Постанова № 66899470, 22.05.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2017 року № 810/927/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю представника позивача та представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Мобіл Переробка Плюс"

до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Київської області ,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ МОБІЛ ПЕРЕРОБКА ПЛЮС" звернулось до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.05.2017 (вх. № 6291/17), просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

- від 19.08.2016 № 0000032201 в частині зменшення підприємству суми від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2015 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 87483,00 грн.;

- від 19.08.2016 № 0000042201 яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1413144,00 грн., у тому числі 1130515,00 грн. - за основним платежем та 282629,00 грн., - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 19.08.2016 № 0000052201 яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у розмірі 1952550,00 грн.;

- від 19.08.2016 № 0000062201 яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 938265,00 грн., у тому числі 750612,00 грн. - за основним платежем та 187653,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 19.08.2016 № 0000032201 в частині, а також податкові повідомлення-рішення від 19.08.2016 № 0000042201, 19.08.2016 № 0000052201 та 19.08.2016 № 0000062201 на думку позивача, прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідають вимогам закону, висновки територіального органу доходів і зборів відносно факту вчинення підприємством правопорушення є помилковими, а тому вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ МОБІЛ ПЕРЕРОБКА ПЛЮС" (ідентифікаційний код 38866518, місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7/1, офіс 210) зареєстроване в якості юридичної особи 03.09.2013 та здійснює господарську діяльність, пов'язану, зокрема, з добуванням декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; добуванням інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, н. в. і. у.; діяльністю посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; неспеціалізованою оптовою торгівлею; діяльністю у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку у Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

У червні-липні 2016 року посадовими особами Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ МОБІЛ ПЕРЕРОБКА ПЛЮС" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.09.2013 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складено акт від 21.07.2016 № 1237/10-08-14-01/38866518 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано ряд порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Зокрема, у ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ МОБІЛ ПЕРЕРОБКА ПЛЮС" під час декларування власних податкових зобов'язань перед бюджетом не дотримано вимог підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до: заниження податку на прибуток на загальну суму 750612 грн. (в тому числі за 2013 рік у сумі 88919 грн., за 2014 рік у сумі 661693 грн.) та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 351459 грн. (в тому числі за 2015 рік у сумі 351459 грн.); завищення показників, задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2013 року, вересень-грудень 2015 року, а саме - в рядку 10.1 декларацій "придбання товарів, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою" на загальну суму 1130515 грн., та зменшення показнику рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року на суму 88808 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що перевіркою фінансово-майнових операцій позивача встановлено придбання протягом 2013-2015 років Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ МОБІЛ ПЕРЕРОБКА ПЛЮС" у ТОВ "Плисецький гранітний кар'єр" гірничої маси, яка отримана в результаті вибухових робіт, є не класифікованою, так як не пройшла обов'язкову процедуру технологічних операцій - класифікацію первинної переробки. Платником не виконано ідентифікацію об'єкта оподаткування, не встановлено кондиції та стандарти на мінеральну сировину, а реалізована ТОВ "Плисецький гранітний кар'єр" гірнича маса ТОВ "ГМП+" не є готовою товарною продукцією та не підготовлена для реалізації споживачам, у зв'язку з чим не визначена її достовірна вартість та, відповідно, не може бути віднесена до витрат. Встановлено також наявність фінансових операцій, які підпадають під ознаку 4) та 11) Положення про порядок організації роботи при виявленні органами ДФС фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого наказом ДФС України від 01.04.2015 № 230.

При перевірці правильності декларування позивачем власних податкових зобов'язань за наведені вище звітні періоди контролюючим органом опрацьовано інформаційні бази даних Державної фіскальної служби України та встановлено розбіжність у задекларованих показниках податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача та його контрагентів протягом періоду провадження позивачем господарської діяльності, а також прийнято до уваги відомості, отримані від інших територіальних органів доходів і зборів про господарську діяльність контрагентів позивача - ТОВ "Вербена-Н", ПП "ТК "Асторія" (станом на момент проведення контролюючого заходу назву юридичної особи змінено на ПП "Мегаджоб"), ПП "Олвітехно", ТОВ "Спецконсалт" (станом на момент проведення контролюючого заходу назву юридичної особи змінено на ТОВ "Франківські сучасні технології"), ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "Стрікс" (станом на момент проведення контролюючого заходу назву юридичної особи змінено на ПП "ВКП "Південьдеревопостач"), ПП "ТК "Амада" (станом на момент проведення контролюючого заходу назву юридичної особи змінено на ПП "Ідеал Маркетинг"), ПП "Сіті-М Торг" (станом на момент проведення контролюючого заходу назву юридичної особи змінено на ПП "УкрФітнес"), ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп", ТОВ "Лекс Про", ПП "Гермес-Систем".

Зокрема, контролюючий орган посилався на податкову інформацію, отриману відносно наведених вище юридичних осіб, стосовно:

- відсутності ПП "Олвітехно", ТОВ "Франківські сучасні технології" (стара назва ТОВ "Спецконсалт"), ПП "УкрФітнес" (стара назва ПП "Сіті-М Торг") та ПП "Пандора-2013" за податковою адресою;

- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ "Леонікс Плюс" та ПП "Ідеал Маркетинг" (стара назва ПП "ТК "Амада");

- неможливості проведення зустрічної звірки ПП "Олвітехно";

- анулювання свідоцтв про реєстрацію платниками податку на додану вартість: ТОВ "Вербена-Н" - 04.04.2014, ПП "Олвітехно" - 19.02.2014, ТОВ "Леонікс Плюс" - 04.09.2014, ПП "Ідеал Маркетинг" (стара назва ПП "ТК "Амада") - 06.05.2015, ПП "УкрФітнес" (стара назва ПП "Сіті-М Торг") - 27.03.2015, ТОВ "Лейтер Плюс" - 17.03.2015;

- відсутності у ТОВ "Вербена-Н", ПП "Мегаджоб" (стара назва ПП "ТК "Асторія"), ТОВ "Франківські сучасні технології" (стара назва ТОВ "Спецконсалт"), ПП "ВКП "Південьдеревопостач" (стара назва ПП "Стрікс"), ПП "Ідеал Маркетинг" (стара назва ПП "ТК "Амада"), ПП "УкрФітнес" (стара назва ПП "Сіті-М Торг"), ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп", ТОВ "Лекс Про", ПП "Гермес-Систем" достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих ними показників;

- неподання ТОВ "Вербена-Н" до контролюючого органу податкової звітності форми 1-ДФ; неподання ТОВ "Леонікс Плюс" податкової декларації з податку на прибуток підприємств; неподання ПП "Ідеал Маркетинг" (стара назва ПП "ТК "Амада") податкової декларації з податку на прибуток підприємств та звітності форми 1-ДФ; неподання ПП "УкрФітнес" (стара назва ПП "Сіті-М Торг") податкової декларації з податку на прибуток підприємств та звітності форми 1-ДФ; неподання ТОВ "Лейтер Плюс" податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

- невідображення ТОВ "Леонікс Плюс" в декларації з податку на додану вартість за червень, серпень 2014 року податкових зобов'язань за результатами здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем;

- неподання платником податків - ПП "Пандора-2013" пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу стосовно правомірності включення у листопаді-грудні 2014 року сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту звітного періоду;

- неподання ПП "Діоніс-Групп" у ході контролюючого заходу, проведеного Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, первинних документів податкового і фінансово-господарського обліку, що підтверджують факт здійснення підприємством господарських операцій;

- внесення відомостей про ПП "Мегаджоб" (стара назва ПП "ТК "Асторія") до реєстру суб'єктів фіктивного підприємництва бази даних ДФС України на підставі інформації кримінального провадження № 12015140090001300 від 04.07.2015; проведення відносно ТОВ "Леонікс Плюс" досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015110080000006.

