Ухвала суду № 66905370, 01.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 червня 2017 року м. Київ К/800/13172/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини - польова пошта В1688, Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними рішень, дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

Відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини - польова пошта В1688, Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними рішень, дій та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху і надано строк для усунення недоліків. У встановлений в ухвалі строк скаржником усунуто недоліки касаційної скарги.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини - польова пошта В 1688 від 27 лютого 2015 року № 132 в частині визнання смерті військовослужбовця ОСОБА_2, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року, непов'язаною із виконанням обов'язків військової служби. Визнано протиправним рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, при Міністерстві оборони України, викладене у пункті 13 протоколу засідання № 83 від 30 вересня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2756,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року в частині розподілу судових витрат. В решті постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Міністерство оборони України зазначає, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є такими, що прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягають скасуванню в частині визнання протиправним рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, при Міністерстві оборони України, викладене у пункті 13 протоколу засідання № 83 від 30 вересня 2016 року. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що приймаючи рішення про повернення документів на доопрацювання, відповідач діяв у межах та у спосіб, визначені чинним законодавством України, зокрема відповідно до пункту 19 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період старший солдат ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з березня 2014 року був призваний на військову службу за мобілізацією Ніжинсько-Куликівським РВК Чернігівської області та проходив службу на посаді водія-слюсаря взводу спеціальних робіт ремонтно-відновлювальної роти ВЧ ПП В1688.

В період з 07 лютого 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 безпосередньо брав участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою ВЧ ПП В1688 від 03 березня 2015 року №1689.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року поблизу села Златоустівка, Волноваського району Донецької області ОСОБА_2 загинув, про що свідчить лікарське свідоцтво про смерть від 24 лютого 2015 року №75.

У відповідності до лікарського свідоцтва лікарем ОСОБА_3 встановлено, що причиною смерті є наскрізне, кульове поранення голови із зруйнуванням головного мозку, внаслідок пострілу із ручної вогнепальної зброї.

У листі Військової прокуратури Сил антитерористичної операції від 13 жовтня 2016 року №10/334 вих-16 зазначено про розпочате 23 лютого 2015 року СВ Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області кримінальне провадження №12015050630000223 за кримінальним правопорушенням, передбаченим частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, та про вирішення питання про призначення судово-медичної експертизи для встановлення причин смерті військовослужбовця ОСОБА_2 Потерпілим у кримінальному провадженні виступає ОСОБА_1, як батько загиблого військовослужбовця.

Відповідно до пункту 11 наказу командира ВЧ ПП В1688 від 23 лютого 2015 року №38 проведено службове розслідування по факту смерті старшого солдата ОСОБА_2

27 лютого 2015 року складено акт проведення службового розслідування, затверджений ТВО командира військової частини В 1688 полковником С.А.Маленком.

В ході службового розслідування встановлено, що близько 20 години 22 лютого у закритій із середини кабіні вантажного автомобіля КАМАЗ 4310 в/н НОМЕР_1 знаходився старший солдат ОСОБА_2, який пострілом в ліве око з особистої зброї заподіяв собі смерть.

На підставі вказаного акта командиром ВЧ ПП В1688 видано наказ «Про результати службового розслідування по факту смерті військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період старшого солдата ОСОБА_2В." від 27 лютого 2015 року №132, згідно якого смерть водія-слюсаря взводу спеціальних робіт ремонтно-відновлювальної роти ВЧ ПП В1688 старшого солдата ОСОБА_2, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року, вважається такою, що не пов'язана із виконанням обов'язків військової служби.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» 09 червня 2016 року позивачем та іншими повнолітніми членами сім'ї загиблого старшого солдата ОСОБА_2 до Ніжинського об'єднаного військового комісаріату подані заяви про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з усіма додатковими документами. Вказані заяви були направлені на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату.

Чернігівським обласним військовим комісаріатом листом від 05 липня 2016 року № 5/2784с вказані заяви та додані до них документи направлено на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення.

30 вересня 2016 року комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийняла рішення, оформлене протоколом №83 про необхідність повернення на доопрацювання поданих на розгляд документів, оскільки згідно лікарського свідоцтва про смерть від 24 лютого 2015 року №75 смерть ОСОБА_2 настала внаслідок пострілу із ручної вогнепальної зброї, намір не визначений.

У зв'язку з наведеним, подані документи були повернені Чернігівському обласному військовому комісаріату на доопрацювання.

10 листопада 2016 року позивачем отримано лист від ВЧ ПП В1688 №3009 про відсутність підстав для повторного проведення службового розслідування, оскільки таке вже проводилось у лютому 2015 року, та про те, що питанням призначення одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих (померлих) займається міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності, а не військова частина.

За приписами частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІІ військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно пункту 4.6 Наказу Міністерства оборони України "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" від 14 серпня 2014 року № 530 з метою визначення причинного зв'язку загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста командиром військової частини, де проходив службу (збори) військовослужбовець, військовозобов'язаний чи резервіст, здійснюються такі заходи: на розгляд штатної військово-лікарської комісії (далі - ВЛК), яка приймає постанову про причинний зв'язок загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, надсилаються копії документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов'язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства (висновок ВЛК про причинний зв'язок загибелі (смерті) військовослужбовця, лікарське свідоцтво про смерть, акт спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком командира військової частини або Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи правоохоронних органів).

Під час розгляду справи суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів та наданих в судових засідання пояснень свідків, дійшов висновку, що наявна в акті службового розслідуваннявід 27 лютого 2017 року інформація суперечить матеріалам справи.

Зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які висновки експертиз, які б встановлювали факти того, чи було вогнепальне поранення ОСОБА_2 зроблене з його власного автомату, чи воно було зроблене з іншої зброї, пострілом у автомобіль, в якому знаходився ОСОБА_2

У лікарському свідоцтві про смерть від 24 лютого 2015 року № 75 зазначено, що причиною смерті стало наскрізне, кульове поранення голови із руйнуванням головного мозку.

Крім того, 10 березня 2015 року ОСОБА_5, дружину загиблого старшого солдата ОСОБА_2, сповіщено про смерть чоловіка, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року внаслідок пострілу із ручної вогнепальної зброї та пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

Більше того, витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії від 17 серпня 2016 року № 3559 по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень, контузії, травм, каліцтва у військовослужбовців, встановлено, що поранення старшого солдата ОСОБА_2, яке стало причиною його смерті, є таким, що пов'язане з проходженням військової служби.

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржуваний наказ від 27 лютого 2015 року ВЧ ПП В1688 №132 видано необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Крім того, оскаржуваний наказ перешкоджає використанню позивачем та іншими членами сім'ї загиблого старшого солдата ОСОБА_2 їх прав на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до пункту 10 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів необхідні документи.

У пункті 13 вказаного Порядку зазначено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів,призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» визначено, що до дискреційних повноважень відповідача - комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги, віднесена можливість після надходження документів або прийняти рішення про призначення, або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Як було встановлено судами попередніх інстанції, Комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, за результатами розгляду поданих позивачем документів вони були направлені до Чернігівського обласного військового комісаріату на доопрацювання. Отже, питання щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу залишилось не вирішеним.

З урахуванням вищенаведеного, суди дійшли висновку, що комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби при прийнятті оскаржуваного рішення, викладеного в пункті 13 протоколу засідання від 30 вересня 2016 року №83, порушено норми чинного законодавства, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Висновки судів узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх не спростовують та ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Касаційна скарга Міністерства оборони України є необґрунтованою, оскільки викладені в ній обставини і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, а зазначені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини - польова пошта В1688, Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними рішень, дій та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Л. Іваненко