Ухвала суду № 66900816, 31.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 701/817/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко А.І. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

31 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Горяйнова А.М.,

Бєлової Л.В.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Перлина Тікича» на постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 30 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисакове» до Державного реєстратора реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції Черкаської області Мандюк Лідії Анатоліївни, треті особи: Приватне підприємство «Перлина Тікича», Приватне сількогосподарське підприємство «Агрофірма «Світанок» про визнання протиправними дій, скасування рішення та свідоцтва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисакове» звернулось до Маньківського районного суду Черкаської області з позовом до Державного реєстратора реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції Черкаської області Мандюк Лідії Анатоліївни, треті особи: Приватне підприємство «Перлина Тікича», Приватне сількогосподарське підприємство «Агрофірма «Світанок» та просило (з урахуванням зміни позовних вимог) визнати протиправними дії державного реєстратора реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції Мандюк Лідії Анатоліївни з присвоєння реєстраційного номера 773475871231 об'єкту нерухомого майна (комплекс виробничих будівель площею 4189 кв.м. по провулку Горького, 5, смт. Буки Маньківського району Черкаської області); скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції Мандюк Лідії Анатоліївни про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, індексний номер 26048800 від 11.11.2015) та скасувати свідоцтво номер 47400909 про право власності на комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Черкаська область, Маньківський район смт. Буки, провул. Горького, 5, видане 11.11.2015 державним реєстратором реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції Мандюк Лідією Анатоліївною.

Постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 30 березня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та закрити провадження по справі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Лисакове» є правонаступником фермерського господарства «Лисакове», яке було створене та зареєстроване у встановленому законом порядку 04 квітня 2011 року.

Протягом 2011-2013 року підприємство викупило у членів спілки громадян власників (співвласників) майнових та земельних паїв «Буки» частину майнових паїв та набуло у встановленому законом порядку право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: провул. Горького, 5, смт. Буки, Маньківський район Черкаської області, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.03.2015 року №35503660.

26 Березня 2016 року державним реєстратором реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції Щур Я.Ю. було проведено державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за вищевказаною адресою згідно переліку та присвоєно реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 606728771231.

Однак, 04.01.2016 позивачу стало відомо, що в Державному реєстрі прав власників на нерухоме майно існує ще один реєстраційний номер 773475871231, який посвідчує право власності іншої юридичної особи на комплекс виробничих будівель за адресою: провул. Горького, 5, смт. Буки, Маньківський район Черкаської області, що належить на праві власності та зареєстроване у встановленому порядку за ТОВ «Лисакове».

Так, Державним реєстратором реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції Черкаської області - Мандюк Л.А. було видано свідоцтво на право власності №47400909 на комплекс будівель та споруд, що знаходиться за означеною вище адресою, зареєстровано право власності на дане майно, індексний номер 26048800 від 11.11.2015, за ПП «Перлина Тікича», та присвоєно інший реєстраційний номер вищевказаному об'єкту нерухомого майна 773475871231.

На підставі вищевикладених обставин, позивач звернувся із заявою до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, у відповідь на яку останній листом від 21.04.2016 року № 2466/3.2-13/1782 повідомив про проведення перевірки дій державного реєстратора Маньківського районного управління юстиції Мандюк Л.А., за результатами якої встановлено порушення відповідачем чинного законодавства під час здійснення державної реєстрації права власності за ПП «Перлина Тікича» спірного комплексу будівель і споруд.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно та всупереч чинному законодавству було відкрито новий розділ Державного реєстру прав, що призвело до неправомірної державної реєстрації речових прав на нерухоме майно позивача за іншою юридичною особою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2007 №1952-IV (далі - Закон № 1952-IV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону №1952-IV).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №1952-IV державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення; відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідачем до ст. 20 Закону №1952-IV у державному реєстрі прав на кожний об'єкт нерухомого майна, право власності а який заявлено вперше, за рішенням державного реєстратора відкривається відповідний розділ та реєстраційна справа. Розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються на підставі рішення державного реєстратора у разі: знищення об'єкта нерухомого майна; поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна.

Згідно ст. 25 Закону №1952-IV реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта. У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених ст. 25 вказаного Закону.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначав процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

В силу п.п.8, 9 вказаного Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус приймає заяви в порядку черговості їх надходження шляхом реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу реєстрації. Моментом прийняття заяви вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів. Орган державної реєстрації прав у разі подання заяви особисто заявником видає йому картку прийому заяви, форму та вимоги до оформлення якої встановлює Мін'юст.

Відповідно до вимог п.15 Порядку під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до п.54 Порядку для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва у зв'язку з передачею об'єктів нерухомого майна у власність фізичним та юридичним особам, що вийшли із складу засновників (учасників) юридичної особи, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: рішення органу або особи, уповноважених установчими документами такої юридичної особи або законом, про передачу об'єкта нерухомого майна у власність фізичній або юридичній особі, що вийшла із складу засновників (учасників) юридичної особи; документ, що підтверджує факт передачі такого майна фізичній або юридичній особі, що вийшла із складу засновників (учасників) юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше Державна реєстрація на комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, 5, була проведена в державному реєстрі за даними єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24.03.2015 за ТОВ «Лисакове», йому присвоєно єдиний реєстраційний номер - 606728771231.

В ході судового розгляду було встановлено, що спірний об'єкт нерухомості на даний час існує, його поділ, об'єднання або виділення з нього частки не здійснювалось.

Відповідачем не надано доказів скасування запису про державну реєстрацію речових прав на зазначене нерухоме майно за ТОВ «Лисакове», закриття відповідного розділу та реєстраційної справи №606728771231.

Пояснюючи причини відкриття нового розділу на спірний об'єкт нерухомого майна та вчинення відповідних реєстраційних дій, державний реєстратор посилається на неуважність та високу завантаженість, при цьому, не заперечує протиправність таких своїх дій (а.с., а.с. 35-36).

З огляду на означені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державним реєстратором реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції Черкаської області Мандюк Л.А. було неправомірно проведена реєстраційні дії та видано свідоцтво на право власності на комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Черкаська область. Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, 5, та, як наслідок, прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на дане майно за індексним номером 26048800 від 11.11.2015 року за ПП «Перлина Тікича».

Стосовно посилань апелянта на те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 8 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» роз'яснено, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 цього Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Щодо посилань на практику Верховного Суду України по справах №№21-544а14, 21-34а15, 21-493а14, 21-308а14, апеляційний суд звертає увагу на таке.

У вказаних рішеннях Верховний Суд України дійшов висновку, що спір у справі не є публічно-правовим, так як спірні правовідносини пов'язані із наявністю цивільного спору про право.

Поряд із цим, у даній справі спір про право не є підставою для звернення з даним адміністративним позовом. На обґрунтування доводів позовної заяви ТОВ «Лисакове» посилається виключно на порушення відповідачем як суб'єктом владних повноважень процедури вчинення реєстраційних дій, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи та не заперечуються самим відповідачем.

В свою чергу, позивач підтверджує наявність спору про право на спірний об'єкт нерухомого майна між ТОВ «Лисакове» та ПП «Перлина Тікича», однак даний спір є предметом розгляду справи №701/398/16-ц в порядку цивільного судочинства та №925/360/16 в порядку господарського судочинства.

У даній справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Перлина Тікича» залишити без задоволення, а постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 30 березня 2017 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 02 червня 2017 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Горяйнов А.М.

Бєлова Л.В.