Посадовими особами відповідача під час проведення контролюючого заходу також встановлено, що позивачем не надані до перевірки товарно-транспортні накладні, складені за результатами виконання господарських зобов'язань між позивачем та ТОВ "Вербена-Н", ПП "Олвітехно", ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп" та ПП "Гермес-Систем".

Відповідач також зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ МОБІЛ ПЕРЕРОБКА ПЛЮС" у ході перевірки не надано первинних документів податкового та бухгалтерського обліку на підтвердження обставин, що свідчать про відповідність товару якісним вимогам (сертифікати відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності).

Враховуючи вказані вище відомості, відповідач дійшов висновку про те, що контрагенти позивача - ТОВ "Вербена-Н", ПП "ТК "Асторія", ПП "Олвітехно", ТОВ "Спецконсалт", ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "Стрікс", ПП "ТК "Амада", ПП "Сіті-М Торг", ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп", ТОВ "Лекс Про", ПП "Гермес-Систем" є юридичними особами з ознаками фіктивності, їх правочини з іншими суб'єктами господарювання, у тому числі і з позивачем, не спричинили жодних правових наслідків.

За таких обставин, відповідач вважає, що договори, за якими ТОВ "Вербена-Н", ПП "ТК "Асторія", ПП "Олвітехно", ТОВ "Спецконсалт", ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "Стрікс", ПП "ТК "Амада", ПП "Сіті-М Торг", ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп", ТОВ "Лекс Про" та ПП "Гермес-Систем" зобов'язались надати позивачу послуги та передати товарно-матеріальні цінності, фінансово-господарські документи та податкову звітність складено сторонами правочинів без фактичного здійснення господарських операцій, а лише з метою незаконного одержання податкової вигоди у вигляді формування витрат та податкового кредиту на користь позивача.

Крім того, висновок про відсутність у позивача права на включення до складу податкового кредиту за листопад 2013 року податку на додану вартість у сумі 1325,00 грн. сплаченого у складі ціни придбаних у ПП "Олвітехно" товарів, контролюючий орган обґрунтовує також порушенням контрагентом позивача під час складання податкової накладної за результатом виконання правочину пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 6.3 та 12.7 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 (допущення математичної помилки при заповненні податкової накладної від 06.11.2013 № 24 на загальну суму 6360,00 грн., а саме - зазначення суми податку на додану вартість у розмірі 1325,00 грн. замість обчисленої за основною ставкою (20 відсотків) суми податку на додану вартість у розмірі 1060,00 грн.).

Внаслідок допущення позивачем вказаного правопорушення під час визначення ним об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість (у тому числі формування платником податків частини від'ємного значення податку на додану вартість, яку включено до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) відповідач дійшов висновку про: невідповідність (завищення) від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2015 року у розмірі 88808,00 грн.; заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2013 року, вересень-грудень 2015 року у загальному розмірі 1130515,00 грн.; заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у 2013-2014 роках у загальному розмірі 750612,00 грн.; невідповідність (завищення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 2015 рік на суму 351459,00 грн.

Відносно обставин, встановлених під час проведення перевірки, позивачем були подані до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області заперечення, в яких зазначено, що висновки посадових осіб контролюючого органу стосовно фіктивності контрагентів позивача та складання фінансово-господарських документів і податкової звітності без фактичного здійснення господарських операцій не відповідають дійсності, факти постачання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ МОБІЛ ПЕРЕРОБКА ПЛЮС" його контрагентами товарів та виконання робіт підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, які правомірно обліковані та відображені у бухгалтерському і податковому обліку підприємства.

Вказані заперечення не були прийняті контролюючим органом до уваги.

Разом з тим, під час розгляду заперечень позивача комісією Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області були встановлені технічні помилки допущені під час складання акта перевірки від 21.07.2016 № 1237/10-08-14-01/38866518, у зв'язку з чим відповідач, листами від 16.08.2016 № 393/10/10-08-14-00/144 та від 16.08.2016 № 415/10/10-08-14-02/149 повідомив підприємство про внесення змін до тексту акта перевірки.

Так, до висновків акту перевірки внесено зміни, якими зафіксовано, що під час проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту за листопад 2013 року, вересень-грудень 2015 року на загальну суму 1130515 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 2015 рік на суму 1952550,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.08.2016 № 0000032201, 19.08.2016 № 0000042201, 19.08.2016 № 0000052201 та 19.08.2016 № 0000062201, якими відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежами: податок на прибуток підприємств у розмірі 938265,00 грн., з яких: 750612,00 грн. - за основним платежем, 187653,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податок на додану вартість у розмірі 1413144,00 грн., з яких: 1130515,00 грн. - за основним платежем, 282629,00 грн., - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2015 року на суму 88808,00 грн. та здійснено коригування у сторону зменшення задекларованого позивачем розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 1952550,00 грн.

Отримавши наведені вище рішення, позивач скористався наданим йому статтею 56 Податкового кодексу України правом на їх оскарження в адміністративному порядку шляхом подання скарг до Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України.

Скаргу позивача рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 21.11.2016 № 2763/10/10-36-10-01-04 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 19.08.2016 № 0000032201, № 0000042201, № 0000052201, № 0000062201 - без змін.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 02.02.2017 № 1911/6/99-99-11-01-01-25, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ МОБІЛ ПЕРЕРОБКА ПЛЮС" задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 19.08.2016 № 0000052201 в частині донарахувань по операціях за період 2015 рік, щодо яких підтверджено здійснення оплати підприємством грошовими коштами на користь ПП "Діоніс-Груп", ТОВ "Лекс Про", ПП "ТК "Крокус", ПП "Гермес-Систем" і не встановлено наявність заборгованості за 2015 рік.

Станом на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання (на виконання рішення Державної фіскальної служби України від 02.02.2017 № 1911/6/99-99-11-01-01-25) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ МОБІЛ ПЕРЕРОБКА ПЛЮС" не надходило.

Не погоджуючись із рішеннями, прийнятими Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області, позивач оскаржив їх до суду.

Позивач зазначає, що твердження контролюючого органу стосовно вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ МОБІЛ ПЕРЕРОБКА ПЛЮС" податкового правопорушення є помилковими, оскільки нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та визначення ним сум податкового кредиту здійснено у відповідності до вимог податкового законодавства, господарські операції з ТОВ "Вербена-Н", ПП "ТК "Асторія", ПП "Олвітехно", ТОВ "Спецконсалт", ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "Стрікс", ПП "ТК "Амада", ПП "Сіті-М Торг", ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп", ТОВ "Лекс Про" та з ПП "Гермес-Систем" належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

Оскільки висновки контролюючого органу про відсутність у позивача права на формування витрат та податкового кредиту за наслідками вчинення господарських операцій з ТОВ "Вербена-Н", ПП "ТК "Асторія", ПП "Олвітехно", ТОВ "Спецконсалт", ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "Стрікс", ПП "ТК "Амада", ПП "Сіті-М Торг", ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп", ТОВ "Лекс Про" та з ПП "Гермес-Систем" ґрунтуються на твердженнях про фіктивність господарських операцій позивача та його контрагентів та про відсутність наміру учасників правочинів досягти реальних правових наслідків, позивачем, з метою спростування таких доводів, подано суду відомості стосовно формування витрат та податкового кредиту за звітні періоди, що підлягали перевірці, первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують виконання правочинів та зв'язок між фактом придбання позивачем товарів та послуг із його господарською діяльністю.

