Постанова № 66904090, 04.06.2017, Приморський районний суд м. Одеси

04.06.2017

Справа № 522/9439/17

Провадження по справі № 1-кс/522/9489/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2017 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В., при секретарі Гулям У.Х., за участю прокурора Задоріна Є.Ю., слідчого Маршавки А.В., адвоката Гаврилюк Ю.С., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого Приморського ВП у м. Одеса ГУ НП в Одеській області Трофименко А.А., узгодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 Лебєдевим В.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160500001907 від 07.04.2017 р., відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Одеси, з середньою освітою, одруженого, працюючого СПД «Нібіт», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_2

підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання слідчого вбачається, що ОСОБА_5, достовірно знаючи, що його пасинок ОСОБА_6, який з 15 липня 2009 року по 12 травня 2017 року займав посаду генерального директора ТОВ «КАПІТАЛСТРОЙ», засновником якого є ОСОБА_7, що в свою чергу займає посаду ТОВ «ЗАРС» (код ЄДРПОУ 24533343) діяльність якої пов'язана з капітальним будівництвом будинків в м. Одесі на протязі довгого періоду часу.

За час знайомства з ОСОБА_7, розуміючи, що останній володіє значними грошовими коштами, у ОСОБА_5, виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння грошима ОСОБА_7, шахрайським шляхом. Зважаючи на те, що пасинок ОСОБА_5 - ОСОБА_6, перебуває в шлюбі з донькою ОСОБА_7 - ОСОБА_8, ОСОБА_5, увійшов в довіру ОСОБА_7, та користуючись дружніми стосунками вирішив поетапно незаконно заволодіти грошовими коштами останнього.

З вказаною метою в 2013 році (більш точну дату та час в ході слідства встановити не надалось можливим) ОСОБА_5, вигадав легенду про, те що має намір придбати цегляний завод розташований в Овідіопільському районі Одеської області. Вказана легенда стала першим етапом в заволодінні грошовими коштами ОСОБА_7

Реалізуючи перший етап свого злочинного плану, користуючись дружніми стосунками які склались та розуміючи що ОСОБА_7, йому не відмовить так як їх пов'язують шлюбні відносини між дітьми, запропонував ОСОБА_7, завітати на територію цегляного заводу з метою запевнити останнього в правдивості його намірів.

Після відвідування вказаного заводу ОСОБА_5, попросив в займи у ОСОБА_7, грошові кошти у розмірі 1 000 000 доларів США, які останній передав будучи впевненим у намірах ОСОБА_5, однак останній не мав наміру повертати вказані грошові кошти у зв'язку з тим, що не мав на меті купувати цегляний завод та перейшов до реалізації наступного етапу свого злочинного плану, який полягав у наступному.

З метою уникнення будь- яких підозр з боку ОСОБА_7, щодо його злочинних намірів, ОСОБА_5 вирішив здійснити паузу приблизно на пів року. Після чого знову звернувся до ОСОБА_7, (точну дату в ході слідства не встановлено). Реалізуючи другий етап злочинного плану, усвідомлюючи незаконність свої дій, під приводом здійснення ремонтних робіт на цегляному заводі який ним нібито був придбаний шляхом обману попросив у позику у ОСОБА_7, грошові кошти у розмірі 500 000 доларів США, які останній йому передав будучи впевненим в доводах ОСОБА_5, однак в дійсності зазначені відомості були неправдивими та вигадані ОСОБА_5, для реалізації свого злочинного плану.

Здійснивши успішно два етапи свого плану ОСОБА_5, не припинив свою злочинну діяльність, натомість переслідуючи єдиний злочинний умисел діючи навмисно з корисливих мотивів з метою особистого збагачення перейшов до наступного етапу свого злочинного плану.

