Ухвала суду № 66900467, 01.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2017 рокусправа № 804/4680/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Донченко К.П. (довіреність від 20 вересня 2016 року),

- Денисенка В.М. (довіреність від 03 травня 2017 року),

відповідача: - Дерець Т.В. (довіреність від 30 серпня 2016 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року

у справі №804/4680/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс»

до Дніпропетровської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23 березня 2016 року №110100000/2016/00050, а також рішення про коригування митної вартості товарів від 03 березня 2016 року №110100000/2016/200011/1.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представники товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» вимоги апеляційної скарги підтримують в повному обсязі.

Представник Дніпропетровської митниці ДФС проти вимог апеляційної скарги заперечує, зокрема з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» та фірмою Воseler Goldschmaus GmbH & Co KG (Німеччина) укладено контракт на постачання товару від 15 грудня 2015 року №15/12/15, за умовами якого позивачем придбано товар згідно зі специфікацією №1 від 12 лютого 2016 року, а саме: заморожене свиняче бокове сало, вагою 40000 кг, вартістю 0,38 Євро за 1 кг, загальною вартістю партії товару - 15200,00 Євро, на умовах поставки FСА (Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, смт. Ювілейне) згідно з Інкотермс 2010.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення товару (субпродукти їстівні свійської свинини: заморожене свиняче бокове сало), що надійшов від фірми Воseler Goldschmaus GmbH & Co KG (Німеччина), декларантом подана вантажна митна декларація №110100000/2016/204521, згідно з якою контрактна вартість зазначеної партії товару становить - 7613,30 Євро. Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України на рівні 260897,05 грн. з урахуванням транспортних витрат та витрат на страхування. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару позивачем подано картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, міжнародну автомобільну накладну, зовнішньоекономічний контракт від 15 грудня 2015 року, специфікацію №1 від 12 лютого 2016 року, проформу інвойс, комерційну пропозицію, заявку на страхування, заявку на перевезення вантажу, прайс-лист виробника товару, рахунок-фактуру, сертифікат про походження товару, сертифікат якості, експертний висновок торгово-промислової палати, пакувальний лист, договори перевезення, ветеринарні свідоцтва, міжнародний ветеринарний сертифікат, некласифіковані документи - лист про відбір проб, лист про помилку, лист щодо власної переробки №1, копію митної декларації країни відправлення від 23 лютого 2016 року №16DE533033810622E4.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відповідно до статті 337 Митного кодексу України, перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Дніпропетровською митницею ДФС відповідно до пункту 4.1 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, в результаті якого встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності.

У зв'язку з виявленими, під час митного оформлення, розбіжностями у документах, у митного органу виникли підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої позивачем митної вартості товарів.

Про виявлені розбіжності та обставини, з урахуванням положень статті 53 Митного кодексу України, декларанту повідомлено про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 03 березня 2016 року №03/03 товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» повідомило про неможливість надання додаткових документів, при цьому, у листі зазначено, що декларантом в електронній митній декларації помилково зазначені наступні відомості: під кодом 9000 із літерою «m» помилково зазначено документ - «лист щодо власної переробки від 14.04.2014 року № 17/04» замість «лист стосовно виробництва для власних потреб від 29.02.2016 року»; в графі 31 декларації помилково зазначено країну виробництва Нідерланди замість Німеччина; дату виробництва помилково зазначено 12/2015 замість 12/2017; в графі 44 декларації помилково заявлено документ під кодом 7016 «декларація-інвойс, складена експортером».

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

03 березня 2016 року Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2016/200011/1, де зазначається про неподання позивачем до митного оформлення документів, які підтверджують складові митної вартості у відповідності до вимог частин 2-4 статті 53 Митного кодексу України. Вказується також, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності). Також зазначено про проведення процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів.

На підставі рішення про визначення митної вартості товару від 03 березня 2016 року, Дніпропетровською митницею ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23 березня 2016 року №110100000/2016/00050.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів має право вимагати надання (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткових документів, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пункту 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При митному оформленні товару позивачем у митного органу виник сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару за ціною контракту з підстав наявності розбіжностей та документального не підтвердження всіх складових митної вартості.