Досліджуючи інформацію, що викладена в акті перевірки, та документи, подані позивачем, судом встановлено наступне.

У листопаді 2013 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вербена-Н" договір поставки від 21.11.2013 № ВБ-21, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу продукцію за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у додатках до вказаного договору, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

На виконання умов наведеного вище договору, ТОВ "Вербена-Н" протягом листопада-грудня 2013 року поставило позивачу товар - кожухи, конуси, втулки, стакани захисні, броні бокові футеровочні, корпуси підшипника, метал, арматуру, плити, комп'ютери, принтери, офісні меблі та приладдя, гумову конвеєрну стрічку та інше.

Прийняття позивачем товарів у його контрагента проводилось у період з 21.11.2013 по 24.12.2013 шляхом підписання видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 а.с. 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56) на загальну суму 462005,89 грн., у тому числі ПДВ - 77000,98 грн.

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ТОВ "Вербена-Н" виписано податкові накладні від 21.011.2013 № 20054 на загальну суму 31727,52 грн., у тому числі ПДВ - 5287,92 грн.; від 21.011.2013 № 20021 на загальну суму 32877,4 грн., у тому числі ПДВ - 5479,57 грн.; від 29.011.2013 № 28005 на загальну суму 93801,12 грн., у тому числі ПДВ - 15633,52 грн.; від 23.012.2013 № 22004 на загальну суму 91413,4 грн., у тому числі ПДВ - 15235,57 грн.; від 24.012.2013 № 23003 на загальну суму 99490,19 грн., у тому числі ПДВ - 16581,69 грн.; від 24.012.2013 № 23002 на загальну суму 112696,26 грн., у тому числі ПДВ - 18782,71 грн. (т. 2 а.с. 57, 58, 59, 60, 61, 62).

Під час перевірки контролюючим органом також виявлено, що у серпні 2014 року позивачем укладено з Приватним підприємством "ТК "Асторія" договір поставки від 18.08.2014 № А-18/08/14, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу продукцію за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у додатках до вказаного договору, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

На виконання умов наведеного вище договору, ПП "ТК "Асторія" протягом серпня-вересня 2014 року поставило позивачу товар - кожухи, конуси та плити, прийняття якого позивачем проводилось у вказаний період шляхом підписання видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 а.с. 6, 7, 8) на загальну суму 475086,00 грн., у тому числі ПДВ - 79181,01 грн.

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ПП "ТК "Асторія" виписано податкові накладні від 19.08.2014 № 133 на загальну суму 135556,00 грн., у тому числі ПДВ - 22592,67 грн.; від 19.08.2014 № 134 на загальну суму 132400,00 грн., у тому числі ПДВ - 22066,67 грн.; від 11.09.2014 № 89 на загальну суму 207130,00 грн., у тому числі ПДВ - 34521,67 грн. (т. 2 а.с. 9, 10, 11).

Органом доходів і зборів під час контролюючого заходу також встановлено, що протягом листопада-грудня 2013 року на підставі оформлених між Приватним підприємством "Олвітехно" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ МОБІЛ ПЕРЕРОБКА ПЛЮС" видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 4 а.с. 5-16) позивач отримав від контрагента товар - стакани захисні, барабани конвеєрні, плити распорні, гайки, кільця бронзові, подпятники та клини плит, тощо на загальну суму 90972,00 грн., у тому числі ПДВ - 15162,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки, договір, на підставі якого між ПП "Олвітехно" та позивачем відбувались господарські правовідносини, до перевірки наданий не був. Разом з тим, матеріали справи містять копію договору поставки товару від 06.11.2013 № 06-11, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу товар за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у додатках до вказаного договору, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість. За поясненнями представника позивача копія вказаного договору була надана до Вишгородської ОДПІ під час подання заперечень на акт перевірки.

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ПП "Олвітехно" виписано податкові накладні від 06.011.2013 № 24 на загальну суму 6360 грн., у тому числі ПДВ - 1325,00 грн.; від 07.11.2013 № 29 на загальну суму 8712,00 грн., у тому числі ПДВ - 1452,00 грн.; від 13.11.2013 № 38 на загальну суму 8760,00 грн., у тому числі ПДВ - 1460,00 грн.; від 19.11.2013 № 60 на загальну суму 9360,00 грн., у тому числі ПДВ - 1560,00 грн.; від 20.11.2013 № 66 на загальну суму 6780,00 грн., у тому числі ПДВ - 1130,00 грн.; від 21.11.2013 № 67 на загальну суму 12582,00 грн., у тому числі ПДВ - 2097,00 грн.; від 26.11.2013 № 94 на загальну суму 7056,00 грн., у тому числі ПДВ - 1176,00 грн.; від 04.12.2013 № 15 на загальну суму 12570,00 грн., у тому числі ПДВ - 2095,00 грн.; від 06.12.2013 № 25 на загальну суму 11532,00 грн., у тому числі ПДВ - 1922,00 грн.; від 17.12.2013 № 77 на загальну суму 7260,00 грн., у тому числі ПДВ - 1210,00 грн. (т. 4 а.с. 27-37).

Як вже зазначалось, під час перевірки посадовими особами відповідача було встановлено наявність математичної помилки при складанні контрагентом позивача податкової накладної від 06.11.2013 № 24, а саме - зазначення суми податку на додану вартість у розмірі 1325,00 грн. замість обчисленої за основною ставкою (20 відсотків) суми податку на додану вартість у розмірі 1060,00 грн., що є порушенням Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 та не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Контролюючим органом також виявлено, що у листопаді 2014 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецконсалт" договір поставки від 05.11.2014 № СП-5/11/14, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу продукцію за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у додатках до вказаного договору, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

На виконання умов наведеного вище договору, ТОВ "Спецконсалт" у листопаді 2014 року поставило позивачу редуктор привода конвеєра та конвеєрну стрічку, прийняття яких позивачем оформлено шляхом підписання видаткової накладної від 06.11.2014 № 637 на загальну суму на загальну суму 100620,00 грн., у тому числі ПДВ - 16770,00 грн. (т. 4 а.с. 68-69).

За результатом виконання наведеного вище правочину ТОВ "Спецконсалт" виписано податкову накладну від 06.011.2014 № 37 на загальну суму 100620,00 грн., у тому числі ПДВ - 16770 грн. (т. 4 а.с. 71).

Крім того, під час контролюючого заходу податковим органом встановлено, що у березні 2014 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Леонікс Плюс" договір поставки від 03.03.2014 № 200, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання виготовити та поставити позивачу продукцію за якісними та кількісними характеристиками, узгодженими сторонами у специфікації, яка є додатком до вказаного договору, а позивач зобов'язався прийняти вказану продукцію та оплатити її вартість.

На виконання умов наведеного вище договору, ТОВ "Леонікс Плюс" протягом квітня-червня 2014 року поставило позивачу товар - стрічку конвеєрну та електродвигун, прийняття якого позивачем проводилось у вказаний період шляхом підписання видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 3 а.с. 36, 37) на загальну суму 134852,04 грн., у тому числі ПДВ - 22475,34 грн.

Крім того, у вересні 2014 року на підставі виписаних контрагентом позивача рахунків-фактур від 04.08.2014 № 14-179 та 05.08.2014 № 14-183 позивачем були придбані у ТОВ "Леонікс Плюс" послуги з ремонту якоря електродвигуна та зварювального трансформатора, за результатами надання яких між сторонами складено та підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.08.2014 № 14-179 на загальну суму 8172,00 грн., у тому числі ПДВ - 1362,00 грн. та від 08.08.2014 № 14-183 на загальну суму 7566,00 грн., у тому числі ПДВ - 1261,00 грн. (т. 3 а.с. 39, 40).

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ТОВ "Леонікс Плюс" виписано податкові накладні від 28.04.2014 № 224 на загальну суму 36345,24 грн., у тому числі ПДВ - 6057,54 грн.; від 28.05.2014 № 206 на загальну суму 42750,00 грн., у тому числі ПДВ - 7125,00 грн.; від 16.06.2014 № 83 на загальну суму 55756,80 грн., у тому числі ПДВ - 9292,80 грн.; від 06.08.2014 № 42 на загальну суму 8172,00 грн., у тому числі ПДВ - 1362,00 грн.; від 08.08.2014 № 54 на загальну суму 7566,00 грн., у тому числі ПДВ - 1261,00 грн. (т. 3 а.с. 41-45).

Як виявлено під час проведення перевірки, у листопаді 2014 року позивачем укладено з Приватним підприємством "Стрікс" договір поставки від 24.11.2014 № С-24/11/14, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу продукцію за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у додатках до вказаного договору, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

На виконання умов наведеного вище договору, ПП "Стрікс" протягом листопада 2014 року поставило позивачу товар - кільця, поршні, барабани, конуси, підпятник, гільзу поршня, плити, редуктор, втулку, стрічку конвеєрну, тощо.

Прийняття позивачем товарів у його контрагента проводилось у вказаний період шляхом підписання видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 4 а.с. 77-80) на загальну суму на загальну суму 500043,00 грн., у тому числі ПДВ - 83340,50 грн.

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ПП "Стрікс" виписано податкові накладні від 25.011.2014 № 192 на загальну суму 101811,00 грн., у тому числі ПДВ - 16968,50 грн.; від 25.011.2014 № 193 на загальну суму 133080,00 грн., у тому числі ПДВ - 22180,00 грн.; від 26.011.2014 № 204 на загальну суму 169728,00 грн., у тому числі ПДВ - 28288,00 грн.; від 26.011.2014 № 205 на загальну суму 95424,00 грн., у тому числі ПДВ - 15904,00 грн. (т. 4 а.с. 85-88).

Крім того, під час контролюючого заходу податковим органом встановлено, що у жовтні 2014 року позивачем укладено з Приватним підприємством "Торгівельна компанія "Амада" договір поставки від 30.10.2014 № АМ-30/10/14, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу продукцію за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у додатках до вказаного договору, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

На виконання умов наведеного вище договору, ПП "ТК "Амада" протягом жовтня-листопада 2014 року поставило позивачу товар - електровібратор живильника, стрічку конвеєрну, поршень гідроциліндра, ківш опорний, прийняття якого позивачем оформлено шляхом підписання видаткових накладних від 31.10.2014 № 1065 та 28.11.2014 № 1929 на загальну суму 251775,00 грн., у тому числі ПДВ - 41962,50 грн. (т. 2 а.с.27, 28, 29).

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ПП "ТК "Амада" виписано податкові накладні від 28.11.2014 № 228 на загальну суму 61545,00 грн., у тому числі ПДВ - 10257,50 грн. та від 31.10.2014 № 311 на загальну суму 190230,00 грн., у тому числі ПДВ - 31705,00 грн. (т. 2 а.с. 31, 32).

Під час контролюючого заходу територіальним органом доходів і зборів також встановлено, що у серпні 2014 року позивачем укладено з Приватним підприємством "Сіті-М Торг" договір поставки від 18.08.2014 № СМ-18/08/14, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу продукцію за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у додатках до вказаного договору, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

Прийняття позивачем товарів у його контрагента проводилось у серпні-вересні 2014 року шляхом підписання видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 4 а.с. 93-101) на загальну суму 521839,00 грн., у тому числі ПДВ - 86973,16 грн.

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ПП "Сіті-М Торг" виписано податкові накладні від 19.08.2014 № 133 на загальну суму 74571,00 грн., у тому числі ПДВ - 12428,50 грн.; від 19.08.2014 № 140 на загальну суму 57473,00 грн., у тому числі ПДВ - 9578,83 грн.; від 11.09.2014 № 89 на загальну суму 117870,00 грн., у тому числі ПДВ - 19645,00 грн.; від 17.09.2014 № 133 на загальну суму 166605,00 грн., у тому числі ПДВ - 27767,50 грн.; від 22.09.2014 № 156 на загальну суму 45750,00 грн., у тому числі ПДВ - 7625,00 грн.; від 22.09.2014 № 167 на загальну суму 59570,00 грн., у тому числі ПДВ - 9928,33 грн. (т. 4 а.с. 107, 108, 109, 110).

Контролюючим органом також виявлено, що у грудні 2014 року позивачем укладено з Приватним підприємством "ТК "Крокус" договір поставки від 08.12.2014 № К-8/12/14, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу продукцію за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у додатках до вказаного договору, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

На виконання умов наведеного вище договору, ПП "ТК "Крокус" протягом грудня 2014 року - січня 2015 року поставило позивачу товар - корпус кожуха, плити, кожух, барабани конвеєрні, сита гумові, листи, конвеєрну стрічку, захисні втулки, ексцентрик, арматуру, прийняття якого позивачем оформлено шляхом підписання видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, (т. 3 а.с. 6, 8, 10, 12, 14, 16) на загальну суму 624714,00 грн., у тому числі ПДВ - 104119,00 грн.

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед ПП "ТК "Крокус" виписано податкові накладні від 8.012.2014 № 76 на загальну суму 135615,00 грн., у тому числі ПДВ - 22602,50 грн.; від 8.012.2014 № 77 на загальну суму 68190,00 грн., у тому числі ПДВ - 11365,00 грн.; від 8.012.2014 № 78 на загальну суму 119265,00 грн., у тому числі ПДВ - 19877,50 грн.; від 27.01.2015 № 225 на загальну суму 97914,00 грн., у тому числі ПДВ - 16319,00 грн.; від 27.01.2015 № 226 на загальну суму 103494,00 грн., у тому числі ПДВ - 17249,00 грн.; від 27.01.2015 № 227 на загальну суму 100236,00 грн., у тому числі ПДВ - 16706,00 грн. (т. 3 а.с. 18-23).

Також під час проведення перевірки виявлено, що у серпні 2014 року позивачем укладено з Приватним підприємством "Ексида" договір поставки від 18.08.2014 № Е-16/09/14, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу продукцію за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у додатках до вказаного договору, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

На виконання умов наведеного вище договору, ПП "Ексида" протягом вересня, жовтня та грудня 2014 року поставило позивачу товар - сита поліуретанові та гумові, підпятник бронзовний, кожух, конвеєрну стрічку, ексцентрик, втулки, плити, броні бокові, тощо, прийняття якого позивачем оформлено шляхом підписання видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, (т. 2 а.с. 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 160, 162) на загальну суму 1252259,00 грн., у тому числі ПДВ - 208709,83 грн.

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ПП "Ексида" виписано податкові накладні від 17.09.2014 № 133 на загальну суму 163395,00 грн., у тому числі ПДВ - 27232,50 грн.; від 23.09.2014 № 178 на загальну суму 114680,00 грн., у тому числі ПДВ - 19113,33 грн.; від 20.010.2014 № 163 на загальну суму 172410,00 грн., у тому числі ПДВ - 28735,00 грн.; від 28.010.2014 № 249 на загальну суму 96300,00 грн., у тому числі ПДВ - 16050 грн.; від 28.010.2014 № 250 на загальну суму 151905,00 грн., у тому числі ПДВ - 25317,50 грн.; від 19.012.2014 № 211 на загальну суму 137958,00 грн., у тому числі ПДВ - 22993,00 грн.; від 19.012.2014 № 212 на загальну суму 114372,00 грн., у тому числі ПДВ - 19062,00 грн.; від 22.012.2014 № 226 на загальну суму 97419,00 грн., у тому числі ПДВ - 16236,50 грн.; від 22.012.2014 № 227 на загальну суму 100830,00 грн., у тому числі ПДВ - 16805,00 грн.; від 22.012.2014 № 228 на загальну суму 102990,00 грн., у тому числі ПДВ - 17165,00 грн. (т. 2 а.с. 163-172).

