Ухвала суду № 66900655, 01.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10265/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

01 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Губська О.А.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Варин» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Варин» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Варин», звернувся з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив:

- визнати бездіяльність посадових осіб Державної фіскальної служби України під час розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Варин" на податкове повідомлення-рішення Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернігівській області від 16.12.2014 №0000682200;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути розрахунок податку на прибуток, що додавався до скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Варин" на податкове повідомлення-рішення Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернігівській області від 16.12.2014 №0000682200 та спростувати його або підтвердити розрахунок;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України надати підтвердження можливості відшкодування від'ємного значення об'єкта оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню за рахунок доходів майбутніх періодів шляхом заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств на прикладі результатів діяльності, що підлягає патентуванню товариством з обмеженою відповідальністю "Варин" за 2013 рік - надавши заповнену податкову декларацію з податку на прибуток;

- визнати протиправними дії посадових осіб Державної фіскальної служби України, вчинені під час направлення рішення про результати розгляду скарги від 17.04.2015 №8102/6/00-99-10-01-04-25 у зв'язку з порушенням положень пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, що призвело до порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Варин";

- визнати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів від 30.12.2013 №872, такою, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України та завищує об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що мають від'ємне значення об'єкта оподаткування від діяльності, яка підлягає патентуванню протягом декількох звітних періодів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

На розгляд справи в апеляційному порядку сторони, будучи належним чином повідомлені не з'явилися. Колегія суддів, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для з'ясування всіх обставин, вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності сторін.

В зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Варин" подало до Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернігівській області від 16.12.2014 №0000682200.

За результатами розгляду вказаної скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 17.04.2015 №8102/6/99-99-10-01-04-25, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернігівській області від 16.12.2014 №0000682200, а скаргу товариства - без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що рішення за результатом розгляду скарги саме по собі не є юридично значущими для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку. Крім того, суд першої інстанції вказував, що оскаржуваний наказ втратив чинність, і ця обставина виключає можливість судового реагування в рамках даних правовідносин.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та фактам, колегія суддів не може не погодитися з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Позовні вимоги позивача вмотивовані незгодою з висновками викладеними в акті перевірки від 19.02.2014 № 36/2200/14227411 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Варин», код за ЄДРПОУ 14227411, з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України).

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи)про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту. (п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивачем, в порядку ст. 56 ПК України, подано скаргу від 12.02.2015 на податкове повідомлення-рішення Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доходів у Чернігівський області від 16.12.2014 № 0000682200.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 04.03.2015 № 4521/6/99-99-10-01-04-25 строк розгляду скарги було продовжено до 17.04.2015.

Одночасно вказаним рішенням позивача було повідомлено про дату та місце розгляду матеріалів скарги.

За наслідками розгляду скарги позивача 17.04.2015 Державною Фіскальною службою України прийнято відповідне рішення, яке було направлено на адресу позивача та отримане останнім 21.04.2015.

Отже, відповідачем не було допущено бездіяльності, оскільки скарга ТОВ «Варин» розглянута відповідачам у строки, визначені ст. 56 Податкового кодексу України та за результатами такого розгляду прийнято відповідне рішення.

Не виправдання сподівань та очікувань скаржника прийнятим контролюючим органом рішення за результатами розгляду скарги не є підставою вважати надання негативного висновку бездіяльністю.

Крім того, по закінченню процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, позивач не був позбавлений права оскаржити податкове повідомлення-рішення.

Отже , з огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що в даному випадку правові наслідки для платника податків породжує саме податкове повідомлення-рішення, а не рішення контролюючого органу 17.04.2015 №8102/6/99-99-10-01-04-25 за результатами розгляду скарг. Останнє лише вказує на існування (закінчення) процедури адміністративного оскарження та безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Щодо позовних вимог в частині визнання податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів від 30.12.2013 №872, такою, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України та завищує об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що мають від'ємне значення об'єкта оподаткування від діяльності, яка підлягає патентуванню протягом декількох звітних періодів, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наразі, позивачем вимог до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та рішенням якого встановлено відповідну форму податкової декларації не заявлено.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що Наказ Міністерства доходів і зборів від 30.12.2013 №872, яким затверджено форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства, втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог.

Викладені в апеляційній скарзі доводи є безпідставними і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ч.1 ст.41, ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Варин» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя О.А.Губська

Повний текст виготовлено - 01.06.2017.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Губська О.А.

Беспалов О.О.