Постанова № 66899396, 22.05.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2017 р. Справа № 809/697/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Фітель В.С.,

за участю:

представника позивача - Чежегова Є.М.

представника відповідача - Урядка Р.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод", вул.Коновальця,229,м.Івано-Франківськ,76018

до відповідача: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, вул.Незалежності,20,м.Івано-Франківськ,76018

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003041405 від 25.04.2017,-

ВСТАНОВИВ:

05.05.2017 року публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський арматурний завод" (надалі ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод", позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003041405 від 25.04.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, 27.03.2017 року направлено повідомлення №61 , згідно якого на підставі ст. 20 розділу 1, п.п. 78.1.1, п. 78.1, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 глави 8 розділу 2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року та наказу від 24.03.2017 року №401 призначено проведення з 30.03.2017 року тривалістю 3 робочі дні, документальну позапланову перевірку позивача. Відповідно до наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №401 від 24.03.2017 року на підставі службової записки управління аудиту Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 22.03.2017 року №91/09-19-14-05-19 призначено проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" по контракту укладеному з нерезидентом ОАО "Атоменергомаш" №212/21/2013 від 22.08.2013 року та контракту з нерезидентом ООО "Арматом-М" №02-314 від 09.04.2014 року. За результатами перевірки, складено акт перевірки №234/09-19-14-05/00218271 від 05.04.2017, в якому виявлене о порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме прострочення по валютних операціях із фірмою ОАО "Атоменергомаш" з 13.10.2014 року по 30.10.2014 року та із фірмою ООО "Арматом-М" з 16.10.2014 року по 21.10.2014 року, з 27.05.2015 року до 29.05.2015 року. Відповідачем на підставі акта перевірки №234/09-19-14-05/00218271 від 05.04.2017 винесено податкове повідомлення-рішення №0003041405. Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення №0003041405 від 25.04.2017 та просить його скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що на його думку, нарахування пені за порушення строків, передбачених ст.ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", відповідачем проведено безпідставно. Вважає, що податковим органом зроблено неправильний висновок про те, що пеня за прострочення оплати нерезидентами вартості продукції нараховується з дня митного оформлення продукції і до моменту прийняття судом ухвали про порушення провадження за позовною заявою, оскільки відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строки, передбачені ст.ст. 1, 2 цього Закону, зупиняються з дати прийняття позову до розгляду, тобто з моменту звернення з заявою до відповідного суду. Крім того вказав, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, стосуються обставин та фактів, що уже були предметом розгляду попередньої позапланової перевірки, яка проводилась у період з 01.10.2014 по 31.08.2015 підтвердженням чого є акт перевірки №4021/09-15-22-05-01/00218271 від 21.10.2015. Відповідно до даного акту, перевіркою виявлено порушення ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при здійсненні імпортних операцій з нерезидентами: фірмою ОАО "Атоменергомаш" по контракту №212/21/2013 від 22.08.2013 року; фірмою ООО "Арматом - М" по контраку №02-314 від 09.04.2014. На підставі вказаного акта перевірки, ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.11.2015 року №0003762205. Згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 року, справа №876/1840/16, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.03.2017 року справа №К/800/14968/16, згідно якої визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 06.11.2015 року №0003762205, складеного на підставі акту перевірки №4021/09-15-22-05-01/00218271 від 21.10.2015 року. Окрім того зазначив, що розрахунок пені проведений відповідачем в додатках до акту перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суперечить правовому висновку Верховного Суду України наведеному у постанові від 15.01.2015 року у справі 3-204гс14, де вказується, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу. ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" не погоджується із розрахунком відповідача. Вважає, що день фактичної виконання дії по зобов`язанню не може включатися до періоду часу, за який здійснюється нарахування пені. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позов не визнав з мотивів, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву (а.с. 51-54). Зокрема суду пояснив, що податкові органи діяли правомірно, та у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначив, що згідно з укладеними позивачем з нерезидентами ОАО "Атоменергомаш" та ООО "Арматом-М" договорами 15.07.2014 року, 19.08.2014 року і 18.07.2014 року, 26.02.2015 року відбулась поставка товару вищевказаним контрагентам. Однак на день закінчення граничних термінів поступлення валютної виручки, кошти в повному розмірі за поставлений товар на валютні рахунки в кредитних установах не надійшли. Вказав, що відповідно до наявних в податкового органу ухвал від 17.11.2014 року та 03.06.2015 року про прийняття до розгляду позовних заяв ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" до ОАО "Атоменергомаш" та ООО "Арматом-М" пеня за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків по відповідним господарським договорам була нарахована включно до 17.11.2014 та 03.06.2015. Крім того зазначив, що позивач безпідставно посилається на висновок Верховного суду України, викладений у постанові від 15.01.2015 у справі №3-204 гс14, оскільки такий висновок Верховний Суд України висловив щодо факту нарахування пені згідно вимог господарського та цивільного законодавства, а не з питань оподаткування. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що у провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала справа №809/4442/15 за позовом ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 06.11.2015 №0003762205, яке складено на підставі акта перевірки №4021/09-15-22-05/00218271 від 21.10.2015.