Під час перевірки контролюючим органом також встановлено, що у листопаді 2014 року позивачем укладено з Приватним підприємством "Пандора-2013" договір поставки від 13.11.2014 № П-13/11/14, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу продукцію за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у додатках до вказаного договору, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

На виконання умов наведеного вище договору, ПП "Пандора-2013" протягом листопада 2014 року поставило позивачу товар - плити, підшипники, радіатор, броні футеровочні, прийняття якого позивачем проводилось у вказаний період шляхом підписання видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 4 а.с. 46, 48, 50, 52) на загальну суму 474447,00 грн., у тому числі ПДВ - 79074,50 грн.

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ПП "Пандора-2013" виписано податкові накладні від 14.11.2014 № 108 на загальну суму 119040,00 грн., у тому числі ПДВ - 19840,00 грн.; від 14.11.2014 № 109 на загальну суму 112680,00 грн., у тому числі ПДВ - 18780,00 грн.; від 21.11.2014 № 168 на загальну суму 114180,00 грн., у тому числі ПДВ - 19030,00 грн.; від 21.11.2014 № 168 на загальну суму 128547,00 грн., у тому числі ПДВ - 21424,50 грн. (т. 4 а.с. 58, 59, 60, 61).

Як виявлено під час проведення перевірки, у лютому та березні 2014 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лейтер Плюс" договори поставки від 03.02.2014 № 190 та 03.03.2014 № 200, відповідно до умов яких контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання виготовити та поставити позивачу товар за якісними та кількісними характеристиками, узгодженими сторонами у додатках до договорів, що є їх невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товари та оплатити їх вартість.

На виконання умов наведених вище договорів, ТОВ "Лейтер Плюс" протягом лютого-жовтня 2014 року поставило позивачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 340368,00 грн., у тому числі ПДВ - 56728,00 грн., прийняття яких позивачем проводилось у вказаний період шляхом підписання видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 3 а.с. 79-112).

Крім того, у квітні та вересні 2014 року на підставі виписаних контрагентом позивача рахунків-фактур позивачем були придбані у ТОВ "Лейтер Плюс" послуги з механічної обробки деталей, за результатами надання яких між сторонами складено та підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.04.2014 № 272 на загальну суму 5766,00 грн., у тому числі ПДВ - 961,00 грн. та від 05.09.2014 № 392 на загальну суму 6786,00 грн., у тому числі ПДВ - 1131,00 грн. (т. 3 а.с. 113, 114).

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ТОВ "Лейтер Плюс" виписано податкові накладні від 13.02.2014 № 13 на загальну суму 7050,00 грн., у тому числі ПДВ - 1175,00 грн.; від 27.02.2014 № 30 на загальну суму 6930,00 грн., у тому числі ПДВ - 1155,00 грн.; від 12.03.2014 № 45 на загальну суму 7650,00 грн., у тому числі ПДВ - 1275,00 грн.; від 07.04.2014 № 30 на загальну суму 5766,00 грн., у тому числі ПДВ - 961,00 грн.; від 14.04.2014 № 66 на загальну суму 6756,00 грн., у тому числі ПДВ - 1126,00 грн.; від 28.04.2014 № 108 на загальну суму 11466,00 грн., у тому числі ПДВ - 1911,00 грн.; від 12.05.2014 № 47 на загальну суму 19770,00 грн., у тому числі ПДВ - 3295,00 грн.; від 29.05.2014 № 131 на загальну суму 11760,00 грн., у тому числі ПДВ - 1960,00 грн.; від 04.06.2014 № 24 на загальну суму 16758,00 грн., у тому числі ПДВ - 2793,00 грн.; від 23.06.2014 № 91 на загальну суму 11256,00 грн., у тому числі ПДВ - 1876,00 грн.; від 01.07.2014 № 1 на загальну суму 9180,00 грн., у тому числі ПДВ - 1530,00 грн.; від 03.07.2014 № 17 на загальну суму 11550,00 грн., у тому числі ПДВ - 1925,00 грн.; від 07.07.2014 № 32 на загальну суму 23760,00 грн., у тому числі ПДВ - 3960,00 грн.; від 14.07.2014 № 52 на загальну суму 16560,00 грн., у тому числі ПДВ - 2760,00 грн.; від 23.07.2014 № 130 на загальну суму 9762,00 грн., у тому числі ПДВ - 1627,00 грн.; від 30.07.2014 № 221 на загальну суму 17760,00 грн., у тому числі ПДВ - 2960,00 грн.; від 11.08.2017 № 58 на загальну суму 10776,00 грн., у тому числі ПДВ - 1796,00 грн.; від 04.08.2014 № 11 на загальну суму 8646,00 грн., у тому числі ПДВ - 1441,00 грн.; від 13.08.2014 № 78 на загальну суму 8760,00 грн., у тому числі ПДВ - 1460,00 грн.; від 20.08.2014 № 117 на загальну суму 7770,00 грн., у тому числі ПДВ - 1295,00 грн.; від 20.08.2014 № 116 на загальну суму 5496,00 грн., у тому числі ПДВ - 916,00 грн.; від 26.08.2014 № 167 на загальну суму 19104,00 грн., у тому числі ПДВ - 3184,00 грн.; від 01.09.2014 № 3 на загальну суму 8520,00 грн., у тому числі ПДВ - 1420,00 грн.; від 05.09.2014 № 36 на загальну суму 7686,00 грн., у тому числі ПДВ - 1281,00 грн.; від 05.09.2014 № 35 на загальну суму 6786,00 грн., у тому числі ПДВ - 1131,00 грн.; від 10.09.2014 № 70 на загальну суму 9150,00 грн., у тому числі ПДВ - 1525,00 грн.; від 12.09.2014 № 84 на загальну суму 14556,00 грн., у тому числі ПДВ - 2426,00 грн.; від 30.09.2014 № 249 на загальну суму 10740,00 грн., у тому числі ПДВ - 1790,00 грн.; від 01.10.2014 № 1 на загальну суму 9216,00 грн., у тому числі ПДВ - 1536,00 грн.; від 08.10.2014 № 70 на загальну суму 14820,00 грн., у тому числі ПДВ - 2470,00 грн.; від 31.10.2014 № 25 на загальну суму 17160,00 грн., у тому числі ПДВ - 2860,00 грн. (т. 3 а.с. 115-135).

Під час контролюючого заходу територіальним органом доходів і зборів також встановлено, що у квітні 2015 року позивачем укладено з Приватним підприємством "Діоніс-Групп" договір поставки від 16.04.2015 № ДГ-16/4/15, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу продукцію за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у додатках до вказаного договору, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

Прийняття позивачем товарів у його контрагента проводилось у квітні 2015 року шляхом підписання видаткових накладних на загальну суму 301179,96 грн., у тому числі ПДВ - 50196,66 грн., копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 а.с. 121, 123, 125).

