Рішення № 66903586, 24.05.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2017Справа №910/352/17

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ініціатор-Ріелті»,

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; 2)Національний банк України

про стягнення 27458969,57 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Клочко О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - Ольшевський І.П. (представник за довіреністю);

від третьої особи1 - Цуканова С.Г. (представник за довіреністю);

від третьої особи2 - Голєв Ю.В. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості та санкцій за договором відновлювальної кредитної лінії № 1332-10 від 28.09.2010 у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором. Треті особи підтримали заявлені Позивачем вимоги.

Відповідач проти позову заперечує, надані розрахунки вважає необґрунтованими та арифметично неправильними, і у тому числі оскільки відсотки за користування кредитом та штрафні санкції неможливо нараховувати після відкликання у Позивача (банку) ліцензії, і заявляє про застосування строків позовної давності до вимог даного спору.

Клопотання Відповідача про призначення економічної експертизи судом відхилено, оскільки з огляду на наявні у матеріалах справи докази (Договір відновлювальної кредитної лінії №1332-10 від 28.09.2010, платіжні доручення, меморіальні ордери та виписками Позивача про рух коштів між ним і Відповідачем) суд в змозі самостійно арифметичним способом перевірити правильність здійснених Позивачем нарахувань, відповідність їх умовам договору та обгрунтованість розрахунку позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі Договору відновлювальної кредитної лінії №1332-10 від 28.09.2010, з укладеними до нього додатковими угодами (перелік наведено у додатку до позову, копії залучені до справи, далі разом - Кредитний договір), Позивач, як Банк, зобов'язався надати Відповідачу, як Позичальнику, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування, розмір якого був визначений Кредитним договором та змінювався сторонами з укладенням вищеописаних додаткових угод.

Правомірність Кредитного договору у цілому у частинах, зокрема і укладених до нього вищеописаних додаткових угод на даний час судом презюмується з огляду на положення ст. 204 ЦК України.

Сторони погодили надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної, у гривні, та погашення кредиту здійснювати у валюті надання кредиту, у порядку та на умовах, визначених Кредитним договором.

Залученими до матеріалів справи наданими Позивачем платіжними дорученнями, меморіальними ордерами та виписками Позивача про рух коштів між ним і Відповідачем підтверджується виконання Позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором та надання Відповідачу обумовлених договором коштів належним чином та у запитуваних обсягах (з урахуванням меж кредитної лінії), та цими ж виписками підтверджується невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі, що призвело до накопичення заборгованості та порушення Відповідачем ст.ст. 525, 526, 530, 629 та 1054 ЦК України.

З огляду на наведене, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України та п. 6.1 Кредитного договору Позивач вимогою №3-243110/13030 від 21.12.2016 (її копія і належні докази направлення залучені до справи) вимагав у Відповідача повернення всієї суми кредиту за Кредитним договором, а також сплати заборгованості по відсоткам та сплати встановлених договором штрафних санкцій. Одна указана вимога Відповідачем не була повністю задоволена.

Також, з огляду на наведене та виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним відповідно до статей 546, 549 ЦК України та на підставі умов п. 7.1 Кредитного договору.

Доказів наявності у Відповідача претензій щодо якості та/або обсягу виконання Позивачем за Кредитним договором своїх зобов'язань матеріали справи не містять.

Щодо розрахунків заборгованості та санкцій, то судом перевірені всі надані Позивачем розрахунки та визнаний обґрунтованим, арифметично правильним та таким, що відповідає матеріалам справи (платіжним дорученням, меморіальним ордерам та випискам Позивача про рух коштів між ним і Відповідачем) розрахунок Позивача, доданий до клопотання від 22.05.2017 та поданий суду 23.05.2017.

Однак клопотання про зменшення розміну позовних вимог згідно розрахунку від 22.02.2017 Позивач не заявляв.

Заперечення Відповідача, що відсотки за користування кредитом та штрафні санкції неможливо нараховувати після відкликання у Позивача (банку) ліцензії, судом розглянуті та відхилені, оскільки підставами для нарахування відсотків є користування кредитом, а підставою для нарахування санкцій є несвоєчасне виконання Відповідачем грошових зобов'язань, та позаяк Відповідач кредитом користується та вчасно його не повертає, отже є підстави для нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. При цьому судом враховано, що заборони нараховувати відсотки за користування кредитом та штрафні санкції після відкликання у Позивача (банку) ліцензії чинне законодавство не містить; протилежного Відповідач не довів.

З огляду на наведене, судом визнаються обґрунтованими та задовольняються вимоги позову згідно вказаного визнаного судом обґрунтованим розрахунку у розмірах: 27073218,34 грн. заборгованість по кредиту; 320884,23 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 36225,28 грн. пені.

У іншій частині позовних вимог суд у позові відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю попереднього розрахунку заборгованості, а у частині пені - у зв'язку з неврахуванням Позивачем приписів ч. 6 ст. 236 ГК України щодо граничного строку її нарахування.

Клопотання Відповідача про застосування строків позовної давності судом відхиляється, оскільки, щодо нарахувань по визнаному судом обґрунтованим розрахунку, то пропуск позовної давності там відсутній: у частині нарахувань строк не настав з урахуванням перенесення сторонами строків внесення планетів вищеописаними додатковими угодами до Кредитного договору, а у іншій частині мало місце переривання позовної давності у зв'язку з частковими оплатами Відповідача.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру позовних вимог. У іншій частині у зв'язку з відмовою у позові судові витрати відносяться на Позивача та йому не відшкодовуються. Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ініціатор-Ріелті» (м. Київ, вул. Кудрявська, 3/5; ідентифікаційний код 33751526) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 60; ідентифікаційний код 09807856) 27073218 (двадцять сім мільйонів сімдесят три тисячі двісті вісімнадцять) грн. 34 коп. заборгованості по кредиту, 320884 (триста двадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 24 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 36225 (тридцять шість тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 28 коп. пені, а також 206484 (двісті шість тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 40 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.06.2017

Суддя Сташків Р.Б.