Рішення № 66902583, 25.05.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2017Справа № 910/4709/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «КІНТО»

до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

про стягнення 225 081,52 грн.

за участю представників:

від позивача: Стафійчук В.В.- представник за довіреністю № 10 від 16.03.2017 р.

від відповідача: Мануілова Я.І.- представник за довіреністю № 10-498/д від 09.08.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «КІНТО» (далі - ПрАТ «КІНТО», позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта», відповідач) про стягнення 225 081,52 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано обов'язку щодо виплати позивачу, як акціонеру ПАТ «Укрнафта», дивідендів за 2011-2014 роки відповідно до рішень загальних зборів акціонерів від 10.10.2014 р. та 22.07.2015 р. протягом встановленого законом строку.

У позові ПрАТ «КІНТО» просить суд стягнути з ПАТ «Укрнафта» грошові кошти в сумі 225 081,52 грн., з яких: 179 339,76 грн. - дивіденди; 45 741,76 грн. - інфляційна складова боргу.

У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що позивач не звертався до ПАТ «Укрнафта» з вимогою про виплату частки прибутку товариства за відповідний фінансово-господарський рік, відтак товариство не вчиняло дій, спрямованих на реалізацію права на отримання дивідендів за 2011-2014 роки протягом строків, встановлених рішеннями загальних зборів акціонерів від 10.10.2014 р. та 22.07.2015 р. Також зазначив, що зобов'язання по виплаті дивідендів слід вважати визначеним лише тоді, коли відповідачу відома сума грошових коштів, які підлягають сплаті на користь певного акціонера, а не з моменту прийняття рішення про виплату дивідендів уповноваженим органом емітента. Крім того, представник відповідача вважав, що положення ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши спір по суті, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до п. 3.1 статуту ПАТ «Укрнафта», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом № 21 від 22.03.2011 р. (далі - статут), акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень цього статуту та вимог чинного законодавства України.

Згідно з п. 6.18 статуту підтвердженням права власності на акції є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» встановлено, що депонент - власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи.

Із наявних у матеріалах справи обмежених виписок про стан рахунку в цінних паперах № 2/1 від 07.02.2017 р., а також листів ПАТ «БТА Банк» № 07-03/245 та № 07-03/246 від 27.02.2017 р. вбачається, що ПрАТ «КІНТО» (позивач) був депонентом (власником) простих, іменних акцій, емітентом яких виступало ПАТ «Укрнафта» (відповідач), станом на:

- 20.10.2014 р. - у кількості 307 штук (депозитарна установа: АТ «Піреус Банк МКБ»), 115 штук та 1300 штук (депозитарна установа: ПАТ «БТА Банк»), а всього 1722 штук.

- 03.08.2015 р. - у кількості 307 штук (депозитарна установа: АТ «Піреус Банк МКБ»), 180 штук та 2030 штук (депозитарна установа: ПАТ «БТА Банк»), а всього 2517 штук.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 20.10.2014 р. позивач був власником 1722 штук, а станом на 03.08.2015 р. - власником 2517 штук простих, іменних акцій відповідача та, відповідно, акціонером останнього.

Матеріали справи свідчать, що 10.10.2014 р. відбулись позачергові загальні збори акціонерів ПАТ «Укрнафта», до порядку денного яких було, зокрема, внесено питання щодо розподілу прибутку товариства за 2011-2013 роки, затвердження порядку та строків виплати дивідендів. Рішення, прийняті на вказаних загальних зборах акціонерів, були оформлені протоколом № 22 (далі - протокол № 22 від 10.10.2014 р.).

Так, згідно з п. 9 вказаного протоколу № 22 від 10.10.2014 р., копія якого долучена до матеріалів справи, було прийнято рішення:

1) затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2011 рік у сумі 2 181 892 000,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО):

- 2 181 612 957,30 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн.;

- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

2) затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2012 рік у сумі 1 428 110 724,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ):

- 1 427 836 668,30 грн., що складає 99,98% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн.;

- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

3) затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2013 рік у сумі 189 886 355,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ):

- 189 799 785,00 грн., що складає 99,95% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн.;

- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

Також відповідно до п. 9 протоколу № 22 від 10.10.2014 р. загальними зборами акціонерів щодо порядку та строків виплати дивідендів за 2011-2013 роки було прийнято рішення:

- встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20.10.2014 р.;

- виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р.;

- перерахування дивідендів іншим акціонерам (крім Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України») здійснити відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства».