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ПП "Діоніс-Групп" виписано податкові накладні від 17.04.2015 № 169 на загальну суму 83550,00 грн., у тому числі ПДВ - 13925,00 грн.; від 17.04.2015 № 170 на загальну суму 94361,76 грн., у тому числі ПДВ - 15726,96 грн.; від 17.04.2015 № 171 на загальну суму 123268,20 грн., у тому числі ПДВ - 20544,70 грн. (т. 2 а.с. 126, 127, 128).

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що у лютому 2015 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс Про" договір поставки від 23.02.2015 № ЛП-23/02/15, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу продукцію за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у додатках до вказаного договору, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

На виконання умов наведеного вище договору, ТОВ "Лекс Про" протягом лютого, травня та грудня 2015 року поставило позивачу товар - арматуру, сита гумові модульні, барабан конвеєрний, броні футеровочні, тощо, прийняття якого позивачем проводилось у вказаний період шляхом підписання видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 3 а.с. 56, 57, 58, 59) на загальну суму 736120,08 грн., у тому числі ПДВ - 122686,68 грн.

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ТОВ "Лекс Про" виписано податкові накладні від 24.02.2015 № 225 на загальну суму 125483,64 грн., у тому числі ПДВ - 20913,94 грн.; від 24.02.2015 № 226 на загальну суму 129988,44 грн., у тому числі ПДВ - 21664,74 грн.; від 21.05.2015 № 169 на загальну суму 121692,00 грн., у тому числі ПДВ - 20282,00 грн.; від 21.05.2015 № 170 на загальну суму 158538,00 грн., у тому числі ПДВ - 26423,00 грн.; від 14.12.2015 № 117 на загальну суму 200418,00 грн., у тому числі ПДВ - 33403,00 грн. (т. 3 а.с. 61-65).

Крім того, як встановлено територіальним органом доходів і зборів під час проведення контролюючого заходу, у квітні 2015 року позивачем укладено з Приватним підприємством "Гермес-Систем" договір поставки від 08.04.2015 № ГС-8/4/15, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу продукцію за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у додатках до вказаного договору, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

На виконання умов наведеного вище договору, ПП "Гермес-Систем" протягом квітня-травня 2015 року поставило позивачу товар - кільце бронзове, редуктор конвеєрний, вал приводу дробілки, шестерню вінцеву, гільзи поршня, тощо, прийняття якого позивачем оформлено шляхом підписання видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, (т. 2 а.с. 75, 78, 80, 82,84, 86, 88, 89) на загальну суму 1004113,62 грн., у тому числі ПДВ - 167352,27 грн.

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ПП "Гермес-Систем" виписано податкові накладні від 09.04.2015 № 86 на загальну суму 70239,00 грн., у тому числі ПДВ - 11706,50 грн.; від 09.04.2015 № 87 на загальну суму 100605,00 грн., у тому числі ПДВ - 16767,50 грн.; від 09.04.2015 № 88 на загальну суму 130167,00 грн., у тому числі ПДВ - 21694,50 грн.; від 21.04.2015 № 196 на загальну суму 142291,50 грн., у тому числі ПДВ - 23715,25 грн.; від 21.04.2015 № 197 на загальну суму 108555,12 грн., у тому числі ПДВ - 18092,52 грн.; від 26.05.2015 № 225 на загальну суму 150822,00 грн., у тому числі ПДВ - 25137,00 грн.; від 27.05.2015 № 239 на загальну суму 130605,00 грн., у тому числі ПДВ - 21767,50 грн.; від 28.05.2015 № 253 на загальну суму 170829,00 грн., у тому числі ПДВ - 28471,50 грн. (т. 2 а.с. 91-97).

Оплату за придбані у ТОВ "Вербена-Н", ПП "ТК "Асторія", ПП "Олвітехно", ТОВ "Спецконсалт", ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "Стрікс", ПП "ТК "Амада", ПП "Сіті-М Торг", ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп", ТОВ "Лекс Про" та ПП "Гермес-Систем" товарно-матеріальні цінності, виконані контрагентами роботи та надані послуги здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента позивача, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок (т. 2 а.с. 12, 33, 63, 64, 105, 106, 107, 108, 109, 129, 173, 174, 175, т.3 а.с. 23, 24, 25, 46, 47, 48, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181, 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192, 193, т. 4 а.с. 38, 39, 40, 41, 62, 88, 111, 112).

Суму податку на додану вартість за складеними його контрагентами податковими накладними, а також витрати понесені позивачем на придбання наведених вище товарів та наданих послуг (виконаних робіт) включено позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідні періоди 2013-2015 років та віднесено до складу витрат, що враховуються під час обчислення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за ІІІ - ІV квартали 2013 року, 2014 та 2015 роки.

За поясненнями представника позивача, наведені вище товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги замовлялись підприємством з метою виконання власних господарських зобов'язань при здійсненні його статутної діяльності, пов'язаної з добуванням корисних копалин та розроблення кар'єрів, добуванням декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.

Як зазначає представник позивача, товари, отримані від ТОВ "Вербена-Н", ПП "ТК "Асторія", ПП "Олвітехно", ТОВ "Спецконсалт", ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "Стрікс", ПП "ТК "Амада", ПП "Сіті-М Торг", ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп", ТОВ "Лекс Про" та ПП "Гермес-Систем" на підставі укладених з ними господарських договорів, а саме - кожухи, конуси, плити, стакани захисні, барабани конвеєрні, плити распорні, гайки, кільця бронзові, подпятники та клини плит, редуктор привода конвеєра, конвеєрну стрічку, електродвигуни, поршні, барабани, редуктори, втулки, електровібратор живильника, ковші опорний, сита поліуретанові та гумові, листи, ексцентрики, броні бокові та футеровочні, радіатори, арматуру тощо придбавались з метою поповнення складських запасів ремонтних комплектуючих для дробильно-сортувальних комплексів, що використовуються підприємством під час господарської діяльності, а також використання таких комплектуючих під час оперативно-технічного обслуговування вказаного технологічного обладнання, його поточного та капітального ремонтів.

З метою доведеності суду обставин, що свідчать про наявність зв'язку між фактом отримання позивачем товарів, робіт та послуг із його господарською діяльністю, представником позивача подано суду копії контрактів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ МОБІЛ ПЕРЕРОБКА ПЛЮС" з Акціонерним товариством "ALTA" (Чеська Республіка), відповідно до умов яких останнє зобов'язалось передати у власність позивача щокову дробилку первинного дроблення DCJ 1021 та інше технологічне обладнання - первинне дробильне обладнання, вторинне дробильне обладнання, сортувальне обладнання, вирівнююче бункерне обладнання, систему управління та комплект електрообладнання, комплект ленточних конвеєрів, а також забезпечити для позивача монтаж та введення в експлуатацію наведеного технологічного обладнання. До вказаних договорів представником позивача приєднано додаткові угоди до них, додатки у вигляді технологічної специфікації обладнання, рахунки-фактури, акти здійснення монтажу та введення в експлуатацію дробильно-сортувальної лінії, акт виконаних робіт щодо гарантійної наладки дробильно-сортувальної лінії, декларації відповідності технологічного обладнання технічним регламентам з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також митні декларації, які підтверджують ввезення вищенаведеного технологічного обладнання на митну територію України.

Про наявність у позивача упродовж періоду що перевірявся контролюючим органом гірничого обладнання свідчать також надані суду копії договору оренди технологічної площадки від 03.06.2014 № ПК-8п/14 та договору оренди технологічного обладнання від 01.11.2013 № ПК-17о/13, а також актів приймання-передачі відповідних об'єктів оренди, на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ МОБІЛ ПЕРЕРОБКА ПЛЮС" отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр" у строкове платне користування технологічну бетонну площадку розташовану за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Плисецьке, Гранітний кар'єр, та технологічне обладнання у вигляді дробильно-сортувального заводу по переробці каміння потужністю 250 т/г (у комплектації згідно технічного паспорту № 05/12/045 "Комплекс технологічного обладнання у вигляді технологічної лінії у напівмобільному виконанні по переробці каменю").