З метою шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7, та незаконного їх привласнення шахрайським шляхом ОСОБА_5, в 2014 році (більш точну дату встановити не надалось можливим) звернувся до потерпілого та діючи згідно плану та заздалегідь видуманої легенди, яка слугувала підставою для передачі наступної суми грошових коштів ОСОБА_5, в розмові з ОСОБА_7, пояснив, що здійснює водопостачання в населених пунктах області та у зв'язку з тим, що виділення грошових коштів з бюджету здійснюється з запізнення просив надати йому в позику грошові кошти в розмірі 600 000 гривень. ОСОБА_7, в свою чергу розуміючи що вказаний факт дійсно може бути, будучи впевнений в чесності останнього усвідомлюючи що вказані дії ОСОБА_5, здійснюються для поліпшення соціального становища населення області, передав останньому вказану суму грошових коштів чим надав можливість ОСОБА_5, завершити третій етап свого злочинного плану, який в дійсності не здійснював водопостачання та вказані відомості видумав з метою досягнення своєї злочинної мети.

ОСОБА_5, здійснивши ряд етапів свого злочинного плану направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7, шахрайським шляхом та розуміючи що може бути викритим та притягнутим до кримінальної відповідальності вирішив здійснити чергову паузу та призупинити реалізацію свого єдиного плану з метою укріпити стосунки з потерпілим. Однак в середині 2015 року (більш точну дату в ході слідства встановити не надалось можливим), ОСОБА_5, вирішив реалізувати ще два послідуючі етапи свого плану. З вказаною метою ОСОБА_5, звернувся до ОСОБА_7, з позикою в розмірі 450 000 доларів, для шахрайського заволодіння зазначеною суму ОСОБА_5, продовжив легенду щодо цегляного заводу та підставою для отримання коштів вигадав привід щодо переведення заводу з природного газу на паливні палети, що значного заощадило б витрати на обслуговування заводу та надало змогу в збільшені виготовленої продукції.

Заводячи в оману потерпілого отримав від ОСОБА_7, вказану суму грошових коштів які в послідуючому незаконно привласнив та розпорядився ними на власний розсуд.

Заключний етап злочинного плану ОСОБА_5, полягав у незаконному заволодінні шахрайським шляхом грошових коштів потерпілого ОСОБА_7, у розмірі 50 000 доларів США. Розуміючи, що будь яка легенда яка має відношення до цегляного заводу може викликати сумніви у ОСОБА_7, та останній може викрити його злочинний план, ОСОБА_5, без будь яких легенд та підстав для позики в кінці 2016 року (більш точну дату в ході слідства встановити не надалось можливим), звернувся до ОСОБА_7, з позикою в розмірі 50 000 доларів США, а з метою відведення будь яких підозр та заведення в оману потерпілого користуючись дружніми стосунками запропонував скласти одну загальну розписку в розмірі 2 6000 000 доларів США. На що ОСОБА_7, погодився та передав ОСОБА_5, грошові кошти в розмірі 50 000 доларів, а ОСОБА_5, склав розписку в якій зазначив, що отримав в позику у ОСОБА_7, грошові кошти в розмірі 2 6 000 000 доларів США, що станом на 01.12.2016 р. складає 66 452 360 гривень, які зобов'язався повернути 01.01.2017 р., однак доводячи свої злочинні дії до кінця діючи згідно заздалегідь спланованим діям та плану, шляхом обману з період з 2013 року по кінець 2016 року заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 в загальній сумі 66 452 360 гривень.

Крім цього, ОСОБА_5, користуючись службовим становищем свого пасинка ОСОБА_6, який з 2009 року по 2017 рік займав посаду генерального директора ТОВ «КАПІТАЛСТРОЙ» познайомився з особами які володіють значними сумами грошових коштів та цікавляться нерухомістю.

За час знайомства та пересічного спілкування із зазначеними особами у ОСОБА_5, виник злочинний умисел, направлений на незаконне володіння грошових коштів, шахрайським шляхом, користуючись довірою останніх.

Розуміючи, що фінансові відносини в сфері нерухомості та будівництва базуються на договірних відносинах у зв'язку з чим заволодіти значними грошовими коштами буде не легко, ОСОБА_5, підшукував фінансово забезпечених осіб, які легко піддаються обману та можуть надати позики для розвитку прибуткового бізнесу.

З вказаною метою, будучи знайомим з ОСОБА_9, та розуміючи, що останній володіє значними грошовими коштами, в літку 2014 р. (більш точну дату в ході слідства встановити не надалось можливим), ОСОБА_5, звернувся до ОСОБА_9, з проханням надати йому позику в розмірі 50 000 доларів США, при цьому заздалегідь не маючи наміру їх повертати.

