено на посаду заступника начальника митного поста «Івано-Франківськ-центральний» - начальника відділу митного оформлення (ВМО) №1 Івано-Франківської митниці ДФС з 13.05.2015 року (а.с.19).

Відповідно до наказу від 19.02.2016 року № 25 Івано-Франківської митниці ДФС було введено в дію з 19.02.2016 року затверджені Головою ДФС України Структуру та Штатний розпис Івано-Франківської митниці ДФС (а.с.54,55-57), проте позивач продовжувала бувати на посаді заступника начальника митного поста «Івано-Франківськ-центральний» - начальника відділу митного оформлення (ВМО) №1 Івано-Франківської митниці ДФС.

Наказом від 10.11.2016 року № 216 Івано-Франківської митниці ДФС було введено в дію з 15.11.2016 року Перелік змін №5 до штатного розпису Івано-Франківської митниці ДФС на 2016 рік (а.с.58).

Крім того, 25.10.2016 року Головою ДФС України затверджено Перелік змін №3 до організаційної структури Івано-Франківської митниці ДФС згідно якого штатна чисельність ВМО №1 МП «Івано-Франківськ-центральний», збільшилася на 1 одиницю, з 27 до 28 одиниць (а.с.59).

Відповідно до Переліку змін №5 до штатного розпису Івано-Франківської митниці ДФС на 2016 рік, затвердженої 08.11.2016 року Головою ДФС України, виводиться з штатного розпису штатна одиниця - заступник начальника митного посту - начальник ВМО №1 МП «Івано-Франківськ-центральний», тобто посада, на якій перебувала позивач із 13.05.2015, а замість цієї посади вводиться до штатного розпису штатна одиниця - начальник ВМО №1 МП «Івано-Франківськ-центральний», зменшується розмір посадового окладу з 4652 грн. до 4308 грн (а.с.60-61).

В подальшому наказом від 18.11.2016 року № 461-к, у зв'язку із введенням в дію Переліку змін №5 до штатного розпису Івано-Франківської митниці ДФС, на підставі заяви позивача (а.с.63) переведено з 21.11.2016 року на посаду начальника ВМО №1 МП «Івано-Франківськ-центральний» (а.с.62).

Наказом Івано-Франківської митниці ДФС від 04.01.2017 року №3 (а.с.94) введено в дію Організаційну структуру Івано-Франківської митниці ДФС на 2017 рік (а.с.96). Наказом Івано-Франківської митниці ДФС від 21.02.2017 року №30 (а.с.95) введено в дію затверджений Штатний розпис Івано-Франківської митниці ДФС на 2017 рік (а.с.97-99).

Як вбачається із штатного розпису МП «Івано-Франківськ-центральний» на 2017 рік вводиться штатна одиниця - заступник начальника митного поста - начальник ВМО №1 МП «Івано-Франківськ-центральний», тобто це фактично посада, на якій позивач перебувала із 13.05.2015 року по 21.11.2016 року.

Підпунктом 1 пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю передбачено розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до вимог пунктів 1-3 статті 49-2 Кодексу Законів про працю про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Судом встановлено, що позивача з 01.01.2017 року по теперішній час Івано-Франківська митниця ДФС не попереджала письмово про наступне вивільнення з одночасним пропонуванням вакантних посад.

Проте, за час перебування позивача в стані тимчасової непрацездатності наказом Івано-Франківської митниці ДФС від 01.03.2017 року №72-К на посаду заступника начальника МП «Івано-Франківськ-центральний» начальника ВМО №1 переведено ОСОБА_5, який до того перебував на посаді заступника начальника МП «Івано-Франківськ-центральний» - начальника ВМО №3 (а.с.130).

Згідно з пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 1992 року, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Із змісту матеріалів даної адміністративної справи суд не вбачає зміни в організації праці чи зміни виконання функціональних обов'язків структурних підрозділів Івано-Франківської митниці ДФС та зменшення штатної чисельності. В даному випадку до переведення працівників, які являють державними службовцями повинні застосовуватися норми Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Згідно з частиною 5 статті 22 Закону України «Про державну службу», у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов'язкового проведення конкурсу.

Стаття 42 КЗпП визначає категорії працівників, яким надається переважне право на залишення на роботі при вивільненні. При скороченні чисельності чи штату працівників переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Переважне право на залишення на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Зокрема, статтею 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» позивача, як дружину офіцера-військовослужбовця, який має статус учасника АТО та бойових дій, поширюються такі соціальні гарантії і права як переважне право при прийнятті на роботу і залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників, а також на першочергове направлення для професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки з відривом від виробництва та на виплату на період навчання середньої заробітної плати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання, що позивач володіє переважним правом на залишення на роботі та повинна була отримати пропозицію на зайняття новоствореної вакантної посади заступника начальника МП «Івано-Франківськ-центральний» - начальника ВМО №1, обов'язки за якою позивач виконувала протягом 2015-2016 років без порушень трудової дисципліни. Проте, враховуючи, що станом на даний момент позивач знаходиться на нижчій посаді - начальник ВМО №1 МП «Івано-Франківськ - центральний», у відповідності до вимог статті 22 Закону України «Про державну службу» претендувати на посаду заступника начальника МП «Івано-Франківськ-центральний» - начальника ВМО №1 позивач може за результатами відповідного конкурсу оголошеного на вказану посаду.

Однак, суд зазначає, що відповідно до абзацу 3 п.п.2.2.5 п.2.2 розділу ІІ Регламенту Івано-Франківської митниці ДФС від 27.02.2015 №5 для керівника структурного підрозділу посадова інструкція не розробляється, тому що він діє на підставі положення про структурний підрозділ, тому позивач в своїй діяльності протягом 2015-2017 років керувалася Положенням ВМО №1 митного поста «Івано-Франківський - центральний», згідно якого основні завдання і функції, обов'язки посадових осіб відділу митного оформлення, в тому числі і позивача, не змінювалися з 2015 року по теперішній час.

Згідно з пунктом 1 частин 1 статті 41 Закону України «Про державну службу», державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу: на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби.

Таким чином, враховуючи те, що позивач працювала на посаді заступника начальника митного поста «Івано-Франківськ - центральний» - начальника відділу митного оформлення №1 Івано-Франківської митниці ДФС з 13.05.2015 до 21.11.2016, переведена на посаду начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Івано-Франківськ - центральний», які по своїм функціональним обов'язкам є рівнозначними, на переконання суду прирівнювання цих посад і вирішення питання про необхідність проведення конкурсу на заміщення нововведеної посади заступника начальника митного посла - начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Івано-Франківськ - центральний» належить до дискреційних повноважень самого органу в якій працює позивач.

Тому, суд приймаючи рішення в частині зобов'язання начальника Івано-Франківської митниці ДФС України запропонувати позивачу посаду заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Івано-Франківськ - центральний» з призначенням конкурсу у відповідності до приписів Закону України «Про державну службу», виходить з того, що рішення про необхідність проведення такого конкурсу чи відсутність такої необхідності приймає керівник органу державної влади.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи, що при прийнятті оскаржуваного наказу в частині призначення заступника начальника МП «Івано-Франківськ-центральний» начальника ВМО №1 не було враховано переважного права позивача на залишення на роботі, суд дійшов до переконання про необхідність визнати неправомірним та скасувати п.1 наказу начальника Івано-Франківської митниці ДФС України "Про переведення" в частині переведення ОСОБА_5, заступника начальника митного поста "Івано-Франківськ-центральний" - начальника відділу митного оформлення №3 на посаду заступника начальника митного поста "Івано-Франківськ-центральний-начальника відділу митного оформлення №1 з 01.03.2017 року.

З врахуванням приписів статті 22 Закону України «Про державну службу», суд змушений вийти за межі позовних вимог і зобов'язати начальника Івано-Франківської митниці ДФС України запропонувати ОСОБА_4 посаду заступника начальника митного посту "Івано-Франківськ центральний-начальника відділу митного оформлення №1 Івано-Франківської митниці ДФС України з проведенням відповідного конкурсу (в разі такої необхідності) на заміщення даної посади у відповідності до положень Закону України "Про Державну службу".

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував доводи позивача, отже, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати п.1 наказу начальника Івано-Франківської митниці ДФС України "Про переведення" в частині переведення ОСОБА_5, заступника начальника митного поста "Івано-Франківськ-центральний" - начальника відділу митного оформлення №3 на посаду заступника начальника митного поста "Івано-Франківськ-центральний-начальника відділу митного оформлення №1 з 01.03.2017 року.

Зобов'язати начальника Івано-Франківської митниці ДФС України запропонувати ОСОБА_4 посаду заступника начальника митного посту "Івано-Франківськ центральний-начальника відділу митного оформлення №1 Івано-Франківської митниці ДФС України з проведенням відповідного конкурсу на заміщення даної посади у відповідності до положень Закону України "Про Державну службу".

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кишинський М.І.

Постанова складена в повному обсязі 03.06.2017 року.