Ухвала суду № 66902783, 29.05.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

29 травня 2017 року Справа № 5/191/10-15

м.Миколаїв

Кредитор: ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Банкрут: Приватне акціонерне товариство "МИКОЛАЇВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", 54011, м.Миколаїв, вул.Індустріальна, 1/6, код 33250759

Ліквідатор: Бутенко О.О., АДРЕСА_2

Прокуратура Миколаївської області, 54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 28

Суддя Ткаченко О.В.

При секретарі: Сулеймановій С.М.

За участю представників:

від кредитора: ОСОБА_1

від банкрута: ліквідатор Бутенко О.О.

від Головного ТУ юстиції у Миколаївській обл.: Бутяк М.О., дов. № 5 від 20.01.17

встановив:

Справу про банкрутство боржника порушено 19.10.2010 за заявою Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод".

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2010 введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Марчука В.Б.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.11.2012 введено процедуру санації, керуючим санацією боржника призначено його керівника ОСОБА_5, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Марчука В.Б.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.03.2014 припиненні повноваження керуючого санацією боржника ОСОБА_5, розпорядника майна Марчука В.Б. та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Протасову О.М.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 23.04.2014 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Протасову О.М.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2017 достроково припинено виконання обов'язків ліквідатора банкрута арбітражним керуючим Протасовою О.М. та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бутенка О.О.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2014 визнані грошові вимоги кредитора у сумі 26174,98 грн., у тому числі: заборгованості по заробітній платі у сумі 11296,78 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 13878,20 грн., відшкодування моральної шкоди у сумі 1000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2014 визнані грошові вимоги кредитора у сумі 25059,90 грн., у тому числі: заборгованість по заробітній платі за період роботи з 23.04.2014 р. по 23.06.2014 р. у сумі 7982,13 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.03.2014 р. по 23.04.2014 р. у сумі 4285,89 грн., компенсацію за 14 днів планової відпустки у сумі 2865,38 грн., вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 4400,41 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 5526,09 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2014 задоволено частково заяву кредитора від 24.09.2014, з урахуванням доповнень від 29.10.2014, 12.11.2014, 19.11.2014, визнані вимоги кредитора до банкрута у сумі 12892,21 грн. відшкодування середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати (1-а черга), залишено без задоволення заяву кредитора від 24.09.2014, з урахуванням доповнень від 29.10.2014, 12.11.2014, 19.11.2014, в частині визнання кредиторських вимог у розмірі збитків з урахуванням інфляції у сумі 6134,14 грн., в решті заяви залишено без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.02.2015, задоволено частково апеляційну скаргу кредитора, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2014 змінено та викладено в наступній редакції: «Заяву ОСОБА_1 від 24.09.2014, з урахуванням доповнень від 29.10.2014, 12.11.2014, 19.11.2014 - задовольнити частково. Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_1 до банкрута - Приватного акціонерного товариства "Миколаївський машинобудівний завод" в сумі 12892,21 грн. відшкодування середнього заробітку за час затримки заробітної плати, зобов'язати ліквідатора Протасову О. М. включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Миколаївський машинобудівний завод" до 1 черги кредиторських вимог. В задоволені заяви ОСОБА_1 про стягнення 6134,14 грн. матеріальної шкоди на підставі ст. 625 ЦК України - відмовити.».

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2015 задоволено частково заяву кредитора від 08.12.2014, з урахуванням доповнення від 21.01.2015, задоволено частково заяву кредитора від 25.03.2015 та від 01.04.2015, з урахуванням доповнень від 28.04.2015, відмовлено в задоволенні заяви кредитора від 19.05.2015 про визнання кредиторських вимог у сумі 33156,54 грн., визнані вимоги кредитора до банкрута у сумі 19931,99 грн. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати (1-а черга), в задоволенні решти кредиторських вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2015, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2015, апеляційну скаргу кредитора задоволено частково, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2015 змінено, викладено резолютивну частину ухвали від 03.06.2015 в наступній редакції: «Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_1 до банкрута на загальну суму 41180,67грн., з яких 35449,91 грн. середній заробіток за час затримки виплати заборгованості по заробітній платі, та 5730,76 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу після звільнення та поновлення на роботі. Включити визнані апеляційним господарським судом кредиторські вимоги ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів у першу чергу задоволення. В іншій частині у задоволенні кредиторських вимог ОСОБА_1 до банкрута відмовити.».

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2016 залишено без задоволення скаргу кредитора від 31.05.2016 б/н на дії ліквідатора банкрута Протасової О.М.

26.01.2017 кредитор подав заяву від 26.01.2017 б/н в якій просить, з урахуванням розрахунку від 06.03.2017 та уточнень від 11.05.2017, визнати та стягнути його вимоги до банкрута у сумі 467,79 грн. компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за період з серпня 2013 по червень 2014 включно, визнати та стягнути кредиторські вимоги у сумі 92374,37 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 13.03.2015 по 11.05.2017 та зобов'язати ліквідатора банкрута включити ці вимоги до 1-ї черги реєстру кредиторських вимог до банкрута.

Кредитор ґрунтує свої вимоги на підставі ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, Законів України «Про оплату праці», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Ліквідатор Бутенко О.О. 25.05.2017 надав відзив від 24.05.2017 № 02-01/18/90 в якому визнав заяву кредитора та його грошові вимоги частково у сумі 420,95 грн. компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за період з листопада 2013 по квітень 2014 (щодо розрахунку кредитора у ліквідатора заперечень немає), в задоволені решти заяви заперечує, так як не визнані вимоги кредитора виникли після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим у банкрута не могло виникнути додаткових зобов'язань, оскільки строк виконання грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав (детальніше у відзиві від 24.05.2017 № 02-01/18/90).

