Рішення № 66903496, 01.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.2017 Справа № 904/4601/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебтранс - Логістик", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором транспортно - експедиційне обслуговування у розмірі 226 225, 50 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.04.2017, представник;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вебтранс - Логістик" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення заборгованості за договором на транспортно - експедиційне обслуговування №01-1090-С від 04.09.2015 року в розмірі 60 000,00 грн. та 166 225,50 грн. штрафу. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування №01/02/16 від 01.02.2016 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначає, що на виконання умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування №01/02/16 від 01.02.2016 року позивачем було надано транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 1 157 970,00 грн., в той же час відповідачем оплачено послуги в розмірі 1 097 970,00 грн., а відтак сума штрафу нарахована позивачем в розмірі 166 225,50 грн. є надмірно великою порівняно з сумою основного боргу. Відповідач просить суд зменшити розмір штрафу в порядку ст. 233 ГК України до 50 %, про що подав відповідне клопотання.

В судовому засіданні 15.05.2017 року оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України до 31.05.2017 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, - ВСТАНОВИВ:

04.09.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вебтранс - Логістик" (далі- позивач, експедитор) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (далі - замовник, відповідач) було укладено договір №01-1090-С на транспортно-експедиційне обслуговування (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору предметом договору є взаємовідносини між експедитором-перевізником та замовником, які пов'язані із здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування по організації перевезень, експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним, залізничним, морським та авіатранспортом по території України та по території інших держав з наданням інших послуг, узгоджених в замовленнях/доповненнях до даного договору, які є невід'ємною його частиною.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно п. 2.2. договору організація кожного міжнародного перевезення, в рамках даного договору, оформлюється окремою заявкою-договором на конкретне перевезення, що надсилається замовником експедитору одразу по узгодженню.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що вартість ТЕО та інших послуг підтверджується у окремих заявках-договорах замовника, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.2. договору сторони узгодили, що факт доставки (отримання) вантажу вантажоодержувачем підтверджується відповідною відміткою у товарно-транспортній накладній про отримання вантажу вантажоодержувачем.

Відповідно до п. 5.5 договору оплата вартості кожного окремого ТЕО проводиться Замовником в національній грошовій одиниці України, у безготівковій формі. Термін оплати

Сторони погодили протягом 3 банківських днів, які відраховуються з наступного дня після доставки (отримання) вантажу вантажоодержувачем, якщо інше не зазначено в заявці-договорі.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає, що на виконання умов Договору позивачем надано транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується актами виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи, підписаними представниками підприємств обох сторін, проте відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару та наданих послуг, у зв'язку з чим останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 60 000, 00 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати послуг, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 60 000,00грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Пунктом 6.12. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості ТЕО в строк, передбачений пунктом 5.5. договору, Замовник сплачує Експедитору-перевізнику штраф у розмірі 15 % від загальної вартості послуг ТЕО.

На підставі п. 6.12. договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф в загальному розмірі 166 225,50 грн.

Відповідач, з посиланням на складний фінансовий стан, просить зменшити розмір штрафу в порядку ст. 233 ГК України, про що останнім було заявлено відповідне клопотання.

Щодо вищезазначеного клопотання відповідача, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені, штрафу).

Згідно з п. 3.17.4. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 23.12.2011 року, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами винятковості даного випадку, а також те, що прострочка виконання сталася з незалежних від нього причин, у зв'язку з чим господарський суд не вбачає підстав для зменшення штрафу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" про зменшення розміру штрафних санкцій - відмовити.

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд.3; код ЄДРПОУ 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебтранс - Логістик" (49040, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 40 б, код ЄДРПОУ 36365560) заборгованість в розмірі 60 000,00 грн., штраф в розмірі 166 225,50 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 393,38 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 02.06.2017

Суддя ОСОБА_2