Ухвала суду № 66905160, 31.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 травня 2017 року К/800/11041/17

Суддя Вищого адміністративного суду України А.Ф. Загородній,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної міграційної служби України

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року

у справі № 815/4631/16

за позовом ОСОБА_1

до Державної міграційної служби України

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної міграційної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, яка ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2017 року залишена без руху, а особі, яка її подала надано строк до 24 квітня 2017 року для усунення її недоліків.

На виконання вимог ухвали скаржник надіслав усунення недоліків.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Державна міграційна служба України , не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями , подала касаційну скаргу.

Задовольняючи позов частково суди попередніх інстанцій виходили з того, що прийняте відповідачем рішення від 15.03.2016р. №158-16 не відповідає міжнародним принципам та підлягає скасуванню. Враховуючи що діючим законодавством України передбачена компетенція саме відповідача приймати рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, суди вважають за необхідне зобов'язати Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо визнання особою, яка потребує додаткового захисту, оскільки суди зазначають про те, що ними аналізувалася ситуація по країні походження позивача та встановлено, що станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, офіційною позицією УВКБ ООН державам-членам ООН рекомендовано у зв'язку з проведенням постійних бойових дій у Сирії з березня 2011 року, які продовжуються і дотепер, ввести тимчасовий мораторій на всі повернення до Сирії до моменту, коли ситуація в країні дозволятиме безпечне та гідне повернення (http://unhcr.org.ua/).

Суди зазначають, що як вбачається з документів, які знаходяться у справі позивача головною причиною його звернення до ДМС України є неможливість добровільного повернення до країни громадянської належності через військовий конфлікт в Сирії та побоювання зазнати примусового призову до збройних сил.

Відповідно до інформації Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, а також інформації, яка розповсюджуються Регіональним представництвом Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців у Білорусі, Молдові, Україні, конфлікт в Сирії триває вже п'ятий рік і гуманітарна ситуація, як і раніше швидко погіршується. Загальна кількість осіб, які потребують гуманітарної допомоги в Сирії досягло 13,5 млн. осіб (тоді як в лютому їх було 12,2 млн.). Хоча конфліктом порушена вся територія Сирії, більшість осіб, які потребують допомоги, зосереджено в провінціях Алеппо, Риф Дамаск і Ідліб.

За оцінками, на кінець 2014 року понад чотири з кожних п'яти сирійців жили в бідності, при цьому майже 65 відсотків - в крайній бідності, маючи можливість забезпечити себе лише самими основними продовольчими і непродовольчими товарами, необхідними для виживання їх сімей. 30 відсотків населення, як встановлено, живе в крайній убогості: сім'ї не можуть навіть забезпечити нагальні потреби в їжі, а ті, що живуть в районах конфлікту, стикаються з проблемами голоду, недоїдання і виснаження.

У 2015 році в Сирії загинули понад 55 тисяч осіб про що повідомлялось в Сирійському центрі з моніторингу за дотриманням прав людини. Майже 21 тисяча загиблих - цивільні особи, серед них 2574 дітей.

Виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій зазначають, що ці загальновизнані офіційні документи свідчать про те, що позивач потребує захисту, оскільки змушений залишитися в Україні внаслідок загрози його життю і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного А.Ф. Загородній

суду України