Постанова № 66904208, 14.02.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року 810/2827/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємць ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.03.2016 №0006241704 (далі - оспорюване рішення).

Обґрунтовуючи в судовому засіданні вказану вимогу, представник позивача зазначив, що не погоджується з висновками акту перевірки №96/10-13-17-04 від 17.03.2016 "Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині сплати узгоджених сум податкових зобов'язань ОСОБА_1." (далі - Акт перевірки) та прийнятим на його підставі оспорюваним рішенням, оскільки вони були зроблені в результаті формального застосування та тлумачення норм чинного законодавства України, не містять періоду за який нараховано штрафну санкцію та її розрахунку. На підставі викладеного просив суд задовольнити адміністративний позов.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача вказав, що перевіркою встановлено порушення платником податків вимог пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки самостійно визначені податкові зобов'язання за II та III квартал 2015 року позивачем було сплачено після спливу граничних термінів сплати за дані звітні періоди. Враховуючи дані обставини, вважає, що ДПІ діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені ПК України, а тому просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 вирішено розгляд даної адміністративної справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №22222584 від 08.09.2016 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 24.06.2003, реєстраційний номер в ЄДР 20034111728.

Позивач перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області як платник єдиного податку 3 групи.

У 2015 році позивачем було подано до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області наступні податкові декларації:

- 30.04.2015 за I квартал 2015 року, якою визначено суму єдиного податку, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 9725,65 грн. та 18.05.2015 сплатив вказану суму, що підтверджується квитанцією №1703\з32 від 18.05.2015;

- 10.08.2015 за II квартал 2015 року, якою визначено суму єдиного податку, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 9384,87 грн.;

- 10.11.2015 за III квартал 2015 року, якою визначено суму єдиного податку, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 9631,00 грн.

Однак, визначені вказаними деклараціями зобов'язання по єдиному податку, які підлягають сплаті в бюджет за підсумками II та III кварталів 2015 року сплачено лише 31.12.2015, що підтверджується квитанцією №1704\з21, в розмір платежу 22000,00 грн.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України 17.03.2016 посадовою особою ДПІ було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині сплати узгоджених сум податкових зобов'язань ОСОБА_1, за наслідками якої складено Акт перевірки.

В зазначеному Акті перевірки встановлено, що суб'єктом підприємницької діяльності несвоєчасно сплачені податкові зобов'язання, в порушення вимог пункту 295.1 статті 295 ПК України, оскільки такі зобов'язання позивачем було сплачено після спливу граничних терміну їх сплати.

На підставі Акта перевірки, 17.03.2016 Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області було прийнято оспорюване рішення, яким за затримку на 134, 43, 0 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 19463,34 грн. ОСОБА_1 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% - 3892,67 грн.

Позивач, не погоджуючись із оспорюваним рішенням та вважаючи його неправомірним, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 291.2 статті 291 ПК, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на першу, другу, третю, четверту, п'яту та шосту групи платників єдиного податку.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку ДПІ та є платником єдиного податку 3 групи.

Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК, податкова декларація подається за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Пунктом 49.20 вказаної статті встановлено, якщо день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до пункту 295.3 статті 295 ПК, платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітній) квартал.

У свою чергу, відповідно до пункту 294.1 статті 294 ПК, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал.

Згідно з пунктом 296.3 статті 296 ПК, платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Судом встановлено, що позивачем було подано до ДПІ 30.04.2015 податкову декларацію за I квартал 2015 року, якою визначено суму єдиного податку, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 9725,65 грн. та 18.05.2015 сплатив вказану суму, що підтверджується квитанцією №1703\з32 від 18.05.2015.

Водночас, з картки облікового рахунку, яка наявна в матеріалах справи судом встановлено, що за ОСОБА_1 станом на 19.05.2015 рахувалася заборгованість в розмірі 382,98 грн., котра виникла у зв'язку із несплатою позивачем податкового боргу відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ від 26.04.2014 №0008471701.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Із сплаченої ОСОБА_1 суми, яка підлягала сплаті в бюджет за підсумками I кварталу 2015 року в розмірі 9725,65 грн., відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК заборгованість позивача в розмірі 382,98 грн. була спрямована на її погашення, а також додатково було списано нараховану пеню в розмірі 33,24 грн. Залишок коштів в розмірі 9278,14 грн. було спрямовано на погашення самостійно визначеної суми по декларації за I квартал 2015 року, в результаті чого у позивача утворилась недоїмка в розмірі 447,51 грн., яка залишалась непогашеною до 30.12.2015 (більше 30 днів прострочення), відповідно на неї і було нараховано штрафну санкцію в розмірі 20% - 89,50 грн.

Як вже зазначалось судом, позивачем було подано 10.08.2015 декларацію за II квартал 2015 року, якою визначено суму єдиного податку, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 9384,87 грн., однак сплачена вказана сума лише 30.12.2015, в той час як граничний термін позивача для її сплати закінчився 20.08.2015, що свідчить про затримку позивачем сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання більше ніж на 30 днів.

Аналогічна ситуація прослідковується по поданій до ДПІ позивачем 10.11.2015 декларації за III квартал 2015 року, якою визначено суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 9631,00 грн., граничний термін сплати якої закінчився 20.11.2015, однак сплаченої лише 30.12.2015, що також свідчить про затримку позивачем сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання більше ніж на 30 днів.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: 1) при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; 2) при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Із розрахунку штрафних санкцій, який міститься в матеріалах справи судом встановлено, що заборгованість позивача виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань за 3 періоди: декларації з єдиного податку за І квартал 2015, несплачена сума податку в розмірі 447,5 І грн. (за затримку з 20.05.2015 по 30.12.2015, відповідно штрафна санкція - 89,50 грн.); декларації з єдиного податку за II квартал 2015 несплачена сума податку у розмірі 9384,87 грн. (за затримку з 20.08.2015 по 30.12.2015, відповідно штрафна санкція - 1876,97 грн.); декларації з єдиного податку за III квартал 2015 несплачена сума податку у розмірі 9631,00 грн. (за затримку з 20.11.2015 по 30.12.2015, відповідно нарахована штрафна санкція - 1926,20 грн.). Загальна сума заборгованості позивача за не сплату узгоджених сум грошового зобов'язання в строки, встановлені ПК України становить 3892,67 грн.

У відповідності до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідачем по справі доведено правомірність винесення оспорюваного рішення, а доводи позивача в обґрунтування позовної вимоги не знайшли належного підтвердження, а тому, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Таким чином, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.