Ухвала суду № 66901719, 25.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року м. Київ К/800/17409/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинною та скасування вимоги,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просило визнати нечинною та такою, що не відповідає закону, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2015 року № Ю-218-23 в сумі 413 782,86 грн. та скасувати її.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2016 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу". було задоволено частково. Скасовано вимогу об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 04.11.2015 року № Ю-218-23 про зобов'язання ТОВ "Сади Донбасу" сплатити заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, яка станом на 31.10.2015 становить 413 782,86 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 року апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області було залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2016 року - без змін.

У касаційній скарзі Костянтинівська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Костянтинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу", зареєстровано як юридична особа 16.02.2000 року, код ЄДРПОУ 30736395, місцезнаходження: 85172, Донецька область, Костянтинівський район, с. Полтавка, вул. Юбілейна, 38 та перебуває на обліку в Костянтинівській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

До переміщення на підконтрольну владі України територію (до 23.09.2015 року) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" було зареєстровано за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 74.

Костянтинівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області 04.11.2015 року сформовано вимогу №Ю-218-23 про сплату ТОВ «Сади Донбасу» боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску в сумі 413782,86 грн, яка виникла станом на 31 жовтня 2015 року.

Зазначена вимога отримана позивачем 10.11.2015 року, оскаржена до ГУ ДФС у Донецькій області та до ДФС України 22 грудня 2015 року, проте скарги залишені без задоволення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;

5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів;

6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;

7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;

8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;

9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам;

10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;

11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску;

12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Частиною 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до частини 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно із статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів та підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що недоїмка у сумі 413782,86 грн, визначена у вимозі, має місце у зв'язку із невнесенням/несвоєчасним внесенням позивачем платежів з ЄСВ за період з жовтня 2014 року по вересень 2015 року.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Костянтинівку, де знаходиться фіскальний орган (відповідач) на обліку у якого перебуває позивач.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5.11.2014 року № 1079-р зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р, яким визнано такими, що втратили чинністьРозпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, також є м. Костянтинівка.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, внесено зміни до Зкону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 93, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Пунктом 93 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 02.03.2016 року звернувся до відповідача із заявами за вих. №29 та №30 про звільнення позивача у зв'язку із проведенням АТО від виконання обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та про списання недоїмки з ЄСВ, що виникла у період з 14.04.2014 року по 31.12.2015 року.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що Торгово-промисловою палатою України на звернення позивача надано відповідь, відповідно до якої сертифікат про настання обставин непереборної сили для звільнення платників єдиного внеску від виконання обов'язків, що розташовані в зоні АТО, не видається, оскільки таке звільнення прямо зазначено в Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що приписи пункту 93 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не ставлять факт звільнення платника від обов'язку зі сплати єдиного внеску у залежність від часу подання відповідної заяви (після прийняття спірної вимоги або до її прийняття), а прямо встановлює, що така заява подається у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на час розгляду справи АТО триває.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідно до приписів абзацу 4 пункту 93 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивач має бути звільнений від виконання обов'язків, передбачених частиною 2 статті 6 Закону україни "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на час проведення антитерористичної операції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинною та скасування вимоги - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

В.Ф. Мороз