При цьому, в силу частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, сумніви у митного органу виникли у зв'язку з тим, що відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15 грудня 2015 року №15/12/15 та специфікації №1 від 02 лютого 2016 року умови оплати - 100% передплата шляхом переводу грошових коштів отримувачем товару на рахунок продавця. Декларантом до митного оформлення надано банківський платіжний документ від 22 лютого 2016 року на суму 15200,00 Євро. Проте, згідно комерційних інвойсів №16003531 від 23 лютого 2016 року та №16003442 від 22 лютого 2016 року вартість товару складала 15249,78 Євро, що свідчить про те, що сума перерахованих коштів не відповідає даному документу.

До митного оформлення в графі 44 митної декларації з літерою «m» (надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення) під кодом 9000 заявлено документ лист щодо власної переробки від 14 квітня 2014 року №17/04. Сканкопія заявленого документу наявна у відповідача, разом з тим, даний лист стосується контракту поставки від 02 вересня 2013 року №02/09/13, рахунку-фактури від 07 квітня 2014 року №5414001301, транспортного засобу №АХ6515АЕ/АХ2445ХР, вантажовідправника Vion Saales West BV Нідерланди, тоді як до митного оформлення заявлені та надані зовсім інші комерційні документи з вантажовідправником Воseler Goldschmaus GmbH & Co KG Німеччина.

В графі 31 заявленої до митного оформлення митної декларації, зазначено «Виробник: Воseler Goldschmaus GmbH & Co KG, Нідерланди», тоді як згідно інших товаросупровідних документів виробником товару зазначено компанію Воseler Goldschmaus GmbH & Co KG, Німеччина.

Також в графі 31 митної декларації зазначено «термін придатності 12 місяців» (дата виробництва 12/2015), тоді як згідно сертифіката якості термін придатності 12/2017.

Крім того, в експортній декларації країни відправлення №16DE533033810622E4 від 23 лютого 2016 року не зазначено умови поставки товару.

До митного оформлення декларантом надано експертний висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати від 01 березня 2016 року №ГО-1011, в якому зазначено, що ринкова вартість оцінюваного товару (заморожене свиняче бокове сало) по контракту від 15 грудня 2015 року № 15/12/15 на умовах поставки FCA Garrel становить - 0,38 EUR/кг. Разом з тим експертом при здійсненні цінового дослідження за основу було взято порівняльний метод, сутність якого полягає у використанні даних про вартість аналогічної продукції на ринку купівлі-продажу. При цьому, в експертному висновку не зазначено жодного зразка для здійснення порівняння, дослідження обмежилось лише перерахуванням використаних джерел дослідження. Досліджувані експертом зразки неможливо порівняти з оцінюваним товаром на предмет відповідності вище перерахованим критеріям, що унеможливлює підтвердження заявленої вартості товару вартості товару на ринку України.

В графі 44 митної декларації декларантом під кодом 7016 заявлено «декларація-інвойс, складена експортером якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 євро». Тим самим підприємство намагається отримати «пільгу по сплаті мита» за кодом « 410» - Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, але сума комерційного інвойсу №16003531 від 23 березня 2016 року становить 7613,30 євро.

Таким чином, в даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару. За вказаними обставинами митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до норм митного законодавства. При цьому, митний орган, відповідно до наведених законодавчих норм надавав товариству з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В силу частини 4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Судом установлено, що у зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів митним органом послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості та проведено відповідну консультацію з декларантом.

За приписами статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Відсутність відомостей в інформаційних ресурсах ДФС, використання яких органом доходів та зборів передбачено статтею 33 Митного кодексу України, про продаж ідентичних товарів - прийняту органом доходів та зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Митного кодексу України, у подальшому унеможливило застосування відповідачем цього методу для визначення митної вартості товару.