На підтвердження обставин, що свідчать про отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Вербена-Н", ПП "ТК "Асторія", ПП "Олвітехно", ТОВ "Спецконсалт", ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "Стрікс", ПП "ТК "Амада", ПП "Сіті-М Торг", ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп", ТОВ "Лекс Про" та ПП "Гермес-Систем" представником позивача подано суду належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних, бухгалтерські довідки, оборотно-сальдові відомості по рахунку № 631 щодо стану розрахунків з постачальниками за відповідні періоди, протягом яких відбувались господарські відносини.

Про використання з метою ремонту та обслуговування технологічного обладнання (яке перебуває у власності та тимчасовому користуванні позивача) отриманих від його контрагентів товарно-матеріальних цінностей, що складають запас ремонтних комплектуючих, свідчать наявні у матеріалах справи копії актів списання товарів, відомості про товари на складах, оборотно-сальдові відомості по рахунку № 207 щодо виробничих запасів запасних частин, копія договору про надання послуг з оперативно-технічного обслуговування технологічного обладнання від 01.11.2013 № О-13/11 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр" та складені на його виконання прейскуранти робіт, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з додатками до них у вигляді переліку запасних частин і матеріалів використаних підрядником в ході ремонтних робіт.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпунктів 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпунктів 14.1.165, 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість належать до загальнодержавних податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до норм розділів ІІІ та V цього Кодексу.

Згідно з приписами підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 розділу ІІІ Податкового кодексу України, платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування цим податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу (в редакції Податкового кодексу України, що була чинною до 01.01.2015), якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У свою чергу, пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 (яка набрала чинності з 01.01.2015) встановлено, що для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, застосовується з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від'ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних періодів, що припадають на 2012-2014 роки або зменшує фінансовий результат до оподаткування звітних (податкових) періодів, починаючи з 2015 року до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У свою чергу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Таким чином, понесені підприємством витрати, у разі їх відображення у належним чином оформлених первинних (розрахункових, платіжних та інших) документах, можуть бути віднесені до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; 2) або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною до 01.01.2015) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

У свою чергу, Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 (яка набрала чинності з 01.01.2015) визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (абзац 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, що була чинною до 01.01.2015).

Слід також зазначити, що в силу приписів пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 (який набрав чинності з 17.12.2011 та діяв до 28.02.2014), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 1 даного Порядку.

Цим же пунктом передбачено, що податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто, у даному випадку - юридична особа, що отримала свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Аналогічні положення щодо порядку заповнення податкової накладної, встановлено також пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 (набрав чинності з 01.03.2014 та діяв до 30.11.2014), та пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 (набрав чинності з 01.12.2014 та діяв до 31.03.2016).

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: 1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); 2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; 3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; 4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; 5) наявності у покупця належним чином оформленої податкової накладної.

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт постачання з боку ТОВ "Вербена-Н", ПП "ТК "Асторія", ПП "Олвітехно", ТОВ "Спецконсалт", ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "Стрікс", ПП "ТК "Амада", ПП "Сіті-М Торг", ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп", ТОВ "Лекс Про" та ПП "Гермес-Систем" на користь позивача товарів, виконання робіт, надання послуг підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; складені сторонами правочинів первинні документи містять повну інформацію про поставлені товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, їх кількісне та вартісне вираження; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними; обмежень, визначених статтею 139 та пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що не дають позивачу права на формування витрат для зменшення його доходу в цілях оподаткування податком на прибуток підприємств та включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, контролюючим органом не наведено.

У період виконання ТОВ "Вербена-Н", ПП "ТК "Асторія", ПП "Олвітехно", ТОВ "Спецконсалт", ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "Стрікс", ПП "ТК "Амада", ПП "Сіті-М Торг", ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп", ТОВ "Лекс Про" та ПП "Гермес-Систем" господарських зобов'язань перед позивачем вказані юридичні особи були зареєстровані у встановленому законом порядку платниками податку на додану вартість, тобто не були позбавлені права на складання податкових накладних за результатами здійснення господарських операцій з постачання товарів (робіт, послуг).

У свою чергу, з урахуванням видів діяльності позивача за КВЕД (добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, н. в. і. у.; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії), досліджені судом первинні документи фінансового та податкового обліку позивача у сукупності свідчать про використання позивачем отриманих від ТОВ "Вербена-Н", ПП "ТК "Асторія", ПП "Олвітехно", ТОВ "Спецконсалт", ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "Стрікс", ПП "ТК "Амада", ПП "Сіті-М Торг", ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп", ТОВ "Лекс Про" та ПП "Гермес-Систем" матеріальних активів, робіт та послуг у власній господарській діяльності, що у свою чергу підтверджує реальність виконання наведених вище операцій.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наявність у контролюючого органу під час перевірки платника податків певної інформації про господарську діяльність його контрагентів, одержаної від інших контролюючих органів чи з інформаційних систем органів доходів і зборів, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не слугує беззаперечним доказом невиконання сторонами правочину власних господарських зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг).

Водночас, з дослідженого судом акта перевірки вбачається, що відповідачем в дійсності факт отримання позивачем від ТОВ "Вербена-Н", ПП "ТК "Асторія", ПП "Олвітехно", ТОВ "Спецконсалт", ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "Стрікс", ПП "ТК "Амада", ПП "Сіті-М Торг", ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп", ТОВ "Лекс Про" та ПП "Гермес-Систем" товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг та обставини їх використання у господарській діяльності не перевірялись, безпосередньо аналіз поданих фінансово-господарських документів не здійснювався, а в актах лише відтворено отриману від інших контролюючих органів податкову інформацію стосовно господарської діяльності контрагентів позивача, що ґрунтується на суб'єктивних думках та припущеннях посадових осіб контролюючого органу.

Так, відомості стосовно відсутності у контрагентів позивача достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів не можуть однозначно свідчити про невиконання цими суб'єктами договірних зобов'язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказані юридичні особи не були позбавлені права укладати з іншими суб'єктами господарювання субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності.

Суд також звертає увагу на те, що товарно-транспортна накладна не є документом первинного податкового обліку, що фіксує факт здійснення господарських операцій, а відтак її відсутність під час проведення контролюючого заходу, або відсутність у ній певних відомостей, зокрема, щодо місцезнаходження вантажовідправника та вантажоодержувача, номеру посвідчення водія, повної інформації про вантажно-розвантажувальні операції за наявності інших первинних документів (видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, податкових накладних, тощо), які містять повну інформацію про товари (послуги), їх кількісне та вартісне вираження, не слугує беззаперечним доказом, що спростовує товарність операцій позивача і його контрагентів.

Крім того, сертифікати відповідності та свідоцтва про визнання відповідності слугують виключно для надання інформації про якість продукції, проте не є документами первинного податкового обліку, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Доводи представника відповідача стосовно недійсності всіх угод та інших документів, складених позивачем та його контрагентами - ТОВ "Вербена-Н", ПП "Олвітехно", ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "Ідеал Маркетинг" (стара назва ПП "ТК "Амада"), ПП "УкрФітнес" (стара назва ПП "Сіті-М Торг"), ТОВ "Лейтер Плюс" з огляду на анулювання, відповідно 04.04.2014, 19.02.2014, 04.09.2014, 06.05.2015, 27.03.2015 та 17.03.2015 свідоцтв про реєстрацію вказаних юридичних осіб платниками податку на додану вартість не приймаються судом до уваги, оскільки подальше анулювання наведених свідоцтв не позбавляє правового значення виданих за господарськими операціями податкових накладних та не тягне за собою недійсність правочинів та інших первинних документів, складених на їх виконання.