Для досягнення позитивного результату ОСОБА_5, запропонував ОСОБА_9, в якості застави за отримання вищезазначених коштів, офісне приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_3, яке на момент позики знаходилось під обтяженням на підставі договору іпотеки № 1093 від 25.04.2008 р., однак вказані відомості навмисно приховав від ОСОБА_9, при цьому зловживаючи довірою останнього, впевнив його в правдивості своєї пропозиції, тим самим зацікавив потерпілого, на що він в свою чергу погодився та передав грошові кошти.

Так, ОСОБА_5, з метою особистого збагачення, шахрайським шляхом, незаконно заволодів грошовими коштами ОСОБА_9, в розмірі 50 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 01.07.2014 р. склало 589 274,9 гривень.

Заволодівши грошовими коштами, ОСОБА_5, з метою запобігання виникнення будь який підозр з боку потерпілого ОСОБА_9, склав розписку від 20.08.2014 р. в якій зазначив, що грошові кошти поверне 01.08.2015 р., що не відповідало дійсності.

В послідуючому, продовжуючи свій злочинний план направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9, шахрайським шляхом, користуючись дружніми стосунками, які склались за період знайомства, ОСОБА_5, вирішив повторно звернутися до ОСОБА_9, за позикою.

Однак розуміючи, що з метою досягнення поставленої цілі необхідно запропонувати ОСОБА_9 вигідну пропозицію, яка не дала б підстав останньому для сумнівів у чесності ОСОБА_5, та приховати свої дійсні наміри направлені на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_5, при черговій зустрічі з ОСОБА_9, на початку осені 2014 року, звернувся з проханням передати йому в користування 50 000 доларів США терміном до 01.08.2015 р. в заставу чого запропонував будинок загальною площею 259 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_4, на вказану пропозицію потерпілий ОСОБА_9, погодився, однак останній не був повідомлений про те, що вказаний будинок виступає заставою по кредиту № 2007/13-2.06/814 від 28.12.2007 р. та на нього накладена заборона у відчуженні, вказані відомості були навмисно приховані ОСОБА_5 від потерпілого для досягнення свого злочинного умислу.

Своїми злочинними діями ОСОБА_5, з метою особистого збагачення, шахрайським шляхом, незаконно заволодів грошовими коштами ОСОБА_9, в розмірі 50 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 01.09.2014 р. склало 655 705,6 гривень.

Заволодівши грошовими коштами, ОСОБА_5, з метою запобігання виникнення будь який підозр з боку потерпілого ОСОБА_9, склав розписку від 03.09.2014 р. в якій зазначив, що грошові кошти поверне 01.08.2015, що не відповідало дійсності.

ОСОБА_5, виконавши вищезазначені злочинні дії, усвідомлюючи що вони залишаються для нього безкарні, та потерпілий не здогадується про його шахрайські наміри, вирішив знову скористатися довірою ОСОБА_9, та заволодіти його грошовими коштами, з метою особистої наживи.

З вказаною метою ОСОБА_5 вирішив звернутися до потерпілого в черговий раз з позикою в розмірі 35 000 доларів США, однак розуміючи що у нього не має майна яке б могло виступити у якості застави, вирішив ввести в оману потерпілого перспективним капіталовкладенням, втілення в реальність якого йому нададуть можливість повністю в найближчій час розрахуватися з потерпілим по всіх зобов'язанням, розуміючи що потерпілий погодиться так як бажає повного погашення заборгованості, яка виникла за певний період часу, однак ОСОБА_5, в дійсності не мав наміру повертати грошові кошти ОСОБА_9, а бажав особистого збагачення та повністю усвідомлював характер своїх діянь, при черговій зустрічі з ОСОБА_9, 04.08.2015 р. запропонував вищеописану пропозицію запевняючи потерпілого в тому, що його дії несуть правдивий характер, та в найближчий час він зможе в повному обсязі розрахуватись з ним, оскільки має на меті добрі наміри, та до кінця запевняв ОСОБА_9 про те, що не буде псувати їх довготривалі стосунки, що склалися на спільній довірі, тим самим недобросовісно використовуючи дану довіру з боку потерпілого, маючи на меті шахрайським шляхом присвоїти собі його грошові кошти.

