Постанова № 66900241, 31.05.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2017 року № 826/22980/15

Окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІмексБанк» Гаджиєва Сергія Олександровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася позивач ОСОБА_1 з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІмексБанк» Гаджиєва Сергія Олександровича (далі - Відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач 2), в якому просила:

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІмексБанк» надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) стосовно включення її до вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування, з сумою відшкодування у розмірі 111927,14 грн.;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та інформацію про суму коштів, яка підлягає їй відшкодуванню, у розмірі 111297,14 грн. до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ІмексБанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

В обґрунтування позову зазначила, що позивач мала у ПАТ «ІмексБанк» депозитний банківський рахунок у доларах США НОМЕР_2, відкритий 23.12.2014 року згідно Договору №994-14 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року. Вклад «постійний клієнт», на зазначеному рахунку були розміщені грошові кошти у розмірі 7000,00 доларів США, що еквівалентно 111297,14 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 27.01.2015 року.

Відповідно до постанови правління НБУ від 21.05.2015 року №330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ІмексБанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 року №105 «Про початок процедури ліквідації АТ «ІмексБанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ «ІмексБанк» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІмексБанк» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северіна Ю.П.

04 червня 2015 року, як вказано у позові, на офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення, що Фонд з 04.06.2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам банку.

05.06.2015 року позивач звернулася до відділення ПАТ «Альфа - Банк» з питання отримання своїх коштів, які розміщені на її депозитному рахунку у Банку, однак у виплаті було відмовлено та повідомлено про те, що у Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду інформація про позивача відсутня без пояснення причини відсутності даних про позивача у реєстрі.

Крім того, як вказує Позивач, вона неодноразово зверталася до відповідачів з заявами, в яких просила включити її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, виплатити суму коштів та повідомити причину не включення такої інформації щодо неї станом на 04.06.2015 року та невиплати суми відшкодування, а також просила повідомити її про залишок коштів на її банківському рахунку на момент прийняття рішення про ліквідацію Банку.

На звернення позивача Відповідач 1 повідомив, що питання виплати сум гарантованого відшкодування є виключною прерогативою Відповідача 2, а від Відповідача 2 відповіді не надходило.

Вважає таку бездіяльність Відповідачів протиправною та такою, що порушує її права, як вкладника, яка має право на отримання коштів за вкладом за рахунок Фонду в межах гарантованої суми.

Просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2015 року відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.10.2015 року замінено первісного відповідача 1 - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІмексБанк» Северіна Ю.П. на належного - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІмексБанк» Гаджиєва С.О.

До судового засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду письмову заяву з проханням розглянути справу за відсутністю позивача та його представника.

Представник відповідача 1 до судового засідання не з `явилася, про час, дату та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, надала до суду письмову заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю, у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

До судового засідання не з`явився представник відповідача 2, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю на адресу суду не надходило. Відповідно до наданих суду письмових заперечень позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити.

В судовому засіданні ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

З матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2014 року між ОСОБА_6 (надала - особа, що оформила рахунок на користь третьої особи), який діє в інтересах ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ІмексБанк» було укладено Договір №865-14 банківського рахунку у долар США (вид валюти), відповідно до умов якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_3 відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 та зобов`язується приймати і зараховувати на відкритий рахунок, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

У відповідно до п. 2.1.2 Договору Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку Клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотримання вимог чинного законодавства. Обмеження права клієнта розпорядження своїм рахунком можливо за рішенням суду, а також у інших випадках встановлених законом.

23 грудня 2014 року між ОСОБА_6, далі «Особа, що оформила Вклад на користь Вкладника», який діє в інтересах ОСОБА_1 в подальшому «Вкладник» та Публічним акціонерним товариством «ІмексБанк» укладено Договір №994-14 про приєднання до Публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року. Вклад «Постійний клієнт», відповідно до умов якого: валюта Вкладу - долар США; сума Вкладу - 7000 (сім тисяч доларів США 00 центів); процентна ставка - 6%; вкладний рахунок НОМЕР_2; поточний рахунок НОМЕР_3; дата внесення суми Вкладу 23.12.2014 року (строком на 93 днів); Дата припинення поповнення рахунку 26.03.2015 року; Дата повернення вкладу - 26.03.2015 року; порядок сплати процентів - щомісячно; мінімальна сума вкладу 100 доларів США; мінімальна сума поповнення - 100 доларів США.

