Ухвала суду № 66901003, 31.05.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/3524/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Ніколіна В.В., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 31 січня 2017р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, -

в с т а н о в и л а :

22.06.2016р. позивач звернувся до суду з позовом та просить поновити строк звернення до суду; визнати протиправною та скасувати постанову №0879/20510/2016 від 25.05.2016 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що з 15.03.2016 року по 25.03.2016 року він знаходився на лікуванні, а з 23.03.2016 року по 16.04.2016 року транспортний засіб «Renault Laguna» знаходився на СТО ФОП ОСОБА_2 У відповідності до вимог законодавства повідомив найближчий митний орган, а саме Львівську митницю ДФС про обставини, які унеможливлюють виконання вимог ст.95 МК України з приводу аварійної поломки та ремонту двигуна, а від так вчинив всі дії для належного виконання покладеного на нього обов»язку контролю за дотриманням вимог митного законодавства. Вважає, що докази вказують, що його хвороба та перебування його автомобіля на ремонті є належним чином підтвердженим, а, відтак, в силу непереборних і незалежних від нього причин, він не міг забезпечити вчасного перетину автомобілем державного кордону, що виключає його адміністративну відповідальність за це.

Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 31 січня 2017р. позов задоволено, поновлено позивачу строк для оскарження постанови в справі про порушення митних правил №0879/20510/2016 року від 25 травня 2016 року. Визнано протиправною та скасовано постанову №0879/20510/2016 від 25 травня 2016 року у справі про порушення митних правил про визнання позивача винним у порушенні митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права, а саме ст.467 МК України, подав апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що ремонт транспортного засобу не міг завадити вивезти його за межі митної території України за допомогою інших способів, наприклад, на лафеті, на іншому транспортному засобі, шляхом буксирування. Жодних доказів, що ремонту транспортний засіб позивача потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили, подані позивачем документи, не містять і повідомлення найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження транспортного засобу, не може свідчити про виконання позивачем свого обов'язку, передбаченого ст. 192 МК України, а ремонт транспортного засобу не міг завадити позивачу вивезти згаданий автомобіль за межі митної території України за допомогою інших способів.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.03.2016 року на митну територію України через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1, в митному режимі «транзит» вивезено автомобіль марки «Renault Laguna», номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, країна реєстрації - Республіка Польща та станом на 16.04.2016 року його не вивезено та в інший митний режим не заявлено.

Протоколом Волинської митницею ДФС України №0879/20510/2016 від 16.04.2016 року про порушення ОСОБА_1 митних правил стверджується, що 16.04.2016 року о 16.08 год. слідуючи з України до Республіки Польща по смузі руху «зелений коридор» в зону митного контролю ВМО №1 митного поста «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС позивач заїхав в якості водія автомобіля марки «Renault Laguna», номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1. Термін вивезення (транзиту) автомобіля з митної території України в зоні діяльності Волинської митниці ДФС закінчився 15.03.2016 року (а.с.8-9).

Відповідно до постанови заступника начальника Волинської митниці ДФС Негріч Л.М. від 25.05.2016 року №0879/20510/2016 позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу розміром п»ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 8500грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що правопорушення, передбачене ст.470 МК України, було вчинено позивачем, т.я. він був позбавлений можливості забезпечити вивезення автомобіля у визначений МК України строк, оскільки позивач перебував на лікуванні та технічну несправність автомобіля, що позбавляло позивача можливості доставити автомобіль у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного ст.95 МК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Ч.1 ст.381 МК України передбачено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.

Відповідно до Розділу ХІІ МК України поміщення громадянином резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший режим ніж транзит супроводжуватиметься письмовим декларуванням цього транспортного засобу на виконання інших формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування засобів гарантування тощо).

Згідно зі ст.95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці п'ять діб.

Відповідно до ч.3 ст.470 Митного кодексу України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нормами частини другої статті 95 МК України передбачено, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 МК України. Разом з тим нормами частини першої статті 192 МК України визначено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 за № 1669/21981 (далі - Порядок).

Відповідно до визначення у пункті 2 розділу VІІІ Порядку аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Пунктом 3 розділу VІІІ Порядку визначено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Відповідно до пункту 5 Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Згідно із пунктом 6 Порядку, разом із заявою подаються, зокрема, документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що законодавством чітко визначені умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

Судом першої інстанції вірно встановлено та сторонами не заперечується факт несвоєчасного вивезення за межі України вищезазначеного транспортного засобу.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно дано оцінку обставинам поважності несвоєчасного вивезення транспортного засобу за межі митної території України, виходячи з того, що позивач знаходився на амбулаторному лікуванні та через ремонт транспортного засобу в м.Львів, в автосервісі ФОП ОСОБА_3. та ФОП ОСОБА_2, що стверджується довідкою Комунальної міської клінічної поліклініки м. Львова № 503 від 15.03.2016р., Актом виконаних робіт від 05.04.2016 року, наряд - замовлення № ЗН0009862 від 23.03.2016 року (а.с.45, 50, 51).

З отриманої Волинською митницею ДФС відповіді з Львівської митниці ДФС від 18.05.2016 №7332/13-70-20-/7/36 вбачається підтвердження отримання від ОСОБА_1 повідомлення про неможливість вивезення автомобіля в зв'язку із хворобою, а також направлена копія відповіді Львівської митниці №4369/10/13-24- 32/46 від 24.03.2016 року з роз»ясненням громадянину про ненадання документів, що підтверджують наявність і тривалість дії обставин непереборної сили та необхідності у найкоротший термін після завершення лікування вжити вичерпних заходів про доставку автомобіля у пункт пропуску через державний кордон України з наданням наявних оригіналів документів, що підтверджують обставини несвоєчасного вивезення за межі України транспортного засобу.

Щодо строків звернення до суду, то судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 16.04.2016 року позивач звернувся із заявою на Волинську митницю про перенесення розгляду справи на 25.05.2016 року для отримання відповіді з Львівської митниці стосовно його повідомлення неможливості вивезення даного автомобіля з поважних причин у зверненні.

Позивач копію оскаржуваної постанови відповідача отримав 08.06.2016р. (а.с.14)

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м.Львова від 31 січня 2017р. по справі №462/3426/16-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді В. В. Ніколін А. Р. Курилець

Повний текст судового рішення виготовлено 02.06.17р.