Отже, закінчуючи реалізовувати свій злочинний намір, діючи відповідно до спланованих дій, ОСОБА_5 незаконно заволодів грошовими коштами ОСОБА_9, в розмірі 35 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 30.06.2016 р. склало 869 904,3 гривень.

Своїми злочинними діями ОСОБА_5, за період з 20.08.2014 р. по 30.06.2016 р. переслідуючи єдиний умисел, шахрайським шляхом, користуючись довірою та заводячи в оману потерпілого ОСОБА_9, спричинив останньому матеріальний збиток на загальну суму 2 114 884, 8 гривень.

Так, у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, 03.06.2017 р. повідомлено про підозру: ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5, та вина у вчинені вищевказаних кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9. та ОСОБА_7, розписками ОСОБА_5, про отримання грошових коштів, показами свідків допитаних за обставин отримання ОСОБА_5, грошових коштів та іншими матеріалами які здобуті в ході розслідування кримінального провадження.

03.06.2017 року ОСОБА_5 було затримано на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.06.2017 року.

Прокурор та слідчий, кожен окремо, підтримали в судовому засіданні клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

Захисник під час розгляду клопотання заперечував проти застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки в матеріалах, що обґрунтовують підозру в скоєнні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відсутні наявні докази вчинення підозрюваним вказаного правопорушення, та це є лише цивільно - правові відносини. Крім того, захисник у судовому засіданні повідомив, що ризики передбачені ст.. 177 КПК України, прокурором не доведені. Також, захисник у судовому засіданні повідомив, що підозрюваний не буде ухилятись від органу досудового розслідування, оскільки має місце проживання та місце реєстрації у м. Одесі.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав у повному обсязі думку свого захисника. Крім того, ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомив, що він дійсно брав у потерпілих в борг грошові кошти та на теперішній час намагається їх повернути. Підозрюваний також у судовому засіданні пояснив, що він від органу досудового розслідування не переховувався, та весь час перебував на території України.

Вивчивши клопотання та матеріали справи, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, прихожу до висновку, що подання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (кримінальне правопорушення є особливо тяжким злочином), за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, з конфіскацією майна.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 є: запобігання спробам незаконно впливати на потерпілих та свідків, експертів, у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Викладені обставини свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов'язки.

Застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (грошові кошти потерпілих не знайдено), може впливати та здійснювати тиск на свідків, потерпілих, експертів у цьому кримінальному провадженні, перебуваючи на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, а саме: виїхати до іншої країни, може перешкоджати у розслідувані кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, його репутацію, майновий стан, наявність чи відсутність судимостей.

Також слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставин, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки ОСОБА_5

Враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

На підставі ч.5 ст.12 КК України, злочин в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до особливо тяжкого злочину. Згідно ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, у разі встановлення слідчим суддею, що застава у визначених статтею межах не здатна забезпечити виконання особою що підозрюється у вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної зарплати відповідно. Таким чином, для підозрюваного у скоєнні особливо тяжкого злочину, у виключних випадках, застава може бути призначена у розмірі, що перевищує вісімдесят, та триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з врахуванням ризиків, а саме: що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може впливати та здійснювати тиск на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, може впливати та здійснювати тиск на експертів, які будуть залучені до провадження, перешкоджати у розслідувані кримінального провадження іншим чином. Крім того, судом враховується сума матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину та те, що вказані грошові кошти не знайдено.

Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183-184, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Застосувати до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОУВП-21 в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 68 567 245 (шістдесят вісім мільйонів п'ятсот шістдесят сім тисяч двісті сорок п'ять) гривень, яку підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (ТУ ДСА України в Одеській області), призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, провадження №1-«кс»/522/9489/17, справа №522/9439/17.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

5) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками по кримінальному провадженню № 12017160500001907 від 07.04.2017 р.

Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі зверненні застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту затримання, тобто 03.06.2017 року і припиняє свою дію 01.08.2017 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Осіік Д.В.