Крім того, судом встановлено, що 22.07.2015 р. відбулись загальні збори акціонерів ПАТ «Укрнафта», до порядку денного яких було, зокрема, внесено питання щодо розподілу прибутку товариства за 2014 рік, затвердження порядку та строків виплати дивідендів. Рішення, прийняті на вказаних загальних зборах акціонерів, були оформлені протоколом № 23 (далі - протокол № 23 від 22.07.2015 р.).

Так, згідно з п. 9 протоколу № 23 від 22.07.2015 р., копія якого долучена до матеріалів справи, було прийнято рішення:

1) затвердити наступний розмір та порядок розподілу прибутку товариства за 2014 рік:

- направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100%, але не менший ніж 99,9%, розмір чистого прибутку товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн.

- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

- встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 03.08.2015 р.;

- виплату дивідендів здійснити у строк з 03.08.2015 р. по 03.10.2015 р.;

- перерахування дивідендів іншим акціонерам (крім Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України») здійснити відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства».

За таких обставин та з урахуванням викладеного судом встановлено, що дивіденди позивача за 2011 рік становлять 69 276,06 грн. (1722 шт. акцій х 40,23 грн.), за 2012 рік - 45 340,26 грн. (1722 шт. акцій х 26,33 грн.), за 2013 рік - 6 027,00 грн. (1722 шт. акцій х 3,50 грн.), за 2014 рік - 58 696,44 грн. (2517 шт. акцій х 23,32 грн.), а всього за 2011-2014 роки - 179 339,76 грн.

Оскільки виплата відповідачем позивачеві дивідендів за 2011-2014 роки у строки, визначені на загальних зборах акціонерів ПАТ «Укрнафта», що відбулись 10.10.2014 р. та 22.07.2015 р., здійснена не була, з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з вимогою № 562 від 28.10.2015 р., у якій просив здійснити виплату дивідендів за 2011-2014 роки.

У відповідь на вищевказану вимогу відповідач направив на адресу позивача лист № 13.2-32/293 від 09.12.2015 р., у якому повідомив останнього про те, що виплата дивідендів продовжує здійснюватись в порядку та на умовах, встановлених рішеннями загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта» від 10.10.2014 р. та 22.07.2015 р.

Проте, виплата позивачу дивідендів за 2011-2014 роки в порядку та на умовах, встановлених рішеннями загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта», що відбулись 10.10.2014 р. та 22.07.2015 р., відповідачем здійснена не була. Відповідач доказів протилежного суду не надав.

Вирішуючи даний спір по суті та перевіряючи доводи сторін, суд врахував наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.

Крім того, пунктом «б» ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» закріплено, що учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Відповідно до п. п. 12, 15 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції загальних зборів належить розподіл прибутку і збитків товариства та затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом.

Згідно з п. «д» ч. 5 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.

Частиною 3 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» також встановлено, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами (абз. 1, 3 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про акціонерні товариства» установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Згідно з п. 3.3 статуту ПАТ «Укрнафта» кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.

Пунктом 6.20 статуту передбачено, що дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом.

Дивіденди сплачуються акціонерам за рахунок чистого прибутку товариства пропорційно до загальної кількості належних їм акцій. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в розмірі, встановленому рішенням загальних зборів. Виплата дивідендів акціонерам юридичним особам здійснюється шляхом перерахування коштів на їх банківські рахунки (п. 6.21 статуту).

Відповідно до абз. 1-3 ч. 4 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, не може передувати даті прийняття рішення загальними зборами про виплату дивідендів. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, має бути складений протягом одного місяця після закінчення звітного року.

Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Товариство в порядку, встановленому статутом, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями публічне акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство.

Згідно з п. 6.22 статуту для кожної виплати дивідендів наглядова рада товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.

Облік власників акцій, переходу права власності на акції здійснює зберігач на підставі договору з товариством (п. 6.19 статуту).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

З наведеного положення Закону випливає, що депозитарна діяльність полягає, зокрема, і в зберіганні та веденні обліку власників цінних паперів. Таким чином, очевидно, що у п. 6.19 статуту ПАТ «Укрнафта» «зберігачем» названа депозитарна установа, яка згідно чинного законодавства України здійснює облік власників акцій відповідача та надає відповідний реєстр власників іменних цінних паперів.

