Рішення № 66902171, 01.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.2017 Справа № 904/5341/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-Лайт", м. Херсон

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 21 204, 69 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1 від 12.05.2017, представник;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 12 від 31.01.2017, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профі-Лайт" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" заборгованості у сумі 21 204,69 грн., з яких: 20 447,30 грн. - сума основного боргу; 572,52 грн. - інфляційні; 184, 87 грн. - 3% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №16-1461/02 від 09.12.2016 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначено, що в фінансовому обліку відповідача обліковується заборгованість в розмірі 20 447,30 грн. по договору №16-1461-02 від 09.12.2016 року, інфляційні нарахування та 3 % річних позивачем нараховано вірно.

Судове засідання проведено в режимі відеоконференції в порядку ст.741 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Профі-Лайт" (далі-позивач) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (далі- відповідач) було укладено договір №16-1461-02 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити продукцію, іменовану надалі товар. Кількість, номенклатура, ціна, строки поставки товару, умови поставки та умови оплати визначені в специфікаціях, прикладених до договору, що становлять його невід'ємну частину.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Сума договору на момент підписання, згідно Специфікації №1, становить 40 894,61 грн. із ПДВ і буде змінена на суму кожної наступної Специфікації, що підписується обома сторонами (п.2.2. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Специфікацією №1 до договору №16-1461-02 від 09.12.2016 року передбачені наступні умови оплати за договором, а саме: 50 % попередня оплата, 50% по факту поставки впродовж 10 банківських днів. Оплата здійснюється на підставі рахунка, за узгоджену партію товару (а.с.12).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає, що 09.12.2016 року відповідно до умов специфікації №1 сторони погодили поставку товару на загальну суму 40 894,61 грн., у зв'язку з чим відповідачу було виставлено рахунок №0912-99921.

Відповідач здійснив попередню оплату товару в розмірі 20 447,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням №17042 від 16.12.2016 року (а.с.13).

Позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною №2012-99921 від 20.12.2016 року (а.с.16).

Претензією від 17.03.2017 року позивач звертався до відповідача з вимогою щодо оплати поставленого товару (а.с17).

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

Положеннями ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати товару, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 20 447,30грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 184,87грн. за період з 05.01.2017 року по 24.04.2017 року та інфляційні в розмірі 572,52грн. за період лютий - квітень 2017 року.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, господарський суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-Лайт" (73000, Херсонська область, місто Херсон, вул. Нафтовиків, будинок 15, код ЄДРПОУ 37465373) заборгованість в розмірі 20 447,30 грн., 3% річних в розмірі 184,87 грн., інфляційні в розмірі 572,52грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 02.06.2017

Суддя ОСОБА_3