У відповідності до наданої суду копії Виписки про операції з 23.12.2014 року по 19.01.2015 року на рахунок НОМЕР_2, відкритий на ім`я ОСОБА_1 надійшли грошові кошти у розмірі 7000,00 доларів США, що еквівалентно станом на 23.12.2014 року - 109631,99 грн., з призначенням платежу: ОСОБА_6 початковий внесок на вкладний рахунок згідно дог. №995-14 від 23.12.2014 року заява клієнта від 23.12.2014 року.

Крім того, як вбачається з наданої суду копії листа за вих.. №3516 від 09.07.2015 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що Уповноваженою особою Фонду була проведена перевірка укладених Банком протягом до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки. На даний час результати проведеної перевірки виступають предметом досудового розслідування, порушеного СУ ГУ МВС України в Одеській області (№1201516000000273) та СУ ГУ МВС України в м. Києві (№42015100000000154191), на предмет встановлення в діях посадових осіб Банку та можливо клієнтів Банк ознак протиправних діянь.

Також, у відповідності копії заяви ОСОБА_1 від 03.06.2015 року, остання звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІмексБанк» Северина Ю.П. з проханням виплатити їй у повному обсязі та у строк, визначений законодавством, кошти, які зберігались на момент прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ІмексБанк» на її банківському рахунку у доларах США НОМЕР_2, відкритому у АТ «ІмексБанк» та повідомити про залишок коштів на рахунку на момент прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ІмексБанк».

18 червня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Відповідачів зі скаргою, відповідно до якої просила включити її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; виплатити суму коштів у розмірі 111297,14 грн., еквівалент 7000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 27.01.2015 року, які на момент прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ІмексБанк» знаходились на банківському рахунку ОСОБА_1; повідомити про причину не включення інформації про ОСОБА_1 станом на 04.06.2015 року до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та невиплату у день її звернення до банка - агента Фонду суми коштів у вищевказаному розмірі; повідомити про строк виплати відшкодування Фондом вкладу та повідомити про залишок коштів на банківському рахунку у доларах США на момент прийняття рішення про ліквідацію АТ «ІмексБанк».

Частиною 2 ст. 72 КАС України обставини визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 № 50 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 № 16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "ІМЕКСБАНК", згідно з яким з 27.01.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІМЕКСБАНК" (далі - АТ "ІМЕКСБАНК"), код ЄДРПОУ 20971504, МФО 328384, місцезнаходження: проспект Гагаріна, 12 а, м. Одеса, 65039.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича.

Тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК" запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015 по 26.04.2015 включно.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку АТ "ІМЕКСБАНК", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 84 від 23 квітня 2015 р. про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "ІМЕКСБАНК" до 26 травня 2015 р. включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "ІМЕКСБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича до 26 травня 2015 р. включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21 травня 2015 р. № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІМЕКСБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 27 травня 2015 р. № 105, "Про початок процедури ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27 травня 2015 р. до 26 травня 2016 р. включно.

Крім того, 04 червня 2015 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) рішення від 27 травня 2015 р. № 105, «Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», Фонд з 04 червня 2015 р. розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.

Для отримання коштів вкладники АТ «ІМЕКСБАНК» з 04 червня 2015 р. до 15 липня 2015 р. включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду ПАТ «АЛЬФА-БАНК».

Також, Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 189 від 19 жовтня 2015 р. змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ «ІМЕКСБАНК».

Згідно з даним рішенням змінено уповноважену особу Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «ІМЕКСБАНК» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гаджиєву Сергію Олександровичу з 20 жовтня 2015 року.

Позивач вважає протиправними бездіяльність Відповідачів, що виразилася у не включенні її даних до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та, відповідно, не включення даних про неї до Загального реєстру вкладників, оскільки така бездіяльність суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує її право на отримання гарантованої суми вкладу.

Виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, суд приходить до висновку про наступне:

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За визначенням статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

У відповідності до ч. 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Частиною першою статті 11 та частиною третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 38 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно з нормами ст.. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла «Перелік вкладників» (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).

