Ухвала суду № 66902622, 29.05.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

29.05.2017Справа № 910/16828/16

За заявою ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5

третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6

про визнання недійсними рішення загальних зборів.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від заявника: ОСОБА_7 - представник за довіреністю б/н від 27.01.2015;

від відповідача: Курильченко К.О. - представник за довіреністю б/н від 19.08.2016;

від третьої особи 1: не з'явились.

від третьої особи 2: не з'явились.

від третьої особи 3: не з'явились.

від третьої особи 4: не з'явились.

від третьої особи 5: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" задоволено повністю; визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест", оформлені протоколом №17 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" від 04.08.2016; визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест", оформлені протоколом №18 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" від 18.08.2016; визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест", оформлені протоколом №19 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" від 07.09.2016; визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест", оформлені протоколом №20 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" від 08.09.2016.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16 скасовано частково і прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест", оформлені протоколом №17 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" від 04.08.2016; у задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 у справі № 910/16828/16 скасовано; рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 залишено в силі.

15.05.2017 Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16. В обґрунтування даної заяви заявник, посилаючись на приписи ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», зазначає про відсутність будь-яких підстав знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних записів, вчинених за результатами прийняття рішень відповідача, які рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2017, у зв'язку з чим заявник вважає, що скасування таких реєстраційних дій є єдиним способом реального виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16. З огляду на наведене, заявник просить суд роз'яснити, що правовими наслідками рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16 є обов'язкове скасування реєстраційних дій, які були здійснені щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвест», а саме:

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 09.08.2016 №10741050029060889 - зміна складу або інформації про засновників;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах від 09.08.2016 №10741070030060889 - зміна керівника юридичної особи;

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 23.08.2016 №10741050031060889 - зміна органу управління, зміна складу або інформації про засновників;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах від 23.08.2016 року №10741070032060889 - зміна керівника юридичної особи;

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 23.08.2016 №10741050033060889 - зміна місцезнаходження;

- внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації від 08.09.2016 №10741100034060889.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16, розгляд заяви призначено на 29.05.2017.

У судове засідання 29.05.2017 з'явились представник заявника, який підтримав заяву, та представник відповідача, який заперечив проти заяви.

Треті особи у судове засідання 29.05.2017 не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, клопотань про відкладення розгляду заяви не подавали, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до яких поштове відправлення з ухвалою суду від 18.05.2017 вручене третій особі 1 та не вручене під час доставки третім особам 2, 3, 4, 5.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності третіх осіб в судовому засіданні 29.05.2017 до суду не надходило.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16 в судовому засіданні 29.05.2017 за відсутності третіх осіб, враховуючи також, що їх неявка не перешкоджає розгляду вказаної заяви по суті.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16, суд встановив такі обставини.

Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця, приватного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця, приватного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду. Ухвала, в якій роз'яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, приватному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою.

За змістом ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення його змісту..

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року № 9, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення або зміст наказу є незрозумілими, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення такого рішення чи змісту документа.

Господарський суд першої інстанції, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і за необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту виконавчого документа, не змінюючи їх редакції. Роз'яснення рішення, ухвали здійснюється господарським судом за правилами статті 89 ГПК.

В ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

Так, обґрунтовуючи вимоги щодо необхідності роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16, заявник посилається на положення ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та зазначає про відсутність будь-яких підстав знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних записів, вчинених за результатами прийняття рішень відповідача, які рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2017, у зв'язку з чим заявник вважає, що скасування таких реєстраційних дій є єдиним способом реального виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16.

Як передбачено положеннями ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення). При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються: найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення; розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу); найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна); найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стягнення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також сума, що не підлягає списанню. При задоволенні заяви про визнання акта недійсним в резолютивній частині вказуються найменування акта і органу, що його видав, номер акта, дата його видання, чи визнається акт недійсним повністю або частково (в якій саме частині).

Так, суд наголошує на тому, що позивачем у справі №910/16828/16 було заявлено вимоги про визнання недійсними рішень Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест", оформлених протоколом №17 від 04.08.2016; визнання недійсними рішень Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест", оформлених протоколом №18 від 18.08.2016, протоколом №19 від 07.09.2016 та протоколом №20 від 08.09.2016.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" задоволено повністю, визнано недійсними вказані рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест".

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В той же час, суд наголошує на тому, що рішення суду про визнання недійсним відповідного акта не має стадії його виконання в розумінні ст. 116 Господарського процесуального кодексу України та ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, в ухвалі Верховного Суду України від 13.07.2016 у справі №21-5743іп15 при розгляді заяви про роз'яснення постанови Верховного Суду України на підставі ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що, виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Так, оскільки за своїм змістом норми ст. 89 Господарського процесуального кодексу України щодо роз'яснення рішення є аналогічними тим, що викладені в ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що господарський суд вправі роз'яснювати виключно ті рішення, які підлягають виконанню, з метою більш ясного і зрозумілого викладення резолютивної частини рішення, яка, власне, і підлягає виконанню.

Відтак, оскільки рішення про визнання недійсним акта не підлягає виконанню в порядку Закону України «Про виконавче провадження», відсутні підстави для його роз'яснення.

Більше того, заявник, власне, не наводить жодних обґрунтувань, в якій частині незрозумілим йому є рішення суду про задоволення його позовних вимог - заявника - в тій редакції, в якій вони заявлені у позові самим позивачем, тоді-як зміст розглядуваної судом заяви про роз'яснення рішення фактично свідчить про намір заявника отримати певну правову консультацію у суду, на надання якої суд не уповноважений.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16.

Керуючись ст.ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16.

Суддя І.М. Отрош