Ухвала суду № 66903646, 29.05.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"29" травня 2017 р. Справа № 918/504/16

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали скарги № ДН-3-06/57 від 12.04.2017 р. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на бездіяльність в.о. начальника Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 у справі № 918/504/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"

до Державного підприємства "Клесівське лісове господарство"

про стягнення штрафу в сумі 19 920 грн.

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача) - ОСОБА_2, довіреність №9540 від 25.10.2016р.;

від відповідача - не з'явився

від відділу ДВС - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Клесівське лісове господарство" про стягнення штрафу в сумі 19 920 грн.

Рішенням суду від 01 серпня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Клесівське лісове господарство" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" штраф у розмірі 19 920 грн. та 1 378 грн. витрат по оплаті судового збору.

29 серпня 2016 року на виконання вищезазначеного рішення видано відповідний наказ.

21 квітня 2017 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулось до господарського суду Рівненської області зі скаргою № ДН-3-06/57 від 12.04.2017 р., в якій стягувач просить визнати неправомірною бездіяльність в.о. начальника Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 по виконанню наказу господарського суду Рівненської області від 29.08.2016 року №918/504/16 та зобов'язати в.о. начальника Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 здійснити всі необхідні дії для примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області. Вказує, що 06.09.2016 року стягувачем направлено заяву про відкриття виконавчого провадження, однак всупереч ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові, постанову у встановлений законом термін не надіслано та позивачем не отримано. Зазначає, що 13.12.2016 року на адресу начальника Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області направлено лист з проханням надати інформацію про хід виконавчого провадження та надіслати усі винесені державним виконавцем постанови. Однак, даний лист було проігноровано, відповідь не направлено. 05.01.2017 року залізницею направлено запит у Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області (надалі - Управління) з проханням вжити заходів для забезпечення неухильного виконання рішення суду. 15.02.2017 року отримано відповідь Головного територіального управління юстиції у Рівненській області. Разом із відповіддю надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.09.2016 року. У листі Управління зазначає, що на все майно боржника накладено арешт та заборона на його відчуження, а 03.02.2017 року державним виконавцем надіслано запити у банківські установи щодо наявності коштів на рахунках. Однак, згідно інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень з часу відкриття виконавчого провадження 29.09.2016 року державним виконавцем не було здійснено жодної виконавчої дії, навіть не розпочато примусове виконання рішення, що суперечить низці положень ЗУ "Про виконавче провадження" та є бездіяльністю.

Ухвалою суду від 24 квітня 2017 року вищезазначену скаргу прийнято до розгляду та призначено до слухання в судовому засіданні на 15 травня 2017 року.

Ухвалою суду від 15 травня 2017 року розгляд справи відкладено на 29 травня 2017 року.

У судовому засіданні 29 травня 2017 року представник позивача (скаржника) підтримав вимоги, викладені у скарзі та наполягав на їх задоволенні.

Представники відповідача (боржника) та Відділу ДВС про дату, час і місце розгляду скарги були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення скаржника, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону "Про виконавче провадження", виконавець зобовязаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Як зазначено у ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобовязані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Однак, надані до матеріалів справи документи виконавчого провадження місять лише постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження 29.29.2016р.

Матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про виконання такого обовязку виконавця, зокрема про направлення запитів до органів доходів та зборів про відкриті рахунки боржника, розпорядника Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, органів національної поліції щодо зареєстрованих транспортних засобів боржника тощо.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

У відповідності до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Частиною 4 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на пятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження.

Таким чином, суд погоджується з твердженням скаржника, що допускаючи протиправну бездіяльність щодо виявлення майна та коштів боржника, проведення їх арешту та опису, державний виконавець ставить під загрозу реальне виконання рішення суду та порушує право стягувача на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в.о. начальника Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області допущено протиправну бездіяльність, у зв'язку з чим скарга Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" про визнання такої бездіяльності протиправною підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Керуючись ст. 86, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на бездіяльність в.о. начальника Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність в.о. начальника Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 по виконанню наказу господарського суду Рівненської області від 29.08.2016 року №918/504/16.

3. Зобовязати в.о. начальника Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 здійснити всі необхідні дії для примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 29.08.2016 року №918/504/16.

Суддя Політика Н.А.