Постанова № 66900014, 02.06.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2017 р. Справа № 818/745/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Конотопської міської ради до Сумського обласного осередку Радикальної Партії Ляшка про обмеження реалізації права на мирні зібрання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що 15 травня 2017 року до Конотопської міської ради надійшло повідомлення від очільника Сумського обласного осередку Радикальної Партії Ляшка Шапошника В»ячеслава Івановича про проведення в місті Конотоп 18 червня 2017 року о 10-30 год Маршу рівності, в якому зазначено, що це мирна маніфестація на підтримку ідеї необхідності дотримання прав людини, незалежно від сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності або будь-яких інших ознак.

Позивач вважає проведення заходу недоречним, оскільки в місті розташовується 58-ма бригада мобільних сухопутних військ, яка налічує близько п»яти тисяч осіб особового складу, а це може призвести до виникнення конфліктних ситуацій, створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів ( бійок між громадянами різнополярних поглядів, провокацій, тощо), загрозу здоров»ю населення або правам і свободам інших людей, спричинити грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Забезпечити правопорядок силами міського відділу поліції також не виявляється можливим, оскільки в цей день відзначається свято медичного працівника, під час якого також необхідно забезпечувати громадський порядок. За таких обставин позивач просить обмежити проведення Маршу рівності шляхом заборони очільнику Сумського обласного осередку Радикальної Партії Ляшка його проведення.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином – телефонограмою.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15 травня 2017 року до Конотопської міської ради електронною поштою надійшло повідомлення від очільника Сумського обласного осередку Радикальної Партії Ляшка Шапошника В»ячеслава Івановича про проведення в місті Конотоп 18 червня 2017 року о 10-30 год Маршу рівності, в якому зазначено, що це мирна маніфестація на підтримку ідеї необхідності дотримання прав людини, незалежно від сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності або будь-яких інших ознак ( а.с. 9).

На думку суду проведення такого заходу не суперечить чинному законодавству, з огляду на таке.

Відповідно до статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Виходячи з положень зазначеної норми, мирні зібрання є одним із засобів відстоювання людиною і громадянином своїх прав, свобод та інтересів у демократичному суспільстві. Право громадян на свободу мирних зібрань в Україні гарантується та захищене державою, яка зобов'язана забезпечити його ефективну реалізацію. Здійснення цього права не підлягає жодним обмеженням, крім випадків установлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Аналогічна правова позиція викладена і у частині другій статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої здійснення права на свободу зібрань не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Визначення терміну "національна безпека" надано у статті 1 Закону України "Про основи національної безпеки України". Відповідно до положень цієї статті національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.

Також поняття громадського порядку наведено у Положенні про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 листопада 2010 року N 550. Громадський порядок - це система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.

Частиною п'ятою статті 182 КАС України передбачено, що суд може задовольнити вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей, а відтак, для прийняття рішення про задоволення позову суд повинен пересвідчитися у реальності можливої загрози і така реальність повинна бути підтверджена відповідними доказами.

Твердження позивача про можливе під час проведення акцій порушення прав, інтересів та безпеки громадян, конфліктів за участю військовослужбовців та учасників заходу не відповідає фактичних обставинам справи. Зокрема, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що при проведенні 18 червня 2017 року у місті Конотопі мирного зібрання можуть бути порушені права, свободи громадян, національна безпека та громадський порядок. Сам факт розташування у місті великої кількості вйськовослужбовців, що, на думку позивача, може призвести конфліктних ситуацій та заворушень, не дає підстав до встановлення обмежень на проведення таких заходів.

Вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національної безпеки України обумовлюється необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз національним інтересам. Основними принципами національної безпеки є демократичний цивільний контроль, який має забезпечити держава, не обмежуючи при цьому основні права і свободи населення країни.

Вжиття заходів для охорони національної безпеки та громадського порядку при проведенні масових заходів є обов'язком органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів. Цей обов'язок як суб'єктивне право, не може служити певною забороною для проведення масових заходів взагалі як таких, оскільки це обмеження прав громадян. Лише після доведення заінтересованими особами загрози охорони національній безпеці та громадського порядку та неможливості запобігання цій загрозі органами правопорядку, органами місцевого самоврядування, така заборона можлива.

Посилання позивача на неспроможність органів Національної поліції забезпечити правопорядок містить лише характер припущень та не підтверджений жодним доказом.

З огляду на викладене, позовні вимоги Конотопської міської ради про заборону відповідачу проводити мирну акцію 18 червня 2017 року у місті Конотоп не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Конотопської міської ради до Сумського обласного осередку Радикальної Партії Ляшка про обмеження реалізації права на мирні зібрання – відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.М. Опімах