Пунктом 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» встановлено, що реєстр власників іменних цінних паперів - це перелік власників іменних цінних паперів, складений відповідно до вимог законодавства Центральним депозитарієм або, у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України на певну дату із зазначенням кількості іменних цінних паперів, належних зазначеним власникам на праві власності, номінальної вартості і виду таких цінних паперів та іншої інформації, визначеної Комісією.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 22 Закону України «Про депозитарну систему України» закріплено, що в установлених законодавством випадках реалізація прав за емісійними цінними паперами здійснюється на підставі реєстру власників іменних цінних паперів.

Складення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України.

Реєстр власників іменних цінних паперів складається у разі отримання розпорядження від емітента, а також в інших установлених Комісією випадках. Емітент або інша особа, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів, дає в установлених Комісією випадках визначеній особі розпорядження щодо надання реєстру власників іменних цінних паперів та зазначає дату, станом на яку необхідний такий реєстр (далі - дата обліку).

У разі якщо депозитарна установа є визначеною особою, що отримала розпорядження про надання реєстру власників іменних цінних паперів, вона дає Центральному депозитарію розпорядження про складення реєстру власників іменних цінних паперів відповідного емітента. Центральний депозитарій складає реєстр власників іменних цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, та подає його депозитарній установі, з якою емітентом укладено договір про надання реєстру. Депозитарна установа після отримання реєстру власників іменних цінних паперів відповідно до договору надає емітенту реєстр власників іменних цінних паперів в установленому таким договором порядку з урахуванням вимог, визначених Комісією.

З наведених положень чинного законодавства України та статуту ПАТ «Укрнафта» вбачається, що дії, спрямовані на встановлення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, а саме направлення розпорядження від відповідача, як емітента, депозитарній установі на складання реєстру власників іменних цінних паперів на визначену відповідачем дату, є обов'язком відповідача. Позивач, як акціонер, не зобов'язаний вчиняти активних дій, спрямованих на реалізацію свого права щодо отримання дивідендів.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства України, суд вважає доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, спростованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з акту управління господарською діяльністю.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 р. роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 цієї статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, що підтверджують виплату позивачу дивідендів за 2011-2014 роки в розмірі 179 339,76 грн., суду не надав.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті дивідендів у сумі 179 339,76 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 45 741,76 грн., нараховану на несплачені дивіденди.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що загальними зборами акціонерів ПАТ «Укрнафта», що відбулись 10.10.2014 р. та 22.07.2015 р., було прийнято рішення здійснити виплату дивідендів за 2011-2013 роки у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015, а дивідендів за 2014 рік - у строк 03.08.2015 р. по 03.10.2015 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Доводи відповідача щодо неправомірності застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Як зазначив Верховний Суд України у правовому висновку по справі № 6-113цс14 (постанова від 01.10.2014 р.), будь-яке зобов'язання, яке зводиться до сплати грошових коштів, є грошовим зобов'язанням незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 01.10.2014 по справі № 6-113цс14).

Крім того, згідно з роз'ясненнями, наведеними у п. 3.4 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 25.02.2016 р. № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України.

Враховуючи наведену правову позицію Верховного Суду України, а також роз'яснення Вищого господарського суду України, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача про те, що положення ст. 625 Цивільного кодексу України не застосовуються до грошових зобов'язань, що виникають із корпоративних правовідносин, а з огляду на встановлене порушення зобов'язання з виплати дивідендів за 2011-2014 роки, суд вважає вимогу позивача про стягнення інфляційної складової боргу правомірною.

Здійснивши власний розрахунок інфляційної складової боргу, суд встановив, що її розмір становить 52 315,83 грн., тобто є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Проте, позивачем, як заінтересованою особою, відповідного клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України подано не було, тому інфляційна складова боргу підлягає стягненню в розмірі, визначеному позивачем, а саме - 45 741,76 грн.

Враховуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «КІНТО» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 225 081,52 грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Приватного акціонерного товариства «КІНТО» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, будинок 25-Б, ідентифікаційній код 16461855) заборгованість по сплаті дивідендів у сумі 179 339,76 (сто сімдесят дев'ять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 76 коп.; інфляційну складову боргу в сумі 45 741,76 (сорок п'ять тисяч сімсот сорок одна) грн. 76 коп.; витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 376,22 (три тисячі триста сімдесят шість) грн. 22 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 25 травня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 31 травня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.