В жовтні 2015 року ДПІ в м. Івано-Франківську проведена позапланова виїзна документальна перевірка дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування у сфері ЗЕД ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" за період з 01.10.2014 року по 31.08.2015 року.

За результатами перевірки позивача податковим органом складений акт від 21.10.2015 року за №4021/09-15-22-05-01/00218271, згідно якого перевіркою встановлено порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (а.с. 27-41).

На підставі акту перевірки 06.11.2015 року ДПІ в м. Івано-Франківську прийнято податкове повідомлення-рішення форми "У" за №0003762205, відповідно до якого позивачу нараховано суму грошового зобов'язання по пені в розмірі 458 710,05грн.

За результатами розгляду ГУ ДФС в Івано-Франківській області скарги ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" в порядку процедури адміністративного оскарження остання була залишена без задоволення.

Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

22.08.2013 року між позивачем та нерезидентом ОАО "Атоменергомаш" укладено контракт за №212/21/2013.

На виконання умов вищевказаного контракту ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" було здійснено експорт товару згідно ВМД №4712 від 15.07.2014 року на загальну суму 26 028 080 російських рублів, з яких 12 985 330 російських рублів частинами поступило на поточний рахунок 10.07.2014 року та 15.08.2014 року, і ВМД за №5686 від 19.08.2014 року на загальну суму 6 435 245 російських рублів.

Окрім того, 09.04.2014 року між ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та нерезидентом ООО "Арматом - М" укладено контракт за №02-314 від 09.04.2014 року.

На виконання умов вказаного контракту позивачем було здійснено експорт товару згідно ВМД №1144 від 26.02.2015 року на загальну суму 3 065 000 російських рублів, з яких 1 000 000 російських рублів поступив на поточний рахунок 23.04.2015 року, та згідно ВМД №4840 від 18.07.2014 року на загальну суму 204 000 російських рублів, які поступили на рахунок позивача 21.10.2014 року.

Як вбачається з акту перевірки валютна виручка в розмірі 13 042 750 російських рублів, 6 435 245 російських рублів від нерезидента ОАО "Атоменергомаш" та 2 065 000 російських рублів від нерезидента ООО "Арматом - М" станом на 31.08.2015 року не надходили.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті. Пунктами 1 Постанов Правління Національного банку України від 12.05.2014 року за №270, від 20.08.2014 року за №515, від 01.12.2014 року за №758, від 03.03.2015 року за №160 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", розрахунки з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно ст.4 вищевказаного закону порушення резидентами строків, передбачених ст.ст.1, 2 вищевказаного закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" звернулося до Арбітражного суду м. Москви з позовною заявою про стягнення заборгованості в сумі 28 447 037 російських рублів з нерезидента ОАО "Атоменергомаш". 17.11.2014 року Арбітражним судом м. Москви винесено ухвала про прийняття вищевказаної позовної заяви до розгляду.

12.02.2015 року ОАО "Атоменергомаш" подало зустрічний позов про стягнення неустойки та штрафних санкцій з ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод".

25.09.2015 року Арбітражним судом м. Москва винесено рішення по даній справі відповідно до якого проведено зарахування стягнених сум по початковому та зустрічному позову і за результатами зарахування вирішив стягнути з ОАО "Атоменергомаш" на користь ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" 4 852 371,69 російських рублів.

За матеріалами перевірки та згідно даних бухгалтерського обліку станом на 30.09.2015 року по балансовому рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" обліковується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 19 477 995 російських рублів по розрахунках з нерезидентом ОАО "Атоменергомаш" по контракту за №212/21/2013 від 22.08.2013, яка виникла внаслідок експорту товару, згідно ВМД №206050000/2014/4712 від 15.07.2014 та ВМД №206050000/2014/5686 від 19.08.2014 року, граничний термін поступлення валютної виручки по яких - 13.10.2014 року та 17.11.2014 року відповідно.

Таким чином по контракту за №212/21/2013 від 22.08.2013 прострочка термінів розрахунків становить 35 днів (з 13.10.2014 року, як граничного терміну поступлення валютної виручки за експорт товару згідно ВМД №4712 від 15.07.2014 року до 17.11.2014 року включно, як дати ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду).

В той же час ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості в сумі 2 085 650 російських рублів з нерезидента ООО "Арматом - М".

03.06.2015 року винесена ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду.

Отже по контракту №02-314 від 09.04.2014 року, укладеного між ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та ООО "Арматом - М" пеня за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків нарахована податковим органом за 7 днів (з 27.05.2015 року, як граничного терміну поступлення валютної виручки за експорт товару згідно ВМД №1144 від 26.02.2015 року до 03.06.2015 року включно, як дати ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду).

Обставини щодо неповернення валютної виручки підтверджуються також повідомленнями ПАТ "Діамантбанк" від 02.06.2014 року за №67/46 та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" від 02.12.2014 року за №9-003318/321520.

Усі вищенаведені обставини встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Зокрема, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду України від 16.05.2016, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.03.2017, скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.02.2016 та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги.

Львівський апеляційний адміністративний суд у постанові зокрема зазначив, що прострочення законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями згідно вказаних договорів по валютних операціях товариства з ОАО "Атоменергомаш" становить з 13.10.2014 року до 30.10.2014 року, з ТзОВ "Арматом - М" - з 16.10.2014 року по 21.102014 року, з 27.05.2015 року до 29.05.2015 року.

На підставі вказаного, колегія суддів зробила висновок, що ДПІ в м. Івано-Франківську не вірно обраховано кількість днів прострочення заборгованості.

Суд апеляційної інстанції вказав, що з аналізу положень КАСУ щодо компетенції адміністративного суду вбачається, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи. Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.3 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень, а тому повноважень щодо нарахування пені за період прострочення по валютних операціях є таким, що не відповідає вищезазначеним критеріям.

В даному випадку, судом апеляційного інстанції встановлено, що в досліджуваних правовідносинах наявні дні прострочення по валютних операціях ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" з контрагентами, проте у меншій кількості, ніж це встановлено ДПІ в м. Івано-Франківську під час перевірки, та однак не може виокремити, ідентифікувати частину в якій спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому, з урахуванням не можливості підміни судом державного органу, рішення якого оскаржується, таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в цілому. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 05.12.2006 року (справа №21-527 во06), яка з врахуванням вимог ст.. 244-2 КАС України є обов`язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.

Одночасно суд зазначив, що вказане не позбавляє права відповідача розрахувати суму грошового зобов`язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД відповідно до вимог законодавства.

Судом встановлено, що з метою реалізації права контролюючого органу розрахувати суму пені за порушення термінів розрахунку за зовнішньоекономічними операціями ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" з ОАО "Атоменергомаш" за період з 13.10.2014 до 30.10.2014 та з ТзОВ "Арматом-М" - за період з 16.10.2014 по 21.10.2014, з 27.05.2015 до 29.05.2015, ГУ ДФС в Івано-Франківській області видано наказ №401 від 24.03.2017.

Щодо правильності розрахунку, суд зазначає слідуюче.

Згідно ст. 4 закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Перевіркою встановлено граничні терміни проведення розрахунків за контрактом від 22.08.2013 №212/21/2013 укладеним між ОАО "Атоменергомаш" та ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та за договором поставки №02-314 від 09.04.2014 укладеним між ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та нерезидентом ООО "Арматом-М", при цьому перевіркою встановлено прострочення законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями згідно вказаних договорів.

Суд погоджується з доводами представника відповідача щодо того, що висновок Верховного Суду України у постанові від 15.01.2015 у справі №3-204гс14 висловлений щодо факту нарахування пені згідно вимог господарського та цивільного законодавства.

У відповідності до ч.2 ст.1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Згідно ч.1 статті 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу фінансові відносини за участі суб`єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів.

Щодо застосування статті 250 Господарського кодексу України на які посилається позивач, суд зазначає наступне.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо того, що санкції застосовані оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є адміністративно-господарськими, в розумінні положень статті 250 Господарського кодексу України.

В той же час, слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 2 цієї статті, зі сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

У відповідності до пп. 14.1.39. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.265. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як наслідок суд зазначає, що з 01.01.2011 (часу набрання Податковим кодексом України) санкції за порушення законодавства, яке не є законодавством з питань оподаткування, належали до грошових зобов`язань, застосування яких є можливим лише в межах строків, встановлених Податковим кодексом України.

Даний висновок узгоджується з позицією позивача щодо того, що головним органом контролю в спірних правовідносинах є Національний банк України.

В той же час, положення частини 2 статті 250 ГК України вказують на питання застосування зазначених санкцій. А єдиним органом, на який покладено обов'язок застосування таких санкцій є органи ДФС.

У відповідності до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Дана позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 25.10.2016 №К/800/15727/15 та ухвалі від 14.12.2016 №К/800/7958/13.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є виключно захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а не перевірка законності дій та рішень цих органів.

За таких обставин застосування штрафних санкцій до позивача є правомірним, розмір застосованої пені визначений податковим органом у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 26.05.2017.