Ухвала суду № 66906745, 25.05.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.05.2017 Справа № 910/32074/15За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк";

про роз'яснення рішення.

За позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами

"Національний резерв"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" (відповідач 1);

Відкритого акціонерного товариства "Мінський тракторний завод" (відповідач

2);

Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк" (відповідач 3);

про визнання договорів недійсними.

Суддя О.В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Яроцький В.О., представник, довіреність № б/н від 03.05.2017 р.;

Від відповідача 1: Яроцький В.О., в.о. директора;

Від відповідача 2: не з'явилися;

Від відповідача 3: Мельникова М.М., представник, довіреність № б/н від 05.06.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/32074/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами "Національний резерв" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума", Відкритого акціонерного товариства "Мінський тракторний завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк" про визнання договорів недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2015 р. позов Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами "Національний резерв" задоволено повністю, визнано укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автопластгума", Відкритим акціонерним товариством "Мінський тракторний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Логопарк" договори про відступлення права вимоги №3 від 11.03.2015 р., №4 від 15.04.2015 р. та №5 від 09.06.2015 р. недійсними з моменту їх укладення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 р. вказане рішення суду залишено без змін.

13.07.2016 р. до канцелярії суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк" подано заяву про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2015 р. у справі №910/32074/15.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2016 р. у задоволенні заяви про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2015 р. у справі №910/32074/15 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 р. задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Логопарк"; ухвалу господарського суду міста Києва від 04.11.2016 р. скасовано; задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк" про роз'яснення рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2017 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 р. змінено, виклавши її резолютивну частину в такій редакції: "Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк" задовольнити частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/32074/15 скасувати. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк" про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі №910/32074/15 передати на розгляд Господарського суду міста Києва".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 р. вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 27.03.2017 р. суддею Босим В.П. було заявлено самовідвід.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 року самовідвід судді Босого В. П. задоволено.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2017 р, заява у справі № 910/32074/15 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 року слухання заяви у справі № 910/32074/15 призначено на 04.05.2017 року.

У судовому засіданні 04.05.2017 року було оголошено перерву до 16.05.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 року слухання заяви у справі № 910/32074/15 відкладено до 25.05.2017 р.

Представник позивача та відповідач 1 в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, просив заяву про роз'яснення рішення задовольнити з урахуванням письмових пояснень позивача від 09.03.2017 р.

В судове засідання представник відповідача 2 не заявився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. У своєму письмовому відзиві № 934-253/10-93 від 04.2017 заяву про роз'яснення рішення підтримав, просив проводити судове засідання за відсутності свого представника.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

З огляду на викладене, неявка в судове засідання представника відповідача 2 не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Представник відповідача 3 в судове засідання з'явилася, надала пояснення по суті заяви, просила суд задовольнити подану заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення з огляду на наступне.

В поданій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк" просить суд роз'яснити рішення суду у даній справі з наступних питань:

- чи поширюються наслідки недійсності договорів відступлення права вимоги №3 від 11.03.2015 р., №4 від 15.04.2015 р. та №5 від 09.06.2015 р. на загальну суму 340 962,27 дол. США на ВАТ "Мінський тракторний завод" з огляду на те, що ВАТ "Мінський тракторний завод" не є стороною зазначених договорів відступлення права вимоги, та на момент визнання їх недійсними ВАТ "Мінський тракторний завод" належним чином виконало свої зобов'язання за контрактами №1 від 04.02.2013 р., №2 від 10.01.2013 р., укладеними між ТОВ "Автопластгума" (постачальник) та ВАТ "Мінський тракторний завод"?

- які наслідки має визнання договорів відступлення права вимоги №3 від 11.03.2015 р., №4 від 15.04.2015 р. та №5 від 09.06.2015 р. недійсними?

Як визначено ч. 1 статті 89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р. визначено, що здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Роз'яснення судового рішення здійснюється у випадку коли у ньому містяться недоліки, які полягають у неясності судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд відзначає, що під час розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк" вимоги про застосування наслідків недійсності оскаржуваних правочинів жодною із сторін заявлено не було.

Тобто, в межах розгляду заяви про роз'яснення рішення в порядку ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості розглядати вимоги (зокрема, щодо наслідків недійсності правочинів), які не були заявлені під час розгляду справи.

В той же час, в поданій Товариством з обмеженою відповідальністю "Логопарк" заяві фактично ставиться питання щодо доповнення рішення новими даними та правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права під час розгляду справи.

Як вже зазначалося вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у даній справі, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2016 року, визнано укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автопластгума", Відкритим акціонерним товариством "Мінський тракторний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Логопарк" договори про відступлення права вимоги №3 від 11.03.2015 р., №4 від 15.04.2015 р. та №5 від 09.06.2015 р. недійсними з моменту їх укладення.

Таким чином, питання правильності застосування норм матеріального та процесуального права вирішено Вищим господарським судом України, який залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 р.

Доказів, які б доводили незрозумілість чи неоднозначність резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 р., що утруднює його виконання, заявником не надано.

Оскільки питання, які ставляться у заяві банку стосується суті рішення, а саме зміни змісту рішення, або внесення до його змісту нових даних, то відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України у задоволенні заяви слід відмовити.

При роз'ясненні рішення суд не може вносити зміни до змісту рішення по суті чи торкатися тих питань, які не були предметом судового розгляду. Питання про зміну змісту рішення, або про внесення до його змісту нових даних, або про зміну чи доповнення мотивів прийняття рішення, або про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, не підлягають вирішенню за правилами, встановленими статтею 89 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй ухвалі від 30.03.2016 р. у справі № 3-1237гс15.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 р. у справі 910/32074/15 не містить положень, які перешкоджають його виконанню відповідно до розділу XIV Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження". Передбачені законом об'єктивні підстави для роз'яснення судового рішення відсутні. Зміст рішення відповідає вимогам процесуального закону.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 89, ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк" про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2015 р. у справі №910/32074/15 відмовити.

Суддя О.В. Мандриченко