
У Х В А Л А
29 травня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., - розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2017 року у справі за її позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 лютого 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 1 лютого 2017 року про відмову у задоволенні позову.
Не погодившись з рішенням Вищого адміністративного суду України,
ОСОБА_4 подала заяву про його перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах положень Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Законів України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» та від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», які регулювали питання нарахування та виплати заробітної плати працівникам апарату суду у період з 26 жовтня 2014 року по 8 вересня 2015 року, що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 5 жовтня 2010 року,
25 лютого, 3 березня, 14 квітня, 28 жовтня, 20 грудня 2016 року (справи №№
К-8521/09, К/800/34717/15, К/800/46942/15, К/800/47495/15, К/800/28787/16, К/800/35215/16 відповідно).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
Верховний Суд України вже вирішував питання усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом положень законодавства щодо неправомірності дій ДСА щодо ненарахування та невиплати заробітної плата працівникам апарату суду виходячи із окладу, встановленого статтею 144 Закону № 2453-VІ у редакції Закону від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, а з 29 березня по 9 вересня 2015 року - статтею 147 Закону № 2453-VІ у редакції Закону № 192-VІІІ, зокрема, у постанові від 12 липня 2016 року (справа № 21-1726а16) вказав на те, що оскільки з
26 жовтня 2014 року по 9 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови № 268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону № 2453-VІ та частини першої статті 147 цього ж Закону у редакції з 28 березня 2015 року не передбачено, управління ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів, не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
Висновок Вищого адміністративного суду України щодо застосування зазначених у заяві норм матеріального права, викладений в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, не суперечить правовому висновку, висловленому Верховним Судом України.
У заяві про перегляд не наведено суджень і аргументів про наявність підстав, які давали право касаційному суду відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України.
Крім того, посилання на постанови Вищого адміністративного суду України від 25 лютого та 3 березня 2016 року не може бути прикладом неоднакового застосування норм права, оскільки вони скасовані постановами Верховного Суду України від 13 липня та 20 вересня 2016 року відповідно (справи № 21-1488а16, 21-1623а16).
За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2017 року у цій справі.
З огляду на наведене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2017 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.Ф. Волков
О.В. Кривенда
Судове рішення № 66904009, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 29.05.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/5768/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: