Ухвала суду № 66900206, 12.05.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову в роз'ясненні судового рішення

12 травня 2017 року м. Київ № 826/20164/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД» про роз'яснення ухвали суду в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД» до Кабінету Міністрів України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві за участю третьої особи - Міністерства фінансів України про визнання протиправними та скасування рішень, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД» до Кабінету Міністрів України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві за участю третьої особи - Міністерства фінансів України про визнання протиправними та скасування рішень, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 26.12.2016 року залишено позовну заяву без руху у зв'язку з ненаданням доказів сплати судового збору у розмірі 4134,00 грн. При цьому, позивачу роз'яснено підстави залишення позовної заяви без руху та реквізити, на які необхідно сплатити суму судового збору.

Позивач звернувся до суду із заявою про роз'яснення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2016 р., в якій просить роз'яснити:

- чому суддя ОАС міста Києва Аблов Є.В. ухвалу про залишення без руху апеляційної скарги постановив 26 грудня 2016 року, а копію цієї ухвали надіслав Позивачу (здала на пошту) лише 19 січня 2017 року, адже копія такої ухвали особі, яка звернулась з позовною заявою, надсилається невідкладно в силу ч.1 ст.108 КАС України?;

- чому суддя ОАС міста Києва Аблов Є.В. повну назву Позивача пише з маленької (строчної) літери, а повну назву ОАС міста Києва пише з великої (прописної), адже в указі Президента України від 16 липня 2010 року №769/2010 про переведення Аблова Є.В. до цього суду, у постанові Верховної Ради України від 17 травня 2012 року №4737-VІ про обрання Аблова С.В. на посаду судді безстроково назва цього суду зазначена з маленької (строчної) літери, а у доданій до позову копії Статуту gозивача повне найменування Позивача зазначено з великої літери - Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКЕЯ-ЛТД"?;

- чому суддя ОАС міста Києва Аблов С.В. у справі №826/6975/16 за немайновим позовом позивача до ДПІ та інших з кількома позовними вимогами немайнового характеру 13 травня 2016 року, за подання якого позивач сплатив 1378 грн судового збору відкрив провадження у справі без вимагання доплатити судовий збір за три позовні вимоги немайнового характеру з чотирьох, а у справі №826/20164/16 за немайновим позовом позивача до ДНІ та інших з кількома позовними вимогами немайнового характеру постановив ухвалу, якою поставив допуск позивача до суду у залежність від того, чи буде доплачено судовий збір у сумі 4134,00 грн за подання трьох з чотирьох позовних вимог?;

- чому суддя ОАС міста Києва Аблов С.В. замінив позовну вимогу про визнання оскаржуваного позивачем рішення незаконним на позовну вимогу про визнання оскаржуваного позивачем рішення протиправним, адже позивач не заявляв позовних вимог про визнання рішення протиправним?;

- чому суддя ОАС міста Києва Аблов С.В. замінив позовну вимогу про визнання оскаржуваної позивачем бездіяльності на позовну вимогу про визнання оскаржуваної позивачем бездіяльності протиправною, адже позивач станом на 26 грудня 2016 року не заявляв позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною?;

- чому суддя ОАС міста Києва Аблов Є.В. після одержання позовної заяви позивача з'ясовував питання повноти сплати позивачем судового збору, адже до позовної заяви було додано документ про сплату судового збору, і в цій частині позовна заява відповідає вимогам ч.3 ст.106 КАС України?;

- чому суддя ОАС міста Києва Аблов С.В. перевірив не зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а повноту сплати такого збору, адже Закон України "Про судовий збір" вимагає від суду перевіряти не повноту зарахування судового збору, а лише факт такого зарахування?;

- чому суддя ОАС міста Києва Аблов С.В. поставив допуск позивача до суду у залежність від повноти (на думку судді) сплати судового збору, адже відповідно до частини першої статті 98 КАС України суд (не суддя!) вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою?;

- чому суддя ОАС міста Києва Аблов С.В., постановляючи ухвалу про залишення без руху позовну заяву в порядку ст.108 КАС України, діє як суд, адже у статті 108 КАС України прямо зазначено, що таку ухвалу постановляє суддя?;

- кому (до кого) суддя ОАС міста Києва Аблов С.В. адресував резолютивну частину ухвали від 26 грудня 2016 року про залишення без руху позовної заяви, і хто може усунути недоліки позовної заяви позивача, якщо таких недоліків не було до 26 грудня 2016 року і вони виникли внаслідок ухвали цього судді?;

- чому суддя ОАС міста Києва Аблов С.В. зазначає про неоплату судовим збором подання позовних вимог, і просить доплатити судовий збір за подання адміністративного позову, адже позивач за подання адміністративного позову вже сплатив 1378 грн судового збору при його поданні, і законом не передбачені "доплати" судового збору за ухвалою судді?;

- чому Аблов Є.В., обраний суддею безстроково до дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), продовжує здійснювати свої повноваження як суддя, обрана безстроково з дня набрання чинності цим Законом, адже дія підпункту 3 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України поширюється лише на суддів, які обрані суддями безстроково з дня набрання чинності цим Законом?.

Крім того, просить суддю ОАС міста Києва Аблова С.В. роз'яснити, чому перший та третій абзаци частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначають правила та практичний приклад оплати судовим збором подання до суду позовних заяв майнового та немайнового характеру, а розташований між ними другий абзац частини третьої цієї статті став поширюватись на справи за позовами лише немайнового характеру з кількома позовними вимогами.

Вирішуючи заяву про роз'яснення по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Відповідно до постанови ВАС України від 06.05.2010 р. підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Суд звертає увагу, що зі змісту заяви позивача вбачається, що останній звернувся до суду за роз'ясненням не з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення, а у зв'язку з необхідністю роз'яснення мотивувальної частини ухвали суду.

Водночас, в даній ухвалі судом наведено підстави залишення позовної заяви без руху та порядок усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Зважаючи, що позивачем не наведено в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, а зазначено про необхідність роз'яснення питань, які стосуються порядку та підстав прийняття ухвали про залишення позовної заяви без руху, а також порядку надсилання копії такої ухвали позивачу, що згідно чинного законодавства не може вважатись підставою для звернення до суду із заявою про роз'яснення виконання рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва.-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД» про роз'яснення ухвали суду від 26.12.2016 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД» до Кабінету Міністрів України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві за участю третьої особи - Міністерства фінансів України про визнання протиправними та скасування рішень, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов