Постанова № 66900575, 31.05.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - Міронова Галина Михайлівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року справа №805/1282/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Челахової О.О., за участю представника позивача Бабійчук Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі № 805/1282/17-а за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Добропільського міськрайонного управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 09.02.2017 року та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Добропільського міськрайонного управління юстиції про визнання дій головного спеціаліста Добропільської міськрайонної ДВС Уколової Г.Г., які виявилися у винесенні повідомлення від 09.02.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання - неправомірними, скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 09.02.2017 року та зобов'язання головного спеціаліста Добропільської міськрайонної ДВС відкрити виконавче провадження по ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2015 року № 2а-48/10/0570 (а.с. 5-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам та виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Таким чином, вважає, що пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків - це виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що звільняє стягувача від сплати авансового внеску згідно п. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року у справі № 2а-48/10/0570 позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропіллі до Державного підприємства "Добропіллявугілля" Відокремленого підрозділу "Шахта Піонер" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 3066539,45 грн. та пені в розмірі 131052,33 грн. задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Добропіллявугілля" (85013, м. Білозерське) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області (85004, м. Добропілля, вул. Фрунзе, буд.18, п\р 37172400901035 в ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25968286) заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 3066539,45грн. та пені в розмірі 131052,33грн.

10.02.2015 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-48/10/0570 заяву Відділу державної виконавчої служби Добропільського міськрайонного управління юстиції про затвердження мирової угоди від 23 грудня 2014 року, укладеної між Державним підприємством "Добропіллявугілля" та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропіллі задоволено та затверджено мирову угоду від 23 грудня 2014 року між Державним підприємством "Добропіллявугілля" та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропілля Донецької області (а.с. 9-10).

При поданні зазначеного виконавчого документу до Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повідомленням державного виконавця від 09.02.2017 року № 1669 виконавчий документ - ухвала № 2а-48/10/0570, виданий 10.02.2015 року Донецьким окружним адміністративним судом, щодо стягнення з ВП "Шахта "Піонер" на користь Відділення ВД Фонду ССНВ та ПЗ у м. Добропіллі суми боргу у розмірі 2152777,67 грн. за невиконання мирової угоди повернуто стягувачу без прийняття до виконання, оскільки стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску (а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 цього Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 зазначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

За приписами п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби. У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується (ч. 2 ст. 26).

Позивач в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на приписи зазначеної норми в тій частині, за якою від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг та вважає, що пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків - це виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що звільняє стягувача від сплати авансового внеску згідно п. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з зазначеними доводами апелянта та зазначає наступне.

З постанови суду від 22.04.2010 року у справі № 2а-48/10/0570 вбачається, що Відокремлений підрозділ "Шахта Піонер" Державного підприємства "Добропіллявугілля" згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. № 1105, зареєстрований як платник страхових внесків у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Добропіллі Донецької області. Страхувальник несвоєчасно сплачував обов'язкові страхові внески, у зв'язку з чим сума пені, нарахованої підприємству, складала 131052,33грн., а сума недоїмки зі сплати страхових внесків - 3066539,45грн.

Частина 2 ст. 26 Закону № 1404 передбачає звільнення стягувачів від сплати авансового внеску, зокрема, за рішеннями про обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (із змінами та доповненнями) джерелами формування коштів Фонду є, зокрема: страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону, інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, штрафів за недотримання законодавства про соціальне страхування, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення.

Кошти Фонду використовуються, зокрема, на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом (пп. 1 п. 2 ст. 11 Закону № 1105).

Статтею 12 Закону № 1105 зазначено: кошти, що надходять до Фонду від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повинні забезпечувати: 1) виплату застрахованим особам матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 2) створення резерву коштів Фонду в розмірі суми, необхідної для виплати всіх видів матеріального забезпечення, страхових виплат, передбачених цим Законом, в розрахунку не менш як на п'ять календарних днів; 3) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, матеріальне та соціально-побутове забезпечення його працівників; розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду; 4) фінансування заходів з профілактики страхових випадків.

З огляду на вищевикладене, пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків - це виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що звільняє стягувача від сплати авансового внеску відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, враховуючи приписи Закону № 1404, позивач в даних правовідносинах є звільненим від сплати авансового внеску при поданні на примусове виконання виконавчого документу - ухвали суду про затвердження мирової угоди від 10.02.2015 року.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що відповідач, повертаючи виконавчий документ стягувачу, - ухвалу № 2а-48/10/0570, видану 10.02.2015 року Донецьким окружним адміністративним судом, щодо стягнення з ВП "Шахта "Піонер" на користь Відділення ВД Фонду ССНВ та ПЗ у м. Добропіллі суми боргу у розмірі 2152777,67 грн. за невиконання мирової угоди, без прийняття до виконання діяв всупереч вимогам законодавства, а тому колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача про визнання дій головного спеціаліста Добропільської міськрайонної ДВС Уколової Г.Г., які виявилися у винесенні повідомлення від 09.02.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання - неправомірними, скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 09.02.2017 року вих. № 1669 та зобов'язання головного спеціаліста Добропільської міськрайонної ДВС відкрити виконавче провадження по ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2015 року № 2а-48/10/0570.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проаналізувавши наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є цілком слушними, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі № 805/1282/17-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Визнати дії головного спеціаліста Добропільської міськрайонної ДВС Уколової Г.Г. щодо винесення повідомлення від 09.02.2017 року за вих. № 1669 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання - неправомірними.

Скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 09.02.2017 року за вих. № 1669.

Зобов'язати головного спеціаліста Добропільської міськрайонної ДВС відкрити виконавче провадження по ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2015 року у справі № 2а-48/10/0570.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлений 02 червня 2016 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко