Постанова № 66907537, 29.05.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2017 р. Справа №805/1283/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля»

до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління в Донецькій області

про визнання протиправним та скасування п.1 вимоги від 29.12.2016 року №04-05-05-15-05/610

За участю

представників сторін:

від позивача: Сорока С.С. - за довір.

від відповідача: Коржова Н.І., Огула В.А. - за довір.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Селидіввугілля» звернувся до суду із позовом до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління в Донецькій області про визнання протиправним та скасування вимоги від 29.12.2016 року №04-05-05-15-05/610 в частині опрацювання матеріалів ревізії і усунення виявлених під час ревізії порушень.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що за результатами ревізії встановлені порушення, які підлягають усуненню. Посилався на ту обставину, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту, оскільки відповідно до практики Верховного суду України у випадку визнання протиправною та недійсною вимоги, відповідно до якої підконтрольний суб'єкт зобов'язаний відшкодувати збитки, тому такий спір підлягає розгляду лише у разі звернення до суду за позовом органу владних повноважень про стягнення таких збитків у судовому порядку. Також посилався на лист №2518/205 від 04.03.2015 року Державної фінансової інспекції України «Про підготовки вимог про усунення виявлених порушень», де зазначено, яким чином оформлюється вимога та обов'язкові реквізити до неї. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у письмових заперечення до позовної заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін встановив наступне.

Позивач - Державне підприємство «Селидіввугілля» м. Селидове (ЄДРПОУ 334426253, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, буд.41) зареєстрований в якості юридичної особи 06.06.2005 року.

Відповідач - Східний офіс Держаудитслужби є суб'єктом владних повноважень міжрегіональним територіальним органом Державної аудиторської служби, утворений згідно з Постановою КМ України від 6 квітня 2016 р. №266.

Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області була проведена позапланова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Селидіввугілля» за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, результати якої відображені у акті

№05-05-16/7 від 25.11.2016(т.1 ас. 71-98) (надалі - Акт ревізії).

Під час ревізії встановлено порушення ч.1 ст. 3, ч. 1, 5 ст. 9 Закону України «Про

бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996- XIV, пп. 5, 6, 7, 12 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від

31.12.1999 №318, п. 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у

бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від

24.05.1995 № 88, п. І ст.67, п.1 ст.75 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, п. 6.4.4, 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визнався вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, п.4.2 Договору про надання

послуг від 01.02.2013 №08/02, пп. 2.1.1, 4.1.3, 5.2, 7.2 спільного наказу ДП «Селидіввугілля» та ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» від 24.09.2012 №306 «Про взаємодію між ДП «Селидіввугілля» (ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська») та ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» за період з 01.02.2013 р. по 31.03.2014 р., недоотримано фінансових ресурсів у сумі 10310,42 тис. грн. внаслідок реалізації ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» за заниженими цінами послуг з видачі гірничої маси з 18-го південного конвеєрного та вентиляційного штреків через не включення у розрахунки вартості послуг понесених шахтою затрат на оплату праці гірських робочих, машиністів конвеєрів, електрослюсаря, вантажника за роботу у вечірній та нічний час, премії, надбавки за вислугу років, заробітної плати інженерна-технічних працівників, нарахувань на заробітну плату, адміністративних затрат, рентабельності, послуг з виробничо-побутового обслуговування через не включення у розрахунки затрат на освітлення і опалення приміщень лазні, лампової, контрольного табеля, на підогрів води; безоплатного надання послуг з подачі повітря, контролю атмосфери, доставки людей та матеріалів до робочих місць, зв'язку, ремонту та нападки обладнання, послуг маркшейдерської, технічної та геологічної служб; внаслідок реалізації за заниженими цінами підрядних робіт з будівництва 18 південного вентиляційного та конвеєрного штреків північного похилу пласта 1.1. через не включення до актів форми №КБ-2в робіт з монтажу технологічного обладнання рейкового шляху, протипожежного стану та стрічкового конвеєру, чим завдано збитків державному підприємству на відповідну суму.

Крім того, в порушення ч. 1 ст. 3, ч.. 1, 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999, пп. 5.6.7. 12 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, п.2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п, 1 ст.67, п.1 ст.75 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 №436-ІУ, п.6.4.4, 6.4.7 ДСТУ БД.1.11:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293 Відокремленими підрозділом «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» за період з 01.02,2013 р. по 31.03.2014 р. недоотримано фінансових ресурсів у сумі 4 851,30 тис. грн. внаслідок реалізації ТОВ «Шахта «Росія» за заниженими цінами послуг з виробничо-побутового обслуговування через не включення у розрахунки затрат шахти на опалення, гарячу воду, електроенергію, рентабельності; безоплатного надання послуг з провітрювання гірничих виробок, відкачування води, послуг зв'язку, маркшейдерської та геологічної служби, з контролю за станом та обслуговуванням електроапаратури кабельної мережі, рудничної атмосфери кріплення; внаслідок реалізації за заниженими цінами підрядних робіт з будівництва 2-го південного конвеєрного та вентиляційного штреків північного похилу II ступеню пласта 1.1, через не включення до актів ф.№КБ-2в робіт з демонтажу та монтажу стрічкового конвеєру та силового кабелю, чим завдано збитків державному підприємству на відповідну суму.

Також відповідачем встановлено, що в порушення п. 1 ст. 9 Закону України «Про

бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ, п.7

П(С)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від

31.12.1999, п. 1.5, п. 2.1.4 Інструкції по обліку обсягів добичі рядового вугілля та готової вугільної продукції на шахтах, розрізах та збагачувальних (брикетних) фабриках

Мінвуглепрому України, затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості

України від 17.09 1996 №466, п.4.1,п. 4.7 Договорів на поставку вугільної продукції №72/13V від 01.02.2013 та № 98/13-У від 01.08.2013, п. 1.1 Договорів на поставку вугільної продукції № 98/13-У від 03.09.2013 та № 99/13-У від 03.09.2013 проведено списання коштів на видатки без отримання товару (вугільної продукції) Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» за період з 01.02.2013 по 28.02.2014 внаслідок придбання у ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» гірничої маси (некондиційного вугілля на рівні породи з показниками зольності від 67% - 73,1%) у кількості 76 291 тонн на суму 5 980,37 тис. грн. та Відокремленим підрозділом «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» за період з 01.09.2013 по 31.03.2014 внаслідок придбання у ТОВ «Шахта «Росія» гірничої маси (некондиційного вугілля на рівні породи з показниками зольності від 66% до 73,2%) у кількості 41715 тонн на суму 1 334,05 тис. ґрн., чим завдано збитків державному підприємству на відповідні суму.

На підставі Акту ревізії відповідачем 29.12.2016 року була прийнята вимога щодо усунення порушень законодавства №04-05-05-15/05/610 (т.1 ас. 69-70) (надалі - Вимога).

За змістом цього документа відповідач вимагає від відповідача:

І. Опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства

у сумі 22476,14 тис. грн., утому числі відшкодувати збитки у сумі 22476,14 тис. грн., завдані зазначеними порушеннями, у встановленому законодавством порядку.

ІІ. Розглянути питання про притягнення працівників державного підприємства, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності.

Інформацію про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків вимагається надати в термін до 31.01.2016.

Відповідачем зазначено, що у разі невиконання вимоги, на підставі п. 15 ст. 10

Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в

Україні», п.2 постанови КМ України від 29 листопада 2006 р. N1673 «Про стан фінансової бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» ініціює розірвання контракту з керівником суб'єкта господарювання державного сектору економіки.

Позивач оскаржує Вимогу у частині зобов'язання опрацювання матеріалів ревізії та усунення виявлених порушень законодавства. У частині зобов'язання відшкодувати збитки у сумі 22476,14 тис. грн. вимога не є предметом спору.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Дєржаудитслужба відповідно до Положення про Державну аудиторську службу

України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 р. №43 (надалі - Положення) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Згідно з п.7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до пп. 9 п. 4 Положення Держаудитслужба вживає в установленому порядку Заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме; вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Підпунктами 16, 23 пункту 6 Положення також передбачені права Держаудитслужби: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Так само вони кореспондуються з положеннями пункту 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Згідно з ним органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з ч.1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права

З приводу застосування наведених вище норм Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Верховний Суд України викладав позицію неодноразово. Зокрема, у постанові від 20.01.2015р. по справі № 21-601а14 із зазначеного приводу Верховний Суд України зазначив наступне:

«Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного

фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою

Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги.

Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до

суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія судців Судової палати в адміністративних справах

Верховного Суду України дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії Підприємства При цьому у пункті 2 оскаржуваної вимоги Інспекція вказує на виявлені збитки, їхній розмір та зобов'язання Підприємства перерахувати збитки до Державного бюджету України.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу

державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який

розглядає цей позов...

За таких обставин касаційний суд дійшов правильного висновку про протиправність пункту 2 оскаржуваної вимоги».

Застосовуючи вказані висновки Верховного Суду України до спірних правовідносин, суд виходить з того, усуненням порушень, що пов'язані із завданням збитків, є їх відшкодування.

Таке відшкодування відбувається добровільно або в порядку позовного провадження, під час якого суд перевіряє і оцінює всі обставини, необхідні для встановлення наявності підстав для стягнення збитків.

При виявленні під час ревізії збитків відповідач зобов'язаний встановити їх розмір,

однак вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом виставлення вимоги. Вимога у частині відшкодування не має обов'язкового характеру.

Таким чином, Вимога у частині відшкодування збитків не може прийматися з метою їх стягнення, не породжує прав та обов'язків для позивача, з урахуванням уточнення позовних вимог не належить до предмету спору, а тому її законність чи обґрунтованість у цій частині не оцінюється судом у даній справі.

Водночас, спірна Вимога зобов'язує позивача опрацювати матеріали ревізії. Крім

того, нею вимагається усунути виявлені порушення законодавства.

При цьому на відміну від уточнюючого словосполучення «а саме відшкодувати», зазначення у Вимозі «у тому числі відшкодувати» є вказівкою на наявність інших заходів, за допомогою яких необхідно усунути виявлені порушення.

Тобто за змістом Вимоги відшкодування є одним, але не єдиним із заходів, які вимагає здійснити відповідач.

Суд вважає, що таке формулювання Вимоги не відповідає меті, з якою повноваження з направлення вимог надані відповідачеві.

Як вже зазначалося, пунктом 7 статті 10 Закону України «Про основні засади

здійснення державного фінансового контролю в Україні» відповідачеві надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що

контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідно до пп.3 п. 3 Положення основним завданням Дєржаудитслужби є

здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Згідно зч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач недоведено, яким чином «опрацювання матеріалів ревізії» та абстрактне «виявлених порушень» може забезпечити досягнення мети здійснення державного фінансового контролю. Законодавство не містить норми закону (підзаконного акту), якою передбачене усунення порушень саме в такий спосіб.

Крім того, суд приймає до уваги правову позицію Верховного суду України з цього приводу, яка викладена у постанові від 26 травня 2015 року у справі №21 - 330а15. Зокрема, судом касаційної інстанції зазначено, що належним способом захисту порушеного права інспекції при зверненні до суду є позовні вимоги із визначенням конкретних осіб, до яких вимога заявлена, з посиланням на конкретні дії, які мають бути здійснені.

Враховуючи, що позовній вимозі передує надіслання вимоги про усунення порушень, така вимога також має

бути у достатній мірі конкретизована.

Частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтті 72 цього Кодексу.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що відповідачем під час судового розгляду справи не доведено, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому позов з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 17.03.2017 року підлягаю задоволенню.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління в Донецькій області про визнання протиправним та скасування п.1 вимоги від 29.12.2016 року №04-05-05-15-05/610 в частині вимоги про опрацювання матеріалів ревізії і усунення виявлених під час ревізії порушень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п.1 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужбив Донецькій області від 29.12.2016 року №04-05-05-15-05/610 в частині вимоги про опрацювання матеріалів ревізії і усунення виявлених під час ревізії порушень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління в Донецькій області на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» (87515, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Вступну та резолютивну частини постанови складено та підписано у нарадчій кімнаті 29 травня 2017 року

Повний текст постанови складено та підписано 06 червня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.