Ліквідатор в судовому засіданні підтримав свої заперечення щодо заяви кредитора.

Представник Головного ТУ юстиції у Миколаївській області в судовому засіданні підтримав заперечення ліквідатора банкрута.

Кредитор в судовому засіданні надав заперечення на відзив ліквідатора та підтримав свою заяву у повному обсязі.

У судовому засіданні 29.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши присутніх представників учасників провадження у справі, суд приходить до такого.

Згідно зі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) .

Провадження у справах про банкрутство регулюється Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу, або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

В даному випадку, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 року, застосовуються приписи Закону в редакції з 19.01.2013 року.

Кредитор знаходився з банкрутом у трудових правовідносинах, 16.12.2013 був звільнений на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату.

Згідно рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 14.04.2014 у справі 487/323/14-ц, скасовано наказ банкрута № 242к від 11.12.2013 про звільнення кредитора, останнього поновлено на посаді слюсаря-ремонтника 6-го розряду на гарячих ділянках роботи в цеху № 4 лиття та поковки з 16.12.2013.

Наказом банкрута № 114 від 23.04.2014 кредитора поновлено на роботі у банкрута.

23.06.2014 кредитор був звільнений з роботи у зв'язку з банкрутством та ліквідацією підприємства на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

В порушення норм ст. 116 КЗпП України банкрут розрахунок з кредитором при звільненні не зробив, а розрахувався з останнім щодо заборгованості по заробітній платі тільки 13.03.2015.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Тобто, розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку ведеться з дати звільнення працівника по день фактичного розрахунку.

Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 pоку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 p. № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. Індекс споживчих цін за листопад 2013 становить 100,2 %, за грудень 2013 становить 100,5 %, за січень 2014 становить 100,2 %, за лютий 2014 становить 100,6 %, за березень 2014 становить 102,2 %, за квітень 2014 становить 103,3 %, за травень 2014 становить 103,8 %, за червень 2014 становить 101,0 %.

Згідно розрахунку кредитора, загальна сума компенсації втрати частини грошового доходу (заробітної плати) у зв'язку із порушенням строків її виплати у період з серпня 2013 по червень 2014, яка не нарахована і не виплачена кредитору при звільненні складає 467,79 грн., але розрахунок надав тільки за період з листопада 2013 по червень 2014.

Статтею 28 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону про банкрутство.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено поняття кредитора - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Законом про банкрутство встановлено, що з винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати (ч. 9 ст. 16, ч. 5 ст. 19 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Оскільки, постанова про визнання боржника банкрутом винесена 23.04.2014 та відкрита ліквідаційна процедура, вимоги з виплати середнього заробітку за період з 13.03.2015 по 11.05.2017 не мають характеру поточних. Зазначені вимоги після відкриття ліквідаційної процедури, так само як і будь-які інші зобов'язання, не нараховуються, оскільки господарська діяльність банкрута завершується і строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, у боржника не виникло і не могло виникнути додаткових зобов'язань перед кредитором після визнання його банкрутом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.03.2014 у справі № 6/108-09, від 13.05.2014 у справі № 5021/321/12., постановах Вищого господарського суду України від 18.06.2016 у справі № 920/725/13, від 12.07.2016 у справі № 904/513/13-г, від 01.02.2017 у справі №5019/2862/11, від 12.04.2017 у справі № Б11/071-07/14/18/2/3.

Але, наказом банкрута № 114 від 23.04.2014, на підставі рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 14.04.2014 у справі 487/323/14-ц кредитора було поновлено на посаді слюсаря-ремонтника 6-го розряду на гарячих ділянках роботи в цеху № 4 лиття та поковки.

Таким чином, приймаючи до уваги, що кредитора було поновлено на роботі 23.04.2014 на підставі рішення суду, яке є обов'язковим для виконання, а звільнено його 23.06.2014 (тобто після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури), у зв'язку з чим кредитор має право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за період з серпня 2013 по червень 2014.

Щодо вимоги кредитора про стягнення кредиторської заборгованості, суд зазначає, що стягнення заборгованості передбачено в позовному провадженні, а у справі про банкрутство суд визнає кредиторські вимоги, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

На підставі викладеного, заява кредитора від 26.01.2017 б/н, з урахуванням уточнень від 11.05.2017, підлягає задоволенню частково, а кредиторські вимоги підлягають визнанню тільки у сумі 467,79 грн. компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за період з серпня 2013 по червень 2014 (1-а черга), а в решті підлягають відхиленню, оскільки нараховані після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Керуючись розділом ІІІ Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, - господарський суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 від 26.01.2017 б/н, з урахуванням уточнень від 11.05.2017, - задовольнити частково.

Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_1 до банкрута - Приватного акціонерного товариства "МИКОЛАЇВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" у сумі 467,79 грн. компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за період з серпня 2013 по червень 2014 та зобов'язати ліквідатора Бутенка О.О. включити ці вимоги до 1-ої черги реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "МИКОЛАЇВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД".

Решту кредиторських вимог - відхилити.

Суддя _______ О.В. Ткаченко