Ухвала суду № 66905492, 23.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2017 року м. Київ К/800/16160/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходівна постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року

у справі №804/10231/13-а за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (надалі - ДП «Придніпровська залізниця»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі - СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ДП «Придніпровська залізниця» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів від 30.05.2013 року №000272200.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Придніпровська залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з наступними підприємствами: ДТ МТЗЗТУ «Укрзалізничпостач» за період: січень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, серпень 2012 року; ТОВ «ДИАД» за період: липень 2012 року; ТОВ «ТРАНСЕЛЕКТРО-КОМПЛЕКТ» за період: серпень 2012 року за скаргами на постачальників про порушення ними порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що складено акт від 17.05.2013 року №339/22.3-01073828.

За наслідками здійсненої перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 33.1 ст. 33, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у загальному розмірі 1275828,23 грн. на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу ДТ МТЗЗТУ «Укрзалізничпостач», ТОВ «ДИАД», ТОВ «Транселектрокомплект», які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган наголошував на тому, що право платника на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в передбаченому п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) випадку, може бути реалізовано лише шляхом подання заяви із скаргою на постачальника разом з декларацією за звітний період, в якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

А тому, враховуючи, що ДП «Придніпровська залізниця» спірні суми податку на додану вартість не включались до декларацій з податку на додану вартість у періодах виникнення права на віднесення цих сум до податкового кредиту, позивач втратив право на формування даних податкових податкового обліку на підставі спірних податкових документів.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2013 року №000272200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1275828,23 грн. за основним платежем та 318957,06 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

За правилами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що платник податку може включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної протягом 365 днів з дати її складання за умови реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі ж порушення постачальником порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі покупець товарів/послуг має право додати до податкової декларації заяву із скаргою на такого постачальника в тому звітному періоді, в якому суму податку на додану вартість на підставі відповідної податкової накладної включено до складу податкового кредиту, а не виключно в періоді виписки такої податкової накладної, як помилково вважає контролюючий орган.

Таким чином, встановивши факт подання позивачем відповідних скарг на контрагентів (ДТ МТЗЗТУ «Укрзалізничпостач», ТОВ «ДИАД», ТОВ «Транселектрокомплект») до податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, липень, серпень 2012 року, до яких включено спірні суми податку на додану вартість, з копіями первинних документів, що підтверджують законність формування податкового кредиту, що відповідачем не заперечується, як і реальний характер здійснених господарських операцій, судові інстанції дійшли правильного висновку про відсутність у СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів правових підстав для збільшення ДП «Придніпровська залізниця» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Т.М. Шипуліна