У відповідності до п. 6 Розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Пунктами 2,3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи:

1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;

3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;

4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Зі змісту наданих суду Відповідачем 1 письмових заперечень проти позову, Як вбачається з наданих суду Відповідачем 1 письмових заперечень проти позову, ОСОБА_1 не було включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних, оскільки наказом Уповноваженої особи Фонду №34-в від 05.02.2015 року була створена комісія та призначено проведення перевірки укладених Банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки.

Метою проведення перевірки, як зазначає Відповідач 1, було встановлення фактів штучного створення правових підстав для отримання вкладниками/клієнтами Банку виплат сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також виявлення правочинів, що можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, наведені в п. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За наслідками проведеної перевірки було виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду.

Також, в ході проведення перевірки, як вказує Відповідач 1, було виявлено ряд операцій із перерахування коштів з рахунків фізичних осіб, відкритих в установі Банку, на рахунок іншої фізичної особи, відкритий в установі Банку, результатом таких операцій стало збільшення суми гарантованого відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до числа таких операцій був й правочин, здійснений Позивачем, а саме 23.12.2014 року щодо перерахування коштів з поточного рахунку ОСОБА_6 на депозитний рахунок Позивача в сумі 7000,00 доларів США, що свідчить про те, що вказана операція не передбачала фактичного переміщення «реальних» грошових коштів та здійснювалася виключно за рахунок внутрішньобанківських проводок.

На думку Відповідача 1, наведена операція була вчинена з наданням окремим кредиторам - клієнтам Банку нічим не обумовленої переваги, порівняно від інших кредиторів з аналогічними вимогами (п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), а також про можливе вчинення цими особами - клієнтами Банку спроби здійснити замах на заволодіння коштами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому, як вважає Відповідач 1, визнання за Позивачем всіх прав вкладника призведе до заподіяння державі Україні нічим не обумовленої матеріальної шкоди, пов`язаної з необхідністю здійснення гарантованих виплат особі, що фактично не є вкладником неплатоспроможного банку та не мала і не має права на отримання гарантованої компенсації.

Зі змісту письмових заперечень проти позову Відповідача 2 також вбачається, що Відповідач 2 заперечує проти задоволення позовних вимог з посиланням на те, що відповідно до вимог законодавства України у Фонду не виникло жодного обов`язку перед Позивача, а тому права останньої Відповідачем 2 порушені не були та не існує жодної правової підстави для спонукання Фонду гарантування судом до будь - яких вчинення дій.

Суд не погоджується з таким обґрунтуванням заперечень Відповідача 1 проти позову, з огляду на наступне:

У відповідності до приписів ч .2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 того ж Закону Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що Відповідачем не надано належних та допустимих доказів та не доведено, що умови укладеного договору№994-14 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року. Вклад «Постійний клієнт» від 23.12.2014 року передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання переваг позивачу чи кредиторам банку переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, крім того, позивач є вкладником, а не кредитором ПАТ "ІмексБанк", а тому є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача 1 щодо того, що операція з перерахування грошових коштів на підставі Договору №994-14 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року. Вклад «Постійний клієнт» від 23.12.2014 року свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду, а також той факт, що результатом такої операції стало збільшення суми гарантованого відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та наведена операція була вчинена з наданням окремим кредиторам - клієнтам Банку нічим не обумовленої переваги, порівняно від інших кредиторів з аналогічними вимогами (п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), що призведе до заподіяння державі Україні нічим не обумовленої матеріальної шкоди, пов`язаної з необхідністю здійснення гарантованих виплат особі, що фактично не є вкладником неплатоспроможного банку та не мала і не має права на отримання гарантованої компенсації, оскільки зазначене не свідчить про нікчемність укладеного правочину, а факт розміщення на рахунку позивача грошових коштів у розмірі 7000,00 доларів США відповідачами не заперечується.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частинами 1 та 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, ч. 3 ст. 228 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Відповідного судового рішення щодо визнання укладеного Договору недійсним Відповідачем надано не було.

З матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2014 року на депозитний рахунок ОСОБА_1 надійшли грошові кошти у розмірі 7000,00 доларів США, призначення платежу: початковий внесок на вкладний рахунок згідно Договору №995-14 від 23.12.2014 року, заява клієнта від 23.12.2014 року з поточного рахунку ОСОБА_6

Суд звертає увагу, що переказ грошових коштів здійснено до запровадження тимчасової адміністрації, тобто до 27.01.2015 року.

Тобто, відповідачем 1 не доведено наявність правових підстав для не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "ІмексБанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за договором №994-14 про приєднання до Публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року. Вклад «Постійний клієнт» від 23.12.2014 року та не подання інформації про останню до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником та в статті 2 передбачає, що кошти, які надійшли для вкладника, вважаються вкладом.

Крім того, відповідно до пункту 12 р. ІІ Положення №14 протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження Переліку вкладників та передачі уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, уповноважена особа Фонду не має права вносити зміни до Переліку вкладників, а має право лише надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.

Зазначене вказує на те, що позивачем в частині позовних вимог щодо зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як про вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду обрано належний спосіб захисту порушеного права, оскільки після складення та затвердження переліку вкладників можливим є лише надання Уповноваженою особою Фонду додаткової інформації про вкладників до Фонду.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду в межах гарантованої суми за вкладом, суд зазначає, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру, тобто у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не виникло обов`язку щодо включення даних про позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, а вимоги Позивача є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, суд вважає за необхідне на підставі ч.2 ст.11 КАС України вийти за межі позовних вимог, у зв`язку з тим, що спосіб захисту, обраний позивачем, є недостатнім для позову, та визнати дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ІмексБанк» щодо не включення даних про позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Імекс Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - протиправними, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких вона просить.

Крім того, суд звертає увагу на те, що спірні правовідносини виникли після відкликання банківської ліцензії та вирішення ліквідувати Публічне акціонерне товариство «ІмексБанк», тобто після 21.05.2015 року.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 244-2 КАС України передбачено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції , викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Як вбачається зі змісту постанови Верховного суду України від 16.02.2016 року у справі №826/2043/15 Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України розглядаючи заяву представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Бробізнесбанк» Куреного О.В. - Голуб`ятникової Ю.А., дійшла до висновку про те, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Крім того, 15 червня 2016 року Верховний Суд України розглянув в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ Український фінансовий світ» Гончарова С.І. про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, відповідно до позовних вимог Позивач також просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача як вкладника за договором до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, а також зобов'язати відповідача включити позивача до переліку вкладників.

Розглядаючи вказану справу, Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у спорі цієї категорії вже вирішувалося Колегією суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати в господарських справах Верховного Суду України, за наслідками вирішення питання щодо усунення розбіжностей у застосуванні норм матеріального та господарського права була винесена постанова Верховного суду України від 16.02.2016 року.

Саме з цих підстав, оскільки судами попередніх інстанцій було встановлено, що Банк знаходиться в процедурі ліквідації у зв`язку з визнанням його неплатоспроможним, на думку колегії суддів, спір, що виник між сторонами, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Суд, користуючись своїм правом, відступає від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, оскільки спір між сторонами у справі виник внаслідок не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відмова у виконанні цих дій Відповідачем 1 обґрунтована тим, що операція щодо перерахування грошових кошті з поточного рахунку ОСОБА_6 на депозитний рахунок ОСОБА_1 суперечить вимогам п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зміст обставин даної адміністративної справи та їх нормативне регулювання дають суду підстави вважати, що спір між сторонами носить публічно - правовий характер, пов`язаний із здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач 1 по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст.. 94 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Відповідача 1 на користь позивача судовий збір у розмірі 974,40 грн..

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 122,158 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «ІмексБанк» в частині не включення даних про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «ІмексБанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування відповідно до Договору № 994-14 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від « 20» січня 2014 року. Вклад «Постійний клієнт» від 23.12.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ІмексБанк» та ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_1.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ІмексБанк» Гаджиєва Сергія Олександровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «ІмексБанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню відповідно до Договору № 994-14 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від «20» січня 2014 року. Вклад «Постійний клієнт» від 23.12.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ІмексБанк» та ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_1.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ІмексБанк» Гаджиєва Сергія Олександровича на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 974,40 грн. (дев`ятсот сімдесят чотири гривні 40 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур