Ухвала суду № 66900999, 01.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/6144/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Каралюса В.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року у справі № 809/354/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1.) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - Відповідач, ГУ НП в Донецькій області) про визнання протиправними дій щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) та зобов'язання розглянути матеріали про призначення ОГД ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року № 4 (далі - Порядок № 4).

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що Відповідачем безпідставно, всупереч положенням ст..ст. 97-101 Закону України від 2 липня 2015 р. № 580-VIII «Про Національну поліцію» (надалі за текстом - Закон № 580-VIII) та Порядку № 4, повернуто без розгляду матеріали про призначення ОГД ОСОБА_1, якому встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням в органах внутрішніх справ.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії ГУ НП в Донецькій області щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення ОГД ОСОБА_1 Зобов'язано ГУ НП в Донецькій області розглянути матеріали про призначення ОГД ОСОБА_1 відповідно до Порядку № 4.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив Відповідач, який покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що нормами чинного законодавства не передбачена виплата ОГД колишнім поліцейським, причиною захворювання яких є захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а не в поліції. Звертає увагу також на те, що в розпорядженні Відповідача відсутні матеріали щодо нарахування ОГД Позивачу у зв'язку з їх поверненням, а тому немає підстав для покладення на ГУ НП в Донецькій області зобов'язання розглянути ці матеріали. Також зазначає, що Позивачем не надано доказів понесення судових витрат на правову допомогу.

У зв'язку з неявкою сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засіданні, справа розглядалась в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 06.02.2003 по 23.01.2006 та з 14.06.2010 по 06.11.2016, а з 07.11.2015 по 07.09.2016 проходив службу в Національній поліції України.

Наказом ГУ НП в Донецькій області № 305 о/с від 06.09.2016, капітана поліції, заступника командира взводу батальйону поліції особливого призначення ГУ НП ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII на підставі його рапорту та свідоцтва про хворобу № 204 від 01.09.2016 - через хворобу.

Позивачу 05.01.2017 Івано-Франківською обласною медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) за наслідками проведеного огляду було видано Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, згідно якої ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 50 (п'ятдесят) відсотків, а також видано Довідку до акту огляду МСЕК, в якій визначено третю групу інвалідності з 05.12.2016. Причиною інвалідності зазначене захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ НП в Донецькій області із заявою від 11.01.2017 року про проведення йому виплати ОГД у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності та втрати працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, до якої долучив відповідні документи.

За результатами розгляду матеріалів щодо виплати Позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 580-VIII 02.02.2017 року ГУ НП в Донецькій області повідомило, що провести виплату позивачу ОГД на теперішній час не являється можливим та повернуло подані ним документи.

Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Частиною 2 названої статті Закону № 580-VIII визначено, що Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Тобто Законом № 580-VIII чітко передбачено, що саме підзаконним актом (в даному випадку Порядком № 4) мають бути регульовані умови виплати ОГД.

Наказом МВС України від 12.09.2016 року № 916 внесені зміни до Порядку № 4, згідно яких пункт 5 «Зазначення термінів, що визначають випадки, за якими призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського» доповнений підпунктом 4 «пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ».

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин Порядком № 4 передбачено право на отримання ОГД для категорії осіб, до яких віднесено Позивача.

Посилання апелянта на суперечність між Порядком № 4 та Законом № 580-VIII безпідставні, оскільки, як зазначалося вище, частина 2 ст. 97 даного законодавчого акту містить норму, яка визначає, що умови виплати ОГД встановлюються Міністерством внутрішніх справ, яким на виконання цих повноважень затверджено Порядок № 4.

За змістом частини 4 статті 100 Закону № 580-VIII ОГД призначається і виплачується за останнім місцем проходження служби поліцейським.

Згідно з пунктом 3 розділу III Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду МСЕК; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Згідно з п. 3 Розділу ІІІ Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

За змістом п. 1 Розділу 2 Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення непрацездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до відомостей довідки до акта МСЕК серії 12 АВ № 20779698 Позивачу встановлено третю групу інвалідності з 05 грудня 2016 року, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків.

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про хворобу від 01 вересня 2016 року № 204 Позивача було звільнено з органів ГУ НП в Донецькій області.

Тобто, останнім місцем служби Позивача як поліцейського є ГУ НП в Донецькій області.

Таким чином, ОСОБА_1 на законних підставах і в установленому порядку подав Відповідачу весь необхідний для виплати йому ОГД пакет документів, а ГУ НП в Донецькій області протиправно повернуло без розгляду Позивачу матеріали щодо призначення та виплати ОГД.

Оцінюючи доводи апелянта про те, що матеріали нарахування ОГД ОСОБА_1 повернуто без розгляду, тому на даний час відповідач не має їх у розпорядженні і розгляд матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги можливий лише після їх надходження, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду зазначає, що саме протиправне залишення без розгляду вказаних матеріалів і стали підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом.

Тому одним із способів поновлення порушеного права Позивача буде саме зобов'язання Відповідача розглянути матеріали про виплату ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства. Порядок взаємодії Позивача та Відповідача щодо належного їх розгляду і, зокрема, можливе вирішення питання щодо повторного надання необхідних матеріалів ОСОБА_1 до ГУ НП в Донецькій області, перебуває за межами спору, що розглядається.

Щодо посилань Відповідача про безпідставне стягнення витрат на правову допомогу апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат суду надано витяг з Договору № 09 від 27.02.2017 та квитанцію до прибуткового касового ордера від 28.02.2017, згідно яких позивачем сплачено 1000,00 грн. за надання правової допомоги ОСОБА_3 (а.с.25, 48).

Частинами 1, 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Абзацом 2 статті 2 вказаного Закону, встановлено, що компенсація витрат на правову допомогу виплачується за рахунок державного бюджету в межах видатків, передбачених Державній судовій адміністрації України на здійснення правосуддя місцевими загальними та місцевими адміністративними судами.

Відтак, враховуючи час участі представника позивача ОСОБА_3 в судових засіданнях по даній справі, а також те, що заявлений розмір вказаних витрат не перевищує граничний розмір компенсації встановлений вказаним Законом, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правомірно стягнув на користь ОСОБА_1, понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн., за рахунок державного бюджету в межах видатків, передбачених Державній судовій адміністрації України на здійснення правосуддя місцевими загальними та місцевими адміністративними судами.

Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року у справі № 809/354/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді В. М. Каралюс З. М. Матковська