Ухвала суду № 66900763, 31.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5716/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

31 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Горяйнова А.М.,

Бєлової Л.В.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до Національного банку України, голови Національного банку України Гонтарєвої Валерії Олексіївни, треті особи: Громадська організація «Спілка вкладників Акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про визнання протиправною та незаконною бездіяльності, відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національного банку України, голови Національного банку України Гонтарєвої Валерії Олексіївни, треті особи: Громадська організація «Спілка вкладників Акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та просили:

- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України у період з 01.01.2014 по 03.03.2015 щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «Дельта Банк» та невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасного рішення про застосування адекватних заходів впливу на підставі наявної в НБУ інформації та перевірок;

- стягнути з солідарно з відповідачів матеріальну шкоду у сумі 1500000 грн. на користь ОСОБА_3, 1000000 грн. на користь ОСОБА_5 та 150000 грн. на користь ОСОБА_4

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2017 року позов залишено без розгляду на підставі ст.100 КАС України, - у зв'язку з пропуском встановленого ч.2 ст.99 КАС України строку звернення до суду.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що неправомірно був позбавлений права на судовий розгляд та вважає, що ним не було пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, предметом розгляду даної адміністративної справи є бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів у період з 01.01.2014 по 03.03.2015, яка і призвела до порушення прав позивачів як вкладників ПАТ «Дельта Банк».

В свою чергу, з даним адміністративним позовом позивачі звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва лише 04.04.2016, тобто більше, ніж через рік після запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк».

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що вже в квітні 2016 року позивачу було відомо про прийняття оскаржуваних наказів, однак до Черкаського окружного адміністративного суду він звернувся із позовною заявою лише в грудні 2016 року, тобто з пропуском встановленого ст.99 КАС України строку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

У відповідності до частин 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 ПАТ «Дельта Банк» було віднесено до категорії неплатоспроможних.

Того ж дня, на підставі постанови Національного банку України від 02.03.2015 №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51, згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації банку.

Інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» було розміщено наступного дня (03.03.2015) на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) у відповідності до вимог статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, інформація про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії непотоспроможних та про запровадження тимчасової адміністрації у банку перебувала у загальному доступі з моменту публікації в офіційних виданнях і позивачі мали можливість з нею ознайомитись.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вже з 03.03.2015 позивачі повинні були дізнатися про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк», що є наслідком визнання Національним банком України згаданого банку неплатоспроможним, і яке, в свою чергу згідно з доводами позивача, є наслідком протиправної бездіяльності Національного банку України щодо здійснення банківського нагляду за діяльністю ПАТ «Дельта Банк» відповідно до статті 55 Закону України «Про Національний банк України».

Стосовно посилань апелянтів на ту обставину, що на час запровадження в ПАТ «Дельта Банк» тимчасової адміністрації порушення їх майнових прав ще не було очевидним, а тому підстави до звернення до суду з даним адміністративним позовом були відсутні, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вже було зазначено вище, предметом розгляду даної адміністративної справи є саме бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів у період з 01.01.2014 по 03.03.2015 та невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасного рішення про застосування адекватних заходів впливу на підставі наявної в НБУ інформації та перевірок.

Відповідно до статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.

В свою чергу, процедуру виведення неплатоспроможних банків, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, здійснює Фонд (пункт 8 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень (ч.7 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Тобто, Національний банк України здійснював нагляд за ПАТ «Дельта Банк» до 02.03.2015 включно. З дати запровадження в ПАТ «Дельта Банк» тимчасової адміністрації Національний банк України згідно з вимогами законодавства України вже не мав повноважень здійснювати будь-які дії з банківського нагляду за діяльністю ПАТ «Дельта Банк», а тому оскаржувана бездіяльність відповідача могла мати місце лише до запровадження тимчасової адміністрації, що визнається і самим позивачем щляхом обмеження періоду оскаржуваної бездіяльності.

Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із цим позовом позивачі суду не наддали, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний позов подано із порушенням строку встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає залишенню без розгляду.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання, колегією суддів не виявлено, а тому оскаржувана ухвала суду, за приписами ст.200 КАС України, залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 100, 181, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2017 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 02 червня 2017 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Бєлова Л.В.

Горяйнов А.М.