Крім того, суд зважає на приписи частини першої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції чинній на момент здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами), якими встановлено, що відомості про юридичну особу, у тому числі стосовно її місцезнаходження, включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Жодних обставин, які свідчать про те, що стосовно ПП "Олвітехно", ТОВ "Спецконсалт", ПП "Сіті-М Торг", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Леонікс Плюс" та ПП "ТК "Амада" (станом на момент виконання правочинів з позивачем) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були внесені відомості стосовно їх відсутності за місцезнаходженням або про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, представником відповідача суду не наведено.

Суд також зважає на приписи статті 62 Конституції України, відповідно до яких вина особи у вчиненні злочину повинна бути підтверджена обвинувальним вироком суду.

На момент розгляду справи обвинувальний вирок, який би зафіксував вину посадових осіб Приватного підприємства "Мегаджоб" (яке під час здійснення господарських операцій з позивачем мало назву Приватне підприємство "ТК "Асторія") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Леонікс Плюс" у здійсненні фіктивного підприємництва, відсутній.

Слід також зазначити, що у разі виявлення розбіжностей між даними податкових зобов'язань та податкового кредиту суб'єктів господарювання, що перебувають у господарських відносинах, чинним податковим законодавством України надано право платникам податків перевірити власні податкові зобов'язання, їх арифметичний підрахунок, реквізити первинних документів податкового обліку та виправити помилки у разі їх наявності.

Разом з тим, допущення одним суб'єктом господарювання помилок у ході складання податкової звітності, не позбавляє його контрагента права на формування податкового кредиту за проведеною господарською операцією.

Суд звертає увагу на те, що в силу приписів статті 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на принципах невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Разом з тим, обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Так, позивач, в силу покладеного на нього обов'язку сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, вступає у відповідні податкові правовідносини з державою та не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на контролюючі органи, а отже не володіє інформацією відносно виконання контрагентом власних податкових зобов'язань перед бюджетом, та, як наслідок, не може зазнавати негативних наслідків у зв'язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, нарахування позивачем податкового зобов'язання та визначення ним сум податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової процедури його контрагентом.

При вирішенні даної справи суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері. У зв'язку із цим презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди у спосіб повернення (заліку) або відшкодування податку з бюджету, є економічно виправданими, якщо таким платником податків під час декларування власних податкових зобов'язань перед бюджетом дотримано вимоги податкового законодавства України.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд також враховує приписи абзацу п'ятого пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Жодних доказів того, що за наслідками контрольно-перевірочних заходів, які були проведені територіальними органами доходів і зборів щодо контрагентів позивача, підприємствам ТОВ "Вербена-Н", ПП "ТК "Асторія", ПП "Олвітехно", ТОВ "Спецконсалт", ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "Стрікс", ПП "ТК "Амада", ПП "Сіті-М Торг", ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп", ТОВ "Лекс Про" та ПП "Гермес-Систем" були надіслані (вручені) податкові повідомлення-рішення, представником відповідача суду не надано.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що твердження контролюючого органу про відсутність факту постачання товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт та надання послуг позивачу ТОВ "Вербена-Н", ПП "ТК "Асторія", ПП "Олвітехно", ТОВ "Спецконсалт", ТОВ "Леонікс Плюс", ПП "Стрікс", ПП "ТК "Амада", ПП "Сіті-М Торг", ПП "ТК "Крокус", ПП "Ексида", ПП "Пандора-2013", ТОВ "Лейтер Плюс", ПП "Діоніс-Групп", ТОВ "Лекс Про" та ПП "Гермес-Систем" були спростовані, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованих позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та податкового кредиту, суд дійшов висновку, що визначення контролюючим органом суми грошового зобов'язання за платежами: податок на додану вартість у розмірі 1413144,00 грн., з них 1130515,00 грн. - за основним платежем та 282629,00 грн., - за штрафними (фінансовими) санкціями; податок на прибуток підприємств у розмірі 938265,00 грн., з них 750612,00 грн. - за основним платежем та 187653,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також зменшення позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на 1952550,00 грн. здійснено відповідачем необґрунтовано та за відсутності визначених законом підстав.

Що стосується виявленого під час контролюючого заходу порушення встановленого порядку заповнення податкових накладних, яке допущено контрагентом позивача - Приватним підприємством "Олвітехно" під час складання податкової накладної від 06.11.2013 № 24, суд зазначає наступне.

Пунктом 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 (який був чинним станом на момент складання вказаної податкової накладної) було визначено, що до розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме, зокрема: у графу 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість; у графу 8 - база оподаткування товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою - 20 відсотків; у графу 12 - загальна сума коштів, що підлягає сплаті.

Абзацом 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту (абзац 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Як вже зазначалось судом вище, податкова накладна від 06.11.2013 № 24, за результатами отримання якої позивачем сформовано податковий кредит за листопад 2013 року на суму 1325,00 грн., містить недостовірні відомості (математичну помилку при обчислені) про суму податку на додану вартість у складі загальної вартості товарів отриманих від постачальника.

Обставин, що свідчать про подання позивачем - платником податків разом з декларацією з податку на додану вартість за листопад 2013 року заяви зі скаргою про видачу Приватним підприємством "Олвітехно" податкової накладної від 06.11.2013 № 24, оформленої з порушенням порядку її заповнення позивачем суду не наведено, належних документальних доказів на підтвердження цих обставин не надано.

Відтак, твердження органу доходів і зборів стосовно порушення порядку заповнення цієї накладної, що не дає позивачу права на включення податку на додану вартість у сумі 1325,00 грн. до податкового кредиту, суд, виходячи із приписів пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, вважає цілком обґрунтованими.

Суд також враховує, що позивач заявою про уточнення позовних вимог від 18.05.2017 (вх. № 6291/17) визнав наявність помилки, допущеної ПП "Олвітехно" під час складання податкової накладної від 06.11.2013 № 24, погодився з тим що допущена помилка не дає йому права на включення суми податку на додану вартість у розмірі 1325,00 грн. до складу податкового кредиту, у зв'язку з чим зменшив позовні вимоги на вказану суму.

В силу приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вже зазначалось судом вище, висновок контролюючого органу щодо безпідставного формування позивачем податкового кредиту за наслідками здійснення господарської операції з ПП "Олвітехно" у розмірі 1325,00 грн. є обгрунтованим, а відтак зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ МОБІЛ ПЕРЕРОБКА ПЛЮС" суми від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду є правомірним саме у цьому розмірі.

За таких обставин прийняття відповідачем рішення про зменшення позивачу суми від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2015 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 87483,00 грн. здійснено необґрунтовано та за відсутності визначених законом підстав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 65891,51 грн., підлягають відшкодуванню позивачу з Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Київської області від 19 серпня 2016 року № 0000032201 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Граніт Мобіл Переробка Плюс" суми від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2015 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 87483,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Київської області від 19 серпня 2016 року № 0000042201.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Київської області від 19 серпня 2016 року № 0000052201.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Київської області від 19 серпня 2016 року № 0000062201.

6. Стягнути судовий збір у розмірі 65891,51 грн. (шістдесят п'ять тисяч вісімсот дев'яносто одна гривня 51 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Мобіл Переробка Плюс" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Київської області

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 травня 2017 р.