Відповідно до статті 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 та статті 59 Митного кодексу України, за митну вартість береться прийнята органом доходів та зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Згідно з частинами 4, 5 статті 60 Митного кодексу України ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Судом першої інстанції установлено, що в базі даних ЄАІС наявна інформація щодо митного оформлення подібного товару, з урахуванням країни походження, виробника, торгівельної марки, обсягу ввезення, за митною декларацією від 14 грудня 2015 року №205070000/2015/028030 (товар № 2) з рівнем митної вартості товару - 0,5955 доларів США за кг (еквівалент 0,5485 Євро за кг за курсом НБУ на 03 березня 2016 року) - основний метод визначення митної вартості.

У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом з урахуванням наявної в базі даних ЄАІС інформації, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості від 03 березня 2016 року №110100000/2016/200011/1, відповідно до якого митна вартість скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-b за ціною договору щодо подібних товарів, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено за ціною договору (вартості операції) (МД від 14 грудня 2015 року №205070000/2015/028030) на рівні 0,54 Євро/кг.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

В ході судового розгляду встановлено, що митницею дотримано послідовність застосування методів визначення митної вартості, що відображено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Згідно з частиною 7 статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Скориставшись наданим правом щодо випуску товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій, позивач в подальшому направив митному органу лист від 13 квітня 2016 року №35 з проханням розглянути питання щодо відкликання спірного рішення про коригування митної вартості з наданням додаткових документів: рахунок приватного підприємства «Транс Логістик» від 31 березня 2016 року №524 та акт №1425; заяву на купівлю іноземною валюти від 15 лютого 2016 року №110, платіжне доручення від 15 лютого 2016 року №109. Проте, документів за сформованим переліком до митниці не надано.

З наданих документів вбачається, що у відповідності до пункту 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 15 лютого 2015 року №15/12/15 орієнтовна сума контракту складає 450000 Євро. Згідно з пунктом 3.1 зазначеного контракту оплата за товар здійснюється у валюті Євро шляхом банківського переказу грошових коштів у вигляді 100% передплати.

При цьому, частиною 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Разом з тим, надане позивачем платіжне доручення в іноземній валюті від 15 лютого 2016 року №109 на суму 15200 Євро свідчить про порушення пункту 3.1 контракту від 15 грудня 2015 року №15/12/15 щодо 100% передплати за товар, оскільки не відповідає вартості імпортовано товару згідно з комерційними рахунками від 23 лютого 2016 року №16003531 та від 22 лютого 2016 №16003442 на загальну суму 15249,78 Євро.

Крім того, до ціни контракту не включені витрати на транспортно-експедиційне обслуговування, оскільки такі витрати передбачені пунктом 2.2 зовнішньоекономічного контракту від 15 грудня 2015 року №15/12/15 - вартість товару визначається на комерційних на умовах FCА та включає в себе вартість всіх митних формальностей в країні продавця, вартість упаковки, маркування, за виключенням податків на території України.

У відповідності до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів Інкотермс 2010 умови поставки FCА означають, що покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно з Правилами заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких належать: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Так, з наявного в матеріалах справи договору вбачається, що пунктом 2.1.8 договору на перевезення вантажу від 27 листопада 2013 року №27/11/13 між товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит плюс» та приватним підприємством «Транс Логістик» визначено, що протягом 15 робочих днів після надання послуг виконавець зобов'язаний надати клієнту рахунок на оплату, акт прийому-передачі послуг, міжнародну автомобільну накладну. А також при наявності документи (рахунки, накладні), видані суб'єктами, які залучались виконавцем до виконання цього договору та підтверджують видатки виконавця на оплату їх послуг у вигляді довідки про транспортні послуги по доставці вантажу по території України та інші документи.

На підтвердження транспортних витрат позивачем надано рахунок від 31 березня 2016 року №524 та акт прийому-передачі послуг №1425. Проте вказані транспортні документи не містять інформації щодо вартості транспортно-експедиційних послуг до місця ввезення на митну територію України (складова митної вартості), що унеможливлює проведення розрахунку транспортних витрат відповідно до частини 2 статті 52, статті 54 Митного кодексу України.

Отже, надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Таким чином, Дніпропетровською митницею ДФС, правомірно прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23 березня 2016 року №110100000/2016/00050 та рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 03 березня 2016 року №110100000/2016/200011/1, відповідно до якого митну вартість скориговано до 0,54 Євро/кг.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим