Постанова № 66907325, 01.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/5470/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 квітня 2017 року у справі № 338/329/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Богородчанському районі Івано-Франківської області (правонаступник Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Позивачка просила визнати протиправною відмову відповідача щодо перерахунку їй пенсії державного службовця із включенням до заробітної плати, з якої була обчислена пенсія при її призначенні суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 3 964 грн, суми компенсації за невикористані відпустки в розмірі 17 221,33 грн, суми індексації заробітної плати в розмірі 18 346,18 грн;

зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії державного службовця із включенням до заробітної плати, з якої була обчислена пенсія при її призначенні суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 3 964 грн, суми компенсації за невикористані відпустки в розмірі 17 221,33 грн, суми індексації заробітної плати в розмірі 18 346,18 грн;

перерахунок пенсії державного службовця провести з часу призначення пенсії, тобто з 10.09.2010 та перераховану пенсію виплачувати щомісячно.

Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням сум матеріальної допомоги, компенсації за невикористані відпустки та індексації на заробітну плату.

Зобов'язано Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплачувати позивачці пенсію державного службовця з врахуванням при визначенні її розміру даних про суми нарахованої та виплаченої матеріальної допомоги, компенсації за невикористані відпустки, індексації на заробітну плату, починаючи з 01.03.2017, у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на момент призначення пенсії.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачці в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що законодавством ні на час призначення пенсії, ні на час її перерахунку, не передбачено включення до заробітної плати державним службовцям для обчислення пенсії виплат матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки.

Оскільки клопотань від осіб, які беруть участь у справі та належно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних в ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

У справі встановлено, що ОСОБА_1 10 вересня 2010 року призначена пенсія державного службовця в розмірі 90% заробітної плати відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

15 березня 2017 року позивачка подала до управління Пенсійного фонду України у Богородчанському районі Івано-Франківської області заяву про проведення перерахунку та виплату пенсії державною службовця з включенням до складу заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані відпустки, індексації заробітної плати. До заяви позивачка додала довідки Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області №36, №37 та №38 від 15 березня 2017 року про нараховані та виплачені суми компенсації за невикористані відпустки в розмірі 17 221,33 грн, матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 3 964 грн, суми індексації заробітної плати в розмірі 18 346,18 грн.

Листом від 16 березня 2017 року №1097/03 відповідач відмовив позивачці у перерахунку пенсії державного службовця з включенням в заробітну плату вищевказаних виплат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, компенсація за невикористані відпустки, індексація заробітної плати враховуються в заробіток застрахованої особи для обчислення пенсії, а, отже, відповідачем безпідставно не включено до розрахунку пенсії позивачки ці види виплат. Тому суд зобов'язав відповідача здійснити позивачці перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2017.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитися не може з огляду на таке.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальні та компенсаційні виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з п.2.2 Розділу 2 «Фонд оплати праці» Інструкції зі статистики заробітної плати фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до п.п.2.3.3. п.2.3 Розділу 2 «Фонд оплати праці» Інструкції зі статистики заробітної плати матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Відповідно до ч.6 ст. 33 Закону №3723-XII державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Частиною 1 статті 35 Закону №3723-XII передбачено виплату державним службовцям допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки.

Аналіз наведених положень дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, інші додаткові виплати входять до системи оплати праці державного службовця.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078).

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати, згідно з підпунктом 2.2.7 пункту 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, оскільки є додатковою заробітною платою.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії, однак із змісту статті 40 цього Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 14.05.2013 в справі № 21-125а13, від 28.05.2013 у справі №21-97а13, від 04.03.2014 у справі № 21-3а14.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що адміністративний позов позивачки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, включивши до складу заробітної плати для обчислення пенсії суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані відпустки, індексації заробітної плати згідно довідок Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області №36, №37 та №38 від 15 березня 2017 року, підлягає до задоволення частково.

Покликання апелянта на пункт 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII є безпідставними, оскільки у розглядуваних правовідносинах позивачка має право на перерахунок пенсії у зв'язку з тим, що органом Пенсійного фонду України не було включено до заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані відпустки та індексації заробітної плати.

Суд першої інстанції, керуючись приписами ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", помилково визначив дату, з якої слід провести перерахунок і виплату пенсії позивачці, оскільки звернення позивачки не було пов'язане із виникненням нових обставин для підвищення пенсії, а відбулося у зв'язку з тим, що пенсійним органом помилково визначено розмір пенсії при її первісному призначенні. Тому, у даному випадку положення ч. 4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не підлягають застосуванню.

Згідно із частинами 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як видно з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з позовом 20.03.2017, тому позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 10.09.2010 по 19.09.2016 слід залишити без розгляду у зв'язку з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Оскільки ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії із врахуванням складових заробітної плати 15.03.2017, додавши довідки про розмір складових заробітної плати, тому позовні вимоги належить задовольнити з моменту подання такої заяви - 15.03.2017, а не з 01.03.2017, як помилково вирішено судом першої інстанції. Юридичний обов'язок відповідача перерахувати пенсію позивачці виник після отримання відповідної заяви та довідки, тобто з 15.03.2017.

Враховуючи дату звернення позивачки з заявою про перерахунок пенсії, в задоволенні позовних вимог за період з 20.09.2016 по 14.03.2017 слід відмовити.

За правилами частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, якщо адміністративний позов задоволено частково судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог (частина 3 статті 94 КАС України).

При подачі позовної заяви позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 640 грн, що підтверджується квитанцією № 9.55.1/7967 від 17.03.2017.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, апеляційний суд приходить до висновку, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код - 41247138, вул. Галицька, 21, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77401) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 320 грн.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позову частково.

Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 квітня 2017 року у справі № 338/329/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з включенням до заробітку для обчислення пенсії виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані відпустки, індексації заробітної плати.

Зобов'язати Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% заробітної плати, з врахуванням до заробітку для обчислення пенсії сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані відпустки, індексації заробітної плати, починаючи з 15 березня 2017 року відповідно до довідок Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області №36, №37 та №38 від 15 березня 2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії за період з 10 вересня 2010 року по 19 вересня 2016 року залишити без розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код - 41247138, вул. Галицька, 21, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77401) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 320 грн (триста двадцять гривень).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. М. Багрій судді А. І. Рибачук Д.М. Старунський